Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.



Кількість годин — 2

1. Актуальність теми:

З цієї теми починається детальне вивчення периферичної нервової системи, основною функцією якої є проведення нервових імпульсів від ycix видів рецепторів (екстра-, інтро-, пропріо-) в сегментарний апарат спинного мозку та у відведенні від центральної нервової системи регулюючих нервових імпульсів до органів та тканин. Знання проекції вcix гілок сплетінь спинномозкових нервів на шкіряний покрив, а також місця виходу нервів, регіони їх іннервації, групи м'язів, які вони іннервують знадобляться студентам в подальшому вивченні таких клінічних дисциплін, як травматологія, неврологія, хірургія, терапія та інших.

Конкретні цілі.

Знати, з чого формується шийне сплетіння.

Знати топографію шийного сплетіння.

Знати класифікацію гілок шийного сплетіння.

Знати шкірні гілки шийного сплетіння.

Знати топографію шкірних гілок шийного сплетіння.

Знати область іннервації шкірних гілок шийного сплетіння.

Знати м'язові гілки шийного сплетіння.

Знати топографію та область іннервації м'язових гілок шийного
сплетіння.

Знати змішані гілки спинномозкових нервів: діафрагмальний нерв,
його топографію та області іннервації.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Функція нервової системи.

Види рецепторів. Будова спинного мозку.

Рефлекторна дуга та її різновиди.

Формування спинномозкових нервів.

Функція корінців спинномозкових нервів.

Сегментарний апарат спинного мозку.

Зміст теми заняття.

Спинномозкові нерви - nervi spinales.

Спинномозковий нерв утворюється від злиття переднього i заднього корінців спинного мозку. Розрізняють: 8 шийних спинномозкових нервів 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових та 1 куприковий. Спинномозковий нерв змішаний, містить pyxoвi волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку), вегетативні волокна, зокрема VIII шийний, I-XII грудні та I-III поперекові спинномозкові нерви містять симпатичні волокна (аксони нейронів латерального проміжного ядра латерального рогу спинного мозку), а II-IV крижові спинномозкові нерви містять парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер спинного мозку); чутливі волокна (відростки протонейронів спинномозкових вузлів).

Спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвip i розгалужується на гілки:

- передня гілка (ramus anterior) - бере участь у формуванні сплетінь (шийного, плечового, поперекового, крижового); виняток - II-XI грудні спинномозкові нерви;

- задня гілка (ramus posterior) - іннервує шкіру спини та потилиці, глибокі
м'язи спини;

- оболонна гілка (ramus meningeus) - іннервує оболонки спинного мозку;

- біла сполучна гілка (ramus communicans albus) - сполучає спинний
мозок з вузлами симпатичного стовбура, містить симпатичні волокна.

Шийні спинномозкові нерви (nervi cervicales СІ-CVІІІ). Передні гілки I-IV шийних спинномозкових нервів утворюють шийне сплетіння (plexus cervicales). Шийне сплетіння розміщене під грудинно-ключично-соскоподібним м'язом.

Нерви шийного сплетіння:

I. Шкірні нерви (іннервують шкipy):

1. Поперечний нерв шиї (nervus transverses colli) - іннервує шкіpy
медіального трикутника шиї.

2. Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) - іннервує шкіру
зовнішнього вуха.

3. Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) - іннервує шкіру
латеральної частини потилиці.

4. Надключичні нерви (nervi supraclaviculares mediales, laterales et
intermedii) - іннервують шкipy латерального трикутника шиї, шкіру над- i
підключичних ямок, шкipy над дельтоподібним м'язом.

ІІ. М'язові нерви:

М'язові гілки - іннервують глибокі м'язи шиї.

Шийна петля (ansa cervicalis) - iннepвyє під'язикові м'язи. Ця петля
утворена верхнім i нижнім корінцями (radices superior et inferior). Верхній
корінець йде в складі під'язикового нерва, а потім відділяється від нього.

