Виробництва у першій половині

Х РОКІВ

У першій половині 50-х років колгоспне виробництво продовжувало поступально розвиватися. Держава все більше і більше приділяла увагу селу. Після укрупнення колгоспів, в селі їх стало шість: ім. Червоної Армії, "Шлях Леніна", ім. Сталіна, ім. Кірова, ім. Калініна, ім. Орджонікідзе. Найкраще йшли справи в колгоспах імені Червоної Армії та імені Сталіна. У значній мірі це залежало від кадрів. Заслуженим авторитетом користувався голова колгоспу імені Червоної армії Володимир Балдовський. Тут ритмічно були організовані всі роботи протягом сільськогосподарського року.

Колгоспники колгоспу ім. Червоної Армії добре підготувалися до зустрічі весни 1951 року. Уже на 2 березня в колгоспі було закінчено ремонт сільськогосподарського інвентарю. Підготовлено 35 кінних плугів, 77 залізних і 71 дерев'яних борін, 18 кремарів, 8 сівалок, 10 котків і 6 маркерів. Добре попрацювали колгоспники над підготовкою посівного зерна. 700 ц насіння очищеного, доведено до посівних кондицій і засипано в комори. Його повністю вистачило на всю площу посіву. Велике значення в боротьбі за врожай мали міндобрива. Колгосп їх завіз 380 ц понад план. Завезення міндобрив продовжувалося.

Велику увагу правління приділяло плануванню робіт. На період весняної сівби, прополки і збирання зернових, були складені виробничі і робочі плани. За цими планами

4 рільничі бригади разом з тракторною бригадою Сахна провели закриття вологи за 2 робочі дні. Для цього було використано 4 трактори, 20 пар волів, 16 коней та 30 пар корів колгоспників.

Правління колгоспу на чолі з В. С. Балдовським потурбувалось, щоб тягло колгоспу було повністю забезпечено добротною збруєю. Крім наявної в колгоспі збруї, ще закуплено 16 комплектів. Щоб забезпечити себе транспортними засобами, колгосп закупив 13 нових ходків, 10 одиниць упряжі, 20 нових возів.

Для боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур колгосп повністю забезпечив себе отрутохімікатами.

На загальних зборах колгоспників були підведені підсумки соціалістичного змагання в підготовці до весняної сівби. Першість завоювала 1-а рільнича бригада, де бригадиром був Є. І. Кириченко, яка уже вивезла 350 тонн гною, закінчила всі підготовчі роботи до сівби.

У всіх бригадах два рази проведені збори, де пророблено постанови Ради Міністрів Української РСР і ЦК КП(б) України "Про заходи по забезпеченню високого врожаю цукрових буряків у 1951 році", "Про заходи по вирощуванню високих урожаїв чумизи в колгоспах і радгоспах Української РСР в 1951 році" та "Про заходи по вирощуванню високих урожаїв кукурудзи у колгоспах і радгоспах Української РСР у 1951 році".

Всі бригади, ланки, колгоспники були охоплені соціалістичними змаганнями за краще проведення сільськогосподарських робіт. Повністю укомплектовані, згідно робочих планів, бригади і ланки. Для обслуговування тракторної бригади виділено 15 колгоспників.

Колгоспники наполегливо вчилися вирощувати високі врожаї. Систематично проходили заняття 3-х річних колгоспних курсів. Допомагали оволодівати передовими

методами вирощування високих урожаїв також нові наукові сільськогосподарські фільми. Так, колгоспники подивилися фільм - "Як добитися високого врожаю чумизи" та "Досвід М. X. Савченко по високих удоях молока".

Все колгоспне тягло: 29 коней, 46 волів та 26 молодих бичків підготовлені до весняної сівби. Для них було встановлено годівлю за спеціальними раціонами.

Велику організуючу і мобілізуючу роль в підготовці до весни відігравала стінна газета "За сталінський урожай", яка систематично висвітлювала хід підготовки колгоспу до сівби, розповідала про успіхи кращих і ганьбила відстаючих.

1951 рік для колгоспників колгоспу ім. Червоної Армії був роком нових перемог. Виконуючи зобов'язання, дані в листі до товариша Сталіна, колгосп добився значного піднесення в розвитку громадського продуктивного тваринництва, збільшення урожайності зернових та технічних культур на всій площі посіву. На площі 300 га зібрали в середньому по 16,5 ц озимої пшениці з гектара, а бригада, якою керував Піскун, - по 22 ц з га на площі 33 гектара.

