Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку

Сіра речовина розміщена всередині стовбура головного мозку. На ромбоподібну ямку проектуються ядра У-ХП пар черепних нервів, які розміщені в товщі моста і довгастого мозку. Чутливі ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку в бічних її частинах; рухові - в присередніх; а вегетативні (парасимпатичні) ядра - проміж ними.

ХІІ пара - під'язиковий нерв n. hуpoglossus, має одне рухове ядро - ядро під'язикового нерва, nucleus nervі hуpoglossiі, яке проектується на однойменний трикутник в нижній частині ромбоподібної ямки.

XI пара - додатковий нерв, n. ассеssorius, має два рухових ядра:

1. Ядро додаткового нерва, nucleus nervі ассеssorii, міститься в передніх рогах шийних сегментів спинного мозку.

2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, міститься в довгастому мозку
дорcолатерально від нижнього оливного комплекса і є спільним для IX, X та XI пар - черепних нервів.

Х пара

1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, яке в класичному варіанті
розглядають як чутливе (воно є неоднорідним за будовою і функцією). Це ядро є спільним для VII, IX, X пар черепних нервів.

2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар черепних нервів.

3. Заднє ядро блукаючого нерва (дорзальне ядро блукаючого нерва), nucleus posterior nervi vagi (nucleus dorsalis nervi vagi), проектується на трикутник блукаючого нерва в нижній частині ромбоподібної ямки.

IX пара - язикоглотковий нерв, nervus glossopharyngeus, має три ядра:

1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, є чутливим і спільним для VII, IX та X пар черепних нервів.

2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар черепних нервів.

3. Нижнє слиновидільне ядро nucleus salivatorii snferior, є вегетативним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в нижньому трикутнику ромбоподібної ямки.

VIII пара - присінково-завитковий нерв, nervus vestibulocochlearis, має групу чутливих ядер, які проектуються на бічні кути ромбоподібної ямки в ділянці аrеа vestibularis:

1. Присінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє, нижнє), nucleus vestibularis medialis, nucleus vestibularis lateralis, nucleus vestibularis superior, nucleus vestibularis inferior.

Наявність у людини 4 ядер віддзеркалює ранні стадії філогенезу, коли у нижчих хребетних було декілька окремих сприймаючих гравітаційних апаратів.

2. Завиткові ядра (переднє і заднє), nucleus cochlearis anterior, nucleus cochlearis posterior, проектуються латеральніше від присінкових ядер.

VII пара – лицевий нерв, n. facialis, має 3 ядра:

1. Ядро одинокого шляху, nucleus tractus solitarii, є чутливим і спільним для VII, IX та X пар черепних нервів.

2. Ядро лицевого нерва, nucleus n. facialis, є руховим; волокна його роблять
петлю навколо ядра відвідного нерва, за рахунок чого утворюється соlliculus facialis.

3. Верхнє слиновидільне ядро, nucleus salіvatorius superior, є вегетавним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в верхньому трикутнику ромбоподібної ямки.

VI пара - відвідний нерв, n. аbducens, має одне рухове ядро – nucleus nervi abducentis, яке проектується в соlliculus facialis

V пара - трійчастий нерв, n. trigeminus, мас 4 ядра:

1. Головне ядро трійчастого нерва, nucleus рrincipialis nervi trigemini, є
чутливим і проектується в дорзолатеральній частині верхнього відділу моста.

2. Спинномозкове ядро трійчастого нерва, nucleus spinalis nervi trigemini, є
чутливим і продовжується по всьому довгастому мозку до шийного відділу
спинного мозку.

3. Середньомозкове ядро трійчастого нерва, nucleus mesencefalicus nervi trigemini є чутливим і розташоване більшою мірою в середньому мозку.

4. Рухове ядро трійчастого нерва, nucleus motorius nervi trigemini, є руховим і розміщене в мосту присередніше чутливих ядер.

Четвертий шлуночок – ventriculus quartus.

IV шлуночок - це порожнина ромбоподібного мозку. Він сполучається:

1) з III шлуночком через водопровід,

2) з центральним каналом спинного мозку,

3) з підпавутинним простором через непарний серединний отвір Маженді
(ареrturа mediana ventriculi quarti Magendi) і парний латеральний отвір
Люшка (ареrturа lateralis ventriculi qurti Luschka).

