Стаття 33. Відповідальність за недостовірну інформацію

 

За недостовірність наданої інформації з питань митної справи посадові особи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій несуть відповідальність, передбачену законом.

 

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Суб'єкт права на інформацію може вимагати усунення будь-яких порушень його права. У випадках, коли правопорушення завдають громадянам, підприємствам, установам, організаціям та державним органам матеріальної або моральної шкоди, особи, винні в цьому, відшкодовують її на підставі рішення суду. Розмір відшкодування визначається судом.

Глава 5. Міжнародне співробітництво з питань митної справи

 

Стаття 34. Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи

 

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.

Загальновизнаними нормами у галузі митної справи є норми, прийняті Всесвітньою митною організацією, а також іншими впливовими міжнародними організаціями – Організацією Об’єднаних Націй, Світовою організацією торгівлі в частині, що стосується діяльності митних органів. Такі норми закріплюються в міжнародних конвенціях. Приєднання до міжнародних конвенцій у галузі митної справи має на меті спрощення та гармонізацію митних процедур, прискорення митного контролю на кордоні, надання взаємної допомоги митними адміністраціями та ін., що сприяє розвитку міжнародної торгівлі.

Вступ України до Всесвітньої митної організації (далі - ВМО) відбувся у 1992 році шляхом приєднання до Конвенції про створення Ради митного співробітництва. З часу свого створення у 1950 році, ця міжурядова митна організація мала назву Рада митного співробітництва. До зазначеної організації входять 142 країни-члена. Формальною датою її створення вважається 15.12.50 – день, коли було підписано у Брюсселі Конвенцію про створення ради митного співробітництва. У 1994 році Рада митного співробітництва перейменована у всесвітню митну організацію. Метою ВМО є вирішення питань, пов’язаних з прискоренням та підвищенням ефективності процедур митного контролю та оформлення, сприяння державам у міжнародній торгівлі. Підписання міжнародних конвенцій ВМО її країнами-членами є підтвердженням авторитета цієї організації на міжнародній арені.

Після свого вступу до Всесвітньої митної організації (далі - ВМО) році Україна приєдналася до найважливіших конвенцій ВМО:

- Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 23.05.2000 № 699/2000);

- Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 4 липня 2002 р. № 616/2002);

- Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (зі змінами) (приєднання відбулося згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 616/2002).

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі митної справи вживає заходів з підготовки до приєднання до діючих конвенцій Всесвітньої митної організації та інших міжнародних організацій, до компетенції яких належать митні питання.

Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі митної справи забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, які набули чинності згідно з порядком, встановленим Законом України “Про міжнародні договори України” від 22.12.2002 № 3767-ХІІ та “Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.94 № 422.

 

 

Стаття 35. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої

влади в галузі митної справи

 

Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Президентом України та Кабінетом Міністрів України.

Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України в обсязі наданих відповідно до закону повноважень.

 

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин” від 18.09.96 № 841/96 містить детальні положення щодо переліку питань, які стосуються участі органів виконавчої влади у міжнародних переговорах, консультаціях, прийомів та запрошень іноземних делегацій до України, тощо, а також щодо організації контактів посадових осіб та органів виконавчої влади України з посадовими особами та органами виконавчої влади іноземних держав, офіційними особами та органами міжнародних організацій. Такі контакти погоджуються з Міністерством закордонних справ України з подальшим інформуванням МЗС про їхній зміст. Погодження таких контактів практично здійснюється шляхом подання до МЗС технічного завдання на участь у міжнародних заходах. У технічному завданні чітко викладаються цілі переговорів, консультацій, тощо та позиція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, якої мають дотримуватися представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади під час зазначених міжнародних заходів.

За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України або за власною ініціативою, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади бере участь у проведенні переговорів, консультативної роботи, пов’язаної з підготовкою проектів міжнародних угод з питань митної справи. Беручи участь у переговорах та консультаціях, пов’язаних з підготовкою проектів міжнародних угод, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи керується положеннями Конституції України, Законом України “Про міжнародні договори України” від 22.12.2002 № 3767-ХІІ, “Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.94 № 422 та іншими нормативно-правовими актами України. Рішення щодо проведення переговорів щодо міжнародних договорів приймаються:

а) щодо договорів, які укладаються від імені України – Президентом України;

б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України – Урядом України;

в) щодо договорів, які укладаються від імені спеціально уповноваженого центрального органу в галузі митної справи – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з дозволу Віце-прем’єр-міністра України згідно з розподілом обов’язків.

 

Стаття 36. Зв'язки спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи з міжнародними митними організаціями