Встановлений у частині першій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених кабінетом міністрів України.

 

Положення цієї статті зобовязують перевізника або іншу, належним чином вповноважену особу пред’явити товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, а також документи на ці товари і транспортні засоби представникам митних органів у зоні митного контролю визначеній відповідно до положень статті 48 цього Кодексу, протягом трьох годин з моменту прибуття на територію пункту пропуску на митному кордоні України (територію зони митного контролю внутрішньої митниці). При цьому повинні бути враховані положення статті 94 цього Кодексу, згідно якої заява про пред’явлення товарів і транспортних засобів до митного контролю та передання документів на них мають бути зроблені у мінімально можливий строк після їх прибуття у місце доставки.

Факт пред’явлення товарів і транспортних засобів а також документів на них для митного контролю митним органам засвідчується заявою перевізника або особи, що переміщує товари, яка може бути зроблена усно, або (у встановлених випадках) письмово. Прикладом письмової заяви може бути реєстр документів, що подається внутрішньому митному органу при доставленні товарів у місце призначення, визначене митним органом у пункті пропуску.

 

Постановою Кабінету Міністрів України “Про умови збільшення строків пред’явлення та декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” встановлено, що цей строк може бути збільшений за таких умов:

1) у разі хвороби особи, відповідальної за переміщення товарів і транспортних засобів, що підтверджується відповідним медичним документом за формою, установленою для установ та організацій, які входять до сфери регулювання Міністерства охорони здоров¢я;

2) якщо процедура контролю, який здійснюється іншими органами державної влади під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу державної влади;

3) у разі настання обставин чи подій, які перешкоджають руху транспортного засобу, що підтверджуються документами, належним чином засвідченими відповідними органами.

Такими обставинами чи подіями вважаються:

-стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток портів, закриття залізничних колій, тощо);

-військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, у якому розташовано пункт пропуску або зона митного контролю;

-страйк;

-злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом;

-пригода за участю транспортного засобу, що перевозить товар, яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату товару;

-неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув, пошкодження або розпакування товару створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю громадян або навколишньому середовищу;

-інші схожі за характером обставини чи події.

Залежно від виду обставин чи подій документи, що підтверджують їх наявність та строк дії, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, власником підприємства, на якому відбувається страйк, чи вповноваженим ним органом (представником), об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо.

Строки пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів можуть бути продовжені митним органом на строк, достатній для виключення причин, які стали перепоною для своєчасного їх пред’явлення.

Питання збільшення граничних строків пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів вирішуються в кожному окремому випадку керівником митного органу або його заступником на підставі відповідної заяви про це особи, що переміщує товари й транспортні засоби, або перевізника та відповідних документів.

В разі порушення порядку та строків пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів на ці товари і транспортні засоби перевізники або особи, що переміщують товари, транспортні засоби, порожні транспортні засоби й транспортні засоби, у яких перевозяться пасажири, несуть відповідальність, згідно положень статті 342 цього Кодексу.

 

 

Стаття 45. Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю

 

Особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

 

Подання митним органам документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю покладається на осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Конкретні випадки, що передбачають таке подання передбачені нормами статті 54 цього Кодексу.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю й порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Як правило такі переліки містяться в Типових технологічних схемах пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, передбачених статтею 40 цього Кодексу. В залежності від способу переміщення товарів, їх характеру, кількісних та вартісних розмірів, мети переміщення і таких інших факторів митним органам можуть подаватись різні документи. Основне правило, яке при цьому діє полягає в тому, що такому поданню підлягають усі документи та відомості необхідні для здійснення, у передбаченому обсязі, митного контролю.

Такі документи можна класифікувати за призначенням:

1. Торговельні документи. Це договори (контракти, угоди), рахунки-фактури (інвойси), рахунки за комісійні і брокерські послуги, специфікації, пакувальні листи, тощо. Для здійснення митного контролю можуть подаватись будь-які, у т.ч. факсимільні копії договорів (контрактів, угод), а також засвідчені витяги з таких договорів (якщо вони містять відомості достатні для здійснення митного контролю). Копії договорів (контрактів, угод) та витяги із них повинні бути засвідчені підписом керівника підприємства, що уклало договір та печаткою цього підприємства. При цьому, за наявності підстав вважати, що надані документи містять недостовірні відомості, посадові особи митних органів мають право вимагати їх оригінальні примірники. З метою підтвердження відомостей договору підприємствами-сторонами договору можуть подаватись листи-заяви з зазначенням реєстраційних та банківських реквізитів, підписані керівником та головним бухгалтером підприємства, і завірені його печаткою.