Стінки IV шлуночка:

1) верхня стінка - утворена верхнім мозковим парусом та нижнім мозковим парусом (velum medullare superius), який знаходиться між ніжками клаптиків. На верхній стінці лежить судинне сплетення, яке продукує спинномозкову рідину;

2) нижня стінка IV шлуночка - ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea),
обмежена верхніми та нижніми ніжками мозочка. На ромбоподібну ямку
проектуються ядра V-ХІІ пар черепних нервів. Медіально проектуються
рухові ядра, латерально - чутливі, між ними - вегетативні (парасимпатичні);
на верхній трикутник ромбоподібної ямки проектуються ядра V-VII пар
черепних нервів, на нижній - ядра ІХ-ХІІ пар черепних нервів.

Рекомендована література

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. "Анатомия человека", С.П. Из-во "Гиппократ". 1998.

2. Сапин М.Р. (ред.) "Анатомия человека"., М.Медицина. 1987г.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека" М:
Медицина 1973 г.

Додаткова:

1. Л.Р.Матещук-Вацеба. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997г.

2. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти, функціональної анатомії центральної нервової системи, Київ – 2001.

Матеріали для самоконтролю.

А. Питання для самоконтролю.

1. З яких відділів складається ромбоподібна ямка?

2. Зовнішня будова дорзальної поверхні довгастого мозку

3. Зовнішня будова дорзальної поверхні моста

4. Назвати ніжки мозочка, з якими структурами вони сполучаються

5. Розміщення і сполучення IV шлуночка.

6. Проекція чутливих ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

7. Проекція рухових ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

8. Проекція парасимпатичних ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.

9. Будова IV шлуночка, як побудоване покриття IV шлуночка.

10. З чим сполучається IV шлуночок, порожниною яких мозкових міхурів він є?

11. Які життєво важливі центри містяться в межах довгастого мозку?

Матеріали для аудиторної самостійної роботи

Показати на черепі місце розташування довгастого мозку, мосту.

Продемонструвати на вологому ізольованому препараті елементи зовнішньої будови довгастого мозку, моста.

Показати місця проекції черепних ядер моста.

Показати місце проекції черепних ядер довгастого мозку.

На вологому ізольованому препараті показати анатомічні утвори IV
шлуночка, водопровід середнього мозку.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого посилена секреція привушної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це зв'язати?

A. * nucleus salivatorius inferior

B. nucleus salivatorius superior

C. nucleus solitarius

D. nucleus ambiguus

E. nucleus dorsalis n. vagi

2. У хворого після перенесеного менінгоенцефаліту виникла гідроцефалія.

Пошкодження яких утворів головного мозку могло призвести до даного стану?

A. *foramen Lushka et Magandi.

B. foramen iterventriculare.

C. Aqueductus cerebri.

D. Plexus chorioideus.

E. Pons.

3. У чоловіка 40 років після перенесеного менінгіту (запалення оболон головного мозку) спостерігається сильний прогресуючий головний біль. Обстеження головного мозку за допомогою ЯМР показало розширення всіх шлуночків головного мозку, що свідчить про їх переповнення спинномозковою рідиною. Що могло спричинити це явище?

A. *Зарощення отворів Маженді і Люшка IV шлуночка.

B. Зарощення центрального каналу спинного мозку.

C. Зарощення водопроводу головного мозку

D. Закриття міжшлуночкового отвору справа.

E. Закриття міжшлуночкового отвору зліва

Тема 49. Анатомія середнього мозку.

Кількість годин – 2.

Актуальність теми.

При ушкодженні середнього мозку виникають ускладнення, що призводять до порушення рухових реакцій хворого, зорових, слухових.

Конкретні цілі.

Мати уявлення про будову стовбура головного мозку.

Мати уявлення про розташування середнього мозку.

Знати:

- елементи зовнішньої будови середнього мозку;

- внутрішню будову середнього мозку;

- провідні шляхи середнього мозку.

На ізольованому препараті головного мозку вміти показувати анатомічні
утвори середнього мозку (покришку, ніжки мозку, водопровід мозку).