Вирощено високий урожай цукрових буряків. Від цієї культури колгосп одержав біля півмільйона карбованців прибутку, в той час як у 1950 році загальний прибуток становив 416 тисяч карбованців. Буряківничі ланки Таїси Сич, Поліни Ведь, Наталії Гриненко виростили по 300 ц цукрових буряків з гектара.

Високий урожай зібрали насіння багаторічних трав, заклавши цим міцну основу травопільної сівозміни. Насіння еспарцету одержали по 14,3 ц з га, конюшини - по 1,2 ц на площі 110 га. Прибуток від багаторічних трав становить 158 тисяч карбованців. Крім цього, колгосп виростив добрий урожай насіння тимофіївки.

Поряд з піднесенням урожайності зернових та

технічних культур чималих успіхів досягнуто в розвитку громадського тваринництва. Трирічний план розвитку на 1 січня 1952 року по великій рогатій худобі виконано на 107 відсотків, по вівцях - на 101, по свинях на 123 відсотки. Прибуток від тваринництва склав 65 тисяч карбованців.

Сумлінна праця колгоспників принесла чудові плоди. Загальний прибуток досяг 900 тисяч карбованців.

Високий прибуток дозволив розгорнути будівництво колгоспних ферм. У 1951 році було збудовано два літніх табори для худоби, два телятники на 140 голів, пташник на 500 одиниць, вільшаник на 200 бджолосімей, критий тік, який в зимовий період використовувався для зберігання фуражу, капітально відремонтовано конюшню на 100 голів. Збудовано два нових та відбудовано старий ставок, два колодязі, чим забезпечена потреба у воді для тваринництва.

Ідучи шляхом поліпшення умов праці тваринників, на фермах встановили автонапувалки для великої рогатої худоби, зробили підвісну дорогу на свинофермі, ввели механічне доїння корів. На свинофермі встановили кормозапарник, корморізку, коренемийки, кукурудзодробилки, встановлено двигун, який буде рухати всі агрегати, що механізували трудомісткі процеси роботи на тваринницьких фермах. Крім того, електрифіковано колгоспний двір та ферми, а також освітлили частину хат колгоспників.

Разом з ростом загальних прибутків колгоспу зростав добробут колгоспників. Вони отримали на трудодні вдосталь хліба, овочів, фруктів. Сім'я коваля М. Гомзика, що складається з двох чоловік, одержала на трудодні 120 пудів хліба і 3627 карбованців. Ланкова Наталія Гриненко особисто виробила 500 трудоднів і одержала 30 пудів хліба, 14 пудів цукру і 1600 карбованців лише за вирощений цукровий буряк, не

 

рахуючи цукру, хліба та інших продуктів, нарахованих за трудодні. Таким чином, на кожний трудодень вона одержала грішми по 3 крб. 25 копійок. Бригадир Д. П. Ведь зі своєю дружиною одержали на трудодні 55 пудів хліба, 13 пудів цукру, 1747 карбованців.

Досягнуті успіхи в минулому сільськогосподарському році — це лише перші кроки до піднесення колгоспного господарства.

Більш високі зобов'язання колгоспники брали на 1952 рік. Ланка Таїси Сич зобов'язалась у 1952 році виростити по 500 ц цукрових буряків на кожному гектарі, по 3,5 ц насіння багаторічних трав, 200 ц картоплі, 20 ц соняшнику з гектара.

Побудували телятник на 60 голів, механічний цех, де встановили сепаратори для перегонки молока, в мийному цеху мився посуд механічного доїння, підігрівалася вода для поїння телят.

У 1952 році планували збудувати свинарник на 100 голів, вівчарню на 500 овець, пташник на 100 штук птиці, а також дитячі ясла. Здійснити план будівельних робіт можна було при умові, якщо буде власний будівельний матеріал. У зв'язку з цим вирішили збудувати цегельно-черепичний завод, а також теслярну та слюсарну майстерні.

Щоб забезпечити зберігання овочів і фруктів, у 1952 році планувалося збудувати овочесховище на 300 тонн.

14 вересня 1952 року в м. Тростянці проходила районна сільськогосподарська виставка. У ній брали участь всі колгоспи району, Півненківський цукрокомбінат, Півненківська і Боромлянська МТС, Тростянецький дослідний лісгосп, Червоно-Тростянецька дослідна лісова станція.

