Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.

Кількість годин — 2.

1. Актуальність теми:

Знання про формування крижового сплетіння, місця виходу його нервів, проекції їх на шкіряний покрив людини необхідні студентам в освоєнні клінічних дисциплін, причому вірогідність ураження крижового сплетіння статистично висока.

Конкретні цілі.

Знати, з чого формується крижове сплетіння.

Знати, де розташовано крижове сплетіння.

Знати, на які нерви поділяється крижове сплетіння.

Знати короткі нерви крижового сплетіння.

Знати топографію (хід) коротких нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації коротких гілок крижового сплетіння.

Знати довгі нерви крижового сплетіння.

Знати хід довгих нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації довгих нервів крижового сплетіння.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Будова спинного мозку.

Рефлекторні дуги та їх відмінності.

Формування спинномозкових нервів.

Будова крижового відділу хребта.

Розвиток нервової системи.

Зміст теми заняття.

Крижові спинномозкові нерви (nervі sacrales SI-SV). Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (рlехus sacrales). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетіння поділяються на короткі та довгі.

І. Короткі нерви:

1. Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.

2. Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.

3. М'язові гілки (ramі musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір. Іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).

4. Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:

- нижні прямокишкові нерви (nervus rectales inferior) іннервують шкіру
промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній
сфінктер ануса);

- промежинні нерви (nervі реrіnеаles) іннервують шкіру промежини в
сечо-статевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;

- тильний нерв статевого члена або клітора (nervus dorsalis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор жінок).

II. Довгі нерви:

1. Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior) виходить
з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої
поверхні стегна.

2. Сідничний нерв (nervus ischiadicus) виходить з порожнини таза через
підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній
ямці розгалужується на два нерви:

- великогомілковий нерв (nervus tibialis), який іннервує задню групу
м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв
розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervі plantares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки
(nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

- загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:

а) глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) - іннервує
передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого між
пальцевого проміжку;

б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) -
іннервує латеральну групу м'язів гомілки, шкіру тилу стопи;

в) латеральний шкірний нерв литки (nervus peroneus surae lateralis) -
іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.

Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краю тилу стопи.

Рекомендована література.

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека. - С.П., изд-во "Гиппократ", 1998.

2. Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.

Додаткова:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.- Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Матеріали для самоконтролю.

А. Питання для самоконтролю.

1. Формування крижового сплетіння.

2. Топографія крижового сплетіння.

3. На які нерви поділяється крижове сплетіння.

4. Короткі нерви крижового сплетіння.

5. Хід коротких нервів крижового сплетіння.

6. Зони іннервації короткими нервами крижового сплетіння.

7. Довгі нерви крижового сплетіння.

8. Хід довгих нервів крижового сплетіння.

9. Зони іннервації довгими нервами крижового сплетіння.

10. Хід, іннервація сідничним нервом як найбільшим в крижовому сплетінні.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого виявлено порушення чутливості шкіри передньомедіальної поверхні гомілки. Який нерв уражений?

A. Замикальний

B. Сідничий

C. *Підшкірний

D. Зовнішній шкірний нерв стегна

Е. Малогомілковий

2. При огляді хворого виявлено поруше­ння шкірної чутливості на задній поверхні гомілки. З пошкодженням якого нерва пов'язано це порушення?

A. Задній шкірний нерв стегна.

B. Стегновий нерв.

C. *Сідничий нерв.

D. Замикальний нерв.

E. Нижній сідничний нерв.

3. Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв пошкоджено?

A. *поверхневий малогомілковий

B. глибокий малогомілковий

C. Великогомілковий

D. Сідничний

E. загальний малогомілковий

4. Який нерв можна пошкодити при проведенні оперативного втручання з приводу варикозного розширення великої підшкірної вени?

A. Медіальний шкірний нерв ікри

B. Поверхневий малогомілковий

C.*Підшкірний

D. Бічний шкірний нерв ікри

Е. Великогомілковий

5. При пальпації навколо анального отвору і зовнішнього сфінктера прямої кишки у хворого спостерігаються больові відчуття. Який нерв пошкоджений?

A. *N. pudendus.

B. N. ischiadicus.

C. N. femoralis.

D. N. tibialis.

Е. N. obturatorius.

Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.