III. Змішані нерви:

1. Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) - iннeрвyє діафрагму, плевру, перикард, очеревину, капсулу печінки. Цей нерв проходить по передньому краю переднього драбинчастого м'яза, йде в грудну та черевну порожнини. В клініці відомий френікус-симптом, коли при захворюваннях печінки пацієнт відчуває біль в надключичній ямці (правій) при натисненні.

5. Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.-С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2. Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.

Додаткова:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.

- Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Матеріали для самоконтролю.

А. Питання для самоконтролю.

1. Формування шийного сплетіння.

2. Топографія шийного сплетіння.

3. Класифікація гілок шийного сплетіння.

4. Шкірні гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

5. М'язові гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

6. Змішані гілки шийного сплетіння: діафрагмальний нерв, його топографія та
зона іннервації.

Б. Ситуаційні задачі.

1. На будівництві робітник пошкодив собі праву бокову поверхню шиї в результаті удару балкою при її падінні. Під час падання допомоги у потерпілого виявилась знижена чутливість щкіри передньо-бокової поверхні щиї праворуч. Який нерв постраждав у даному випадку?

A.* n transversus colli

B. n vagus

C. n phrenicus

D. n accessories

E. n trigeminus

2. У больного хроническим заболеванием печени был отмечен положительный френикус-симптом. К какой мышце прижимают диафрагмальный нерв для проверки этого симптома?

A.* Передней лестничной мышце

B. Средней лестничной мышце

C. Подключичной мышце

D. Задней лестничной мышце

E. Грудино-ключично-сосцевидной мышце

3. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на втрату чутливості шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, що з’явилася після порізу шкіри над грудинно-ключично-соскоподібним м'язом. Пошкодження якого нерва дало таку клінічну картину?

A. * N. auricularis magnus

B. N. transversus colli

C. N. occipitalis minor

D. N. supraclaviculares

E. N. phrenicus

4. Під час операції при доступі до правої підключичної артерії з’явилося ускладнення у вигляді порушення дихання. Пошкодження якої структури обумовило вказане явище?

A. *Діафрагмальний нерв

B. Зірчастий вузол

C. Спиномозковий нерв

D. Додатковий нерв

E. Підязиковий нерв

5. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на підвищену больову чутливість шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Пальпація позаду грудинно-ключично-сосковидного м'язу боляча. Подразнення якого з нервів може дати таку кліничну картину?

A.* N. auricularis magnus.

B. N. transversus colli.

C. N. occipitalis minor.

D. Nn. supraclaviculares.

E. N. vagus.

6. Хворий скаржиться на болі в ділянці діафрагми при диханні, які з’явилися після незначного ушкодження грудної клітини. Про порушення якого нерва йдеться?

A.*Діафрагмальний нерв

B. Підлопатковий нерв

C. Надключичні нерви

D. Надлопатковий нерв

E. Поперечний нерв шиї

7. Унаслідок операційної травми м'яких тканин шиї справа, порушилися регу­лярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів достовірно постраждав?

A. N. vagus.

B.*N. phrenicus dexter.

C. N. acessorius.

D. Rr. dorsales nervi spinalis.

E. N. intercostales

 

Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви.

Кількість – 2.

1. Актуальність теми:

Знання плечового сплетіння, його топографії, ходу гілок, проекції їх на шкіряний покрив людини, зон іннервації нервів, надасть можливість студентам засвоїти такі клінічні дисципліни як неврологія, травматологія, терапія, хірургія та інші.

Конкретні цілі.

Знати, як утворюється плечове сплетіння і в якому трикутнику шиї
воно локалізується.

Знати, які стовбури виділяють у плечовому сплетінні.

Знати, які пучки розрізняють в плечовому сплетінні, та де вони
розташовані.

Знати, які нерви виходять з плечового сплетіння, як їх класифікують.

Знати, які нерви плечового сплетіння належать до коротких.

Знати, які нерви плечового сплетіння належать до довгих: з
латерального, медіального та заднього пучків.

Знати, що іннервують короткі нерви плечового сплетіння.

Знати, що іннервують довгі нерви плечового сплетіння з
латерального, медіального та заднього пучків.

