Перелік практичних навичок до змістового модульного контролю

„Серцево-судинна система і органи імунної системи”

Знати і вміти показувати на препаратах та визначати:

Серце

- Основа серця

- Верхівка серця

- Груднинно-реброва поверхня серця

- Діафрагмова поверхня серця

- Легенева поверхня (права, ліва)

- Вінцева борозна

- Передня міжшлуночкова борозна

- Задня міжшлуночкова борозна

- Аорта (на серці)

- Верхня порожниста вена (на серці)

- Нижня порожниста вена (на серці)

- Легеневий стовбур (на серці)

-- легенева артерія (права, ліва)

- Праві легеневі вени (на серці)

- Ліві легеневі вени (на серці)

Праве передсердя

- Праве вушко

- Гребенясті м’язи

- Отвір верхньої порожнистої вени

- Отвір нижньої порожнистої вени

- Отвір вінцевої пазухи

Ліве передсердя

- Ліве вушко

- Гребенясті м’язи

- Отвори легеневих вен

Міжпередсердна перегородка

- Овальна ямка

Правий шлуночок

- Правий передсердно-шлуночковий отвір

- Правий передсердно-шлуночковий клапан

-- Передня стулка

-- Задня стулка

-- Перегородкова стулка

- Артеріальний конус

- Отвір легеневого стовбура

- Клапан легеневого стовбура

-- Права півмісяцева заслінка

-- Ліва півмісяцева заслінка

-- Передня півмісяцева заслінка

- Передній соскоподібний м’яз

- Задній соскоподібний м’яз

- Перегородковий соскоподібний м’яз

- Сухожилкові струни

- М’ясисті перекладки

Лівий шлуночок серця

- Лівий передсердно-шлуночковий отвір

- Лівий передсердно-шлуночковий клапан

--Передня стулка

-- Задня стулка

- Присінок аорти

-- Отвір аорти

- Клапан аорти

-- Права півмісяцева заслінка

-- Ліва півмісяцева заслінка

-- Задня півмісяцева заслінка

- Пазухи аорти

- Передній соскоподібний м’яз

- Задній соскоподібний м’яз

- Сухожилкові струни

- М’ясисті перекладки

Міжшлуночкова перегородка

Ендокард

Міокард

Епікард

Перикард (осердя)

- Осердна поперечна пазуха

- Осердна коса пазуха

Права вінцева артерія серця

- Задня міжшлуночкова гілка

Ліва вінцева артерія серця

- Передня міжшлуночкова гілка

- Огинальна гілка

Вінцева пазуха

- Велика серцева вена

- Середня серцева вена

- Мала серцева вена

Аорта

- Цибулина аорти

- Висхідна частина аорти

- Дуга аорти

- Низхідна аорта

- Роздвоєння аорти

Плечо-головний стовбур

- Права загальна сонна артерія

- Права підключична артерія

Загальна сонна артерія (права, ліва)

Зовнішня сонна артерія

-Верхня щитоподібна артерія

- Язикова артерія

- Лицева артерія

- Потилична артерія

- Задня вушна артерія

- Висхідна глоткова артерія

- Поверхнева скронева артерія

- Верхньощелепна артерія

--- Нижня коміркова артерія

--- Середня оболонна артерія

Внутрішня сонна артерія

- Шийна частина

- Кам’яниста частина

- Печериста частина

- Мозкова частина

-- Очна артерія

-- Передня мозкова артерія

-- Задня сполучна артерія

Підключична артерія (права, ліва)

- Хребтова артерія

-- Основна артерія

--- Задня мозкова артерія

- Внутрішня грудна артерія

- Щито-шийний стовбур

-- Нижня щитоподібна артерія

- Реброво-шийний стовбур

- Поперечна артерія шиї

Артеріальне коло мозку

Внутрішня яремна вена

- Лицева вена

- Занижньощелепна вена

Зовнішня яремна вена

- Передня яремна вена

Верхня порожниста вена

Плечо-головна вена (права, ліва)