Спинний мозок

- Шийне стовщення

- Попереково-крижове стовщення

- Мозковий конус

- Кінцева нитка

- Передня серединна щілина

- Задня серединна борозна

- Передньобічна борозна

- Задньобічна борозна

- Канатики спинного мозку

-- Передній канатик

-- Бічний канатик

-- Задній канатик

- Центральний канал

- Сіра речовина

-- Передній ріг

-- Задній ріг

- Біла речовина

Головний мозок

Стовбур головного мозку

-- Довгастий мозок

-- Міст

-- Середній мозок

Довгастий мозок

-- Передня серединна щілина

-- Піраміда довгастого мозку

-- Перехрестя пірамід

-- Передньобічна борозна

-- Оліва

-- Задньобічна борозна

-- Клиноподібний пучок

-- Клиноподібний горбок

-- Тонкий пучок

-- Тонкий горбок

-- Задня серединна борозна

-- Нижня мозочкова ніжка

Міст

- Основна борозна

- Середня мозочкова ніжка

- Верхня мозочкова ніжка

- Верхній мозковий парус

- Покрив мосту (на поперечному розрізі)

- Основна частина мосту

Четвертий шлуночок

- Ромбоподібна ямка

-- Серединна борозна

-- Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

-- Мозкові смуги четвертого шлуночка

-- Трикутник під’язикового нерва

-- Трикутник блукаючого нерва

-- Бічний закуток

-- Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

-- Лицевий горбок

-- Присінкове поле

- Покрив четвертого шлуночка

-- Верхній мозковий парус

-- Нижній мозковий парус

Середній мозок

- Покрівля середнього мозку

-- Пластинка покрівлі

--- Верхній горбок

--- Нижній горбок

--- Ручка верхнього горбка

--- Ручка нижнього горбка

- Водопровід мозку

- Міжніжкова ямка

- Задня пронизана речовина

- Ніжка мозку

-- Покрив середнього мозку

--- Червоне ядро

--- Чорна речовина

-- Основа ніжки мозку

Мозочок

- Півкуля мозочка

- Черв’як мозочка

- Щілини мозочка

- Листки мозочка

- Клаптик

- Дерево життя

- Кора мозочка

- Зубчасте ядро

- Нижня мозочкова ніжка

- Середня мозочкова ніжка

- Верхня мозочкова ніжка

Проміжний мозок

- Таламус

-- Передній горбок таламуса

-- Подушка таламуса

-- Мозкова смуга таламуса

- Епіталамус

-- Повідець

-- Повідцевий трикутник

-- Шишкоподібна залоза

- Метаталамус

-- Бічне колінчасте тіло

-- Присереднє колінчасте тіло

- Гіпоталамус

-- Зорове перехрестя

-- Зоровий шлях

-- Сірий горб

-- Лійка

-- Сосочкове тіло

- Третій шлуночок

-- Стінки

-- Міжшлуночковий отвір Отвір водопроводу мозку

Півкуля великого мозку

- Поздовжня щілина великого мозку

- Бічна ямка великого мозку

- Лобова частка

- Тім’яна частка

- Скронева частка

- Потилична частка

- Острівець

Верхньобічна поверхня великого мозку

-- Центральна борозна

-- Бічна борозна

- Лобова частка

-- Лобовий полюс

-- Передцентральна борозна

-- Передцентральна звивина

-- Верхня лобова борозна

-- Нижня лобова борозна

-- Верхня лобова звивина

-- Середня лобова звивина

-- Нижня лобова звивина

--- Висхідна гілка

--- Передня гілка

--- Покришкова частина

-- Трикутна частина

-- Очноямкова частина

- Тім’яна частка

-- Зацентральна борозна

-- Зацентральна звивина

-- Верхня тім'яна часточка

-- Внутрішньотім'яна борозна

-- Нижня тім'яна часточка

--- Кутова звивина

--- Надкрайова звивина

- Скронева частка

-- Верхня скронева борозна

-- Нижня скронева борозна

-- Верхня скронева звивина

-- Середня скронева звивина

-- Нижня скронева звивина

-- Поперечні скроневі звивини

- Потилична частка

-- Потиличний полюс

- Острівець

-- Звивини острівця

Присередня і нижня поверхні півкулі великого мозку

