СОЦІАЛІСТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ КОЛЕКТИВУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СОЦІАЛІСТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ КОЛЕКТИВУ



БОРОМЛЯНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Ім. В. І. ЛЕНІНА

Колектив Боромлянської середньої школи ім. Леніна живе і трудиться під впливом ідей і рішень квітневого (1984 р.) Пленуму ЦК КПРС і першої сесії Верховної Ради СРСР одинадцятого скликання, які затвердили програмний документ всебічного розвитку народної освіти "Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи".

Працюємо за режимом школи повного дня. Учні вибирають собі заняття в позаурочний час за інтересами. У нас працюють 46 гуртків. Центром виховної роботи стали Ленінська кімната, куточок бойової слави, політклуб "Прометей". Цікаву роботу проводять шкільний кінотеатр "Чайка", червоні слідопити. Активно проходить підготовка до гідної зустрічі 40-річчя Великої Перемоги. Школа підтримує тісні зв'язки з базовими підприємствами села — колгоспами "Маяк", "Гігант", ПМК-145, лозомеблевою фабрикою. Ці колективи надають допомогу як матеріальну, так і у виховній роботі. Педагогічний колектив працює над проблемою "Використання оптимальних форм і методів ідейно-політичного


виховання учнів у процесі навчально-виховної роботи і над вирішенням таких завдань:

- підвищити якість освіти і виховання, забезпечити вищий рівень викладання кожного предмета, міцне оволодіння основами наук, поліпшення ідейно-політичного, трудового і морального виховання, естетичного і фізичного розвитку;

- докорінно поліпшити постановку трудового виховання, навчання і професійної орієнтації, посилити політичну, практичну спрямованість викладання;

- посилити відповідальність учнів за якість навчання, дотримання навчальної і трудової дисципліни, підвищити їх громадську активність на основі самоуправління в учнівських колективах;

- зміцнити матеріально-технічну базу;

- поліпшити роботу по формуванню наукових переконань, діалектико-матеріалістичного світогляду, поліпшенню використання вимог удосконалених програм, підготовки учнів до праці;

- продовжити роботу по вивченню творів класиків марксизму-ленінізму, матеріалів XXVI з'їзду КПРС і XXVI з'їзду Компартії України, Конституції СРСР, матеріалів XIX з'їзду ВЛКСМ, матеріалів лютневого і квітневого (1984 р.) Пленумів ЦК КПРС про поліпшення ідеологічної, політико-виховної роботи.

Забезпечити виконання народногосподарського плану розвитку всеобучу:

- охопити навчанням 560 учнів;

- укомплектувати дев'ятий клас 30 випускниками восьмих класів;

- залучити в групи подовженого дня учнів нульових-восьмих класів;

- забезпечувати гарячим харчуванням 100 відсотків школярів;

- створити спеціальний фонд у сумі 2500 карбованців;

- забезпечити виконання набору учнів у


професійно-технічні училища;

- направити випускників 10 класу у колгоспи - 10 чоловік, 3 чоловіки - до будівельної організації, 8 чоловік - на підприємства побутового обслуговування і торгівлі;

- створити бібліотечний фонд підручників (з розрахунку 7-8 примірників на кожного учня);

- забезпечити підручниками учнів 1-10 класів;

- здійснювати систематичний контроль за відвідуванням учнями школи.

РОБОТА З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ

Провести атестацію вчителів згідно перспективного плану.

Направити на курсову перепідготовку 6 учителів, охопити районними і обласними семінарами 42 чоловіки.

Вивчити вчителеві Н. А. Пилипенко систему робо­ти вчителя М. І. Стрибуль, О. А. Яреськовській - М. М. Артюшенка.

Вивчити досвід роботи атеїстичного виховання учнів вихователя групи подовженого дня С. О. Сабадаш.

Затвердити наставників молодим вчителям: О. В. Лит­вину - наставник В. В. Глоба, О. М. Новгородському - М. І. Таран із міської середньої школи № З, Т. А. Гонтаренко - О. П. Савочку, О. А. Яреськовській - М. М. Артю­шенка.

Вивчити питання:

- навчання і виховання як взаємодія вчителів і учнів;

- про режим роботи груп подовженого дня;

- роль шкільної бібліотеки у підвищенні якості знань і комуністичному вихованні школярів;

- стан правового виховання учнів у школі;

- естетичне і етичне виховання учнів на уроках і в позакласній роботі;

- про роботу початкових класів по підвищенню якості


- навчання, виховання і розвитку учнів;

- підвести підсумки навчально-виховної роботи педколективу школи за 1984/1985 навчальний рік обговорити завдання, які випливають з рішень квітневого (1984 р.) Пленуму ЦК КПРС, промови на ньому Генерального секретаря ЦК КПРС К. У. Черненка і постанови першої сесії Верховної Ради СРСР "Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної шкіл".

