Тема 46. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст. Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Конкретні цілі.

Навчити студентів загальній характеристиці головного мозку, вивчити складові, розвиток головного мозку. Вивчити зовнішню будову довгастого мозку та моста, локалізацію сірої та білої речовини.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології – філогенез нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Головний мозок - Еncephalon

Стовбур мозку, що включає довгастий мозок, міст і середній мозок, важить у новонародженого трохи більше 10 г (2,7% ваги головного мозку). Найбільш сформована до моменту народження покрівля мозкового стовбура з її філогенетично старими утвореннями, слабше розвинуті філогенетичні молоді передні частини стовбура. Диференціювання нервових ядер і шляхів у покрівлі продовжується у перші місяці і роки життя дитини, а в передніх частинах мозкового стовбура завершується у дітей старшого віку.

Довгастий мозок – Medulla oblongata, s. bulbus, s. mielencephalon

Довгастий мозок має форму цибулини, довжина його становить 2,5см. Довгастий мозок лежить у порожнині черепа на схилі.

Зовнішня будова довгастого мозку

Довгастий мозок має передню і задню поверхні. По передній його поверхні проходить непарна передня серединна щілина (продовження однойменної щілини спинного мозку) і парна передньолатеральна борозна (продовження однойменної борозни спинного мозку). Між передньою серединною щілиною і передньолатеральною борозною знаходиться піраміда (pyramis medullae oblongatae).3 передньолатеральної борозни виходить XII черепний нерв. Латеральніше від передньолатеральної борозни лежить олива (оlіvа). По задній поверхні довгастого мозку проходить непарна задня серединна борозна (продовження однойменної борозни спинного мозку). Із задньолатеральної борозни виходять ІХ, Х та XI черепні нерви. Між задньою серединною і задньолатеральною борознами розміщені два горбки: ніжний горбок (tuberculum gracilis) і клиноподібний горбок (tuberculum cuneatus).

Внутрішня будова довгастого мозку

В довгастому мозку (як і в спинному мозку) розрізняють сіру та білу речовину. Сіра речовина представлена ядрами:

1) оливне ядро (nucleus olivaris) - лежить в оливі, складається з
інтернейронів, має зв'язок з мозочком, разом з мозочком відповідає за
рівновагу;

2) ніжне ядро (nucleus gracilis) і клиноподібне ядро (nucleus cuneatus) лежать в однойменних горбках, складаються з дейтеронейронів; функція їх полягає в передачі пропріоцептивної інформації (м'язово-суглобового чуття) у
проміжний мозок, зокрема в таламус, а також у мозочок;

3) сітчастна речовина (formatio reticularis) - знаходиться в задній частині
довгастого мозку, складається з інтернейронів, відростки яких сплітаються у
вигляді сітки, виконує наступні функції:

- об'єднує різні ядра у функціональні центри (центр кашлю, чихання і т.д.);

- активізує кору, готує ії для сприйняття специфічної інформації;

- з діяльністю сітчастої речовини пов'язують зміну активного і пасивного стану людини;

4) ядра ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів

ІХ	Х	ХІ	ХІІ
Язикогорловий (nervus glossopharyngeus)	Блукаючий (nervus vagus)	Додатковий (nervus accessorius)	Під’язиковий (nervus hypoglossus)

Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus), ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii)

Ядро підязикового нерва (nucleus nervi hypoglossi)

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами

Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris inferior)

Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi)

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів

Ядро одинокого шляху ІХ (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли цього нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Ядро одинкого шляху Х (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Біла речовина довгастого мозку представлена шляхами. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є:

1) піраміди довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae), утворені аксонами дейтеронейронів кори головного мозку - кірково-спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis). На межі зі спинним мозком 5/6 пірамід перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід (decussatio pyramidum) - переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по латеральних канатиках спинного мозку, а неперехрещені - по передніх канатиках спинного мозку.

2) медіальні петлі (lemniscus medialis) - представлені аксонами дейтеронейронів ніжного та клиноподібного ядер - цибулино-таламічний шлях (tractus bulbo-thalamicus). Петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель (decussatio lemniscorum) - заднє чутливе (дорсальне сенсорне) перехрестя.

Задній мозок - metencephalon

Задній мозок лежить у задній черепній ямці, складається з моста і мозочка.

Міст – роns (Varolii)

Зовнішня будова моста

Міст поділяється на передню частину (раrs ventralis), або основу (basis), і задню частину (раrs dorsalis), або покришку (tegmentum). Основа і покришка розділені трапецієподібним тілом (соrpus trapezoideum). 3 моста виходять V-VIII пари черепних нервів (чутливі волокна цих нервів входять у міст).

Внутрішня будова моста

Сіра речовина моста представлена ядрами:

- в основі моста є парне ядро моста (nucleus pontis) утворене інтернейронами.

Через це ядро здійснюється зв'язок кори головного мозку з корою мозочка;

- в покришці моста сіра речовина представлена сітчастою речовиною (продовження ядра довгастого мозку), а також ядрами V, VI, VII та VIII пар черепних нервів.

Трійчастий нерв (nervus trigeminus)

Відвідний нерв (nervus abducens)

Лицевий і проміжний нерви (nervus intermedio-facialis)

Присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis)

Соматичні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini)

Ядро відвідного нерва (nucleus nervі abducentis)

Ядро лицевого нерва (nucleus nervі facialis)

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами:

Верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris superior)

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів:

1) мостове (дотикове) ядро (nucleus pontinus nervi trigemini); 2) спинномозкове (больове і температурне ядро) (nucleus spinalis nervi trigemini); 3) середньомозкове (пропріоцептивне) ядро (nucleus mesencephalicus nervi trigemini)

Ядро одинокого шляху (nucleus tracti solitarii)

1) переднє і заднє слухові ядра (nervus cochlearis ventralis et dorsalis); 2) верхнє і нижнє, медіальне і латеральне вестибулярні ядра (nervus vestibulearis superior, inferior, medialis et lateralis)

Біла речовина моста представлена шляхами. Через міст проходять майже всі основні висхідні та низхідні шляхи. Особливо важливим є кірково-мосто-мозочковий шлях (tractus cortico-ponto-cerebellaris), який зв'язує кору головного мозку з корою мозочка через ядра моста (частина екстра- пірамідного, 6-нейронного шляху).

Рекомендована література.

В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Розвиток головного мозку.

2. Відділи головного мозку. Стовбур мозку.

3. Зовнішня будова довгастого мозку?

4. Внутрішня будова довгастого мозку? Ядра черепних нервів?

5. Міст: зовнішня та внутрішня будова? Ядра черепних нервів?

6. Провідні шляхи довгастого мозку? Медіальна петля.

7. Провідні шляхи моста

Б. Ситуаційні задачі.

1. При обстеженні хворого з порушенням слухової функції, було встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні формування латеральної петлі. На рівні якого відділу мозку вона в нормі утворюється?

A. * Задній мозок (міст)

B. Шийний відділ спинного мозку

C. Грудний відділ спинного мозку

D. Довгастий мозок

E. Середній мозок

2. Хворому поставлено діагноз - бульбарні розлади. Про порушення функції якого відділу мозку йде мова?

А.* Довгастого мозку

В. Мозочка

С. Спинного мозку

D. Середнього мозку

E. Проміжного мозку