Був на виставці і колгосп імені Червоної Армії, який добився в 1952 році значних успіхів. Валовий збір зерна всіх зернових культур зріс за останні два роки більше як

 

на 1400 центнерів, у 1951 році було одержано з кожного із 150 гектарів по 200 центнерів цукрових буряків. Тільки одного насіння конюшини колгосп зібрав у цьому році майже у два рази більше, ніж у 1951 році.

Збільшилось поголів'я громадської худоби. Наприклад, у порівнянні з 1950 роком поголів'я великої рогатої худоби збільшилось на 92 голови, свиней - на 193 голови, овець - на 199 голів, коней - у два рази.

Влітку 1953 року 65 працівників тваринництва: завідуючі фермами, доярки, телятниці, зоответпрацівники з колгоспів району здійснили екскурсію в колгосп ім. Червоної Армії для вивчення передового досвіду тваринників.

Екскурсанти побували у літньому таборі утримання худоби, ознайомилися з механізацією на фермах, зокрема, з електродоїнням, автонапуванням, механі­зованою подачею, кормоприготуванням та іншими процесами роботи.

Після огляду тваринницьких приміщень екскурсанти підвели підсумки проведеної екскурсії. Досвідом своєї роботи поділились доярка колгоспу ім. Червоної Армії К. Яресько та голова колгоспу В. Балдовський.

Значну роль у виробничих успіхах колгоспу ім. Червоної Армії відігравала продумана масово-політична робота. Колгоспники з увагою слухали виступи агітаторів-комуністів: голови колгоспу В. Балдовського, бригадирів М. Стрибуля, В. Ємця, бо вбачали в них перших трудів­ників, які не рахуються з часом, всі свої сили вкладають в зміцнення колгоспного господарства. Колгоспники поважали агітатора, завідуючого школою В. Кутаса, бо він з колгоспними хліборобами жив одним життям.

Партійна організація ставила своїм завданням масово-політичну роботу як можна тісніше пов'язувати з життям колгоспу, всі засоби політичної агітації, якими вона

 

користувалася, спрямовувати на успішне вирішення господарських завдань.

З цією метою був обладнаний пересувний агітпункт в місця найбільшого зосередження колгоспників і механізаторів. Польовий агітпункт, яким керував завідуючий колгоспним клубом Доценко, здалеку привертав увагу. Тут була встановлена газетна вітрина, дошка показників, на видному місці вивішено план роботи агітпункту, на столі розкладені книги, журнали, газети. Вся наочна агітація говорила про дієвість і цілеспрямованість в змаганні. Про дієвість політичної агітації свідчили, зокрема, лозунги, які закликали колгоспників дорожити кожною годиною на жнивах, в єдиному комплексі, в тісній співдружності з механізаторами проводити весь комплекс збиральних робіт, боротись з втратами врожаю.

Надійним помічником партійної організації в розгортанні соціалістичного змагання була стінгазета, свіжий номер якої завжди можна бачити на вітрині польового агітпункту.

Ось один день жнив у колгоспі. Уже вранці на видних місцях, на газетній вітрині агітпункту висять листівки - "блискавки" з зобов'язаннями хліборобів на день. Комбайнер Кунда і бригада, що обслуговує його комбайн "С-6", зобов'язуються за день скосити 25 га. Комбайнер І. Лобода на самохідному комбайні "С-4" дає слово скосити в цей день 15 га. Кормодобувна бригада під керівництвом комсомольця Г. Липченка зобов'язалася заскиртувати в цей день 300 ц соломи за комбайном. Взяли зобов'язання шофер І. Сахно і вантажники С. Романіка, М. Яресько, М. Кунда, В. Лобуренко.

Крім того, що зобов'язання написані в листівках, агітатори, кожен на своїй ділянці, широко про них розповідали колгоспникам.

 

- Ну, хлопці, — звертається голова колгоспу В. Балдовський, до підлітків, які працюють на волоку­шах, — сьогодні доведеться добре попрацювати. Комбайнер Кунда дав слово сьогодні скосити 25 гектарів. Він викликає вас на змагання - всю солому після його комбайна за день скласти в скирту.

- Не підведемо, за нами діло не стане, - впевнено відповіли скиртувальники.

І так всі колгоспники і механізатори з початку трудо­вого дня боролися за конкретні зобов'язання, знали, за що борються інші бригади і групи. Змагання, таким чином, тісно зв'язувало всіх хліборобів однією метою - добитись загального успіху на жнивах.

Змаганню надавалася широка гласність через стін­нівки, дошки показників, через агітаторів. Уже в обідню перерву колгоспники дізналися, що комбайновий агрегат Кунди за півдня виконав більш половини свого денного зобов'язання, що шофер І. Сахно стахановськими рейсами на вивезенні хліба перекрив взяті ним зобов'язання. Колгоспники тоді ж дізнавались і про відсталі ділянки на збиранні, про окремих бракоробів. Стіннівка "Червоний тік" повідомила, що возії зерна, з-під комбайна, І. Сумець і і. Бутрим розсилали зерно дорогою від самого комбайна до току, чим порушили своє зобов'язання "зберегти до кожної зернини урожай".

Ввечері були підведені підсумки змагання за день. Вони показали, що завдання, яке стояло перед колгоспом і тракторною бригадою, у цей день виконано з перевищенням. Намічаючи план робіт на наступний день, партійна організація разом з правлінням колгоспу одноразово визначали план і форми масово-політичної роботи в полі на кожній ділянці роботи.

Із задоволенням колгоспники зустрічали новий 1955 рік. Правління колгоспу ім. Червоної Армії влаштувало

 

 

новорічну ялинку для дітей колгоспників. Ялинка встановлена в колгоспному клубі, дбайливо оздоблена прикрасами.

У переддень Нового року в клубі відбулись збори колгоспників, на яких підвели радісні підсумки господарського року. Потім силами працівників колгоспного клубу був показаний новорічний концерт художньої самодіяльності.

1 січня в клубі відбувся дитячий ранок. Для дітей навколо ялинки були влаштовані веселі ігри, розваги. 200 дітей колгоспників одержали новорічні подарунки. Успішно працював у першій половині 50-х років колгосп ім. Сталіна. Його господарство з року в рік ставало міцнішим, завжди виконувався план здачі сільськогосподарської продукції державі.

Значні прибутки давала садово-городня бригада колгоспу ім. Сталіна від овочівництва, садівництва, ягідників. У 1953 році було вирощено з кожного гектара по 200 центнерів огірків, по 110 ц помідорів, по 90 ц ранньої капусти і багато іншої городини.

Державний план овочепоставок колгосп виконав на 123,7 відсотки, в тому числі огірків здано більш як у півтора рази.

Від городництва колгосп одержав 31000 карбованців доходу, а від саду і ягідників — 20000.

Садово-городня бригада по-діловому взялась за перетворення в життя постанов партії і уряду, щоб у наступному році круто піднести урожайність овочів. Вона зобов'язалась виростити на кожному гектарі по 200 ц пізньої і по 150 ц ранньої капусти, по 225 ц огірків, по 200 ц помідор, по 100 ц цибулі, по 180 ц моркви.

Про результативність роботи колгоспів у 1950-55 рр.

можна судити з таких даних, приведених у таблицях:

1. Наявність колгоспників і працездатних членів колгоспу

Назва колгоспів	Всього колгоспників	Всього працездатні
Шлях Леніна
Кірова
Червона Армія
Орджонікідзе
Калініна
Сталіна

2. Засоби виробництва і наявність поголів'я худоби

Назва колгоспів	Автомобілі	Робочих коней	Робочих волів
ЗІС 5, ЗІС 150	ГАЗ 51, самоскид
Шлях Леніна
Кірова
Червона Армія
Орджонікідзе
Калініна
Сталіна

3. Грошовий прибуток в карбованцях (I частина)

всього	Тваринництво	% приб.	Ріль­ництво
Шлях Леніна								33,3
Кірова								44,7
Червона Армія								41,4
Орджонікідзе								51,4
Калініна								41,7
Сталіна								38,6

 

3. Грошовий прибуток в карбованцях (II частина)

Назва колгоспів	% прибутку
Шлях Леніна	59,9
Кірова	46,9
Червона Армія
Орджонікідзе	44,6
Калініна	54,3
Сталіна	58,4

4. Видано на трудодні

Назва колгоспів
гроші	хліб	гроші	хліб	гроші	хліб	гроші	хліб	гроші	хліб	гроші	хліб
Шлях Леніна	0,58	0,835	1,3	0,700	0,16	1,2	0,50	1,3	0,5	0,700	0,81	2,230
Кірова	0,57	1,5	1,75	1,0	1,37	1,7	0,82	1,6	0,57	0,500	0,60	1,500
Червона Армія	1,0	1,0	2,0	0,900	2,35	1,1	1,3	1,0	1,65	0,750	1,10	1,500
Орджонікідзе	0,15	0,700	1,0	1,0	1,14	1,0	0,75	1,1	0,40	0,600	0,75	1,900
Калініна	0,21	0,770	1,0	1,5	0,86	1,4	0,8	1,2	0,75	0,810	1,20	1,700
Сталіна	0,45	0,870	2,2	0,970	2,0	1,5	1,0	1,5	1,26	0,930	1,35	1,970

5. Врожайність зернових із кукурудзою в центнерах

Назва колгоспів
Шлях Леніна	9,8	9,7	10,6	8,5	9,5	16,2
Кірова	10,7	10,2	14,3	12,4	9,2	16,15
Червона Армія	11,1	8,7			12,2
Орджонікідзе	8,8	8,7	9,6	8,7	7,4	15,5
Калініна	8,3	8,5	8,7	8,5	9,7	15,9
Сталіна	9,4	8,7	9,7	9,3	9,9	14,5

6. Врожайність цукрових буряків у центнерах

Назва колгоспів             Шлях Леніна   176,5     103,6 98,3 Кірова   177,3     130,7 49,3 Червона Армія   229,7       76,7 Орджонікідзе   165.1     60,5 55,5 Калініна             Сталіна         98,3

7. Удій на одну фуражну корову в кг

Назва колгоспів             Шлях Леніна       519,5 726,9   Кірова       512,2     Червона Армія         988,4 1196,2 Орджонікідзе           1151,4 Калініна         894,4   Сталіна         1187,2

РОЗВИТОК КОЛГОСПІВ ПІСЛЯ

XX З'ЇЗДУ КПРС

Певний час після XX з'їзду КПРС, у результаті вжитих заходів, сільське господарство республіки розвивалося досить успішно. Це було наслідком зміцнення матеріальної бази колгоспів, деякого розширення сфери товарно-грошових відносин. Заготівлі сільськогосподарської продукції, що на практиці мало відрізнятися від фактичних конфіскацій, змінювалися закупівлями. За 1952-1958 рр. закупівельні ціни зросли майже втричі, у тому числі на зернові культури в 7 разів, на продукцію тваринництва - у 5,5 разів. Забезпечений

у результаті цих заходів приріст сільськогосподарської продукції був досить значний і у 1954-1959 рр. становив понад 7% щорічно. Урожайність зернових в Україні за 1950-1961 рр. зросла з 10,2 ц до 19,9 ц з гектара, відповідно збільшився і валовий сбір врожаїв зернових культур.

Однак такі наслідки і перспективи дальшого розвитку сільського господарства були оцінені неправильно. У травні 1957 р. М. Хрущов висунув утопічне завдання: "Найближчими роками наздогнати Сполучені Штати Америки по виробництву м'яса на душу населення". Кинуті М. Хрущовим гасла "за небагато років", "у короткий строк" керівництвом республіки були сприйняті як можливість "вже в 1958 р. випередити Америку по виробництву молока і м'яса на душу населення".

Провал намірів "догнати і перегнати у 1958 р. не збентежив керівництво України. Навпаки воно ще з більшим завзяттям продовжувало популяризувати ідеї Хрущова."Як важливий крок в досягненні достатку сільськогосподарської продукції було оголошено семирічний план 1959-1965 рр. План передбачав приріст обсягу валової сільськогосподарської продукції на 70%.

На XX з'їзді Компартії України, який відбувся на початку 1959 р. перший секретар ЦК М. Підгорний проголосив: "Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за 5 років, а багато колгоспів і навіть районів — за ще коротші строки!» Методи виконання проголошувалися традиційні: "Треба лише по-більшовицькому взятися за цю справу і як слід використати всі наявні резерви і можливості, що є в колгоспному і радгоспному виробництві". Та на ділі ці гасла виявилися тільки побажаннями¹³⁰.

У такій обстановці вище партійне керівництво поступово втрачало відчуття реальності, збивалося на необґрунтовані оцінки становища країни і перспектив її поступу. Саме цим, значною мірою, пояснюється

оголошення XXII з'їздом КПРС, який відбувся у 1961 р., курсу на розгорнуте будівництво в СРСР комуністичного суспільства. Створення матеріально-технічної бази комунізму планувалося здійснити протягом 20 років. Проголошувався "найважливіший" принцип КПРС: "Все в ім'я людини, все для блага людини!" Ці привабливі заяви в дійсності не мали ні економічного, ні соціально-політичного обґрунтування, носили популістський характер. Народу пропонували чергову утопію, котру, згідно з традиціями радянської системи, маси негайно і з великим ентузіазмом та енергією мали перетворювати вжиття.

Програма партії рясніла конкретними цифрами. У галузі промисловості протягом 20 років планувалося збільшити виробництво продукції не менш, ніж у шість разів і «залишити далеко позаду нинішній загальний обсяг промислового виробництва США".

Не менш "дзвінкими" були викладки в галузі сільського господарства. Йшлося про те, що зростання продукції сільського господарства повинно випереджати зростаючий попит на неї. Передбачалося, що Радянський Союз у першому десятиріччі пережене Сполучені Штати Америки по виробництву основних сільськогосподарських продуктів на душу населення¹³¹.

У той час народ в основному вірив в комуністичну перспективу, в те, що нарешті Радянський Союз дожене і пережене Америку, та кому не хотілося пожити при комунізмі. Народ охопило певне трудове піднесення, почався рух за комуністичну працю. Надзвичайно образно суспільну атмосферу другої половини 50-х років відобразив Олександр Билинка у своєму вірші "Колгоспні заспівки":

Гей, Америко! Держися!

Ми виходимо на старт.

Зробим все, за що взялися,

243

Бо у нас радянський гарт.

Буде в нас найбільше м'яса

І яєць, і молока.

Вся країна піднялася

На ці заклики Це-Ка.

Ми бажаєм жити вічно

В мирі й дружбі з усіма,

До змагань економічних

Перешкод від нас нема.

Стали сильними тепер ми

І зростаєм день у день,

На поля колгоспні й ферми

Працювати молодь йде.

Комунізм побудувати -

В нас усіх одна мета.

Розквітають, як на свято

Наші села і міста.

Ми будуємо заводи,

Засіваєм цілину,

З нами йдуть усі народи,

Що сказали: "Геть війну!"

Ми вперед невпинним кроком

До нових висот йдемо,

ще пройде кілька років -

Й ваші США обженемо.

Нашу волю - міць залізну

Не зламати ворогам,

Хай зорі комунізму

Шлях вперед осяють нам.

Районна партійна організація проводила велику роботу по здійсненню заклику - наздогнати Сполучені Штати Америки по виробництву продуктів тваринництва надушу населення. За десять місяців у колгоспах району надоєно по 1827 кілограмів молока на фуражну корову, що становить 171,6 центнера на 100 гектарів сільськогосподарських

угідь. Район по виробництву молока займав третє місце в області.

За цей час колгоспи виробили 29,1 центнера м'яса на 100 гектарів сільськогосподарських угідь збільшилося проти минулого року виробництво яєць, вовни.

Постійно підводилися підсумки соціалістичного змагання між колгоспами району по надоях молока під гаслом: "Наздоженемо Америку!" Наприклад, в газеті "Ленінська правда" за 5 вересня 1958 року були надру­ковані результати соціалістичного змагання колгоспів району по надоях молока з 1 січня по 1 вересня 1958 року.

Назва колгоспів	Надоєно молока на фур. корову з поч. року (кг)	Вироблено молока на 100 га с-г угідь в ц	Надоєно молока на фур. корову за серпень (кг)
ім. Сталіна		161,2
ім. Калініна		153,8
Шлях Леніна		150,6
Ім. Орджонікідзе		127,9
ім. Червоної Армії		155,7
ім. Кірова		136,2

В атмосфері загальної ейфорії відбувся грудневий 1959 року Пленум ЦК КПРС, який обговорив корінні питання дальшого розвитку сільського господарства. У 1959 році, як зазначається в постанові Пленуму, в країні виробництво молока перевищить більш як на 5 мільйонів тонн валове виробництво його в США, по виробництву ж масла надушу населення уже в 1959 році наша країна перегнала Америку. Заклик партії - в найближчі роки догнати США по виробництву м'яса, молока і масла на душу населення - здавалося перетворюється в життя. З 1959 року партія організувала боротьбу за виконання семирічки. Що ж являла Боромля на початок семирічки

і які її чекали перспективи? Це було велике село з шістьма укрупненими колгоспами, які обробляли майже третю частину всієї землі в районі. На полях колгоспів працювало 52 трактори, 18 зернових комбайнів і багато іншої сільськогосподарської техніки. У той час у пошані були величні плани і грандіозні перетворення. Районні партійні керівники висловлювали думку про те, що необхідно об'єднати всі боромлянські колгоспи в один. Це було б справжнє агромісто. За цим колгоспом було б закріплено 15450 гектарів землі, в тому числі 10000 орної. А для такого об'єднання було багато умов. Село розташоване в самому центрі оброблюваної землі. Звичайно, об'єднання залежало від дальшого економічного і організаційного зміцнення існуючих тоді колгоспів. Але ці плани залишилися лише побажаннями і не були здійснені.

Якщо колгоспи села брали перший рубіж семирічки, успішно виконували свої соціалістичні зобов'язання на 1959 рік, то доходи від їх господарств зростали майже у два рази в порівнянні з 1958 роком, а загальний прибуток минулого року становив 9,5 мільйонів карбованців. Звичайно, нічого не було дивного в тому, коли в найближчі роки боромлянські колгоспи мали б загальний прибуток в кілька десятків мільйонів карбованців. Оце вже реальна основа не тільки для широкого будівництва добротних тваринницьких приміщень в колгоспах, а й для генеральної перебудови села, спорудження шкіл і громадських приміщень. Отже, шлях до достатку, до нового піднесення - в успішному виконанні зобов'язань на 1959 рік. А зобов'язання ці цілком реальні. Колгоспники, наприклад, колгоспу ім. Червоної Армії вирішили в 1959 році зібрати з кожного гектара по 20 центнерів озимої пшениці, по 30 центнерів у зерні і 420 центнерів і зеленій масі кукурудзи, по 225 центнерів цукрових буряків, 120 ц овочів, одержати на 100 гектарів

сільськогосподарських угідь по 295,2 ц молока, 48,5 ц м'яса, 5670 штук яєць на 100 гектарів зернових.

А ось як планували колгоспники ім. Орджонікідзе свою семирічку: у 1965 році мати урожай зернових не менше, як 22-23 центнери з гектара, по 230 центнерів цукрових буряків. Поголів'я великої рогатої худоби повинно зрости більше, ніж у два рази: корів буде 700 голів проти 266 у 1958 році. Якщо в 1958 році було одержано 4811 центнерів молока, то на кінець семирічки його буде 15570 центнерів або у три з лишком рази більше. На 100 гектарів землі колгосп повинен мати вже 580 ц молока і 143 ц м'яса. Такий же стрибок вперед за семиріччя намічається і по інших колгоспах села.

Великі перспективи були в семирічці для будівництва міжколгоспного цегельного заводу, заводу покрівельних матеріалів, які забезпечують потреби села в будівельних матеріалах.

Були споруджені найнеобхідніші приміщення громадського користування - пожежне депо на два виїзди, в кожному колгоспі - баня. У 1958 році розпочалося, а в 1960 році закінчилося будівництво сільської пекарні, яка випікала за добу 6 тонн хліба і інших виробів. Планувалося спорудити цехи з переробки полуниць і виробництва гречаної крупи. Споруджувався сільський Будинок культури на 350 місць. У 1959 році було встановлено міжколгоспну електростанцію на 120 кіловат, яка обслуговувала п'ять колгоспів..

Перший рік дав добрі результати. Справи в колгоспах нашого села йшли непогано. У колгоспі ім. Кірова одержали урожай зернових в середньому по 20 центнерів з гектара. Непоганий врожай вирощено в колгоспах і цукрових буряків та кукурудзи. За станом на 20 грудня в колгоспі ім. Калініна надоєно було молока на кожну фуражну корову по 2276 кілограмів. Дояр цього колгоспу Рожко одержав від кожної корови по 2500 кілограмів

молока при річному зобов'язанні 2450. Добре працювали також доярки Н. Буденна, К. Сорокіна, Дуда та інші.

Згадуючи про свою працю, доярка колгоспу ім. Сталіна в 1959 році В. Комлик говорила: "Дояркою я працюю три роки. У різних умовах доводилося доглядати корів, але здебільшого доярки нашого колгоспу мали в своїх групах 10 і зрідка 12 корів. Хто міг погодитися з тим, що одна доярка може доглядати удвічі більше корів? Ця необхідність, викликана самим життям, з'явилася у цьому році і в нашому колгоспі. У зв'язку з різким збільшенням поголів'я корів, за рахунок купівлі їх у колгоспників, правлінню колгоспу довелося значно більше закріпити корів за кожною дояркою.

Тепер за мною було закріплено 19 корів, яких я успішно доглядаю. Спочатку всіх корів я доїла вручну, а півмісяця тому на нашій фермі почала працювати доїльна установка. Механічне доїння корів буде запроваджене і на інших фермах, а всього в колгоспі доїтимуть корів, трьома агрегатами.

На 20 червня я надоїла по 1395 кілограмів молока на фуражну корову. Є всі можливості, і я в цьому не сумніваюсь, що своє річне зобов'язання 3000 кілограмів молока на корову за рік — виконаю з честю. Буду працювати так, щоб семирічку виконати за п'ять років".

Заслуженою повагою серед трудівників колгоспу ім. Сталіна користувався один з найстаріших колгоспників Яків Якович Кунда. Довгі роки цей колгоспник працював у колгоспній кузні, з-під його рук виходили колись лемеші для плугів. Довгі роки золоті руки Якова Яковича виробляли й ремонтували колгоспний інвентар. Скромний, чесний трудівник, він завжди був прикладом у роботі, житті.

У 1959 році значна увага в колгоспах стала приділятися вирощуванню кукурудзи. У колгоспі ім. Калініна вона зайняла площу понад 300 га, що складало одну шосту частину всієї орної землі.

У колгоспах побудовано багато виробничих приміщень. Так, в колгоспах ім. Орджонікідзе, ім. Кірова, "40-річчя КП України" споруджені типові шлакобетонні свинарники, корівники, а в колгоспі "Червона Армія" - хороше зерносховище. Цей колгосп повністю електрифіковано. Засвітились лампочки Ілліча і в багатьох хатах трудівників колгоспу "40-річчя КП України".

За останні роки зріс добробут колгоспників, краще оплачувався трудодень, деякі види робіт в колгоспному виробництві переведено на грошову оплату. В 1960 році всі колгоспи запровадили у себе грошову оплату всіх робіт. Доярка з колгоспу ім. Орджонікідзе Віра Тупаленко на вироблені трудодні одержала 1500 кілограмів хліба і 2777 карбованців.

Багато колгоспників будували свої хати, перекривали дахи залізом, шифером, черепицею. В 1959 році колгоспники збудували собі 75 нових будинків, 56 будинків перекрили залізом. Сільська Рада допомагала забудовникам лісоматеріалом, займалася благоустроєм села. За 10 останніх років тільки нових колодязів побудували 100, посадили 12 тисяч декоративних та фруктових дерев, відкрили дитячий садок. Всі колгоспи займалися вирощуванням полуниць. Кожен з них мав по 1-3 га ягідників. Навесні 1958 року з Київської і Чернігівської областей були завезені нові цінні сорти полуниць. Значну роль у їх вирощуванні в колгоспі ім. Сталіна відіграв досвідчений садовод і городник М. М. Романіка. Він не лише сам займався цією справою, а й давав кваліфіковані поради жителям, які часто зверталися до нього. 1,5 га полуниць в 1956 році дали врожай 36 ц. Від їх реалізації колгосп отримав 30000 крб. чистого доходу. Особливо добрі результати давав сорт «Коралка». У 1959 році в селі планувалося відкрити пункт по прийманню і переробці полуниць, але це не було зроблено.

У другій половині 50-х років колгосп «40-річчя КП України» займався вирощуванням водоплавної птиці. У

1959 році він мав гусей 860 голів, качок 750, а в 1960 році кількість гусей була доведена до трьох тисяч. Колгосп займав постійно перше місце в районі по виробництву яєць.

У 1956 році було створено міжколгоспну раду по будівництву. До складу ради ввійшли голови правлінь колгоспів ім. Кірова, ім. Червоної Армії та ім. Орджонікідзе. Головою ради було обрано голову колгоспу "Шлях Леніна" Міняйла.

Нова будівельна організація почала свою діяльність. В її розпорядженні були дві вантажних автомашини, два транспортери, каменедробилка, шлакобетонний верстат, пилорама, пересувна електростанція, столярні верстати та інші машини і інструменти.

Наприкінці 1956 року було завершено будівництво міжколгоспного цегельного заводу. З кожним роком збільшувалося виробництво цегли, постійно перевиконувався план. За кожну зміну в період сезону вироблялося 6500 штук цегли, а щомісячне виробництво досягло 90000 штук.