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА

Всю навчально-виховну роботу проводити згідно основних напрямів реформи, будувати на основі нерозривної єдності знань, переконань, спрямовувати на боротьбу за гідну зустріч XXVII з'їзду КПРС і 40-річчя Великої Перемоги.

Розгорнути соціалістичне змагання між комсомольськими і піонерськими загонами, присвячене 40-річчю Великої Перемоги. Учнівському політклубу "Прометей" до цієї дати здійснити підготовку і проведення бесід. Червоним слідопитам продовжити пошукову роботу. Взяти активну участь у Всесоюзній експедиції "Моя Батьківщина - СРСР". Раді Ленінського заліку організувати цілеспрямовану роботу по вихованню учнів на прикладах життя і діяльності В. І. Леніна. Раді краєзнавчого музею організувати роботу по вихованню учнів на славних подвигах радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Проводити бесіди про Державні символи СРСР. Продовжити змагання за закріплення за школою звання "Школа зразкового порядку". Підвищити роль газети "Сім'я і школа" з метою поліпшення відповідальності батьків за виховання своїх дітей. Охопити всіх учнів гуртковою роботою. Продовжити діяльність ради по науково-атеїстичній пропаганді з метою виховання в учнів науково-матеріалістичного світогляду. Провести науково-практичні конференції:


 

- про форми і методи роботи з невстигаючими учнями;

- спільна робота школи, сім'ї і громадськості по вихованню підростаючого покоління.

Організувати роботу батьківського патруля. Докорінно поліпшити постановку трудового виховання і професійної орієнтації учнів. З цією метою укласти договори з базовими підприємствами села по здійсненню реформи загальноосвітньої і професійної шкіл. Організувати соціалістичне змагання "Бригада - клас". Виділити кращих спеціалістів для ведення гурткової роботи. Створити при школі і в колгоспі ради батьків, комісії сприяння сім'ї і школі. Організувати продуктивну працю школярів улітку 1985 року - ланки: по обробітку городніх культур, тваринників - у колгоспах "Маяк" і "Гігант", по підготовці мулярів - у пересувній механізованій колоні № 145, по вирощуванню лози - у лозомеблевій фабриці.

Проводити вечори-зустрічі з передовими людьми села. Поповнити необхідними матеріалами робочу кімнату для 1-3 класів.

ЗМІЦНЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНОЇ

БАЗИ ШКОЛИ

Продовжувати поповнення кабінетів новим обладнанням, технічними засобами навчання. Створити необхідну матеріальну базу для підготовчих класів з витратами 9500 карбованців. Добудувати шкільну котельню і повністю обладнати її. Обладнати спортзал нестандартним обладнанням. Збудувати шкільну теплицю. Заасфальтувати шкільний майданчик для ігор учнів початкових класів площею 1200 квадратних метрів. Обновити кабінет суспільствознавства, створити кабінет політичного інформування школярів. Поповнити навчально-матеріальну базу школи на 17 тисяч карбо­ванців. У всіх кабінетах систематизувати дидактичний


матеріал, взяти на облік все обладнання кабінетів сприяти його зберіганню. Поліпшити роботу виробничої бригади, краще доглядати шкільну ділянку. Якісно виконати ремонт школи. Дообладнати блискавко­відводом шкільний корпус № 3. Оформити перший і другий поверхи школи. Закінчити асфальтування шкільного двору.

Хід виконання соціалістичних зобов'язань у школі перевірити у вересні і заслухати на профспілкових зборах звіт голови профкому Г. І. Солохи.

Викликаємо на соціалістичне змагання колектив Білківської середньої школи.

75 відсотків вчителів школи, в тому числі все її керівництво, закінчували свою школу. За підсумками атестації два чоловіки були нагороджені медалями СРСР, 4 стали відмінниками народної освіти УРСР, 8-й вчителям присвоєно звання «Старший учитель», 2 - «Учитель-методист».

Школа перейшла на нову систему планування. Створена Рада школи, яка складається з вчителів, батьків та учнів.

Вчителі школи вивчали і використовували в своїй роботі ідеї передового педагогічного досвіду вчителів країни. З цією метою були відвідані школи міст Сімферополя, Донецька, Сум, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербург), Києва і Київської області, Слонімського району Гродненської області Білоруської РСР і школи Черкаської області.

