Організація й ефективність системи руху товарів

Вибір каналів розподілу є важливим етапом роботи, однак, оскільки маркетинг припускає інтерпретацію всієї діяльності фірми, необхідно відповідним чином планувати й організовувати систему просування продукції від підприємства-виробника до кінцевого споживача.

Процес організації руху товарів включає наступні етапи: вибір місця зберігання запасів і способу складування, визначення системи переміщення вантажів, введення системи керування запасами, установлення процедури обробки замовлень, вибір способів транспортування продукції. При ефективній організації руху товарів кожен із цих етапів планується як невід’ємна частина добре врівноваженої й логічно побудованої загальної системи. Всі елементи цієї системи взаємозалежні, тому нехтування якогось з них здатне серйозно порушити функціонування системи руху товарів і, відповідно, негативно вплинути на престиж фірми.

Необхідність створення місць зберігання продукції й матеріалів викликана об’єктивними причинами. Основне питання полягає в тому, де саме створювати сховища і якої саме ємності. Чим більше будується складів, тим швидше забезпечується доставка продукції до місць споживання, однак при цьому ростуть витрати для створення складських споруд і навпаки. Рішення про число пунктів зберігання приймається у порівнянні одноразових витрат для створення місць зберігання й річних витрат, пов’язаних з доставкою матеріалів споживачам. Використовуючи класичний метод порівняння варіантів з мінімумом наведених витрат, можна визначити кількість пунктів розміщення складів.

Вибір пунктів розміщення складів здійснюється за допомогою формули:

Пз = К х Ен + Іс + Їм mіn, (5.1)

де, Пз - сумарні наведені витрати по кожному розглянутому варіанті спорудження складів; К - капітальні вкладення на спорудження об'єктів зберігання; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,15); Іс, Ім - річні витрати, пов’язані зі змістом складських сховищ і доставкою матеріалів зі складів на адресу споживачів.

Зробивши розрахунок за кожном варіантом розміщення складу, можна визначити найбільш ефективний з них.

 

VI. Суть, концепція та основні функції логістики

Зміни в управлінській орієнтації стали причиною розробки нової концепції управління матеріальними потоками, що одержала назву „логістика”. Сутність концепції полягає в інтеграції усіх функціональних сфер, пов’язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики. Концепція містить у собі значні резерви економії корпоративних витрат.

Грецьке за походженням слово „логістика” (мистецтво враховувати) - вживається в мовах багатьох народів (logistic - англ., logistik - нім., logistique - франц., logistica - італ. тощо). Наукою, на думку Т. Павеллека, логістика стала завдяки військовій справі. Візантійський імператор Леон VI (865-912 pp.) так визначав завдання логістики: „платити армії, озброювати її, забезпечувати військовим майном, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби, належним чином готувати кожну дію військового походу і відповідно до цього управляти і розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил”[8, с. 123].

Тільки в 60-х роках XX століття ці принципи логістики стали застосовуватися не тільки в системі постачання армій, але й у промисловості деяких країн Західної Європи.

Інтенсивний розвиток логістики у невійськовій галузі пов’язується з енергетичною кризою початку 70-х років. Саме тоді спеціалісти звернулися до логістики як однієї з ефективних форм інтеграції виробництва, транспортування, розподілу і збуту товарів із широким залученням сучасних технічних засобів.

Існує багато визначень логістики, оскільки – це новий науковий напрямок, що знаходиться на стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що вона має багато розділів, про що свідчать її функції.

Відповідно до одного з найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.

Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачеві для досягнення економічних цілей підприємця.

З позиції маркетингу, логістика – процес управління виробництвом, рухом і збереженням матеріалів і товарів, а також супутніми інформаційними потоками за допомогою організації каналів товароруху, причому поточні й майбутні витрати мінімізуються за умови високоефективного виконання і доставки замовлень.

Основні функції логістики наступні:

Ø контроль за якістю, розподіл випуску виробів на виробничі підрозділи підприємства;

Ø переробка транспортованих вантажів – урахування й управління запасами, їхнє переміщення, зв’язок і організація інформаційних потоків;

Ø упаковування виробів, їхнє зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції;

Ø маркетинг – фінансування і взаємні розрахунки, планування попиту на основі вивчення ринку, організація служби постачання і збуту;

Ø споживання – проектування замовлень на продукцію, складування запасів, забезпечення споживачів, фінансування замовлень.

Отже, логістику на сучасному етапі варто розглядати як ключовий елемент конкурентної ринкової стратегії підприємства, як ключову первинну діяльність із забезпечення конкурентних переваг.

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100 % виконання договірних зобов’язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах „Форд” використання системи „точно в строк” (just in time) дало можливість за два роки скоротити запаси на 40 %. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15-20 %, зменшити рівень запасів на 50 %, знизити тривалість робочого циклу на 50-70 %. Отже, логістика гармонізує інтереси постачальників і споживачів.