Валютні цінності, передані митному органу на зберігання, депонуються в уповноважених банках України.

Ця стаття встановлює випадки, коли товари, що були пред` явлені митному органу, але ще не випущені відповідно до обраного митного режиму і які перебувають під митним контролем, не можуть зберігатися на складах тимчасового зберігання або на митних ліцензійних складах та підлягають обов`язковій передачі для подальшого зберігання під митним контролем на складах митних органів. В цих випадках не вимагається згода власника товару або уповноваженої ним особи (крім випадку заявлення в режим відмови на користь держави) і передача товарів на склад митного органу відбувається в примусовому порядку. В разі заявлення товару в режим відмови на користь держави потрібна згода як власника товару або уповноваженої ним особи так і митного органу, який в цьому випадку уособлює державу.

Облік, оцінка а також відповідальність за зберігання товарів у випадках, передбачених цією статтею Кодекса, покладається на митний орган. Збитки внаслідок втрати, пошкодження товарів або в інших випадках відшкодовуються митним органом власнику товарів, або уповноваженій ним особі, в порядку, встановленому відповідним законом, діючим на момент відшкодування. Товари передаються для подальшого зберігання митним органам на підставі актів опису, оцінки та передачі майна. Якщо такі товари ввозяться громадянами, то інспектором митниці у випадку, передбаченому п.2 цієї статті, виписується спеціальна уніфікована митна квитанція.

За зберігання товарів на складах митниць з власників товарів або уповноважених ними осіб стягується відповідна плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зберігання товарів, які заявлені в режим відмови на користь держави, та валютних цінностей здійснюється на безоплатній основі.

Наведений в цій статті перелік випадків не можна вважати остаточним і закінченим тому, що статтею 106 цього Кодексу спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі митної справи надається право поширювати дію статті 166 на окремі види товарів.

 

 

Стаття 167. Склади митних органів

 

Під складами митних органів розуміються приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів.

 

Слід розрізняти склад митного органу від митного складу. Останній являє собою різновидність митного режиму, при якому ввезені товари зберігаються під митним контролем без справляння мита, податків та зборів та без застосування до таких товарів заходів нетарифного регулювання у період зберігання.

Склади митних органів можуть перебувати у власності митних органів або останні можуть використовувати склади, що належать іншим власникам, відповідно до цивільно-правових угод. Такими угодами можуть бути угоди про оренду приміщення складу на певний час або угоди про надання послуг із зберігання товарів на час зберігання таких товарів, які укладаються митними органами з власниками складських приміщень. В будь-якому з цих випадків на такі приміщення розповсюджуються норми статтей 166,168-171 цього Кодексу.

 

 

Стаття 168. Товари і транспортні засоби, що зберігаються на складах митних органів

 

Крім товарів, зазначених у статті 166 цього Кодексу, на складах митних органів можуть зберігатись:

1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до статті 99 цього Кодексу;

2) товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення;

3) товари і транспортні засоби, які перебувають у режимі транзиту відповідно до статті 200 цього Кодексу;

4) товари, які перебувають у режимі митного складу відповідно до статті 212 цього Кодексу;

5) зразки товарів та техніко-технологічна документація, взяті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до статті 314 цього Кодексу;

6) зразки товарів та документація, одержані митними органами під час здійснення верифікації сертифікатів відповідно до статті 316 цього Кодексу;

7) проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до статті 382 цього Кодексу;

Товари і транспортні засоби, вилучені відповідно до статті 377 цього Кодексу.

Товари, заявлені у різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо з дотриманням порядку, встановленого законодавством для відповідних митних режимів.

Товари, що потребують спеціальних умов зберігання чи спеціального обладнання, не можуть зберігатися на складах митних органів, на яких не можуть бути створені відповідні умови чи відсутнє відповідне обладнання.

Порядок роботи складу митного органу визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митні органи, на складах яких зберігаються товари і транспортні засоби, несуть відповідальність за їх втрату або пошкодження в порядку, встановленому законом.