Більшість вчителів мали свої надбання у методиці. У результаті виникли деякі зрушення в перебудові навчально-виховного процесу, удосконаленні уроку як основної форми придбання знань. З числа кращих вчителів створена методична рада.

Заслуженим авторитетом користувалася вчителька початкових класів, старший вчитель, відмінник народної


освіти УРСР і СРСР Ольга Яківна Мірошниченко, яка, бездоганно володіючи методикою, могла навчити кож­ного учня.

Старший вчитель Ніна Гаврилівна Михайлова, яка була відзначена урядовою медаллю "За трудову відзнаку", постійно здійснює пошук нових ефективних форм навчання і виховання учнів, творчо втілює у практику елементи передового педагогічного досвіду А. П. Дашевської та М. І. Бойко. У основу її роботи покладений принцип розвиваючого навчання. Учні її класів завжди мають високий рівень знань.

Постійно високі результати у навчально-виховній роботі має старший вчитель Лідія Федорівна Кучмій. Для її роботи характерний індивідуальний підхід до кожного учня.

Першим учителем-методистом школи стала Ганна Іва­нівна Касьяненко. Вона творчо використовує досягнення сучасної педагогіки та має власні педагогічні знахідки. У класах, де вона працює, створена атмосфера співробітництва "учитель-учень", її учні приучені до самоаналізу і самооцінки відповідей своїх і товаришів. її досвід вивчався районним методичним кабінетом. З любов'ю Ганна Іванівна пише про школу в одному із своїх віршів:

Моя школа

У селі на виднім місці

Нова будова височить

Велика. Гарна, світла -

То рідна школа там стоїть.

Великі вікна сонце зігріває,

Щоб це тепло до учнів перейшло

А в коридорах гомін скрізь лунає,

І втоми у дітей як не було.

Уроки радісні, цікаві

Чекають учні кожні дні


Привітно в класах зустрічають

Їх мудрі наші вчителі.

Ведуть вони дітей дорогами науки,

Звичайно, шлях цей не простий.

Любов сердець, знання і теплі руки

Творять, щоб був він світлий і легкий.

Хай школа стане рідним домом,

Батьками будуть вчителі.

Хай діти завжди сюди линуть,

Як перші птахи навесні.

Найголовніший напрямок діяльності школи - це по­дальша гуманізація відносин в школі, подолання від­чуження вчителя від учня, від навчальної діяльності та один від одного, наближення школи до дитини, повага до її особи, довіра до неї, прийняття її особистих цілей, запитів та інтересів, створення максимально сприятливих умов для розкриття і розвитку її талантів, для її само­ствердження.

Учень у школі повинен бути поставлений в такі взає­мовідносини з своїми товаришами та вчителями, в середині яких він не лише міг би, але й вимушений був би стати особистістю. Учень повинен жити повнокровним та цікавим життям у школі. Учень повинен мати такі риси:

- гармонія інтересів особистості і суспільства;

- зорієнтованість учнів на головні ідейно-моральні цінності суспільства;

- високий рівень самовідданості та соціальна відповідальність;

- людяність та високий рівень загальної культури.

На більшості відвіданих уроків дирекцією школи вирішувались в єдності завдання навчання, виховання та розумового розвитку дитини.

З високою результативністю проводить уроки вчитель-методист Віра Василівна Глоба. Вона творчо застосовує


елементи досвіду О. В. Шеховцової. Особливість її методики - це застосування активних методів роботи і індивідуальний підхід у навчанні.

Старший вчитель Олександра Петрівна Гребенюк все своє життя пов'язала зі школою. Вона мала ґрунтовні знання, так як закінчила педагогічний інститут з відзнакою, і вміла їх передати учням. Це була напружена повсякденна робота, але результат задовольняв і учнів, і батьків - учні знали математику. Зараз Олександра Петрівна знаходиться на заслуженому відпочинку.

На базі школи успішно працювала районна школа передового педагогічного досвіду для вчителів третіх класів чотирирічної школи. На достатньому рівні діяли творчі школи вчителів району та області по впровадженню ідей передового педагогічного досвіду О. А. Захаренка і О. В. Шеховцової. Були проведені, окрім районних, три обласні семінари з питань навчання та виховання учнів початкової ланки, співуправління, роботи учбових кабінетів і благоустрою школи. Досвід роботи педагогічного колективу по перебудові навчально-виховного процесу узагальнений Сумським інститутом удосконалення вчителів. Районною радою з народної освіти школі було дозволено працювати на самоконтролі.

