Тема 41. Загальна лімфологія. Лімфатичні судини нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.

Кількість годин – 2

Актуальність теми

Лімфатична система – це складова імунної системи, яка має судинні структури. Крім позитивного значення вона слугує шляхами розповсюдження інфекції та метастазів пухлин. Знання будови, топографії лімфатичних вузлів дасть студентам, майбутнім лікарям, змогу своєчасно виявляти та правильно діагностувати пухлинні та інші патологічні процеси.

Конкретні цілі

Мати уявлення про топографію великих вен, фасцій м’язової системи. Знати будову лімфатичної системи. Вивчити та вміти показати лімфатичні вузли нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини. Знати шляхи відтоку лімфи від органів тазу та черевної порожнини.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

- мати уявлення про загальне розположення фасцій

- мати уявлення про будову венозної системи

- знати будову лімфатичного вузла

- дати класифікацію лімфатичних вузлів

- знати план будови лімфатичної системи

- знати топографію та утворення грудної протоки

- знати топографію та утворення правої лімфатичної протоки

Зміст теми

Лімфа (чиста вода) - безкольорова рідина, по змісту нагадує плазму крові, утворюється в кількості 1,5 л за добу із міжтканинної рідини.

У складі лімфи: 6ілка - 3-4%;

цукру - 0,1%;

солі – 1,9%

лімфоцитів – 2х10³ – 2х10⁴

функції лімфи

- захисна (бар'єрна та імунна);

- транспортна (трофічна).

В органах де немає лімфатичної системи її роль виконують інша рідина (спинномозкова рідина, водяниста волога камер ока, перилімфа внутрішнього вуха).

Будова лімфатичної системи:

1. Лімфатичні капіляри.

2. Лімфатичні судини.

3. Судини перериваються в вузлах.

4. Лімфатичні стовбури.

5. Лімфатичні протоки.

Лімфатична система відсутня: головний мозок, спинний, кістковий мозок, очне яблуко, внутрішнє вухо, епідерміс з придатками, слизові оболонки, паренхіма селезінки, плацента, хрящі, тверді тканини зуба.

Особливості будови лімфатичної системи

- відкрита система (від тканин в вени);

- капіляри закриті з одного кінця (форма пробірки);

- капілярі утворюють сітку (в плоских органах в одній площині, в об’ємних органах в трьохмірній площині);

- судини мають велику кількість клапанів;

- Судини перериваються в вузлах;

- переносить лімфу (в якій містяться колоїдні розчини білків, жир, пошкоджені клітини, мікроби, метастази пухлин).

Топографія грудної протоки

формується на рівні Тh -12 при злитті правого та лівого поперекового стовбурів, довжина 30-41 см. Деколи може приймати участь непарний, непостійний кишечний стовбур. При злитті утворюється розширення (цистерна Пекета). Знаходиться справа від хребтового стовпа, проходить через праву попереково-реберну щілину діафрагми. Зрощений з діафрагмою, (рухи діафрагми проштовхують лімфу). На рівні Тh 4-5 повертає вліво, огинає купол плеври та впадає в лівий венозний кут. По ходу приймає в себе лівий бронхосередостінний стовбур, лівий яремний та лівий підключичний стовбури. Відводить лімфу від нижніх кінцівок, тазу, черевної порожнини лівої половини грудної клітки, шиї, голови та лівої верхньої кінцівки.

Права лімфатична протока

Формується від злиття правих яремного, підключичного та бронхо-середостінного стовбурів, впадає в правий венозний кут, довжина до 1,5 см.

Збирає лімфу від правої половини грудної клітки, правої верхньої кінцівки, правої половини голови та шиї.

Грудна протока новонароджених, у порівнянні з дорослими, має більш прямолінійний хід і її діаметр однаковий на всьому протязі. Цистерна біля початку грудної протоки, як правило, відсутня і вона формується лімфатичним сплетенням, куди впадають лімфатичні колектори, що збирають лімфу з черевної порожнини і кінцівок.

В стінці грудної протоки у новонароджених недостатньо розвинуті волокнисті структури і м'язові клітини. Наступне диференціювання грудної протоки після народження полягає у потовщенні стінки у зв'язку з наростанням числа колагенових, еластичних волокон і міоцитів, додатковим розвитком клапанного апарату і появою нерівномірності ширини просвіту протоки.