2. Транспортні документи. Це документи на підставі яких товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон. До них відносяться: накладні, коносаменти, дорожні відомості, вагонні аркуші, передаточні відомості, багажні квитанції, тощо.

3. Митні документи. Оформлюються й засвідчуються посадовими особами митних органів. Ними є: митні декларації, свідоцтва про допущення транспортних засобів (контейнерів) до перевезення товарів під митними печатками й пломбами, будь-які ліцензії, свідоцтва, атестати, що видаються митними органами (наприклад ліцензія на здійснення діяльності митного брокера, митного перевізника і т.ін.), документи на товари та транспортні засоби, що підлягають поданню митному органу призначення (наприклад, документи контролю доставки), а також інші документи.

4. Особисті документи громадян, до яких відносяться паспорта, посвідчення, проїзний документ дитини та інші документи, що посвідчують особу, громадянство. Ці документи дозволяють ідентифікувати особу, а також одержати відомості про неї, необхідні для митного контролю та митного оформлення у передбачених законодавством випадках (наприклад, для визначення категорій осіб, що користуються пільгами).

5. Інші документи, необхідні для митного контролю. До таких документів можна віднести реєстраційні документи, установчі документи, документи на підтвердження певних видів діяльності, які не потребують ліцензування, сертифікати (якості, відповідності, походження, ветеринарні, карантинні, тощо), карантинні і такі інші свідоцтва, дозвільні документи, що видаються іншими державними органами, картки-реєстрації контрактів, військові перепустки, документи на право власності (наприклад: свідоцтво на право власності приміщенням митного ліцензійного складу, технічні паспорти транспортних засобів індивідуального користування), акти (у т.ч. складені підприємствами), тощо.

Перелічені документи перевіряються посадовими особами митних органів до прийняття рішення про пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України, або рішення про їх випуск та використання у відповідності до обраного митного режиму.

Перевірка документів полягає у ознайомлені з їх відомостями з точки зору відповідності діючим правилам митного законодавства й повноти їх оформлення. Посадова особа митних органів має право вимагати від декларанта подання додаткових документів, необхідних для митного контролю. Наприклад, у відповідності до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 № 1598 митні органи повинні вимагати подання копії експортної декларації країни відправлення, а також прайс-листа виробника та продавця товару.

 

Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України передбачене, що підставою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів є подання перевізником, експедитором чи вповноваженою особою оригіналів таких документів:

-примірників оформлених вантажних митних декларацій (у встановлених випадках) на переміщувані товари й транспортні засоби;

-міжнародної автомобільної накладної (CMR);

-рахунку-фактури (інвойса);

-пакувального листа (cпецифікації);

-книжки міжнародного дорожнього перевізника (Carnet TIR) (у разі потреби);

-ватажної відомості (каргоманіфесту) (у разі потреби);

-авіаційної вантажної накладної (Air Waybill) (у разі потреби);

-коносаменту (Bill of Lading) (у разі потреби);

-свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками й пломбами;

-визначених законодавством України дозвільних документів (у разі потреби) органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України адміністрацією судна для здійснення митного контролю подаються такі документи та відомості:

-генеральна декларація;

-декларація про вантаж;

-суднова роль;

-список пасажирів;

-декларація про особисті речі екіпажу судна;

-митні декларації (українських членів екіпажу судна);

-список запасів споживання;

-довідка капітана судна про наявність на борту судна наркотичних засобів, зброї та боєприпасів;

-довідка про наявність у судновій касі валюти;

-зобов'язання капітана українського судна про не знесення із судна запасів

споживання, що були закуплені за кордоном;

-інші документи, потрібні при здійснення митних процедур.

Наприклад, до початку навантаження на судно закордонного плавання транспортних засобів та товарів декларант або вповноважена ним особа подає митному органу доручення на навантаження транспортних засобів і товарів.

Подані документи мають бути засвідчені судновою печаткою та підписом капітана судна, за винятком митних декларацій українських членів екіпажу.