Перед автором цієї книги завжди стояло питання: якою ж повинна бути сучасна школа? Було прочитано багато книг з педагогіки.

Часто виникають на цю тему дискусії серед колег. Мені, вважаю повезло більше, ніж іншим директорам. Знайомився з роботою педагогічних колективів багатьох київських, сумських шкіл, зустрічався з директором школи № 307 Ф. Михайловим і вчителем-новатором Є. Ільїним з Ленінграда (нині С-Петербурга), двічі побував на Черкащині у народного вчителя СРСР,


депутата Верховної Ради СРСР О. Захаренка, в його знаменитій Сахнівській школі.

Школа Захаренка... Про досвід її роботи написано дві книги і понад двісті наукових робіт. Про неї знають всі, хоча ніхто не зможе знайти Сахнівку на карті, бо це, в минулому, неперспективне село, тепер дільниця колгоспу "Маяк" Корсунь-Шевченківського району. Село не зникло, бо долю його вирішила школа. Побувавши тут, переконуєшся, що соціальні проблеми села і потреби школи - невід'ємні.

Існують школи-кабінети із зразковою наочною агітацією, де як в бухгалтерії, всі приходять по дзвінку, рахують, хто зарплату, хто оцінки, чекаючи з нетерпінням відпустки або рахуючи хвилини до кінця уроку. Але є школи, де панує творчість, мрія, ідея, яка тут же реалізовується серед вчителів, учнів і батьків. Це можна сказати про Сахнівську школу, де навчається 280 учнів і працює 32 вчителя.

Тут діє 5 центрів: 2 навчальних, ідеологічний, праці і здоров'я. У перших двох проходять уроки, працюють групи продовженого дня, їдальня, ідеологічний — окремо побудоване приміщення музею з куполами планетарію і обсерваторією. У шести залах музею екскурсоводами є діти. У рік вони приймають від 10 до 20 тисяч відвідувачів. Це центр політичної, культурної і наукової пропаганди не тільки у своєму, а й навколишніх селах.

Четвертий центр - це виробничі майстерні, гаражі, кабінети, оранжерея, дослідна ділянка. Діти четвертого класу мають свої трудові книжки. Виготовляють школярі продукцію для колгоспу, заводу, фабрики.

Навчити дітей і дорослих берегти і зміцнювати своє здоров'я - мета п'ятого центру "Здоров'я». Сюди входять спортмайданчики і зали, стадіон, відкритий зимовий плавальний басейн, профілакторій, які можуть відвідувати всі жителі села.


Важко повірити, але всі ці центри збудовано власними силами без підрядних чи будівельних організацій за 7 років. Сам директор О. Захаренко любить повторювати народний вислів: "Якщо хочеш втратити дитину, дай їй все, що вона просить, готове".

Виховання в школі проводиться в п'яти напрямках: повага до рідних, праця - це основа життя і розвитку суспільства, книга — джерело знань людини, зацікавити і залучити кожну дитину до творчості, ростити учнів знаючими, сильними, загартованими, патріотами-інтернаціоналістами.

Наш колектив творчо наслідує педагогічне досягнення таких вчителів-новаторів, долаючи стереотипи старого мислення. Для більшості з нас село і школа рідні, тому і кадри стабільні. Щорічно найбільша кількість випускників віддає перевагу вчительській професії, вступаючи в педагогічні навчальні заклади.

За рішенням педагогічної ради школи багато вчителів працювали на самоконтролі.

Дирекція школи планувала роботу з педагогами на діагностичній основі, на підставі якої зуміли дійти до кожного вчителя, організовувати і здійснювати всю систему методичної роботи по перебудові навчально-виховного процесу.

Змістовна робота проводилась методичним об'єднанням учителів початкових класів. На проведених заняттях учителі обмінювалися досвідом з актуальних питань педагогіки, проводили практикуми, відкриті уроки. Належна увага була приділена роботі вчителів, які почали навчання шестиліток.

Результатом роботи вчителів школи були відкриті уроки з запрошенням на них учителів району і області, які стали своєрідним творчим звітом школи.

Значну допомогу педагогічному колективу у 80-і роки постійно надавав тодішній завідуючий РАЙВО Федір


Митрофанович Басов. Це була інтелігентна, розсудлива і витримана людина, яка не терпіла паперотворчості і численних, нікому не потрібних, засідань, а постійно організовувала роботу по піднесенню освіти в районі Федір Митрофанович очолював районний відділ освіти з 1970 по 1984 роки. Він був мудрим наставником для директорів і вчителів району, бажаним гостем у кожній школі і не тільки контролював, але й конкретно допо­магав кожній школі вирішувати її складні проблеми, не рахуючись із своїм часом. Звичайно, мало хто знав, що Федір Митрофанович пройшов чотири фашистських табори смерті з номером смертника 11714 на лівій частині грудей, але не втратив віру в людей і ще довгі роки самовіддано і чесно трудився на ниві освіти.