Грудна аорта

- Задні міжреброві артерії

Черевна аорта

- Нижня діафрагмова артерія

- Поперекові артерії

- Черевний стовбур

-- Ліва шлункова артерія

-- Селезінкова артерія

--- Ліва шлунково-чепцева артерія

-- Загальна печінкова артерія

--- Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія

---- Права шлунково-чепцева артерія

---- Верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія

--- Права шлункова артерія

-- Власна печінкова артерія

- Верхня брижова артерія

-- Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія

-- Порожньокишкові артерії

-- Клубовокишкові артерії

-- Клубово-ободовокишкова артерія

-- Права ободовокишкова артерія

-- Середня ободовокишкова артерія

- Нижня брижова артерія

-- Ліва ободовокишкова артерія

-- Сигмоподібна артерія

-- Верхня прямокишкова артерія

- Середня надниркова артерія

- Ниркова артерія

- Яєчкова (яєчникова) артерія

Спільна клубова артерія

Внутрішня клубова артерія

- Клубово-поперекова артерія

- Верхня сіднична артерія

- Нижня сіднична артерія

- Затульна артерія

- Пупкова артерія

- Маткова артерія

- Внутрішня соромітна артерія

- Нижня міхурові артерія

- Середня прямокишкова артерія

Спільна клубова вена (права, ліва)

Нижня порожниста вена

- Поперекові вени

- Яєчкова (яєчникова) вена

- Ниркова вена

- Надниркова вена

Внутрішня клубова вена

Ворітна печінкова вена

- Верхня брижова вена

- Нижня брижова вена

- Селезінкова вена

Пахвова артерія

- Грудо-надплечова артерія

- Бічна грудна артерія

- Підлопаткова артерія

-- Грудо-спинна артерія

-- Огинальна артерія лопатки

- Задня огинальна артерія плеча

- Передня огинальна артерія плеча

Плечова артерія

- Глибока артерія плеча

- Верхня ліктьова обхідна артерія

- Нижня ліктьова обхідна артерія

Променева артерія

- Поверхнева долонна гілка

Ліктьова артерія

- Загальна міжкісткова артерія

Поверхнева долонна дуга

Глибока долонна дуга

- Загальні долонні пальцеві артерії

Підключична вена

- Пахвова вена

- Головна вена

- Основна вена

- Плечові вени

- Ліктьові вени

- Променеві вени

Зовнішня клубова артерія

- Нижня надчеревна артерія

Стегнова артерія

- Поверхнева надчеревна артерія

- Глибока стегнова артерія

-- Присередня огинальна артерія стегна

-- Бічна огинальна артерія стегна

- Низхідна колінна артерія

Підколінна артерія

- Бічна верхня колінна артерія

- Присередня верхня колінна артерія

- Бічна нижня колінна артерія

- Присередня нижня колінна артерія

- Середня колінна артерія

Передня великогомілкова артерія

- Тильна артерія стопи

-- Дугоподібна артерія

Задня великогомілкова артерія

- Малогомілкова артерія

- Бічна підошвова артерія

- Присередня підошвова артерія

Зовнішня клубова вена

-Стегнова вена

- Велика підшкірна вена

- Глибока стегнова вена

- Підколінна вена

- Мала підшкірна вена

- Передні великогомілкові вени

- Задні великогомілкові вени

 

 

Тема 44. Анатомія спинного мозку. Зовнішня будова. Топографія. Оболони та судини спинного мозку

Кількість годин – 2.

1. Актуальність теми:

Знання будови нервової системи необхідні лікарям багатьох спеціальностей. Це дасть змогу поставити вірний діагноз хворим, а також призначити правильне лікування.

2. Конкретні цілі:

Мати уявлення про загальну характеристику центральної нервової системи.

Ознайомитися з структурно-функціональною одиницею ЦНС.

Знати:

місцезнаходження спинного та головного мозку.

Функцію спинного мозку;

зовнішню будову спинного мозку;

На ізольованому препараті спинного мозку вміти показати анатомічні утвори (поверхні, борозни, потовщення, спинномозкові нерви).

