Внутрішня будова спинного мозку

Сегмент спинного мозку — це його поперечний відрізок з двома передніми і двома задніми корінцями спинномозкових нервів. Така ділянка спинного мозку розвивається з одного невротому. Сегмент містить сіру та білу (канатики) речовину.

Substantia griseaе - сіра речовина (на поперечному зрізі спинного мозку має форму метелика або букви Н).

Substantia albа - біла речовина розташована по периферії від сірої, утворена відростками нейронів і представлена шляхами.

Сіра речовина представлена стовпами (переднім, заднім, латеральним).

ventrales

Columnae dorsales

lateralis

В кожній симетричній половині сірої речовини розрізняють передній, задній роги, а на рівні сегментів C₈-L₂ і бічний ріг..Розміри і форма сірої речовини спинного мозку мінливі.

ventrale

Cornu dorsale

laterale

Нейрони розташовані в рогах - утворюють ядра:

Сіра речовина навколо центрального каналу - центральна драглиста речовина (substantia gelatinosa centralis) - поділяється на передню і задню сірі спайки (commissurae anterior et posterior). Біла речовина оточує сіру трьома канатиками.

Зазначена сіра речовина у вигляді рогів вздовж спинного мозку формує відповідні стовпи, але бічним рогам відповідають проміжні стовпи (соlumnae intermediae).

Ядра задніх рогів спинного мозку-це скупчення тіл других (асоціативних) нейронів аферентних (висхідних) провідних шляхів:

• власні ядра (nuclei proprii)- больової і температурної чутливості

• драглиста речовина (substantia gelatinosa) - дотику і тиску

-грудне (заднє) ядро (nucleus thoracica posterior) - пропріоцептивної чутливості мозочкового напрямку (шлях Флексіга);

• присередньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis) пропріоцептивної чутливості мозочкового напрямку (шлях Говерса)

• губчаста зона і розсіяні клітини - це асоціативні нейрони зв'язків у межах спинного мозку;

• сітчастий утвір - це друга аферентна (неспецифічна) система

6 чутливих ядер заднього рогу (сукупність дейтеронейронів), поділяються на дві групи:

I. Ядра, що передають інформацію (verte) в межах спинного мозку:

- substantia gelatinosa - драглиста речовина

- zonа spongiosа - губчата зона

- сеllulае disseminate - розсіяні клітини

II. Ядра, які передають інформацію в головний мозок:

- nucleus proprius - власне ядро (передає екстерорецептивну інформацію
від шкіри)

- nucleus thoracicus - грудне ядро

- nucleus intermediomedialis - медіальне проміжне ядро (передає пропріоцептивну інформацію - м'язово-суглобове чуття).

Ядра передніх рогів - це скупчення соматомоторних нейронів, які диференціюються на три функціональні групи:

• альфа-великі, ті, що реалізують рухи;

альфа-малі — забезпечують тонус м'язів;

- гамма-мотонейрони - посилають імпульси до пропріоцепторів

Передній ріг (cornu ventrale) - переважно 5 рухових ядер, які утворені сукупністю мотонейронів:

1) передньомедіальне ядро (nucleus ventromedialis)

2) передньолатеральнe ядро (nucleus ventrolateralis)

3) центральне ядро (nucleus сеntralis)

4) задньомедіальне ядро (nucleus dorsomedialis)

5) задньолатеральне ядро (nucleus dorsolateralis)

Аксони мотонейронів рухових ядер переднього рогу спинного мозку утворюють передній корінець, виходять через передньолатеральну борозну спинного мозку і закінчуються ефекторами в м’язах.

Латеральний ріг - є не у всіх сегментах спинного мозку, а лише з VIII шийного (С_VIII) до III поперекового (L_III).

1) nucleus intermediolateralis - латеральне проміжне ядро.

Аксони інтеронейронів цього ядра виходять із спинного мозку в складі переднього корінця, направляються до симпатичних вузлів, від яких здійснюється іннервація (симпатична) всіх органів.

Ядра бічних рогів: бічна проміжна речовина (ядро) формує сегментарне тораколюмбальне вогнище (осередок) центрів симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а крижові парасимпатичні ядра - сакральне вогнище (осередок) центрів п парасимпатичної частини. Центральна проміжна речовина (ядро) substantia intermedia centralis (nucleus) - це інтернейрони аферентного шляху інтероцептивного аналізатора.

Біла речовина - це мієлінізовані відростки нейронів, які можуть бути:

• асоціативними (зв'язок сегментів половини (правої або лівої) спинного мозку);

• комісуральними (зв'язок половин спинного мозку);

• проекційними (обопільні зв'язки спинного та головного мозку).

Задній канатик

Висхідні провідні шляхи: ніжний і клиноподібний пучки (Голля і Бурдаха) — це аферентні (висхідні) шляхи, які проводять пропріоцептивну чутливість кіркового напрямку (усвідомлену) та чуття стереогнозу. У бічних канатиках знаходяться як висхідні, так і низхідні провідні шляхи.

