Стаття 41. Форми митного контролю

 

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

Використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

 

Положення цієї статті про те, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів покладає здійснення функцій митного контролю безпосередньо на посадових осіб центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, регіональних митниць, та митниць (що обумовлено положеннями частини другої, статті 12 цього Кодексу).

Основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю – документальний контроль. У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (за визначенням статті 45 цього Кодексу). При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товаро-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України, а їх подання митному органові передбачене статтею 54 цього Кодексу.

Поряд з документальним контролем митні органи України здійснюють контроль фактичний. Формами такого фактичного контролю є митний огляд та переогляд товарів (у тому числі ручної поклажі та багажу) і транспортних засобів, які врегульовані статтями 55, 56 цього Кодексу, а також особистий огляд громадян.

Митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється шляхом відкриття вантажних приміщень, транспортних засобів, тари й упаковки. У ході митного огляду встановлюються найменування та якість товарів, визначається їх кількість. Митний огляд використовується також з метою виявлення прихованого переміщення товарів.

Підстави й засади особистого огляду громадян врегульовані статтею 57 цього Кодексу.

Митні органи, при здійсненні митного контролю мають право усного опитування усіх фізичних осіб, в тому числі посадових осіб підприємств, декларантів і перевізників, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, або безпосередньо перетинають його у пунктах пропуску на митному кордоні України. Мета й поняття усного опитування зазначені у статті 59 цього Кодексу. Усне опитування може здійснюватись посадовими особами митних органів з метою отримання інформації, необхідної для здійснення митного контролю та митного оформлення. Результати опитування повинні бути оформлені відповідним протоколом.

Окремою формою митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, та огляд територій, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем. Відповідно до статті 60 цього Кодексу це передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби, вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Здійснення митного контролю у шляхом огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи врегульоване положеннями статті 61 цього Кодексу й передбачає за митними органами право перевіряти всі такі місця на всій митній території України.

Стосовно поняття інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, прикладом такої форми контролю може бути перевірка на територіях проміжних стоянок транспортних засобів (TIR-паркінгів, залізничних станціях, портах, тощо) в межах всієї митної території України.

Митні органи мають право використовувати інші форми митного контролю передбачені цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи. У цьому прикладом може бути ідентифікація товарів, транспортних засобів, приміщень митними органами, передбачена статтею 64 цього Кодексу або дослідження (аналіз, експертиза) проб та зразків товарів (ст. 75 цього Кодексу), верифікація сертифікатів про походження товарів (глава 54 цього Кодексу). Також, фактично, формами митного контролю є організаційно- технологічне супроводження, аналіз та прогнозування, завдяки проведенню яких контрольна функція може бути виведеною із безпосереднього контакта з об’єктом контролю й виконуватись дистанційно.

 

Стаття 42. Вибірковість митного контролю

 

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

 

Митний кодекс наголошує на вибірковості здійснення митного контролю. Вибір форм митного контролю та його обсягу здійснюється у відповідності з принципом достатньості для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу стосовно проведення мінімуму митних процедур.

Під визначенням обсягу митного контролю слід розуміти, як обсяг операцій, пов’язаних зі здійсненням митного контролю (митних процедур) так і обсяг (необхідну кількість) предметів такого контролю.

Необхідні форми та обсяг митного контролю визначають посадові особи митних органів (відповідно до затверджених технологічних схем митного контролю, правил, порядків, тощо), хоча поряд з цим достатність окремих форм митного контролю може бути передбачена міжнародними договорами за участю України, окремими законодавчими та нормативно-правовими актами, а також наказами та розпорядженнями Державної митної служби України. Так наприклад, особистий огляд статтею 57 цього Кодексу визначений винятковою формою митного контролю. Також, відповідно до вимог статті 66 цього Кодексу може бути встановлене звільнення від окремих форм митного контролю.

У ряді випадків митний контроль може здійснюватись в межах перевірки документів (наприклад при здійсненні пропуску товарів зазначених у статтях 67, 286-295 цього Кодексу), або огляду, що полягає у перевірці зовнішнього вигляду транспортних засобів, товарів, що у них знаходяться, без відкриття вантажних приміщень, тари й упаковки (наприклад при огляді територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитись товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи).

Рішення про доцільність застосування таких форм митного контролю, як митний огляд та переогляду товарів і транспортних засобів приймається, як правило, у ході перевірки документів або їх зовнішнього огляду.

У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основними принципами:

-митний контроль повинен забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи;

-у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них не звільняє громадян і підприємства від обов’язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені статтею 41 цього Кодексу й проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів (відповідно до положень статті 69 цього Кодексу).