Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено обмеження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено обмеження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.



 

Статтею передбачена можливість введення на окремі види товарів, що переміщуються через митний кордон України обмежень, у випадках, встановлених законодавством.

При цьому, статтею визначено, що:

-пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції;

-порядок видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України;

органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 27 Митного кодексу визначено, що товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України. При цьому, митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Існуюча система державного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України базується на нормах та положеннях чинного законодавства.

Основним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16.04.91 № 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність” .

Згідно з цим законом на територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог, що діють на території України. Технічні, фармакологічні, санітарні, фітосанітарні, ветеринарні та екологічні стандарти й вимоги, а також процедури їх застосування не можуть використовуватися з метою створення нетарифних бар'єрів для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами цієї діяльності.

Здійснення фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон регулюється наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

-Закон України від 30 червня 1993 року № 3348-XII “Про карантин рослин”

-Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” 4 листопада 1999 року № 1212-XIV.

Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25 вересня 1996 року № 72 “Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1996 р. за № 754/1779.

Згідно з Законом України від 30 червня 1993 року № 3348-XII “Про карантин рослин основними завданнями карантину рослин є:

· охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об'єктів;

· своєчасне виявлення, локалізація й ліквідація карантинних об'єктів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де вони відсутні;

· здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму й проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, увезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів та об'єктів.

Здійснення ветеринарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон регулюється наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

-Закон України від 25 червня 1992 року № 2498-XII “Про ветеринарну медицину”.

-Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” 4 листопада 1999 року № 1212-XIV.

-Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 № 264 “Про затвердження Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України”.

-Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 7 серпня 1997 року № 27 “Про затвердження Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 1997 р. за № 326/2130.

-Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 20 жовтня 1999 року № 39 “Про затвердження ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 1999 р. за N 777/4070

-Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу від 19 липня 1999 року № 18 “Про затвердження Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 1999 р. за № 520/3813.

-Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27 грудня 1999 року № 49 “Про затвердження Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2000 р. за № 9/4230.

 

Згідно із Законом України 25 червня 1992 року № 2498-XII “Про ветеринарну медицину“ серед інших основних завдань ветеринарної медицини визначено такі:

-охорону території України від занесення з територій інших держав або з карантинної зони збудників карантинних хвороб тварин;

-контроль за переміщенням, експортом та імпортом тварин, продуктів і сировини тваринного походження, ветеринарних препаратів, кормів і кормових добавок;

-контроль за якістю засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини та кормових добавок;

-контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист довкілля.

Здійснення екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон регулюється наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

-Закон України 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР “Про екологічну експертизу”.

-Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” 4 листопада 1999 року № 1212-XIV.

-Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р. № 198 “Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон”.

-Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 8 вересня 1999 року № 204 “Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 1999 р. за № 787/4080.

-Законом України 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР “Про екологічну експертизу” установлено, що метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Здійснення санітарно-епідеміологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон регулюється наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

-Закон України від 24.02.94 № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благ Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України

-Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” 4 листопада 1999 року № 1212-XIV.

-Постанова кабінету Міністрів України від 24 квітня 1999 р. № 696 “Про затвердження Правил санітарної охорони території України”.

-Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 18 квітня 2000 року № 78 “Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2000 р. за N 357/4578.

-Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року № 31 “Про затвердження положень про спеціальні санітарно-карантинні підрозділи” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за № 519/4740.

-Законом України від 24.02.94 № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" установлено, що об'єктом державної санітарно-епідеміологічної експертизи є будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти будівництва, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

-Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей в пунктах пропуску через державний кордон регулюється наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

-Закон України від 21 вересня 1999 року № 1068-XIV “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”.

-Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 “Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2002 р. за № 571/6859.

З метою визначення переліку товарів, які є об”єктами державного контролю Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 р. № 1569 “Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон” затверджено перелік товарів, що базується на УКТ ЗЕД, що підлягають визначеним законодавством видам державного контролю у разі здійснення їх транзитного перевезення та ввезення на митну територію України.

Основними нормативно-правовим документами, що регулюють взаємодію державних органів при здійсненні ними контрольних функцій в пунктах пропуску через державний кордон є:

-Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні затверджено Державним комітетом у справах охорони державного кордону України 29 березня 1994 року, Державним митним комітетом України 25 березня 1994 року, Міністерством внутрішніх справ України 30 березня 1994 року, Міністерством закордонних справ України 31 березня 1994 року, Службою безпеки України 31 березня 1994 року, Головним управлінням командуючого Національної гвардії України 31 березня 1994 року, Міністерством сільського господарства і продовольства України 28 березня 1994 року, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 28 березня 1994 року, Міністерством транспорту України 25 березня 1994 року, Міністерством охорони здоров'я України 28 березня 1994 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 1994 р. за № 106/315.

-Наказ Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства транспорту України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 3 квітня 2002 року N 49/180/131/225/103/193/133 “Про визначення пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон, у яких, крім прикордонного і митного контролю, здійснюються інші види контролю” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2002 р. за № 381/6669.

Частиною третьою статті встановлено, що порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюється Національним банком України.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до визначення поняття “валютні цінності” входять:

-валюта України;

-платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

-іноземна валюта;

-платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали.