Генеральна декларація, вантажна декларація, суднова роль, список пасажирів, вантажні документи (коносаменти, їхні переліки – маніфести), митні декларації членів екіпажу, список суднових запасів подаються на бланках форми Міжурядової морської консультативної організації (Inter-governemental Martitime Consultative Organization – IMCO).

При проведенні митного контролю транспортних засобів та товарів, що вивантажуються із судна, митні органи мають право використовувати додаткові документи, передбачені правилами роботи портів.

При митному контролі повітряних суден, порядок якого регламентовано Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України передбачене подання посадовим особам митного органу наступних документів:

 

-генеральна декларація;

-списки запасів споживання;

-каргоманіфести;

-авіаційні вантажні та поштові накладні;

-товаросупровідні документи.

 

Зазначені документи подаються командиром повітряного судна.

При потребі посадовій особі митного органу можуть подаватися інші документи в порядку, визначеному Держмитслужбою. Наприклад, у відповідності до статті 16 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чікаго, 1947) компетентна влада кожної держави-учасниці має право перевіряти посвідчення й інші документи, передбачені справжньою Конвенцієй. До таких документів згідно статті 29 цієї Конвенції, відносяться:

-свідоцтва на кожного члена екіпажу;

-список прізвищ пасажирів із зазначенням пунктів відправлення й призначення;

-маніфест та докладні декларації на вантаж;

-бортовий журнал;

-дозвіл на бортову радіостанцію.

Додатком 9 до Конвенції Чікаго, 1947, схваленим Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) встановлені єдині форми генеральної декларації, вантажної відомості, картки посадки-висадки пасажира, свідоцтва члена екіпажу повітряного судна.

При перевезеннях залізничним транспортом, згідно Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничного транспорту перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України посадові особи прикордонної передавальної станції зобов’язані подати для здійснення митного контролю та митного оформлення:

 

-передатну відомість (багажний список);

-залізничні накладні;

-перевізні документи;

-супровідні документи

 

До основних супровідних документів належать рахунок-фактура, специфікація, пакувальний лист та інші документи, потрібні для здійснення митних процедур.

У разі повернення в Україну залізницею або митним органом суміжної держави товарів (вантажів), внаслідок заборони пропуску на територію цієї держави, разом з зазначеними документами подається ще акт митниці суміжної держави про причину повернення.

При переміщенні товарів в міжнородних експрес-відправленнях (МЕВ) експрес-перевiзник подає посадовим особам митних органів єдиний транспортний документ та митну декларацію М 16.

Для документального контролю енергоносіїв, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі подаються акти прийому-передачі, а також використовуються акти про:

 

-зняття і накладення пломб;

-фіксування показників лічильників;

-обсяги переміщуваного товару.

 

Вимоги до мови, якою подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів врегульовані нормами статті 77 цього Кодексу.

Неподання митному органу документів, необхідних для митного контролю є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена положеннями статті 330 цього Кодексу.

Митний орган забезпечує зберігання документів, що були підставою для пропуску транспортних засобів та товарів через митний кордон України на термін і в порядку, установлених Держмитслужбою України. На даний час Переліком документів, що утворюється в установах Держмитслужби України із зазначенням строків зберігання, підписаним Головою Держмитслужби України (29.10.97) та Начальником Головархіву при Кабінеті Міністрів України (17.10.97) для них встановлений термін зберігання не меньше 5 років.

З метою отримання відомостей, необхідних для здійснення митного контролю Митні органи України можуть робити запити про надання інформації до правоохоронних органів України, фінансових установ, податкових та інших контролюючих органів України. Наприклад, від фінансових установ можуть отримуватись відомості та довідки про операції та стан рахунків підприємств, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, митних брокерів, митних перевізників, та інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на митні органи. Вимоги до оформлення запитів про надання інформації можуть погоджуватись на міжвідомчому рівні (наприклад, Протокол № 2 до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною митною службою України та Міністерством внутрішніх справ України щодо переліку вимог до оформлення запитів на отримання інформації, підписаний 21.08.2002 (Першим заступником Голови ДМСУ) --- 22.08.2002 (Першим заступником Державного секретаря МВСУ). Поряд з цим правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України за власною ініціативою, або відповідно до законодавства України можуть інформувати Митні органи України про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.