Бічний канатик

Висхідні провідні шляхи:

задній і передній спинномозково-мозочкові шляхи (Флексіга і Говерса) проводять пропріоцептивну чутливість мозочкового напрямку (несвідому),

спинномозково-покрівельний шлях зв'язує спинний мозок зі середнім мозком;

бічний спинномозково-таламічний шлях проводить імпульси больової і температурної чутливості.

Низхідні провідні шляхи:

• бічний кірково-спинномозковий шлях ( пірамідний) проводить імпульси свідомих рухів;

•таламо-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих рухових

реакцій і вимушеного положення тіла (екстрапірамідний);

• червоноядерно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих

рухів і тонусу м'язів (екстрапірамідний);

• оливо-спинномозковий шлях проводить імпульси рефлекторної координації рухів (екстрапірамідний);

• присередній поздовжній пучок — співдружні рухові реакції очей, голови, шиї, тулуба.

Передній канатик

У передньому канатику міститься тільки один висхідний шлях — передній спинномозково-таламічний, який проводить імпульси дотику і тиску;

— низхідні:

•передній кірково-спинномозковий шлях ( пірамідний) проводить

імпульси свідомих рухів;

• покрівельно-спинномозковий шлях проводить імпульси несвідомих

рухових реакцій на зорові і слухові подразнення (екстрапірамідний);

• сітчасто-спинномозковий і присінково-спинномозковий шляхи проводять імпульси несвідомих рухових реакцій, які спрямовані на збереження рівноваги тіла та координацію рухів;

дорсальний поздовжній пучок — це вегетативний еферентний шлях.

Висхідні проекційні шляхи

1) Латеральний спино-таламо-кірковий шлях (tractus spino-thalamo-corticalis lateralis).

2) Передній спино-таламо-кірковий шлях (інформація від
екстерoрецепторів) (tractus spino-thalamo-corticalis аnterior).

3) Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору
передається по пучках Голля та Бурдаха - tractus ganglio-bulbo-thalamo-corticalis).

4) Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок
передається по передньому спинно-мозочковому шляху Флєксіга - tractus ganglio-sріnо-сеrebellaris dorsalis.

Низхідні шляхи

Пропріоцептивного аналізатора поділяються на 2 групи:

I - пірамідні шляхи

II - екстрапірамідні шляхи

І Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи

1) Кірково - спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis)

2) Кірково - ядерний шлях (tractus cortico-nuclearis)

II Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих
рухів, координацію рухів.

1. Червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubro-spinalis)

2. Дахо-спинномозковий шлях (tractus tecto-spinalis)

3. Медіальний повздовжній пучок (fasciculus medialis)

4. Присінково-спннномозковий шлях (tractus vestibulo-spinalis)

5. Оливо-спинно-мозковий шлях (tractus olivo-spinalis)

6. Ретикуло-спинномозковий шлях (tractus reticulo-spinalis)

Корінці спинномозкових нервів

Передній корінець (radix anterior) виходить зі спинного мозку і має три- варіантний волоконний склад:

в сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку (на рівні сегментів С1-С7,L3-L5, S1, S5, С01);

• сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів (прегангліонарних волокон) симпатонейроцитів бічної проміжної речовини (ядра) (на рівні C8 - L2, Ьз);

• сукупність аксонів соматомоторних нейронів передніх рогів спинного мозку та аксонів (прегангліонарних волокон) нейроцитів парасимпа­тичних крижових ядер (на рівні сегментівS2-S4).

Задній корінець (radix posterior) це сукупність аксонів псевдоуніполярних нейронів спинномозкового вузла, які входять у спинний мозок (вхід інформації в ЦНС).

Оболони спинного мозку (menimges)

Існують три сполучнотканинні оболони спинного мозку:

тверда (dura mater spinalis) — зовнішня;

• павутинна (arachnoidea mater spinalis) — середня;

• м'яка (pіа mater spinalis) — внутрішня.

Всі ці оболони продовжуються краніально і обгортають головний мозок вже, як оболони головного мозку з локальними особливостями.

Тільки м'яка оболона щільно прилягає до поверхні спинного мозку, повторюючи його рельєф, і є носієм численних кровоносних судин. Зовні від неї міститься павутинна оболона, а між ними підпавугинний простір (порожнина). Між павутинною і твердою оболонами — підтвердооболонний простір, а зовні від твердої оболони і до стінки хребтового каналу — надтвердооболонний простір. В останньому міститься внутрішнє венозне хребтове сплетення і жирова тканина. Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) заповнює підпавутин- ний простір (близько 60-75 мл). Звідси її беруть з діагностичною та лікуваль­ною метою, виконуючи пункцію між III та IV поперековими хребцями.

