Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя



Судова влада— незалежна гілка державної влади, яка має захищати права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства, забезпечувати додержання законності та справедливості шляхом застосування законів до конкретних життєвих ситуацій. Самостійна судова влада, яка діє незалежно від законодавчої і виконавчої влади, — одна з ознак.правової держави. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Судова влада виступає в ролі арбітра, що вирішує спір незалежно від того, між ким цей спір виникає: між громадянами, громадянами і підприємствами, громадянами і державними чи громадськими організаціями, між громадянами і державою в цілому тощо.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст. 6 Конституції є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завданням правосуддя є:

1) всебічне зміцнення законності та правопорядку;

2) захист соціально-економічних, політичних та особистих прав
і свобод громадян;

3) охорона закріплених у Конституції України політичної та
економічної систем від будь-яких посягань;

4) захист прав і законних інтересів підприємств, установ,
організацій, громадських об'єднань;

5) виховання громадян у дусі точного і неухильного виконання
Конституції і законів України, дотримання дисципліни праці, чесного
ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до честі і
гідності інших громадян;

6) запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

7) виправлення та перевиховання осіб, які порушили закон.
Згідно з Конституцією (ст. 124) судочинство в Україні здійснюється

Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.


168________________________________________

Судова система України встановлюється Конституцією України (розд. VIIIі XII), Законами України: "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р., "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р., "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р., "Про Вишу Раду юстиції" від 15 січня 1998 р., "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 р., "Про судоустрій" від 7 лютого 2002 р.

Діяльність судів з розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних справ стосовно спорів про права та інтереси громадян, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій, а також кримінальних справ регламентована процесуальними нормами, що містяться насамперед у Цивільному процесуальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі.

Засади здійснення правосуддя в Україні такі:

1. Здійснення правосуддя виключно судами.Правосуддя в
Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів,
а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими
особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у
здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є
їхнім громадянським обов'язком.

2. Право на судовий захист.Усім суб'єктам правовідносин га­
рантується захист їхніх прав, свобод і законних інтересів незалежним
і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не
може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, на участь
у розгляді своєї справи. Іноземці, особи без громадянства та іноземні
юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист на­
рівні з громадянами та юридичними особами України.

3. Рівність перед законом і судом.Правосуддя в Україні
здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу
перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри,
мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи
соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять,
місця проживання та інших обставин.

4. Правова допомога при вирішенні справ у судах.Кожен
має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його
справи в суді. Для надання правової допомоги при вирішенні справ
у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом,
правову допомогу надають також інші особи. У випадках, передбаче­
них законом, правова допомога надається безоплатно.


_________________________________________________________ 169

5. Гласність судового процесу.Ніхто не може бути обмежений
у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо ре­
зультатів розгляду своєї судової справи. Розгляд справ у судах відбува­
ється відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
Учасники судового розгляду й інші особи, присутні на відкритому су­
довому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення
в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукоза­
пису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання
судового засідання допускаються з дозволу суду. Розгляд справи у за­
критому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад­
ках, передбачених процесуальним законом.

6. Обов'язковість судових рішень.Судове рішення, яким
закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України і
після набрання ним законної сили є обов'язковим до виконання усіма
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх
посадовими особами, громадянами та юридичними особами на всій
території України.

7. Право на оскарження судового рішення.Учасники
судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених
процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне
оскарження судового рішення.

8. Колегіальний та одноособовий розгляд справ.Справи у
судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією
суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених
процесуальним законом, — також судом присяжних. Розгляд справ
у апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках,
передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не
менше трьох професійних суддів.

9. Самостійність судів і незалежність суддів.Суди здійсню­
ють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя неза­
лежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише
закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а та­
кож юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не
посягати на неї. Гарантії незалежності суддів забезпечуються заборо­
ною втручання у здійснення правосуддя, встановленням відповідаль­
ності на неповагу до суду та суддів, визначеними законом заходами
забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей та майна тощо.

10. Недоторканністьсуддів. Недоторканність суддів і народних
засідателів та присяжних на час виконання в суді їхніх обов'язків


170_____________________________________________

гарантується Конституцією України, Законом "Про статус суддів" та іншими законами.

11. Незмінюваність суддів.Судді, обрані достроково, перебува­
ють на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років.

12. Державна мова судочинства.Згідно зі ст. 10 Закону
України "Про судоустрій України" судочинство в Україні проводиться
державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві дозволяється
у випадках і порядку, визначених законом. Відповідно до ст. 9 ЦПК
України та ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською
мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

13. Суддівське самоврядування.Для вирішення питань
внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. У системі судів загальної юрисдикції законодавство передбачає загальні суди і спеціалізовані суди (госпо­дарські суди, адміністративні суди, що утворюються в округах відпо­відно до Указу Президента України).