Відповідно до Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV до визначення поняття “валютні цінності” входять:

-валюта України;

-іноземна валюта;

-платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

-банківські метали.

У відповідності до положень Закону України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-XIV, Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" регулювання порядку переміщення через митний кордон України валютних цінностей Національним банком України здійснюється шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів – постанов Правління Національного банку України.

Так, наприклад, станом на 20.12.2002 року основними документами, якими регулюється порядок переміщення через митний кордон валютних цінностей є:

-Постанова Правління Національного банку України від 12 липня 2000 року N 283 “Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 липня 2000 р. за N 452/4673

-Постанова Правління Національного банку України від 31 липня 2001 року N 305 “Про затвердження Правил надання фізичним і юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських металів через митний кордон України та внесення змін до Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2001 р. за № 735/5926.

З метою забезпечення механізму реалізації частини четвертої статті 97 Державною митною службою України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України, яким встановлено наступний порядок здійснення митного контролю оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо переміщення яких встановлено обмеження:

-Митний контроль, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо переміщення яких установлено обмеження, здійснюється митним органом на підставі дозволу уповноваженого органу державної влади, що виконує відповідні контрольні функції, та відповідно до типових технологічних схем здійснення митного контролю автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України після завершення установлених законодавством інших видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітрарного, радіологічного, екологічного та за переміщенням культурних цінностей), необхідних для цього товару;

-При цьому, у разі відсутності дозволу уповноваженого органу державної влади, що виконує відповідні контрольні функції, або подання дозволу за формою, що не відповідає встановленому зразку, митний орган надає заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз”ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо переміщення яких установлено обмеження.

 

 

Стаття 98. Компетенція митних органів щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України

Митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповноваженим державним органом по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 27 цього Кодексу товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати контролю за переміщенням культурних цінностей.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Статтею 8 Закону від 21.09.99р. № 1068-ХІV “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” визначено, що спеціально уповноваженим державним органом виконавчої влади по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України.

Державна служба контролю виконує покладені на неї завдання у взаємодії з Головним архівним управлінням України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами.

Згідно статті 21 Закону України від 21.09.99р. № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

Відповідно до ст.14 Закону України від 21.09.99 року № 1068-ХІV “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” вивезенню з України не підлягають:

· культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;

· культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;

· культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

 

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства) є Державний комітет архівів України.

Статтею 41 Закону України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII "Про Нацiональний архiвний фонд i архiвнi установи" визначено, що вивезення з територiї України документiв Нацiонального архiвного фонду забороняється, крiм випадкiв тимчасового їх експонування, наукової експертизи або реставрацiї за кордоном.

Вивезення за межi територiї України копiй документiв Нацiонального архiвного фонду та витягiв з цих документiв, зроблених у встановленому законом порядку i засвiдчених власником документiв або уповноваженою ним особою, вiльно здiйснюється власником зазначених копiй та витягiв або уповноваженою ним особою. Вивезення копiй документiв, що мiстять вiдомостi, вiднесенi до державної та iншої передбаченої законом таємницi, а також витягiв з цих документiв забороняється.

Основними законодавчими та нормативно-правовима актами, що визначають порядок переміщення культурних цінностей та архівних документів через державний кордон України є:

1. Закон України від 21.09.99 № 1068-XIV "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цiнностей";

2. Закон України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII "Про Нацiональний архiвний фонд i архiвнi установи";

3. Постанова КМУ від 20.06.00 № 983 "Про затвердження Положення про Державну службу контролю за перемiщенням культурних цiнностей через державний кордон України";

4. Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 “Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2002 р. за № 571/6859;

5. Спільний наказ Державного комітету України по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації та Державного митного комітету України від 22 серпня 1994 року № 99/252 “Про затвердження Інструкції про порядок переміщення через державний кордон України текстових, аудіо- та аудіовізуальних матеріалів” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 вересня 1994 р. за № 226/436.

Відповідно до статті 112 цього Кодексу митний контроль за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідними контрольними службами за спільними технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків.

На даний час підрозділи спеціального центрального органу виконавчої влади по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України розміщені в деяких пунктах пропуску на держаному кордоні України. Спільним наказом Держкомкордону, Держмитслужби, Міністерства охорони здоров’я, Мінтрансу, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінекології від 03.04.2002 № 49/180/131/225/103/193/133 “Про визначення пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон, у яких, крім прикордонного і митного контролю, здійснюються інші види контролю” визначено види державного контролю, які здійснюються в пунктах пропуску через державний кордон України.

 

Пункти пропуску Митний контроль Контроль за культурними цінностями
Міжнародні   100%   9%
повітряні 100 % 17%
автомобільні 100 % 6%
залізничні 97% * 9%
морські (річкові) 100 % 7%
Міждержавні 100% (функціонуючі пункти пропуску) Немає
автомобільні 94%** Немає
залізничні 83%*** Немає
Місцеві 100% (63% на постійній основі) Немає
автомобільні 100% (46% на постійній основі) Немає
річкові 100% (43% на постійній основі) Немає
пішохідні 100% Немає
Всього по пунктам пропуску 100%(з дислокацією підрозділів митних органів та постійній та тимчасовій основі) 4%

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.211.61 (0.011 с.)