Фактори фіксації спинного мозку

Крім того, що спинний мозок в оточенні м'якої оболони занурений у спинномозкову рідину (на плаву), він фіксується наступними структурами:

проміжною шийною перегородкою;

зубчастими зв'язками;

всіма оболонами корінців спинномозкових нервів; кінцевою ниткою.

Васкуляризація спинного мозку

Артерії

Існує дві системи кровопостачання спинного мозку:

• вертикальна (за рахунок правої та лівої задніх і передньої спинномоз­кових артерій);

• горизонтальна (численні спинномозкові гілки хребтової, глибокої шийної, задніх міжребрових, поперекових, бічних крижових артерій).

Вени спинного мозку є супутницями артерій, але не однойменні з ними. Вони формують разом з основнохребцевими венами переднє і заднє внутрішні хребтові венозні сплетення.

Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. "Анатомия человека", С.П. Из-во "Гиппократ". 1998 г.

2. Сапин М.Р. (ред.) "Анатомия человека", М.Медицина. 1987г.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека".-М: Медицина. 1973г.

Додаткова:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997 г.

2. Бобрик І.І., Черкасов В.Г. Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи, Київ. – 2001.

Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвати і показати межі спинного мозку.

2. Назвати і показати елементи зовнішньої будови спинного мозку.

3. Що таке спинномозковий сегмент і яка їх кількість.

4. Скільки сегментів розрізняють в кожному з відділів
спинного мозку

5. Що таке рефлекс?

6. Назвіть складові частини рефлекторної дуги.

7. Чим переважно представлена сіра і біла речовина спинного мозку?

8. Які канатики розрізняють в спинному мозку?

9. Яка форма сірої речовини спинного мозку і які частини в ній розрізняють (на поперечному зрізі)?

10. Які ядра розрізняють в межах сірої речовини спинного мозку і де вони
знаходяться?

11. Як побудований спинномозковий нерв?

12. За рахунок чого формуються передні і задні корінці спинномозкових нервів?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У потерпілого в автомобільній катастрофі виявлені пошкодження задніх стовпів спинного мозку. Порушення якої функції може бути в зв'язку з цим пошкодження?

А. Втрата больової чутливості

В. Втрата здатності кінцівок до довільних рухів

С. Втрата температурної чутливості

Д. Втрата вібраційної чутливості

Е. Підвищення тонусу скелетних м'язів

2. Після виробничої травми потерпілий доставлений в лікарню з пошкодженням хребта. Виявлено ураження задніх канатиків спинного мозку на рівні 1-го грудного хребця. Які провідні шляхи постраждали при цьому?

А. Больової та температурної чутливості

В. Кірково-спинномозкові

С. Спинно-мозочкові

Д. Тактильної і пропріоцептивної чутливості

Е. Екстрапірамідні

3. У пацієнта 36 років після дорожньої травми виник параліч м'язів кінцівок справа втрата больової і температурної чутливості зліва часткове зниження тактильної чутливості з обох сторін. Для ураження якого відділу мозку вказані зміни є найбільш характерними?

А. Правої половини спинного мозку.

В. Задніх стовпів спинного мозку.

С. Рухової кори зліва.

Д. Лівої половини спинного мозку.

Е. Передніх стовпів спинного мозку.

4. В нейрохірургічне відділення поступив чоловік 30 років з ножовим пораненням у ділянці нижнього грудного відділу хребтового стовпа. При обстеженні було виявлено, що лезо ножа пройшло між остистими відростками 10 і 11 грудних хребців і пошкодило задні канатики спинного мозку. Волокна яких провідних шляхів пошкодженні?

A.* Тонкий пучок

B. Клиноподібний пучок

C. Тонкий и клиноподібний пучки

D. Задній спинно-мозочковий шлях

E. Передній спинно-мозочковий шлях

5. Пошкодження спинного мозку при ДТП привело до втрати тактильної чутливості, чутливості положення тіла та вібрації. Які провідні шляхи пошкодженні?

A.* Пучок Голля і Бурдаха

B. Пучок Флексіга і Говерса

C. Руброспинальний шлях

D. Ретикулоспинальний шлях

E. Тектоспинальний шлях

6. У хворого 65 років діагностовано крововилив в передні роги спинного мозку. Якими, по функції, є передні роги?

A.* Руховими

B.Чутливими

C. Симпатичними

D. Парасимпатичними

E. Змішаними

7. При обстеженні хворого з порушенням м’язово-суглобової чутливості було встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні білої речовини спинного мозку. Де в нормі проходять провідні шляхи пропріоцептивної чутливості коркового напряму?

A.* Задній канатик спинного мозку

B. Передній канатик спинного мозку

C. Бічний канатик спинного мозку

D. Стовп Кларка спинного мозку

E. Присередній канатик спинного мозку