Уроки показали, що більшість наших учителів уміло здійснювали на основі діагностики, реальних навчальних можливостей диференційований підхід до учнів, формували у них усвідомлене відношення до своєї навчальної діяльності, елементи раціональної організації праці. У виборі форми проведення уроку вони віддавали перевагу тим методам, які за даних обставин могли найповніше і глибше донести до школярів зміст навчальної програми. У зв'язку з виявленими труднощами було організовано самоосвіту вчителів, розроблена індивідуальна тематика. У методичному кабінеті існує виставка літератури з питань організації самоосвіти, зроблена картотека. Методична допомога надавалася учителям індивідуально і в групах, а також у вигляді консультацій, співбесід. З питань, які викликали ускладнення, організовувались відвідування уроків учителів, у яких ці питання вирішувались добре. Результати самоосвіти вчителів заслуховувались на виробничих нарадах. Цю роботу вміло вела і веде сьогодні учитель-методист, завуч школи Марія Іванівна Стрибуль.


Зі звітами про особистий творчий внесок у перебудову навчально-виховного процесу школи інформували колектив на педрадах вчителі, які проходили атестацію.

У морально-психологічній перебудові вчителів важливу роль відіграла така форма роботи з педагогічними кадрами, як проблемний семінар "Людський фактор прогресу соціалізму". Слухачі теоретичного семінару брали активну участь у суспільно-політичній практиці по реалізації ідей і положень перебудови школи.

45 відсотків з 600 учнів навчались на "4" і "5". Протягом багатьох років у школі були відсутні правопорушення, відмінені оцінки за поведінку, вчителі відмовились від такої форми "виховання", як написання зауважень учням у щоденники. Майже всі випускники підтверджували свої знання при вступі у вищі навчальні заклади. Третина випускників щорічно обирала професію вчителя.

Вчителі школи велику увагу приділяли ідейно-політичному, військово-патріотичному, моральному, трудовому і фізичному вихованню.

У школі склалася своя система співуправління, діяла Рада школи. Учні є повноправними членами життя школи, самостійно вирішують багато питань. Традиційними стали спільні педагогічні ради вчителів і учнів. Виправдав себе експеримент з новими табелями успішності та вихованості. Значно предметнішою стала робота з батьками, як в класі, так і на рівні школи.

Центром виховної роботи став клас, а головним завданням педагогів школи - розвиток і зміцнення первинних колективів учнів.

Особливого значення набули активні форми ідеологічного впливу на особистість підлітків: диспути, дискусії, обговорення публікацій піонерської та комсомольської преси.

Значно підвищилася роль комсомольської та


піонерської організацій в школі. Зроблений найважливіший крок з подолання регламентації життя шкільної комсомольської організації, надано їй широкі права. Жодне питання у школі не вирішувалося без комсомольської організації школи та учнівського співуправління.

Всі учні були охоплені гарячим харчуванням за абонементною системою. Більш чіткою стала організація суспільно корисної, виробничої праці школярів при орієнтації на кінцевий результат.

Вся робота адміністрації школи, партійної та профспілкової організацій була направлена на постійну підтримку і розвиток творчої ініціативи вчителів, батьків і учнів.

Почався експеримент по переходу школи на п'ятиденний режим роботи.

Помітну роль у зміцненні матеріальної бази школи відіграли базові підприємства ПМК-145 і колгосп "Маяк" та шефи (ЛМФ, УОС, колгосп "Гігант"), допомога яких давала щорічно більше 50 тисяч карбованців. Покращився благоустрій території школи.

РОЗВИТОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Міцні знання, вихованість, вміння відчувати і творити прекрасне - все це ми, педагоги, хочемо дати учням. І мета ця благородна. Та чи завжди вона досяжна навіть для майстрів, оточених допитливими, здібними дітьми? Давно я дійшов висновку, що вчителям і їх підопічним ніяк не обійтися без хорошого фізичного загартування. На користь цієї думки і досить сумні статистичні дані. Вони свідчать, що багато дітей мають хвороби.

І виходить, що гласно школа вручає випускникові атестат про опанування знаннями, а негласно ще один - про хвороби.

Проти цього, другого атестату, боремося вже давно.