Знати, який нерв проходить через чотиристоронній отвір.

Знати, в якому топографічному утворі і з якою артерією на плечі знаходиться променевий нерв?

Зміст теми заняття.

Плечове сплетіння.

Передні гілки V-VIII шийних та І грудного спинномозкових нервів утворюють плечове сплетіння (рlехus brachialis). Плечове сплетіння розміщене в латеральному трикутнику шиї у вигляді верхнього, середнього і нижнього стовбурів (truncus superior, medius et interior) та в пахвовій порожнині у вигляді латерального, медіального і заднього пучків (fasciculus lateralis, medialis et posterior).

Нерви плечового сплетіння поділяються на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі грудні м'язи, поверхневі м'язи спини, м'язи плечового пояса, зокрема:

1) грудні нерви (nerviі ресtorales) - іннервують великий і малий грудні
м'язи;

2) довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній
зубчастий м'яз;

3) підлопатковий нерв (nervus subscapularis) іннервує однойменний м'яз;

4) надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує над- і підостьові м'язи;

5) тильний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний
м'яз та м'яз-підіймач лопатки;

6) грудоспинний нерв (nervus thoracodorsalis) іннервує найширший м'яз
спинки і великий круглий м'яз;

7) підключичний нерв (nervus subclarrus) іннервує однойменний м'яз;

8) пахвовий нерв (nervus axillaris) іннервує дельтоподібний м'яз, малий
круглий м'яз, шкіру верхньої частини латеральної поверхні плеча;
проходить через 4-сторонній отвір.

Довгі нерви виходять з пучків:

І. Латеральний пучок:

1. М'язово-шкірний нерв (nervus musculocutaneus) іннервує передню
групу м'язів плеча, шкіру латеральної поверхні передпліччя. На передпліччі
нерв має назву латеральний шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebrachii lateralis).

2. З латерального пучка одною ніжкою бере початок ще серединний нерв
(nervus medianus).

II. Медіальний пучок:

1. Серединний нерв (одною ніжкою бере початок з латерального пучка, а
другою - з медіального) іде по медіальній двоголовій борозні, проходить в
ліктьовій ямці, в серединній борозні і через зап'ястковий канал виходить на
кисть, іннервує передню групу м'язів передпліччя (променевий згинач
зап'ястка, довгий долонний м'яз, поверхневий згинач пальців, довгий згинач
великого пальця, круглий і квадратний пронатори; частково глибокий згинач
пальців), м'язи кисті (короткий відвідний м'яз великого пальця, протиставний
м'яз і частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні
кисті та 1,2, 3, ½ 4-го пальців.

2. Ліктьовий нерв (nervus ulnaris) йде по медіальній двоголовій борозні,
медіальний задній ліктьовій борозні, на ліктьовий борозні передпліччя, через
ліктьовий канал зап'ястка на кисть; Іннервує передню групу м'язів передпліччя
(ліктьовий згинач зап'ястка, частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті
(привідний м'яз великого пальця, третій і четвертий червоподібні м'язи,
міжкісткові м'язи, короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, згинач
мізинця, протиставний м'яз мізинця, частково короткий згинач великого
пальця), шкіру долонної поверхні кисті (½ 4-го та 5-го пальців), шкіру тильної
поверхні кисті (5, 4 та ½ 3-го пальців).

3. Медіальний шкірний нерв плеча (nervus сutaneus brachii medialis іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

4. Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus сutaneus antebrachii) іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.

III. Задній пучок:

Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини латеральної поверхні плеча; в ліктьовій ямці розгалужується на дві гілки:

- глибока гілка (ramus profundus) іннервує задню групу м'язів
передпліччя, шкіру задньої поверхні передпліччя;

- поверхнева гілка (ramus superficialis) лежить у променевій борозні,
іннервує плечопроменевий м'яз, продовжується на кисть, де іннервує шкіру
тильної поверхні кисті (1, 2, ½ 3-го пальців).

МІЖРЕБЕРНІ (ГРУДНІ) НЕРВИ.



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.50.173 (0.014 с.)