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни	Знати	Вміти
1) забезпечувальні дисципліни Біологія	Розподіл нервової системи на центральну та периферичну. Особливості ЦНС ссавців	Показати розташування основних елементів ЦНС
Гістологія	Будову нервової клітини -нейрону	Розрізняти нейрон серед інших клітин

Зміст теми заняття.

Нервова система новонародженого найменш розвинута у порівнянні з іншими системами, але це стосується не всіх її відділів. У розвитку ЦНС можна виділити, перш за все, різний ступінь диференціювання: філогенетично більш старі відділи (спинний мозок, довгастий мозок, міст, середній мозок) розвинуті у більшому ступені, ніж нові відділи (кора головного мозку) У новонародженого нервові клітини кори диференційовані не повністю, дендрити розвинуті слабо, нервові волокна мієлінізовані у різному ступені. Ця гетерохронія розвитку особливо демонстративна при розгляданні функції органів чуттів з урахуванням їх філогенетичного виникнення. Так орган рівноваги починає функціонувати ще під час внутрішньоутробного розвитку, слуховий, смаковий і зоровий аналізатори зразу після народження. Процес мієлінізації проходить у такій послідовності: шкірний аналізатор, аналізатор рівноваги, нюху і слуху, останніми мієлінізуються шляхи зорового аналізатора. У корі мієлінізація починається з другого місяця після народження, спочатку у скроневих і потиличних частках, потім у тім'яних, пізніше в лобових. Мієлінізація еферентних нервових волокон проходить пізніше аферентних, за виключенням рухових волокон черепних нервів і переднього пірамідного шляху, які частіше мієлінізовані до народження. Волокна латерального пірамідного шляху починають мієлінізуватися на 4-6 місяці після народження і закінчують мієлінізацію нервових волокон разом зі спинномозковими нервами у віці 3-7 років.

Центральна нервова система розвивається з нервової трубки ембріона. Тулубовий відділ нервової трубки утворює спинний мозок, а її головний відділ розширюється, і в ньому формуються спочатку три первинних, а потім 5 вторинних мозкових пухирців, з яких розвиваються відділи головного мозку: 1) кінцевий мозок, що утворює дві великі півкулі;

2) проміжний мозок, що дас початок таламусу і гіпоталамусу:

3) середній мозок, частинами якого є покрівля і ніжки мозку;

4) задній мозок, що підрозділяється на міст і мозочок,

5) довгастий мозок, що являє безпосереднє продовження спинного мозку. У найбільшому ступені росте в подальшому кінцевий мозок, на поверхні якого, починаючи з 5-го місяця внутрішньоутробного періоду, утворюються борозни і звивини.

Поряд з формуванням частин мозку відбувається його внутрішнє диференціювання, утворюється сіра і біла мозкова речовина. З сірої речовини побудовані нервові ядра і кора, біла речовина утворює провідні нервові шляхи. Диференціювання нервових ядер і шляхів відбувається у спинному мозку в напрямку від шийного відділу до грудного і далі до поперекового і крижового, а в головному мозку - від довгастого і заднього мозку до середнього, проміжного і кінцевого. Дозрівання нервових шляхів виражається в утворенні мієлінових оболонок і нервових волокон. Низхідні рухові шляхи дозрівають раніше, ніж висхідні (чутливі), але у півкулях великого мозку має місце зворотнє співвідношення.

Спинний мозок у першій половині внутрішньоутробного періоду займає по довжині весь хребтовий канал, але в подальшому його ріст відстає від росту хребтового стовпа, і у новонародженого нижній кінець спинного мозку знаходиться на рівні З поперекового хребця. У дитячому віці ріст спинного мозку продовжує відставати від росту хребтового стовпа, і у дорослих він закінчується на рівні ] поперекового хребця, а в деяких випадках на рівні II поперекового хребця чи XII грудного хребця.

Спинний мозок - Меdulla spinalis (myelos)

Має форму циліндричного тяжа, довжина його становить 41-45 см. Спинний мозок знаходиться у хребтовому каналі, від І шийного (СІ) до II поперекового хребця (L_II).