Педагогічний колектив поставив перед собою завдання створити належну матеріально-технічну базу для занять фізкультурою і спортом. І, що не менш важливо, зацікавити дітей у заняттях фізичним оздоровленням, вирішити цю проблему з допомогою фахівців.

Багато чого вдалося зробити. Якщо раніше стан здоров'я дітей, в основному, відповідав даним отієї загальносоюзної статистики, то нині помітно змінився на краще. Результат тільки на перший погляд може видатись несподіваним, випадковим. Насправді ж нічого дивного в цьому немає. Звичайно, коли б усе залишалося по-старому і задовольнялися ми тільки ранковою фіззарядкою та двома уроками фізичного виховання, закладеними в розклад, розраховувати на щось особливе не доводилося б.

Школа сьогодні має одну з кращих не тільки в районі, а і в області фізкультурно-спортивну базу. В її розвиток вкладені чималі зусилля і кошти. Вдалося непогано обладнати підвальні приміщення. Тут є стрілецький тир, міні спортзал, у якому діє клас спортивних тренажерів на 20 місць. Належне естетичне оформлення, музика, як і тренажери, теж не залишають байдужими. У вільний від занять час, у вихідні дні приходять сюди і сільські трудівники, до речі, цілими сім'ями.

Обладнали як належить спортивну базу і на подвір'ї, хоч зробити це було дуже непросто. Серйозна проблема виникла із землею. Школі виділили 2 гектари з колишньої житлової зони. Людям, які мешкали тут, надали житло в іншому місці. Довелося вирішувати й інші складні питання. Як показує життя, варто було йти на подолання труднощів. У нагороду за це одержали можливість для кращого фізичного загартування підростаючого покоління. Споруджено стандартне спортивне поле. Зроблено бігові доріжки, майданчики для ігор у ручний


м'яч, волейбол, баскетбол, міні-футбол, два комплекси спортивних тренажерів для учнів усіх вікових груп, хокейний майданчик.

Багато праці, завзяття вклали у будівництво стадіону, інших спортивних об'єктів вчителі, учні. Але без базових підприємств, шефських колективів ми ніяк не змогли б справитись з усім комплексом робіт. Взяти Боромлянську ПМК-145, яку очолює депутат обласної Ради народних депутатів І. В. Коломієць. Тільки на спорудженні стадіону цей колектив виконав робіт на 28 тисяч карбованців, не взявши за це з школи ніяких грошей. Відчутну допомогу надали нам і місцеві колгоспи "Маяк" і "Гігант", Боромлянське управління зрошувальних систем, Тростянецька МГ ШБД № 16, яка відзначилась високою якістю роботи.

Завдяки такій базі, вчителям, які не шкодують для дітей ні сил, ні часу, зростають спортивні результати школярів, підвищується престижність занять фізкультурою і спортом, діє філіал районної дитячо-юнацької спортивної школи. У 12 спортивних групах займаються 250 учнів - близько сорока відсотків від загальної кількості школярів. Фізкультура і спорт під керівництвом досвідчених наставників займали у житті дітей не менше 6-8 годин протягом тижня. Основні напрями спортивної підготовки - футбол, лижі, легка атлетика.

Непогані були успіхи в спортивному орієнтуванні, де заняття проводив майстер спорту, лікар дільничної лікарні С. В. Бондаренко. Юні спортсмени досягли досить високих результатів у республіканських поєдинках, найбільш здібні представники нашої команди входили до складу збірної області.

Значна робота по розвитку фізичної культури в школі і зміцненню матеріальної бази проведена вчителем-методистом Сергієм Олександровичем Куцом. Протягом 70-80-х років шкільні команди з фізичної культури


неодноразово займали призові місця на районних спортивних змаганнях. Наприкінці 80-х років шкільна команда з початкової військової підготовки стала призером обласних змагань.

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ

Протягом 60-80-х років партійні і урядові рішення про школу велику увагу приділяли трудовому вихованню. У певні роки відбувався навіть своєрідний перегин у даному плані. Перед школою, як найголовніше, стояло завдання підготувати учнів до праці в народному господарстві і навіть щоденно організовувати працю на виробництві.

У 60-х роках із шести днів щотижневого навчання два дні повністю відводили на трудове виховання. Потім, у другій половині 60-х-цю практику відмінили. Школа продовжувала займатися трудовим вихованням, але, як кажуть, в міру.