- Борозна мозолистого тіла

- Борозна пояса

- Поясна звивина

- Перешийок поясної звивини

- Морськоконикова борозна

- Приморськоконикова звивина

- Гачок

- Зубчаста звивина нюхова борозна

- Прицентральна борозна

- Прицентральна часточка

- Передклин

- Тім'яно-потилична борозна

- Клин

- Острогова борозна

- Язикова звивина

- Обхідна борозна

- Присередня потилично-скронева звивина

- Потилично-скронева борозна

- Бічна потилично-скронева звивина

- Пряма звивина

- Нюхова борозна

- Очноямкові борозни

- Очноямкові звивини

- Мозолисте тіло

-- Дзьоб

-- Коліно

-- Стовбур

-- Валик

- Прозора перегородка

- Склепіння

-- Стовп

-- Тіло

-- Ніжка

- Нюхова цибулина

- Нюховий шлях

- Нюховий трикутник

- Передня пронизана речовина

Основні ядра

- Смугасте тіло

-- Хвостате ядро

---Голова

--- Тіло

--- Хвіст

-- Сочевицеподібне ядро

--- Лушпина

--- Бічна бліда куля

--- Присередня бліда куля

- Огорожа

Бічні шлуночки

- Центральна частина бічного шлуночка

-- Стінки центральної частини

- Передній (Лобовий) ріг бічного шлуночка

-- Стінки переднього рогу

- Задній (Потиличний) ріг бічного шлуночка

-- Стінки заднього рогу

-- Пташина острога бічного шлуночка

-- Обхідне підвищення бічного шлуночка

- Нижній (Скроневий)ріг бічного шлуночка

-- Стінки нижнього рогу

-- Морський коник

- Міжшлуночковий отвір

- Зовнішня капсула кінцевого мозку

- Внутрішня капсула кінцевого мозку

-- Передня ніжка внутрішньої капсули

-- Коліно внутрішньої капсули

-- Задня ніжка внутрішньої капсули

Спинномозкова тверда оболонка

Тверда оболонка головного мозку

-- Серп великого мозку

-- Серп мозочка

-- Намет мозочка

-- Діафрагма сідла

-- Пазухи твердої оболонки

--- Верхня стрілова пазуха

--- Нижня стрілова пазуха

--- Пряма пазуха

--- Потилична пазуха

--- Поперечна пазуха

--- Стік пазух

--- Сигмоподібна пазуха

--- Печериста пазуха

--- Клино-кам’яна пазуха

--- Верхня кам’яниста пазуха

--- Нижня кам’яниста пазуха

Павутинна оболонка головного мозку

Спинномозкова павутинна оболонка

М’яка оболонка головного мозку

Спинномозкова м’яка оболонка

Спинномозкові нерви

Шийне сплетення

- Шийна петля

- Малий потиличний нерв

- Великий вушний нерв

- Шийний поперечний нерв

- Діафрагмовий нерв

Плечове сплетення

- Стовбури

-- Верхній стовбур

-- Середній стовбур

-- Нижній стовбур

- Надключична частина

--Довгий грудний нерв

-- Підключичний нерв

-- Надлопатковий нерв

-- Грудо-спинний нерв

-- Присередній грудний нерв

-- Бічний грудний нерв

- Підключична частина

--Бічний пучок

-- Присередній пучок

-- Задній пучок

-- М'язово-шкірний нерв

-- Серединний нерв

- Ліктьовий нерв

-- Променевий нерв

-- Пахвовий нерв

-- Присередній шкірний нерв плеча

-- Присередній шкірний нерв передпліччя

Міжреброві нерви

Поперекове сплетення

- Клубово-підчеревний нерв

- Клубово-пахвинний нерв

- Статево-стегновий нерв

- Бічний шкірний нерв стегна

- Затульний нерв

- Стегновий нерв

Крижове сплетення

- Сідничий нерв

- Загальний малогомілковий нерв

-- Поверхневий малогомілковий нерв

-- Глибокий малогомілковий нерв

- Великогомілковий нерв

-- Присередній підошвовий нерв

-- Бічний підошвовий нерв

 

Тема 60. Підсумковий контроль знань модуль 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево – судинної системи. Органи ендокринної та імунної систем. Центральна нервова система, спинномозкові нерви.”

Кількість годин – 2.

1. Теоретичні питання.