Лімфатичні вузли.

За формою різні, величиною від 1 до 20 мм, назва по місцю розташування (регіону), кількість - 150 регіональних груп.

Розміщення:

- по ходу магістральних вен;

- поверхневі та глибокі (по відношенню до загальної підшкірної фасції);

- парієтальні та вісцеральні;

- л/вузли від 1 до 8 порядку (вузли на шляху відтоку лімфи від органа до
стовбура.

Будова лімфовузла

- капсула;

- строма;

- паренхіма (кора та мозок);

- синуси (крайовий, проміжний, воротний);

- приносні судини (2-4);

- виносні судини (1-2).

Функції вузлів

- захисна (імунна);

- бар'єрна;

- кровотворна.

Лімфатична система нижніх кінцівок

Групи вузлів:

1. Підколінні (глибокі та поверхневі).

2. Пахвинні (глибокі та поверхневі),

Вузол Пирогова самий великий глибокий, закриває судинну лакуну.

Лімфатичні судини – по ходу поверхневих та глибоких вен

1. Поверхневі діляться на:

- заднєлатеральну групу (забирають лімфу від 4,5 пальців, латерального краю
стопи, латеральної поверхні гомілки. Перериваються в підколінних вузлах);

- медіальну групу (збирають лімфу від шкіри 1,2,3 пальців, медіального краю стопи, гомілки, перериваються в підколінних вузлах)

2. Глибокі.

Збирають лімфу від глибоких утворень кінцівки, перериваються в підколінних, впадають в глибокі пахвинні.

В пахвинні вузли лімфа збирається від нижніх кінцівок, передньої стінки живота (нижче пупка), сідничої ділянки, промежини, зовнішніх статевих органів, матки у жінок.

Лімфатичні судини та вузли тазу.

По ходу судин тазу.

1. Парієтальні та вісцеральні.

2. Загальні, зовнішні та внутрішні клубові. Далі збираються в поперекові
стовбури.

Лімфатичні вузли та судини черевної порожнини.

1. Парієтальні

- нижні діафрагмальні

- поперекові.

Далі лімфа відтікає в поперекові стволи.

2. Вісцеральні

- черевні

- верхні та нижні брижові.

Далі в поперекові стовбури, або в непарний (непостійний) кишечний стовбур.

Матеріали для самоконтролю

- Знати та показати лімфатичну систему нижньої кінцівки.

- Знати від яких органів збирається лімфа в пахові вузли.

- Знати та показати лімфатичну систему тазу.

- Знати лімфовідведення від прямої кишки, матки, яєчників.

- Знати та показати лімфатичну систему черевної порожнини.

- Знати шляхи відтоку лімфи від шлунку дванадцятипалої кишки, тонкого та товстого кишечнику.

Ситуаційні задачі.

1. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на збільшення та біль в лімфатичних вузлах пахових ділянок. Які органи необхідно обстежити для виявлення вогнища запального процесу?

2. У хворої злоякісна пухлина матки. Які лімфатичні вузли необхідно обстежити для виявлення метастазів?

3. У хворого під час операції на шлунку з приводу виразки виявлена злоякісна пухлина. Які лімфатичні вузли необхідно обстежити для виявлення метастазів.

Рекомендована література

Основна

1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.

Додаткова

1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.

 

Тема 42. Лімфатичні судини грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови та шиї.

Кількість годин - 2

Актуальність теми

Лімфатична система – це складова імунної системи. Крім позитивного значення вона слугує шляхами розповсюдження інфекції та метастазів пухлин. Знання будови, топографії лімфатичних вузлів дасть студентам, майбутнім лікарям, змогу своєчасно виявляти та правильно діагностувати пухлинні та інші патологічні процеси.

Конкретні цілі

Знати топографічні області обличчя, шиї, грудей, верхньої кінцівки. Називати та показувати лімфатичні вузли голови, шиї, в/кінцівки. Знати відтік лімфи від стінок та органів грудної порожнини.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
Топанатомія	Знати топографію обличчя	Показати щічну область, жувально-вушну
	Знати топографію шиї	Показати підщелепний трикутник

Зміст теми заняття.

Лімфатичні вузли шиї

- потиличні;

- навколовушні (поверхневі та глибокі);

- соскоподібні;

- підниньощелепні;

- підборідкові;

- лицьові (щічні).