У 70-х роках організовується викладання автосправи і тракторної справи. З 1972 року стали створювати на базі обох колгоспів влітку табори праці і відпочинку, які діяли в декілька турів. У них учні 9-10-х класів повинні були жити протягом трьох тижнів, працювати і відпочивати. Тут же було організовано і харчування.

У другій половині 80-х років перед школами було поставлено завдання щотижневої участі кожного учня 5-11-х класів у виробництві. З цією метою майже кожен клас за складеним графіком працював на лозомеблевій фабриці, де учні виготовляли вироби із лози. Крім того, в школі була споруджена кролеферма, де утримувалося щорічно 200-300 кролів. Велику допомогу надавала школа колгоспам протягом травня - жовтня щорічно. Було також своє шкільне поле площею три гектари, де вирощували картоплю.

У 1988 році, за ініціативою секретаря партійної організації колгоспу "Гігант" Володимира Григоровича


Підвезька, в школі за бажанням учнів була створена група доярок. Цей почин діяв декілька років.

Чи мали сумнів керівники колгоспів в успіху справи, коли відразу на чотири групи корів погодилися поставити не просто новачків, а дев'ятикласниць місцевої середньої школи? Так. Але без перебільшень можна сказати, що віра була великою. Дівчата підібралися сумлінні - з десяти вісім закінчили навчальний рік з похвальними грамотами, пройшли кілька практичних занять з спеціальності операторів машинного доїння корів під керівництвом досвідчених доярок. Та головним в орі­єнтації на справу була висока міра довір'я. Дівчата не мали права не виправдати його.

Тридцять три дні напруженої роботи позаду. У спо­гадах "важкі" підйоми о четвертій годині ранку - о п'ятій вже перше доїння корів, наряди, де з хвилюванням дівчата одержували завдання і дізнавалися про підсумки роботи, нелегкі будні біля кожної корівки, яких за цей час вивчили, з якими, можна сказати, подружилися.

- Не все виходило у дівчат на перших порах, - говорила завідуюча фермою Р. М. Кириченко, - але скільки сумління, бажання перемогти труднощі!

Йшов час, штатні доярки відпочивали у відпустках, а "дублери"... нарощували надої. З 5 кілограмів до 7,3 кілограма молока від кожної корови довели вони їх за місяць. Відразу визначилися й лідери. Тетяна Шумова, Олена Бей, Ольга Влезько задали тон трудовому суперництву. Результати інших не примушували довго чекати. Виклик прийняли спочатку Олена Пиріг та Олена Ломака. Денний валовий надій молока за час роботи підняли з 140 до 210 кілограмів. Росли результати і Олени Михайлової, Аліни Чернявської, Людмили Уривай. Коли ж настав час підвести підсумок загальної роботи, підрахунки показали, що результат становить 23900 кілограмів молока. Вагома частка в цьому і Олени Безпалько та Надії Коломієць.


Іспит трудового загартування дівчата склали на відмінно.

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

Важливе місце в роботі школи мала позакласна і позашкільна робота. Вона була важливим напрямком у розвитку творчості учнів. У другій половині 60-х років, враховуючи досвід московських і ленінградських шкіл, педагогічний колектив вирішив змінити в деякій мірі її організаційні форми, і замість гуртків, що існували раніше, перейшли до товариств і клубів.

Йшлося звичайно, не просто про зміну однієї назви іншою. Нові форми позакласної роботи з дітьми передбачали, перш за все, насичення її глибшим, цікавішим, багатшим змістом, широкий розвиток учнівської ініціативи, самодіяльності.

У школі було створено історико-географічне товариство "Еврика", природо-хімічне "Люби природу", фізико-математичне "Шукачі", товариство любителів літератури, інтернаціональної дружби, естетичного виховання, спортивний клуб "Олімпія", фізико-математичний клуб учнів 5-7 класів "Обганяємо час", "Клуб вихідного дня".

Кожне товариство та клуб мали свої секції. Так, історико-географічне товариство "Еврика" складалося з таких секцій: історії села Боромлі та школи, юних істориків, лекторів та туристів. Від учителів виділялися спеціальні консультанти. Всі товариства і клуби об'єднувалися в загальношкільному піонерсько-комсомольському клубі. Головою ради цього клубу обрали члена комітету комсомолу, учня десятого класу Миколу Іванова.

Можна навести багато цікавих прикладів з діяльності клубів і товариств. Члени фізико-математичного товариства "Шукачі" з захопленням працювали над виготовленням навчальної машини типу "Коростень". З допомогою цієї машини учні самі могли перевіряти


правильність відповідей на ті чи інші питання навчальної програми, зокрема машина сама виставляла оцінки. Організатором листування з дітьми Німецької Демократичної Республіки, Болгарії, Чехословаччини, братніх радянський республік стало товариство інтернаціональної дружби.