 

 

Якщо у статті 166 цього Кодексу передбачено випадки, коли товари мають зберігатись виключно на складах митних органів, то в цій статті наведені випадки, коли товари можуть зберігатись на митних складах. Загалом, стаття охоплює, практично, всі можливі життєві ситуації, які можуть виникати з товарами, що знаходяться під митним контролем. Але мають місце і виключення. Так, наприклад, серед товарів, зазначених у пункті 8 частини першої даної статті не можуть бути наркотичні засоби, психотропні речовини, нарізна зброя, радіоактивні речовини, вибухівка, тощо.

Потреба зберігання товарів та транспортних засобів, що перебувають у режимі транзиту, на складах митних органів може виникнути у разі настання обставин непереборної сили, що виключають можливість подальшого переміщення товарів митною територією України або при необхідності перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший в зоні діяльності митного органу.

Якщо зберігання товарів, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті приводить до встановлення загальних цивільно-правових відносин між власником таких товарів та митним органом в порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України, то зберігання товарів, зазначених у пунктах 5-8 частини першої даної статті, здійснюється в адміністративному порядку. Тому умови і порядок передання таких товарів на склад митниці та їх зберігання визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

 

 

Стаття 169. Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів

Товари, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 166 та у пунктах 1-3 частини першої статті 168 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом трьох місяців.

Товари, зазначені у пункті 4 частини першої статті 168, можуть зберігатися на складах митних органів протягом строків, установлених статтею 214 цього Кодексу.

Товари, зазначені у пункті 4 частини першої статті 166, товари та документація, зазначені у пунктах 5-7 частини першої статті 168, а також товари і транспортні засоби, зазначені у пункті 8 частини першої статті 168 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів протягом строків, що визначаються законодавством.

Частина перша та друга цієї статті – є, по суті, об`єднанням норм, що прямо виписані в інших статтях цього Кодексу.

Строки зберігання товарів та документації, зазначених у пунктах 7 та 8 частини першої статті 168 цього Кодексу визначаються загальною тривалістю провадження у справі про порушення митних правил (виконання процесуальних дій та розгляд справи) і терміном розгляду можливих оскаржень винесених постанов. Якщо буде порушена кримінальна справа то порядок зберігання таких товарів визначається вже Кримінально-процесуальним Кодексом.

Строки зберігання товарів та документації, зазначених у пунктах 5 та 6 частини першої статті 168 визначаються, загалом, тривалістю процедур митного оформлення відповідно до Порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої справи у галузі митної справи.

Граничний строк зберігання товарів, зазначених у пункті 4 частини першої статті 166 на даний час законодавством не встановлений.

 

 

Стаття 170. Операції з товарами, що зберігаються на складах митних органів

Підприємства, які зберігають товари на складах митних органів під митним контролем, можуть з дозволу та під контролем цих органів здійснювати із зазначеними товарами операції, передбачені статтею 63 цього Кодексу, а також:

1)підготовку товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, упакування та перепакування);

2)змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик і властивостей, що істотно відрізняють їх від вихідних складових;

Прості складські операції.

В цій статті законодавчо визначено більш ліберальний підхід до товарів, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем. На відміну від режиму митного складу або випадку зберігання товару на складі тимчасового зберігання на складах митних органів можна проводити змішування товарів без змін його властивих характеристик, які впливають на визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Слід зазначити, що коментуємою статтею прямо не встановлена можливість відбору проб на митних складах у випадках, передбачених у статтях 314, 316 та 382 цього Кодексу, хоча для складів тимчасового зберігання така можливість прямо передбачена нормами статті 109 цього Кодексу, а перелік операцій з товарами, що знаходяться в режимі “митного складу” взагалі не є остаточно вичерпаним і спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі митної справи надається право визначати перелік можливих операцій та порядок їх здійснення. Оскільки практичні питання відбору зразків виникатимуть, доцільно застосовувати норми законодавства щодо взаємодії митних органів з іншими органами державної влади з метою реалізації ст. 27 цього Кодексу.

 

 

Стаття 171. Видача товарів із складів митних органів