ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ



У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-70-х РОКІВ

Найголовніше завдання школи - це дати учням міцні знання, які стали б базою для їх подальшого навчання і життя. Перед школою стояло завдання на 1970-й рік домогтися того, щоб вся молодь отримала середню освіту. З цією метою, незважаючи на роботу в дві і навіть в три зміни, була збільшена кількість учнів і в класах старшої ланки. У ці роки відкрилися групи продовженого дня. їх кількість досягала 16. З початку 70-х років вводиться новий предмет - допризовна підготовка учнів. Створюється база, і починається підготовка водіїв вантажних автомобілів.

Обов'язковий перехід до загальної середньої освіти був значним кроком вперед, але в той же час деяка частина учнів не мала бажання навчатися в старших класах. У 60-70-х роках на "4" і "5" навчалося 32-40 відсотків учнів, 20-30 чоловік були відмінниками, у навчальних четвертях 25-30 учнів не встигало.


Як згадував тодішній директор школи І. Д. Семененко - "Педагогічний колектив, який в основному складався з випускників школи, намагався досягти максимального результату і працював самовіддано, даючи значній частині учнів ґрунтовні знання". Через педагогічні ради червоною ниткою проходила думка, що кожен урок вчителя повинен бути науково і ідейно витриманим, та тісно пов'язаний із життям. Учні мають свідомо засвоювати суть і закономірність явищ. Навчальний матеріал необхідно глибоко пов'язувати з практикою комуністичного будівництва.

У школі був добре обладнаний один з кращих у районі кабінет технічних засобів навчання, де проводили уроки, в залежності від потреби, з усіх предметів. На належному рівні працювали такі кабінети, як хімічний, фізичний, природничий, математики та трудового навчання.

На високому науковому і методичному рівні читалися цілі цикли предметів. Серед них - предмети біологічного циклу, математики, української і російської мов і літератури. Система роботи вчителів цих предметів вивчалася не лише в районі, айв області. У 1966 році представники Міністерства освіти України вивчили викладання біології вчителями Галиною Михайлівною Лєніківною, Оленою Антипівною Ковальчук і Лідією Іванівною Головнею. Вони відзначали, що ці вчителі забезпечили повну успішність учнів, дають глибокі наукові знання, відмінно поставили дослідницьку роботу на навчальній ділянці. їх досвід роботи був надісланий на Виставку передового досвіду у народному господарстві УРСР.

Добре зарекомендували себе вчителі математики: Іван Якович Башлай, Євдокія Іванівна Герман, Іван Денисович Семененко досвід роботи яких узагальнювався обласним інститутом удосконалення вчителів.


На високому методичному рівні проводили заняття вчителі української і російської мов, серед них - Микола Петрович Романіка, Віра Федорівна Романіка, Галина Дмитрівна Гонтаренко, Тетяна Михайлівна Яковлєва, Віра Федорівна Блєднова.

Добрі традиції у викладанні географії продовжила Олена Іванівна Штанько, яка деякий час була і директором школи. її у 80-х роках рекомендували для роботи у радянських і партійних органах, де вона працювала більше півтора десятки років.

Успіхи у навчанні і вихованні педагогічний колектив, а так було заведено в ті часи, часто присвячував тим чи іншим визначним радянським датам.

ЗУСТРІЧІ ЮВІЛЕЇВ КОМСОМОЛУ

ТА 100-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

В. І. ЛЕНІНА

У 1968 році в країні широко відзначалося 50-річчя Ленінського комсомолу. Змістовна робота до цієї дати проводилася у піонерській дружині під девізом "В ногу з комсомолом піонерія крокує!", головою ради дружини якої була Лідія Таценко. Кожен піонер старанно готувався до цієї дати, брали зобов'язання і піонерські класи. На районному піонерському зльоті дружина школи була визнана однією з кращих і на її прапор була прикріплена почесна стрічка райкому комсомолу.

Велику роботу провели комсомольці школи. її результати в навчанні, вихованні та праці були дуже значними. Підведені підсумки — і небачений результат: шкільна комсомольська організація стала переможцем У республіканському огляді "Шляхами комсомольської слави". Старшокласникам запам'яталися комсомольські збори, на яких секретар ЦК ЛКСМУ вручила комсомольській організації вимпел і свідоцтво про присвоєння звання ім. 50-річчя ВЛКСМ.


За два роки в державі почалася підготовка до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Вже в 1968 році ЦК КПРС видав спеціальні тези. У школі з нагоди славного ювілею розгорнулася велика робота. Вона була направлена на піднесення всієї навчально-виховної роботи на вищий ступінь. Над входом до школи в той час висів такий девіз: "Твоя школа - твоя гордість!"

У школі поступово виробилась система виховання на прикладах життя і діяльності вождя. А розпочалася вона з створення Ленінської кімнати.

Відкриття Ленінської кімнати було присвячено 94-й річниці з дня народження Володимира Ілліча. Ніхто з учнів не стояв осторонь цієї важливої справи: кожен прагнув подарувати для кімнати щось найкраще.

Діти виготовляли і оформляли експонати, альбоми, рамки, вітрини, підставки для квітів. Справа їх рук - і макети "Ленін в Розливі", "В. І. Ленін і діти". Юні літера­тори оформили альманах, присвячений В. І. Леніну, краєзнавці зібрали матеріали про життя і діяльність вождя та його соратників, про кращих людей села, передовиків колгоспних ланів.

22 квітня 1964 року відбулося урочисте відкриття Ленінської кімнати. Першими відвідувачами були жовтенята. У цей день вони дали урочисту обіцянку бути вірними заповітам В. І. Леніна.

З кожним роком Ленінська кімната поповнювалася новими матеріалами. Тут були твори образотворчого мистецтва, фотокопії документів, ленінські твори, макети, матеріали листування з філіалами Центрального музею В. І. Леніна нашої країни.

Привертав увагу відділ Ленінської кімнати "Подарунки Іллічу". Чудовий портрет вождя, вишитий дитячими руками, альбоми, вирізьблені речі, твори юних художників, рукодільниць, моделістів.

Була зібрана фонотека з записами виступів В. І. Леніна,


його улюблених творів, спогадів про вождя.

З самого початку Ленінська кімната стала місцем вивчення багатьох тем програмового матеріалу з історії і суспільствознавства, літератури, іноземної мови.

- Уроки, побудовані на матеріалах Ленінської кімнати, - говорила вчителька історії О. М. Дем'яненко, - справляли на учнів глибоке враження.

Кращі піонери і комсомольці - екскурсоводи. Цікаво, образно розповідали про Ілліча і його соратників екскурсантам Ніна Бугрименко, Марія Шатравенко, Рая Харченко.

У Ленінській кімнаті проводили бесіди, усні журнали, ленінські читання, піонерські збори, зустрічі з передовиками виробництва, орденоносцями, старими більшовиками, першими комсомольцями села. Тут же відзначався день народження Володимира Ілліча. 22 квітня 1969 року в Ленінській кімнаті була відкрита постійно діюча виставка учнівських робіт, які готували школярі в подарунок під девізом: "Тобі, дорогий Іллічу!" Тут були альманахи учнівських художніх творів, стенд "Ленін і Сумщина", електрифікована карта "Ім'я Леніна на карті Сумщини", макети, альбоми, Ленінські зошити, моделі юних конструкторів.

Квітень 1968 року... Урочисті комсомольські збори затверджують положення про змагання за звання "Ленінський клас".

У ньому говорилося:

Звання "Ленінський клас” присвоюється класу, учні якого:

- добре вчаться, відмінно поводять себе в школі і поза нею. Не менше половини учнів класу мають за кожну чверть протягом навчального року оцінки "4" і "5";

- беруть активну участь у роботі піонерської та комсомольської організацій;

- є активними учасниками художньої самодіяльності;


- організовують політзаняття під девізом "Трибуна світу", проводять бесіди та політінформації біля карти світу;

- беруть активну участь в суспільно корисній праці, виконують трудові завдання.

Звання "Ленінський клас" присвоювалося 22 квітня кожного року.

У зв'язку з підготовкою до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, класу, який 22 квітня 1969 року та 22 квітня 1970 року одержував це звання, вручався пам'ятний вимпел, і клас заносився до ювілейної Книги пошани, яка передавалася на вічне зберігання в народний музей після 22 квітня 1970 року. Кожному учневі класу-переможця вручалося пам'ятне посвідчення.

Усі класи школи активно включились у змагання.

22 квітня 1970 року підведені підсумки цього змагання.

Наслідки відрадні. До ювілейної Книги пошани занесено 155 учнів.

У школі за час її існування склались славні традиції. Так, перше вересня відзначається як свято Першого дзвоника.

Учні шикуються. Під звуки маршу колона рушає. Обережно ведуть за руки випускники своїх юних друзів-першокласників з квітами і зупиняються біля пам'ятника вождю. Настає хвилина покладання квітів. Лунають слова урочистої обіцянки учнів любимому Іллічу: "Я, учень школи, яка носить ім'я Великого Леніна, урочисто обіцяю: сумлінно ставитися до навчання і праці, брати активну участь у громадському житті і мати відмінну поведінку. Обіцяю наполегливо виховувати в собі ленінські риси, завжди і у всьому боротися за честь рідної школи".

Ось і дзвоник на перший урок. Перший урок - Урок мужності, під час якого учні зустрічалися з учасниками великих битв і походів, старими комуністами, що


проживали в селі Боромлі, М. А. Сукачовим, Д. І. Назаровим, Героєм Радянського Союзу В. Г. Скринькою, М. С. Панасюрою, І. І. Давиденком, В. Г. Кутасом, П. І. Касєнковим, І. К. Дичком та іншими.

Ленінською традицією в школі був урочистий прийом кожної весни жовтенят в піонери. 22 квітня біля пам'ятника В. І. Леніну шикувалися на урочисту лінійку школярі. Тут вони проголошували обіцянку юного піонера Радянського Союзу, клали до підніжжя пам'ятника квіти. Комуністи і комсомольці поздоровляли юних ленінців з вступом до лав Всесоюзної піонерської організації ім. В. І. Леніна.

Вручення комсомольських квитків та прийом у піонери проходили цікаво і урочисто. Це свята, на які запро­шувалися батьки, старші брати й сестри вступаючих. Кожний новий піонер і комсомолець одержував від своїх друзів подарунки.

Традиційне свято врожаю школа відзначала разом з шефами - трудівниками колгоспів "Маяк" і "Гігант". У школі влаштовувалася виставка досягнень колгоспів і учнів у вирощуванні сільськогосподарських культур. Керівники колгоспів, бригадир шкільної учнівської виробничої бригади, юні натуралісти доповідали про досягнуті успіхи. Учні, що мали найкращі показники, нагороджувалися грамотами, їм вручалися премії.

Традиційними були зустрічі з випускниками, свята весни і повноліття, свято Останнього дзвоника для випускників.

У традицію школи ввійшло проведення комсомольською організацією факельних походів на честь знаменитих дат: свят Великого Жовтня, Дня Радянської Армії, Дня Перемоги. У цей час відбувалося покладання вінків до пам'ятників В. І Леніну, на могили воїнів, що загинули при визволенні села Боромлі від німецько-фашистських загарбників, приймалася


урочиста клятва юні на вірність партії і народу.

9 травня 1970 р. у скорботному мовчанні школярі учасники боїв у роки Великої Вітчизняної війни, рідні героїв, які загинули. Лунає траурна музика.

"Святістю братських могил, сивиною матерів наших радістю перемог клянемося бути гідними безсмертя батьків і за першим покликом, під овіяними славою знаменами, піти в бій і перемогти!" - виголошувала слова клятви Валя Петренко, секретар комсомольської організації.

"Клянемося! Клянемося!" - відповідали комсомольці.

Велику роботу проводили червоні слідопити школи. Вони розшукали безіменні могили, виявили нові імена. Багато цікавих матеріалів, що знаходилися в куточку бойової слави школи, розповідали про героїзм, мужність і відвагу бійців, які віддали життя, визволяючи від окупантів рідну землю.

Декілька років на базі сільського Будинку культури з ініціативи вчительки української мови П. С. Горошко діяв шкільний кінотеатр "Чайка". Великим авторитетом серед учнів і населення користувалися нештатні працівники кінотеатру, особливо найбільш активний його організатор Анатолій Гапон. Учні виступали перед кіноглядачами з бесідами, доповідями, розповідали про новини кіноекрану. Всі дитячі кінофільми обговорювалися. Досвід роботи школи з даного питання був узагальнений обласним інститутом удосконалення кваліфікації вчителів і був виданий спеціальний плакат з цієї нагоди в 1970 році.

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

У 80-Х РОКАХ

У ці роки відбувалася поступова зміна складу педагогічного колективу. Значна кількість вчителів вийшла на пенсію. На їх місце, в основному, прийшли їхні


колишні вихованці. Завучем школи була призначена Марія Іванівна Стрибуль. З 1983 року школу очолив Микола Миколайович Артюшенко, який закінчив її у 1965 році з золотою медаллю, а потім Харківський державний університет з відзнакою.

У ті роки кожен трудовий колектив брав щорічно соціалістичні зобов'язання, які в значній мірі відображали його дух і життя. Такі зобов'язання на 1984-1985-і роки розробив і колектив школи. Нижче ми їх наводимо повністю, так як вони найкраще характеризують своєрідність тих років. До речі, вони як зразок були надруковані в районній газеті.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 79; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.198.139.112 (0.009 с.)