Розвиткові учнівської ініціативи сприяло влаштування концертів і тематичних вечорів у школі і сільському клубі силами учнів. У школі видавалося багато стінних газет, кожного тижня виходив радіожурнал "Крокодил".

Вся позаурочна робота проводилася під девізом: "Планам - захоплюючі масштаби, ділам — практичну цілеспрямованість". Ставилося завдання, щоб заняття дітей у товариствах і клубах сприяли закріпленню і поглибленню знань, здобутих ними на уроках, залученню їх до активної участі у громадському житті.

Така форма роботи гуртків проіснувала декілька років. У 70-х роках знову відбувся перехід до організації позакласної роботи по гуртковому принципу.

Наприкінці 60-х років всі класні кімнати були, починаючи від п'ятого і по десятий клас включно, радіофіковані. Кожного четверга відбувалися спеціальні радіопередачі для учнів, заздалегідь підготовлені і записані на магнітофон. Зміст передач - про успішність класів і окремих учнів, про суспільно-корисну роботу, санітарний стан, фізкультурні змагання тощо.

Щовівторка в селі проводилися місцеві радіопередачі. їх використовували і для виховної роботи. Часто після передачі вістей з колгоспів і підприємств диктор оголошував: - Слухайте передачу для батьків. Звичайно, перед мікрофоном виступав вчитель. Для передач використовувалися статті з педагогічних журналів, приклади з життя школи чи окремого класу. Це в значній мірі полегшувало роботу і класних керів­ників, і всіх вчителів школи. Ці передачі отримали


схвальні відгуки батьків.

Кожної неділі в сільському клубі об одинадцятій годині розпочинав свою роботу клуб вихідного дня старшокласників "Крилата юність". Учні слухали лекції, концерти, підготовлені учнями якогось класу, дивилися виступи фізкультурних колективів, переглядали кіножурнали, розважалися.

Щопонеділка проводилися класні політінформації з використанням фрагментів програми "Час". Був обладнаний спеціальний кабінет з політінформування, де розміщувався постійно діючий стенд "Сьогодні у світі". Цікаво працював політклуб старшокласників "Прометей", члени якого виступали з лекціями перед учнями на суспільно-політичну і міжнародну тематику,проводили вечори запитань і відповідей.

В цілому, 70-80-х роках працювало більше двадцяти різних гуртків. На високому рівні працював протягом багатьох років під керівництвом вчителя Анатолія Миколайовича Савочки гурток "Юні моделісти". У ньому юнаки 6-8 класів навчалися читати креслення, а потім, за своїм вибором, майстрували моделі кораблів, літаків, планерів, ракет, тракторів. Запуск ракети з цікавістю спостерігала більшість учнів школи. У процесі виготовлення моделей учні набували практичних навичок в обробці дерева, металів, застосовували знання з електротехніки. У 1977 році члени гуртка зайняли друге місце на обласних змаганнях.

Значну роботу по вихованню учнів проводила старший вчитель російської мови і літератури Каміла Василівна Кириченко. На своїх уроках вона вміло поєднувала програмовий матеріал з позакласною роботою з предмета. Через вчинки героїв літературних творів до свідомості учнів доносили такі конкретні норми моралі, як людська гідність, взаємоповага, почуття обов'язку, милосердя, доброта, нетерпиме ставлення до підлості


і нелюдяності. Каміла Василівна творчо використовувала цінні ідеї педагогічного досвіду ленінградського вчителя-новатора Є. М. Ільїна, якого декілька разів відвідувала.

Була обрана цікава система співробітництва з учнями, яка включала батьківські класні семінари, збори, зустрічі на робочих місцях батьків, гурткову роботу батьків з дітьми, спортивні змагання "Тато, мама і я — спортивна сім'я", туристичні походи.

Особливий інтерес викликали сімейні листи, в яких з батьками йшов обмін педагогічними спостереженнями за сином чи донькою. Після уроків учень з задоволенням приносив додому, наприклад, такого листа:

"Шановні батьки! Ваш Юра розумний, здібний хлопчик. Але постійна непосидючість на уроках розсіює його увагу, заважає засвоювати тему. Часто Юра кидає почату справу і береться за іншу, не вміє дорожити часом. Будь ласка, більше спостерігайте за сином, прищеплюйте йому цілеспрямованість, працелюбність, уміння доводити справу до кінця, цінувати час. Напишіть, б



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 84; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.173.217 (0.012 с.)