1. Розвиток шлунково-кишкового тракту. Аномалії і варіанти розвитку органів травної системи.

2. Загальна схема будови травної трубки (характеристика кожного шару).

3. Ротова порожнина: частини, стінки, їх будова, сполучення. Розвиток ротової порожнини, аномалії розвитку.

4. Піднебіння: частини, їх будова. Розвиток піднебіння; аномалії розвитку.

5. Язик: розвиток, будова, функції.

6. Зуби: види зубів, частини зуба, речовина зуба, формула постійних та молочних зубів.

7. Ротові залози. Класифікація. Привушна залоза, розвиток, топографія, будова.

8. Ротові залози. Класифікація. Під'язикова та піднижньощелепна слинні залози: розвиток, топографія, будова.

9. Глотка: розвиток, частини, топографія, будова стінки, лімфатичне кільце глотки.

10.Стравохід: розвиток, топографія, частини, будова, звуження стравоходу.

11.Шлунок: розвиток, топографія, частини, будова стінки.

12.Тонка кишка: розвиток, відділи, топографія, будова стінки, відношення до очеревини.

13.Дванадцятипала кишка: частини, топографія, будова стінки.

14.Товста кишка: розвиток, відділи, топографія, будова стінки, відношення до очеревини.

15.Сліпа кишка і червоподібний відросток: топографія, особливості будови стінки, відношення до очеревини.

16.Пряма кишка: топографія, частини, особливості будови стінки.

17.Підшлункова залоза: розвиток, топографія, частини, будова, функції.

18.Печінка: розвиток, топографія, будова, функції.

19.Жовчний міхур: топографія, будова. Загальна жовчна протока: утворення, топографія, будова.

20.Очеревина: загальна характеристика. Чепці, зв’язки, брижі.

21.Очеревинна порожнина: відділи, сумки, канали, заглибини.

22.Сумки очеревинної порожнини. Чепцева сумка, її стінки та сполучення.

23.Ніс: частини, будова. Носова порожнина: розвиток, частини, їх будова та сполучення.

24.Носова порожнина: функціональні частини, їх будова і функції.

25.Гортань: хрящі, з'єднання, м'язи.

26.Порожнина гортані: її частини, їх стінки.

27.Трахея і бронхи: розвиток, топографія, будова.

28.Легені: розвиток, топографія, будова, функції.

29.Частки, бронхо-легеневі сегменти, часточки легені: їх будова. Структурно-функціональна одиниця легені.

30.Легені: бронхіальне дерево, альвеолярне дерево, їх розгалуження, будова, функції.

31.Плевра: розвиток, будова, топографія, порожнина плеври, плевральні закутки, межі плевральних мішків.

32. Середостіння: визначення, відділи. Органи переднього середостіння.

33. Середостіння: визначення, відділи. Органи заднього середостіння.

34.Органи сечової системи: нирки, Ії розвиток, будова, топографія. Аномалії розвитку нирки.

35.Органи сечової системи: сечоводи, сечовий міхур, їх розвиток, будова, топографія. Аномалії розвитку.

36.Чоловічий та жіночий сечівники: розвиток, будова, топографія.

37.Зовнішні жіночі статеві органи: розвиток, будова, аномалії розвитку.

38.Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчники: топографія, будова, функції, Рудиментарні додатки.

39.Внутрішні жіночі статеві органи. Матка: розвиток, будова, топографія, зв’язки.

40.Відношення матки до очеревини. Аномалії розвитку.

41.Внутрішні жіночі статеві органи. Маткова труба: розвиток, будова, топографія.

42.Відношення маткових труб до очеревини. Аномалії розвитку.

43.Чоловічі статеві органи. Яєчко, над’яєчко: топографія, будова, функції.

44.Чоловічі статеві органи. Яєчко: розвиток, процес опускання яєчка у калитку. Аномалії розвитку. Оболонки яєчка. Сім'яний канатик: топографія, частини, будова.

45.Чоловічі статеві органи. Передміхурова залоза, сім'яний пухирець, цибулинно-сечівникова залоза: її топографія, будова.

46.Зовнішні чоловічі статеві органи: розвиток, будова.

47.Промежина: визначення, частини, м’язи, фасції, статеві особливості. Сідничо-відхідникова ямка: стінки, вміст.