Від вузлів голови лімфа збирається до поверхневих вузлів шиї.

1. Поверхневі

- передня група (по ходу передньої яремної вени);

- латеральна група (по ходу зовнішньої яремної вени);

- задня група (по задньому краю тра пецієподібного м'яза).

Від поверхневих вузлів шиї лімфа збирається в глибокі вузли шиї.

Глибокі

- передня група (передгортанні, щитовидні, передтрахейні, при трахейні;

- латеральна група (по ходу внутрішньої яремної вени).
Лімфа збирається в правий та лівий яремні стовбури.

Лімфатичні вузли верхніх кінцівок

Судини та вузли діляться на поверхневі та глибокі по відношенню до поверхневої підшкірної фасції.

Групи вузлів:

1. ліктьові

2. пахвові.

Лімфа від кінцівки збирається в правий та лівий підключичні стовбури

Поверхневі судини.

1. Латеральна група.

Лімфа від шкіри 1-3 пальців, латеральних країв кисті, передпліччя, плеча збирається в пахвові вузли.

Медіальна група.

Лімфа від шкірні 4-5 пальців, медіальних країв кисті, передпліччя, плеча збирається в ліктьові та пахвові.

3. Серединна група.

Лімфа від шкіри передньої поверхні зап'ястку та передпліччя збирається в судини латеральної та медіальної груп.

Глибокі судини

Лімфа від м'язів, сухожилок, фасцій, зв'язок, капсул суглобів, окістя збира­ється в ліктьові та пахвові.

В групу пахвових лімфатичних вузлів лімфа збирається від верхньої кінцівки, передньої, латеральної та задньої стінок грудної порожнини, та молочної залози.

Лімфатичні вузли стінок та грудної порожнини.

1. Парієтальні

- пригрудинні

- міжреберні

- передхребцеві

- верхні діафрагмальні

2. Вісцеральні

- паратрахейні

- бронхотрахейні

- бронхо-легеневі

- передні та задні середостінні

Лімфа від грудної клітки збирається до бронхосередостінних стовбурців.

Відтік лімфи від молочної залози:

пахвові вузли, підключичні, глибокі латеральні вузли шиї, пригрудинні та в проти­лежну залозу

Відтік лімфи від голови.

Лобова ділянка - в поверхневі привушні.

Тім'яна ділянка - в нижньовушні.

Вискова ділянка - передвушні.

Потилична ділянка - в потиличні.

Нижня губа та латеральні краї верхньої - в піднижньощелепні.

Медіальна частина верхньої губи - в підборідні вузли.

Від стінок орбіти - в лицьові (щічні).

Привушна залоза - в привушні вузли.

Під'язикова та піднижньощелепна залози - в піднижньощелепні вузли.

Язик - в піднижньощелепні та глибокі латеральні вузли шиї.

Від зубів н/щелепи - в піднижньощелепні.

Від різців та ікол верхньої щелепи - в підборідні.

Від премолярів та молярів верхньої щелепи - в піднижньощелепні, привушні, потиличні.

Характерною особливістю лімфатичних судин новонароджених є недостатність клапанного апарата, у зв'язку чим можливий ретроградний тік лімфи. В структурі стінки судин недостатньо розвинуті волокнисті структури і мало міоцитів. М'язові клітини в них з'являються в останні тижні пренатального періоду онтогенезу і далі поступово досягають значного розвитку у дітей від 1 до 7 років (раннє дитинство і період першого дитинства), продовжуючи розвиватися до підліткового віку. У ці ж строки відбувається остаточне формування клапанного апарату, а також колагенових і еластичних волокон в структурі стінки судин.

Матеріали для самоконтролю

1. У хворого гнійне ураження V пальця. Поставлено діагноз: "Підшкірний
панарицій». Які лімфовузли імовірніше всього будуть уражені?

2. У хворої пухлина молочної залози. Які лімфатичні вузли необхідно обстежити? Які л/вузли в даному випадкові неможливо обстежити пальпаторно?

3. У хворого загострення хронічного гранулематозного періодонтиту другого моляру на верхній щелепі. Які лімфатичні вузли необхідно обстежити?

Рекомендована література

Основна

1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.2. – 1991.

Додаткова

1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.

Тема 43. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”.

Кількість годин – 2

1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: