Розвиток кіркових кінців аналізаторів.

1. Ядро рухового аналізатора повністю диференціюється до 7-10 років.

2. Ядро рухового аналізатора, що забезпечує цілеспрямовані рухи (центр праксії), у новонароджених відсутній. На протязі 1-2 років життя виникають зв'язки з передцентральною звивиною. Цілеспрямовані рухи з'являються до 3 років життя, до цього часу формується центр праксії.

3. Ядро шкірного аналізатора. Цитоархітектоніка кори цієї області до 2 років життя набуває особливостей, що властиві дорослій людині.

4. Ядро аналізатора стереогнозу формується остаточно до 2-4 років життя.

5. Ядро слухового аналізатора у новонародженого підготовлене до умовно-рефлекторної діяльності. У 2-3 роки розвивається друга сигнальна система і центр диференціюється.

6. Ядро зорового аналізатора у новонароджених за цитоархітектонікою схоже з ядром дорослих. В подальшому відбувається поступове диференціювання структур ядра під впливом зовнішніх факторів.

Розвиток кіркових кінців аналізаторів мови.

1. Ядра рухового аналізатора усної мови (звивина Брока) диференціюється до 3 років.

2. Ядро рухового аналізатора письмової мови остаточно формується до 7 років.

3. Ядро слухового аналізатора усної мови (центр мови Верніке) диференціюється у перші роки життя.

4. Ядро зорового аналізатора письмової мови (зоровий центр мови) формується до 7 років життя.

Розвиток провідних шляхів спинного і головного мозку.

Стан чутливих і рухових шляхів у новонароджених і дітей пов'язаний з мієлінізацією нервових волокон. Раніше других, як вже відмічалося, покриваються мієліном нервові волокна спинного мозку і мозкового стовбура, потім -мозочка і в останню чергу - півкуль великого мозку, причому серед провідних шляхів спочатку мієлінізуються волокна чутливих, потім рухових шляхів.

Внутрішньоутробний розвиток чутливих шляхів у дитини пов'язаний з дозріванням їх перш за все у спинному мозку, потім - у стовбурі мозку. Відповідна реакція новонародженого на больові, температурні і тактильні подразнення - загальний руховий неспокій. Дитина не диференціює характер подразнення, так як кіркові кінці цих аналізаторів ще не розвинуті. Рефлекторна дуга замикається у спинному мозку чи таламусі, і відповідна реакція слідує по власному пучку спинного мозку чи по червоноядерноспинномозковому шляху. Тільки з диференціюванням кіркових функцій з'являються такі види чутливості як стереогноз, очна локалізація, кількісна і якісна оцінка больових, температурних і дотикових подразнень -вони розвиваються на протязі перших двох років життя. Провідні шляхи слухового, зорового, смакового, шкірного та інших аналізаторів найбільш інтенсивно формуються у другій половині внутрішньоутробного розвитку і після народження до 1-2 років життя.

Рухові функції з'являються з 2-5 місяців пренатального життя. Раніше других мієлінізуються волокна присінково-спинномозкових і червоноядерноспинномозкового шляхів (5-6 місяців). Мієлінізація пірамідних шляхів в основному завершується на протязі першого року життя. У перші місяці після народження рухи дитини хаотичні, мимовільні, так як недостатньо розвинута система смугастого тіла, що забезпечує чіткий автоматизм рухів (функціонують тільки бліді кулі). До 4-5 місяців життя, з розвитком смугастого тіла і поступовим дозріванням рухових аналізаторів мозкової кори з'являються спрямовані рухи, наприклад, хватання, однак, на протязі перших двох років вони ще не стійкі і не чіткі. До 7-10 років завершується мієлінізація всіх провідних шляхів.

Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. "Анатомия человека", С.П. Из-во "Гиппократ". 1998г.

2. Сапин М.Р. (ред.) "Анатомия человека"., М.Медицина. 1987г.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека" М:
Медицина 1973 г.

Додаткова:

1. Л.Р.Матещук-Вацеба. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997г.

2. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти, функціональної анатомії центральної нервової системи, Київ – 2001.

Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю.

1. Які розрізняють спайки мозку?

2. З яких частин складається мозолисте тіло або велика спайка мозку?

3. Що являє собою передня спайка мозку, де вона розміщена, що з’єднує?

4. Де розміщена прозора перегородка і з чого вона складається?

5. З яких частин складається склепіння мозку?

6. Назвати і показати асоціативні волокна.

7. Назвати та показати комісуральні волокна.

8. Назвати та показати внутрішню капсулу, її межі, частини.

9. Назвати та показати провідні шляхи передньої ніжки внутрішньої капсули.

10. Назвати та показати провідні шляхи коліна внутрішньої капсули.

11. 11. Назвати та показати провідні шляхи задньої ніжки внутрішньої капсули

12. Похідним якого мозкового міхура є півкулі великого мозку?

13. Через що відділяються півкулі великого мозку одна від одної?

14. Які поверхні і краї розрізняють у кожній півкулі мозку?

15. Що входить до складу кожної півкулі великого мозку?

16. На скільки долей розділяється кожна півкуля?

17. Яку ділянку півкулі називають п'ятою (захованою) долею мозку і де вона
розміщена?

18. Що служить межами між долями мозку?

19. Які звивини розрізняють в межах лобової долі і якими борознами вони відмежовані?

20. Які гілки відходять від бокової борозни (щілини) мозку і на які частини вони ділять нижню лобну звивину?

21. Які розрізняють відділи головного мозку?

22. Які структури видно на основі мозку?

23. Які частини нюхового шляху видно на основі мозку?

24. Перелічіть структури підгорбкової ділянки.

25. Через яку ямку основи мозку проходять окорухові нерви і чим ця ямка обмежена?

26. Яка пара черепних нервів виходить з мозку на дорсальній поверхні стовбурної його частини?

27. Де розміщені корінці трійчастого нерва?

28. Які структури стовбурної частини мозку видно на нижній поверхні?

29. Між якими структурами мозку входить відвідний нерв?

30. Назвіть нерви розміщені в ділянці мосто-мозочкового кута.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хворий втратив змогу усної мови. Де місце ураження кори головного мозку?

2.У хворого відсутня шкіряна чутливість правої руки. Де місце ураження в корі головного мозку?

3. Після крововиливу у кору лівої півкулі головного мозку людина втратила здатність говорити, хоча розуміє звернену до неї мову (усну, письмову). Найбільш ймовірно крововилив ушкодив:

А. Рухову зону кори.

В. Сомато-сенсорну зону кори.

С. Центр Брока.

D. Центр Верніке.

Е. Центри Брока і Верніке.

4. При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджений?

А. Лобна частка кори.

В. Тім'яна частка кори.

С. Передня центральна звивина.

D. Задня центральна звивина.

Е. Потилична частка кори.

5. Пацієнт (правша) скаржиться на втрату здатності виконувати тонкі рухи, необхідні для написання букв, слів та інших знаків. Яка область кори головного мозку уражена?

А. Задній відділ середньої лобної звивини лівій півкулі.

В. Середня частина пре центральної звивини зліва.

С. Задній відділ середньої лобної звивини справа.

D. Кутова звивина і шпорна борозна в обох півкулях.

Е. Середня частина пре центральної звивини справа.

6. Після травми у хворого спостерігається порушення моторних центрів, що регулюють діяльність м’язів голови. В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний центр?

A. * Нижня частина передцентральної звивини

B. Верхня частина передцентральної звивини

C. Надкрайова звивина

D. Верхня тім’яна часточка

E. Кутова звивина

7. Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата можливості виконувати знайомі до травми складні координовані рухи (апраксія). В якої ділянці кори півкуль в нормі локалізується відповідний центр?

A. * Gyrus supramarginalis

B. Gyrus angularis

C. Gyrus paracentralis

D. Gyrus lingualis

E. Gyrus parahipocampalis

8. Хворий виявляє скарги на неспроможність розуміти слова (сенсорна афазія), хоча звуки він чує. Про порушення якого кіркового аналізатора йдеться?

A. *Слуховий аналізатор усної мови

B. Мовноруховий аналізатор

C. Руховий аналізатор письмової мови

D. Зоровий аналізатор письмової мови

E. Ядро слухового аналізатора

9. У хворого діагностовано пухлина мозку, яка розміщена в ділянці „пташиної шпори”. Порушення якої функції розвинеться у хворого, якщо пухлина буде активно розвиватися далі?

A. *Порушення функції зору

B. Порушення функції слуху

C. Порушення функції нюху

D. Порушення функції смаку

E. Порушення функції вестибулярного аналізатора

10. У чоловіка 35 років з перенесеним менінгоенцефалітом відмічається різке зниження слуху. Обстеження виключає патологію звукопровідного та звукосприймального апаратів органа слуху. В якій звивиніі кори великого мозку патологічні зміни?

A. *Верхній скроневій

B. Середній скроневій

C. Верхній лобовій

D. Надкрайовій

E. Кутовій

11. У хворого 26 років після оперативного втручання пропала здатність читати, складати з літер слова і фрази. В якій ділянці кори головного мозку не відновлена функція?

A. *Gyrus anqularis

B. Cuneus

C. Sulcus calcarinus

D. Gyrus parietalis superior

E. Gyrus supramarginalis

12.. Хворий не розуміє змісту слів, а також не розуміє власної мови (словесна глухота). Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена?

A. *Верхня скронева.

B. Нижня лобова.

C. Зацентральна.

D. Верхня тім'яна долька.

E. Нижня тім'яна долька.

13. У хворого спостерігається параліч м'язів верхньої і нижньої кінцівок зліва. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена?

A. * Передцентральна.

B. Середня лобова.

C. Нижня лобова.

D. Верхня лобова.

E. Зацентральна.

14. У хворого спостерігається втрата загальної чутливості на окремих ділянках тіла справа. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена?

A. * Зацентральна.

B. Верхня скронева.

C. Середня скронева.

D. Нижня скронева.

E. Перед центральна

15. Після важкої закритої черепно-мозкової травми хворий перестав впізнавати обличчя родичів. Який кірковий центр пошкоджений?

A. *Кора навколо шпорної борозни

B. Кора надкрайової звивини

C. Кора верхної скроневої звивини

D. Кора передцентральної звивини

E. Кора зацентральної звивини

16. Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата можливості виконувати знайомі до травми складні координовані рухи (апраксія). В якої ділянці кори півкуль в нормі локалізується відповідний центр (ядро рухового аналізатора)?

A. * Gyrus supramarginalis

B. Gyrus angularis

C. Gyrus paracentralis

D. Gyrus lingualis

E. Gyrus parahipocampalis

17. Після ЧМТ у хворого 48 років, спостерігається втрата функції співдружнього повороту голови та очних яблук в протилежну сторону. В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний за цю функцію центр (ядро)?

A. * Задній відділ середньої лобової звивини

B. Задній відділ верхньої лобової звивини

C. Лобовий полюс

D. Кутова звивина

E. Нижня тім’яна часточка

18. Після ЧМТ у хворого 59 років, який до травми працював викладачем музичної школи, спостерігається втрата можливості сприяння музичних творів, які являють собою набір лише різноманітних шумів та звуків (музична глухота). В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний центр (ядро)?

A. * Середня третина верхньої скроневої звивини

B. Нижня тім’яна часточка

C. Надкрайова звивина

D. Тім’яна звивина

E. Кутова звивина

19. У хворого спостерігається атаксія, похитування тіла при стоянні внаслідок пошкодження ядра аналізатора положень і руху голови (статичний аналізатор). В якій ділянці кори головного мозку локалізується пошкодження?

A. * Gyrus temporalis medialis et inferior.

B. Gyrus frontalis superior.

C. Gyrus temporalis superior.

D. Gyrus parietalis superior.

E. Gyrus supramarginalis.

20. Повреждение мозга привело к нарушению моторной функции речи. В каком отделе коры произошло повреждение?

A. * Нижняя лобная извилина

B. Височная область коры

C. Теменная область коры

D. Затылочная область коры

E. Передняя центральная извилина

21. После повреждения мозга у человека нарушено восприятие звука. В каком отделе коры произошло повреждение?

A. * Височная область коры

B. Теменнная область коры

C. Затылочная область коры

D. Передняя центральная извилина

E. Задняя центральная извилина

22. После повреждения мозга у человека нарушено восприятие зрительной

информации. В каком отделе коры произошло повреждение?

A. * Затылочная область коры

B. Теменнная область коры

C. Височная область коры

D. Передняя центральная извилина

E. Задняя центральная извилина

23. Повреждение мозга привело к нарушению сенсорной функции речи. В каком отделе коры произошло повреждение?

A. * Задняя часть височной извилины

B. Лобная извилина

C. Теменная извилина

D. Передняя центральная извилина

E. Задняя центральная извилина

24. У хворого моторна афазія. Яка локалізація ураження нервової системи?

A. *Нижня лобова закрутка

B. Під’язиковий нерв

C. Середня лобова закрутка

D. Верхня вискова закрутка

E. Язикова закрутка

25. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на втрату можливості написання слів. Поставлено діагноз письмова афазія. Про порушення якого мозкового

аналізатора йдеться?

A. *Кірковий центр рухового аналізатора письмової мови?

B. Кірковий центр чутливого аналізатора мови?

C. Кірковий центр рухового аналізатора усної мови?

D. Кірковий центр рухового аналізатора?

E. Кірковий центр зорового аналізатора?

26. Після ЧМТ у хворого 39 років спостерігається порушення моторних центрів, що регулюють діяльність м’язів обличчя. В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний центр (ядро)?

A. * Нижня частина передцентральної звивини

B. Верхня частина перед центр

C. Надкрайова звивина

D. Тім’яна звивина

E. Кутова звивина

27. В нейрохирургическое отделение доставлен больной в коматозном состоянии (нарушение сознания и отсутствие целенаправленных реакций на любые раздражители). При обследовании врач установил, что дисфункция коры головного мозга пациента вызвана поражением сети нейронов мозгового ствола, которая поддерживала активность коры больших полушарий. Какие структуры мозга поражены?

A. *Ретикулярная формация

B. Ядра мозжечка

C. Базальные ядра

D. Хвостатые ядра

E. Ядра гипоталамуса.

28. Після ЧМТ у хворого 39 років спостерігається втрата можливості складати логічні та осмислені речення з окремих слів (аграматизм). В яких ділянках кори півкуль в нормі локалізується відповідний за цю функцію центр?

A. * Центральний відділ нижньої лобової звивини

B. Передній відділ верхньої лобової звивини

C. Задній відділ верхньої лобової звивини

D. Очкоямкова частина

E. Лобовий полюс