48. Ендокринні залози. Загальна характеристика. Щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, їх розвиток, топографія, будова, функції.

49.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Надниркові залози: розвиток, топографія, будова, функції.

50.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Гіпофіз та шишкоподібна залоза, розвиток, топографія, будова, функції.

51.Розвиток серця. Аномалії розвитку серця.

52.Серце: будова камер серця, їх будова, судини, які з ними сполучені.

53.Серце: клапани, топографія, будова.

54.Серце: будова стінки. Провідна система серця.

55.Серце: артерії і вени серця.

56.Осердя: будова, порожнина, закутки.

57.Велике коло кровообігу.

58.Мале коло кровообігу.

59.Кровообіг плода.

60.Аорта: частини, їх топографія. Дуга аорти, її гілки. Загальна сонна артерія: топографія.

61.Аорта: частини, їх топографія. Грудна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

62.Внутрішня сонна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Артеріальне коло мозку.

63.Зовнішня сонна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

64.Підключична артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

65.Пахвова та плечова артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

66.Артерії передпліччя і кисті: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

67.Артеріальні сітки ліктьового та променево-зап’ясткового суглобів. Артеріальні дуги кисті: топографія, утворення, гілки.

68.Спільна і зовнішня клубові артерії: топографія, гілки ділянки кровопостачання.

69.Стегнова та підколінна артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

70.Артерії гомілки і стопи: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

71.Черевна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Міжсистемні та внутрішньосистемні артеріальні анастомози.

72.Загальна і внутрішня клубові артерії: топографія, гілки ділянки кровопостачання.

73.Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози.

74.Внутрішня яремна вена: топографія, притоки.

75.Зовнішня та передня яремні вени: топографія, притоки.

76.Верхня порожниста і плечо-головні вени: їх утворення, топографія, притоки.

77.Вени верхньої кінцівки: класифікація, їх характеристика.

78.Непарна та півнепарні вени: утворення, топографія, притоки

79.Ворітна печінкова вена: її корені, топографія, притоки.

80.Нижня порожниста вена: утворення, топографія, притоки.

81.Вени таза. Кава-кавальні анастомози. Порто-кавальні анастомози.

82.Вени нижньої кінцівки: класифікація, їх характеристика. Співвідношення вен верхньої і нижньої кінцівок.

83.Первинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (центральні органи імунної системи): топографія, будова, функції.

84.Вторинні лімфатичні (лімфоїдні) органи (периферійні органи імунної системи): топографія, будова, функції

85.Лімфатична система. Загальна характеристика. Ланки та їх будова, функції.

86.Лімфатична система. Грудна протока, її корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.

87.Права лімфатична протока: корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.

88.Лімфатичні вузли та судини голови та шиї.

89. Розвиток центральної системи. Основні етапи формування нервової системи.

90.Поняття про нейрон. Сіра та біла речовина центральної нервової системи. Нервові волокна, пучки, корінці, вузли, нерви. Будова простої і складної рефлекторних дуг.

91.Спинний мозок: топографія, зовнішня будова. Сегменти спинного мозку. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі Аномалії розвитку спинного мозку.

92.Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-функціональна характеристика сірої речовини.

93.Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-функціональна характеристика білої речовини.

94.Оболони спинного мозку, простори між ними, їх вміст.

95.Розвиток головного мозку (мозкові пухирі і їх похідні). Аномалії розвитку головного мозку

96.Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних нервів

97.Довгастий мозок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова..

98.Міст: розвиток, зовнішня і внутрішня будова.

99.Ромбоподібна ямка: її межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів. IV шлуночок: топографія, стінки, сполучення.

100.Мозочок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова.

101.Середній мозок: розвиток, зовнішня і внутрішня будова.

102.Проміжний мозок: частини, будова, функціональне значення. III шлуночок, стінки, сполучення.

103.Базальні ядра півкуль великого мозку: топографія, будова, функції.

104.Бічні шлуночки: частини, їх стінки, сполучення.

105.Біла речовина півкуль великого мозку: асоціативні, спайкові, проекційні волокна. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних шляхів.

106.Нюховий мозок: центральний і периферійний відділи.

107.Екстрапірамідна рухова система: ядра, шляхи, функції.

108.Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім'яної частки. Будова кори.

109. Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової і скроневої часток.

