Стаття 191. Умови переміщення товарів у режимі реімпорту

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

1) походять з митної території України;

2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

3) не використовуються за межами України з метою одержання прибутку;

Ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цієї статі можливо зробити висновок, що в митному законодавстві закріплені чотири основні умови переміщення товарів у режимі реімпорту:

1) товари повинні бути походженням з митної території України (наявність сертифікату походження);

2) переміщенні товари в режимі реімпорту повинні бути ввезені на пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України

Під датою вивезення треба розуміти день оформлення ВМД при експорті. Датою ввезення вважати день прийняття ВМД в режимі реімпорту.

Товари повинні бути вивезені з митної території України відповідно до митного режиму експорту. З цього слідує, що:

a) факт вивезення товару повинен бути підтверджений відповідною ВМД;

б) під митним режимом “реімпорт” не можуть бути розміщені іноземні товари, а також українські товари, вивезені з митної території України відповідно до інших, чим експорт, митних режимів (тимчасове вивезення, переробка за межами митної території, транзит, у випадку переміщення через територію іноземної держави тощо).

3) товари не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку (відсутність у них експлуатаційного зношення).

Примітка: Повинен бути розроблений порядок визначення товарів, які не використовувалися з метою одержання прибутку з визначенням переліку документів, які необхідно пред’являти митним органам при митному оформленні товарів в режими реімпорту.

4) товари повинні ввозитись у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються КМ України.

Постановою Кабінету Міністрів України Кабінету від 12.12.02 р. № 1881 “Про переміщення товарів через митний кордон України в режимі реімпорту” установлено, що режим реімпорту може застосовуватися до:

- товарів, стан яких змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в установленому Державною митною службою порядку;

- товарів, щодо яких проводилися операції з передпродажної підготовки (захист від корозії, боротьба із шкідниками, сортування, пакування, маркування, тестування) чи які були піддані дрібному ремонту, за умови, що такі дії не змінили їх вартості, визначеної на момент вивезення (експорту), та кодів згідно з УКТЗЕД.

Критеріями незмінності стану товарів повинні бути:

a) відповідність коду по УКТЗЕД товарів, які розміщуються у митному режимі реімпорту, та їх найменування кодам і найменуванням товарів, які були вивезенні з митної території України в режимі експорту;

б) незмінність технічних характеристик та інших параметрів таких товарів, встановлених у відношенні їх нормативними актами, віднесених до даної категорії товарів (ДСТ, ГСТ, технічні умови тощо).

Природність зношення або втрат з нормальних умов транспортування та зберігання визначаються стандартами та іншими діючими в Україні нормативними актами, які відносяться до даної категорії товарів.

 

Стаття 192. Оформлення товарів у режимі реімпорту

Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами.

 

У ході митного контролю повинна підтверджуватись ідентичність товарів, які розміщуються під митним режимом реімпорту, товарам, що були вивезені у митному режимі експорту, факт і момент їх вивозу, а також те, що товари походять з України.

Таке підтвердження повинно здійснюватись способом, який не викликає сумніву у посадових осіб митних органів у справжності та достовірності. Таким способом можуть бути: пред’явлення в митній орган сертифікатів, протоколів іспитів, висновків відповідних експертів та інших подібних документів державних органів.

Підтвердженням факту та моменту вивезення товарів служить вантажна митна декларація. При її відсутності та при непідтверджені дати вивезення не викликающим сумнів способом моментом вивезення товарів українського походження можливо вважати проведення експертизи відповідної установою (ТПП, митна лабораторія, тощо).

Обов’язковість доказу всіх перелічених обставин покладається на особу, що переміщує товари, а не на митний орган. При відсутності достовірних та підтверджених відповідними документами відомостей або у випадку виникнення сумніву у посадових осіб митного органу у їх справжності та достовірності розміщення товарів у митний режим реімпорту не допускається.

Товари, які ввозяться на митну територію України в режимі реімпорту, повинні підлягати сертифікації відповідно встановленого переліку товарів, затвердженого наказом Держстандарту від 30.08.02 р. №498.

 

Стаття 193. Повернення сум вивізного (експортного) мита та інших коштів при реімпорті товарів

В разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою Національного банку України.

 

Із змісту митного режиму реімпорту слідує, що при зворотньому ввезенні заявлених до режиму реімпорту товарів вивізне (експортне) мито повертається власникам цих товарів, або уповноваженим ними особам, якщо воно сплачено при експорті.

Повернення сум вивізного (експортного) мита повинно здійснюватись за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів при виконанні одночасно наступних умов:

1) зворотне ввезення реімпортованих товарів в Україну здійснюється протягом року з дати їх експорту;

2) власником цих товарів або уповноваженим ним особами подається заява на повернення сум цього мита;

3) подається в митний орган примірник вантажної митної декларації в режимі експорту, по якій нараховувалось та сплачувалось вивізне (експортне) мито;

4) письмове підтвердження митного органу, якому сплачувалось це мито (або його правонаступнику), про його фактичне надходження на рахунок митного органу чи безпосередньо до бюджету.

Крім цього особа, що переміщує товари в режимі реімпорту повинна сплатити суми одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих йому при експорті цих товарів, а також проценти з цих сум. При цьому повернення підлягають тільки фактично сплачені суми вивізного (експортного) мита.

Повернення сум мита здійснюється в валюті України. Забезпечення повернення вказаних сум покладається на Державне казначейство за поданням відповідних митних органів.

В кожному конкретному випадку це подання є безпосередньою обов’язковістю відповідного митного органу, який проводив митне оформлення товарів, що переміщуються в режимі реімпорту.

 

ГЛАВА 31. ЕКСПОРТ

 

Стаття 194. Поняття митного режиму експорту

 

Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

 

Експорт є одним з приоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності Держави.

Особливість режиму експорту в тому, що товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення, тоді як режим тимчасового вивезення вимагає повернення товарів через певний строк.

Під вивозом товарів за межі території України треба розуміти сукупність дій, пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.