110.Рельєф присередньої та нижньої поверхонь півкуль великого мозку.

111.Оболони головного мозку, простори між ними, їх вміст. Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалії розвитку оболонок головного мозку.

112.Спинномозковий нерв, його утворення, гілки. Задні гілки спинномозкових нервів, склад їх волокон, топографія та ділянки іннервації.

113.Грудний спинномозковий нерв: топографія, гілки.

114.Шийне сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

115.Плечове сплетення: утворення, топографія. Короткі та довгі гілки: ділянки їх іннервації

116.Поперекове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

117.Крижове сплетення: утворення, топографія. Короткі та довгі гілки: ділянки їх іннервації.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого в результаті травми хребта не функціонують нижні кінцівки. Які структури спинного мозку порушені?

2. У хворого запалення корінця спинного мозку з порушенням рухової функції. Радикуліт переднього чи заднього корінця?

3. Хворому потрібно зробити спинномозкову пункцію. В якій точці вона робиться і як визначити її?

4. У хворого епідуральний абсцес (эпідурит) - скупчення гною в епідуральній

клітковині спинного мозку. Визначите локалізацію патологічного процесу.

A.* Між окістям і твердою оболонкою

B. Між твердою і павутинною оболонкою

C. Між павутинною і м'якою оболонкою

D. Між м'якою оболонкою і спинним мозком

E -

5. Щоб взяти спинномозкову рідину для дослідження лікар повинен зробити пункцію підпавутинного простору спинного мозку. Між якими хребцями треба ввести голку, щоб не пошкодити спинний мозок?

A.*Між ІІІ і IV поперековими хребцями.

B. Між XI і XII грудними хребцями.

C. Між XII грудним і I поперековими хребцями.

D. Між I і II поперековими хребцями.

E. Між IV і V грудними хребцями.

6. В результаті автомобільної катастрофи у чоловіка 50 років пошкоджено V грудний хребець. Який сегмент спинного мозку може бути пошкоджений при цьому?

A.*VII грудний сегмент.

B. VI грудний сегмент.

C. V грудний сегмент.

D. IV грудний сегмент.

E. III грудний сегмент.

7. Хворий 32 років, госпіталізований з підозрою на менінгіт. Для підтвердження діагнозу, необхідно провести спинномозкову пункцію в поперековому відділі. З якої цистерни, в даній ділянці, можливо отримання спинномозкової рідини?

A.*термінальної

B. обвідної

C. мостомозочкової

D. міжніжкової

E бічної

8. У лижника після травми спинного мозку відсутній колінний рефлекс. На якому рівні пошкоджений спинний мозок?

A.* 2-4 поперекові сегменти спинного мозку

B. 1-2 шийні сегменти спинного мозку

C. 8-9 грудні сегменти спинного мозку

D. 10-11 грудні сегменти спинного мозку

E. 5-6 шийні сегменти спинного мозку

9. У хворого менінгіт. Показана пункція підпавутинного простору. Визначте, між якими утвореннями він розташований?

A.* Павутинною та м’якою оболонками

B. Твердою та павутинною оболонками

C. Окістям та твердою мозковою оболонкою

D. Окістям та павутинною оболонкою

E. -

10. До лікарні поступив хворий з сильним головним болем, ригідністю м’язів потилиці, повторним блюванням, а при перкусії черепа – біль та підвищена чутливість до світлових подразників. Поставлено діагноз – менінгіт. Вкажіть місце проведення спинномозкової пункції

A.*Між 3 і 4 поперековими хребцями

B. Між 1 і 2 поперековими хребцями

C. Між 12 грудним і 1 поперековим хребцями

D. Між 5 поперековим і основою крижової кістки

E. Між 11 і 12 грудними хребцями

11. З метою диференційної діагностики менінгітів проводять дослідження спинномозкової рідини. В якому місці люмбальна пункція є безпечна?

A.* L III -L IV

B. L II -L III

C. L I –L II

D. Th XII - L I

E. L V - S I

12. Хвора М., 41 рік, потрапила в інфекційне відділення лікарні з високою температурою тіла. Об’єктивно виражені менінгеальні симптоми. Проведено спиномозкову пункцію. Яке анатомічне утворення було пропунктовано?

A.*spatium subarachnoideum

B. spatium subdurale

C. spatium epidurale

D. cavum trigeminale

E. cisterna cerebellomedullaris posterior

13. У потерпілого в автомобільній катастрофі виявлені пошкодження задніх стовпів спинного мозку. Порушення якої функції може бути в зв'язку з цим пошкодження?

А. Втрата больової чутливості

В. Втрата здатності кінцівок до довільних рухів

С. Втрата температурної чутливості

Д. Втрата вібраційної чутливості

Е. Підвищення тонусу скелетних м'язів

14. Після виробничої травми потерпілий доставлений в лікарню з пошкодженням хребта. Виявлено ураження задніх канатиків спинного мозку на рівні 1-го грудного хребця. Які провідні шляхи постраждали при цьому?

А. Больової та температурної чутливості

В. Кірково-спинномозкові

С. Спинно-мозочкові

Д. Тактильної і пропріоцептивної чутливості

Е. Екстрапірамідні

15. У пацієнта 36 років після дорожньої травми виник параліч м'язів кінцівок справа втрата больової і температурної чутливості зліва часткове зниження тактильної чутливості з обох сторін. Для ураження якого відділу мозку вказані зміни є найбільш характерними?

А. Правої половини спинного мозку.

В. Задніх стовпів спинного мозку.

С. Рухової кори зліва.

Д. Лівої половини спинного мозку.

Е. Передніх стовпів спинного мозку.

16. В нейрохірургічне відділення поступив чоловік 30 років з ножовим пораненням у ділянці нижнього грудного відділу хребтового стовпа. При обстеженні було виявлено, що лезо ножа пройшло між остистими відростками 10 і 11 грудних хребців і пошкодило задні канатики спинного мозку. Волокна яких провідних шляхів пошкодженні?

A.* Тонкий пучок

B. Клиноподібний пучок

C. Тонкий и клиноподібний пучки

D. Задній спинно-мозочковий шлях

E. Передній спинно-мозочковий шлях

17. Пошкодження спинного мозку при ДТП привело до втрати тактильної чутливості, чутливості положення тіла та вібрації. Які провідні шляхи пошкодженні?

A.* Пучок Голля і Бурдаха

B. Пучок Флексіга і Говерса

C. Руброспинальний шлях

D. Ретикулоспинальний шлях

E. Тектоспинальний шлях

18. У хворого 65 років діагностовано крововилив в передні роги спинного мозку. Якими, по функції, є передні роги?

A.* Руховими

B.Чутливими

C. Симпатичними

D. Парасимпатичними

E. Змішаними

19. При обстеженні хворого з порушенням м’язово-суглобової чутливості було встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні білої речовини спинного мозку. Де в нормі проходять провідні шляхи пропріоцептивної чутливості коркового напряму?

A.* Задній канатик спинного мозку

B. Передній канатик спинного мозку

C. Бічний канатик спинного мозку

D. Стовп Кларка спинного мозку

E. Присередній канатик спинного мозку

20. При обстеженні хворого з порушенням слухової функції, було встановлено, що патологічний процес локалізовано на рівні формування латеральної петлі. На рівні якого відділу мозку вона в нормі утворюється?

A. * Задній мозок (міст)

B. Шийний відділ спинного мозку

C. Грудний відділ спинного мозку

D. Довгастий мозок

E. Середній мозок

21. Хворому поставлено діагноз - бульбарні розлади. Про порушення функції якого відділу мозку йде мова?

А.* Довгастого мозку

В. Мозочка

С. Спинного мозку

D. Середнього мозку

E. Проміжного мозку

22.У хворого порушення функцій рівноваги та координації рухів. Які центри уражені?

23 У пацієнта спостерігаються функціональні розлади внаслідок розвитку інфаркта мозочка. Ураження яких судин призводить до такої патології?

A. *Базилярної артерії

B. Середньомозкової артерії

C. Передньої мозкової артерії

D. Середньої мозкової артерії

E. Задньої мозкової артерії

24. Хвора 50 років, госпіталізована із закритою черепно-мозковою травмою у ділянці потиличної кістки. При огляді: порушення ходи і рівноваги, тремор рук. Яка частина головного мозку пошкоджена?

A. *мозочок

B. довгастий мозок

C. міст

D. проміжний мозок

E. спинний мозок

25. В нейрохирургическое отделение поступил больной с травмой затылочной области головы, которую он получил при падении с лестницы. Во время операции врачу пришлось рассечь участок твердой оболочки отделяющий затылочные доли полушарий от задней черепной ямки. Какое анатомическое

образование рассекал врач?

A. * Намет мозжечка

B. Серп мозжечка

C. Серп большого мозга

D. Диафрагму седла

E. Прозрачную перегородку

26. При інфаркті a.cerebri posteriores пошкоджується задня частина гіпоталамічної ділянки, тіло Льюіса, дентато- рубро- таламічний шлях. У складі яких мозочкових ніжок проходить мозочково- червоноядерний шлях?

A. Верхні

B. Нижні

C. Середні

D. Ніжку жмутка

E. Ніжку мозку

27. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці розташування зубчастого ядра. Який відділ мозку ушкоджений?

A. Середній

B. Довгастий

C. *Мозочок

D. Проміжний

E. Міст

28. У хворого при обстеженні головного мозку за допомогою МРТ виявлено помітно розширені бічні та третій шлуночки. Лікар діагностував блокаду лікворних шляхів. Визначте рівень оклюзії.

A. *Водопровід мозку

B. Міжшлуночковий отвір

C. Серединний отвір четвертого шлуночка

D. Бічний отвір четвертого шлуночка

E. Пахіонові грануляції

29. У хворого унаслідок пошкодження a.cerebri posteriores (кровопостачає чотиригорбкову пластинку середнього мозку) спостерігаються симптоми ураження ядер окорухового нерва (синдром задньої коміссури-Паріно). Яку стінку III шлуночка формує comissura cerebri posterior?

A. Задню

B. Нижню

C. Верхню

D. Передню

E. Бічну

29. У наслідок пошкодження a.cerebri posteriores дуже часто виникає так званий синдром червоного ядра- параліч окорухового нерва на боці патологічного вогнища, тремтіння кінцівок на протилежній. Яка частина мозку уражена?

A. *Mesencephalon

B. Thalamus

C. Metathalamus

D. Epithalamus

E. Hypothalamus

30. У хворого з офтальмоплегічною формою ботулізма спостерігається ураження середнього мозку, клінічними проявами якого є двоїння в очах, параліч аккомодації, птоз, розширення та деформація зіниць, відсутність реакції зіниць на світло.Ураження яких ядер середнього мозку призводить до данної клінічної симптоматики?

A. *Ядер окорухового нерва, блокового нерва

B. Ядер верхнього горбка

C. Червоного ядра

D. Чорної речовини

E. Ядер нижнього горбка

31. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ розширення бокових шлуночків. Третій шлуночок не розшерений. На рівні яких отворів відбулася окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини?

A. Міжшлуночкових отворів

B. Непарного серединного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Маженді).

C. Правого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).

D. Лівого бічного отвору покрівлі 1Vшлуночка (Люшка).

E. Водопроводу мозку

32. У хворого при локальному ураженні стовбура мозку (спостерігається при

нейросифілісі) пошкоджені провідні шляхи в ніжках мозку. Який прoвідний шлях утворює decussatio tegmenti dorsalis?

A. Tr. tectospinalis

B. Tr. rubrospinalis

C. Tr. corticospinalis anterior

D. Tr. corticospinalis lateralis

E. Tr. Corticonuclearis

33. У хворого гідроцефалія- водянка мозку. На МРТ зафіксовано розширення

третього шлуночків.Окклюзія циркуляції спино-мозкової рідини відбулася на рівні водопроводу мозку. На якій стінці третього шлуночка розташований водопровід мозку?

A. Задню

B. Нижню

C. Нижню

D. Передню

E. Бічну

34. При інфаркті a. cerebri posterior часто виникає синдром червоного ядра – параліч окорухового нерва на стороні ураження, тремтіння кінцівок на протилежній. Куди проекуються ядра окорухового нерва?

A. Сolliculus superiores mesencephali.

B. Сolliculus inferiores mesencephali.

C. Locus caeruleus.

D. Eminentia medialis fossaе rhomboideі.

E. Sulcus limitans.

35. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці розташування червоного ядра. Який відділ мозку ушкоджений?

A. * Середній

B. Довгастий

C. Мозочок

D. Проміжний

E. Міст