§81. Система судів загальної юрисдикції. Загальні суди. Господарські суди. Третейські суди

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації (ст. 125 Конституції України). Територіальний принцип наближує суди до населення, а спеціалізація діяльності судів дає їм змогу зосередитися на окремих галузях законодавства (господарського, адміністративного), на специфічних правовідносинах, які розглядаються судами, і, отже, підвищувати кваліфікацію суддів і якість роботи судів.

До системи судів загальної юрисдикції належать:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Касаційний суд України;

4) вищі спеціалізовані суди;

5) Верховний Суд України;

6) військові суди, які здійснюють правосуддя у Збройних Силах
України та в інших військових формуваннях.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих


_________________________________________________________ 171

судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується зокрема:

1) єдиними засадами організації та діяльності судів;

2) єдиним статусом суддів;

3) обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених
законом;

4) забезпеченням Верховним Судом України однакового
застосування законів судами загальної юрисдикції;

5) обов'язковістю виконання на території України судових
рішень тощо.

Місцеві загальні суди.Місцеві суди діють як суди першої інстан­ції у межах району, міста, району у місті чи району та міста водночас. До місцевих судів належать також військові суди гарнізонів. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує 15 осіб, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Загальні місцеві суди розглядають цивільні, трудові, сімейні, адміністративні та інші справи, а також кримінальні справи, за винятком тих, які віднесені законом до відання інших судів. Ці суди вважаються основними тому, що вони є найближчими до населення і щороку вирішують сотні тисяч справ.

У складі загального місцевого суду працюють судді, консультан­ти, судові вихователі неповнолітніх, секретарі судових засідань, діло­води, завідувач канцелярії, секретарі-друкарки, працівники архіву, працівники бухгалтерії, господарської частини та ін.

У разі тимчасової відсутності (з причин хвороби, відпустки та ін.) голови суду виконання його обов'язків може бути покладено на заступника або одного із суддів цього суду.

Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду з числа суддів строком на 5 років і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України.

Секретарі судових засідань ведуть протоколи судових засідань, викликають учасників судового розгляду і свідків, забезпечують інформацію про справи для слухання. Секретарі суду ведуть діловод­ство по судових справах, зберігають справи, ведуть необхідні журнали й картки, забезпечують зберігання речових доказів по кримінальних справах, оформляють закінчені провадженням справи і здають їх до архіву. Безпосереднє керівництво діловодством покладається на завід­увача канцелярії.


172_____________________________________________

Консультанти місцевого суду надають допомогу суддям у підготовці справ до слухання.

Судові вихователі здійснюють комплекс заходів з виконання судових рішень щодо неповнолітніх та їхніх батьків (беруть участь у вихованні неповнолітніх та ін.). Судовими вихователями можуть бути особи, які мають досвід роботи з неповнолітніми і вищу юридичну, педагогічну або психологічну освіту.

Апеляційними загальними судамиє: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-морських Сил України, а також Апеляційний суд України.

У складі загальних апеляційних судів утворюються судові палати у цивільних справах та судові палати у кримінальних справах.

Апеляційний суд України діє у складі:

1) судової палати у цивільних справах;

2) судової палати у кримінальних справах;

3) військової судової палати.
Повноваженнями загальних апеляційних судів є:

 

• розгляд справ в апеляційному порядку відповідно до
процесуального закону;

• розгляд у першій інстанції справ, визначених законом;

• ведення та аналіз судової статистики, вивчення і узагаль­
нення судової практики;

• надання методичної допомоги у застосуванні законодавства
місцевим судом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку.

В апеляційному суді діє президія апеляційного суду, до складу якої входять голова суду, його заступники, а також судді, обрані загаль­ними зборами суддів цього апеляційного суду. Президія апеляційного суду розглядає питання організації діяльності суду, затверджує персо­нальний склад судових палат та вирішує інші організаційні питання.

У загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діє суд присяжних, який утворюється для розгляду справ у першій інстанції.

Списки присяжних формуються спеціальними комісіями з пред­ставників суду, органів юстиції та відповідних рад за участю голів апе­ляційних судів. Ці списки затверджуються рішенням відповідних рад


_________________________________________________________ 173

строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки. Присяжни­ми можуть бути громадяни, які постійно проживають на території тієї області, де діє суд присяжних, досягли 30-річного віку, є дієздатними, не мають судимості. Не можуть бути присяжними депутати усіх рів­нів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, нотаріу­си і адвокати.

Касаційний суд України.Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У складі Касаційного суду України діють:

1) судова палата у цивільних справах;

2) судова палата у кримінальних справах;

3) військова судова палата.

У касаційному суді для вирішення організаційних питань діє президія. Президія формує за поданням голови суду склад судових палат. Голова Касаційного суду України призначається на посаду строком на п'ять років Президентом України. Голова Касаційного суду має першого заступника та заступників голови суду, які виконують обов'язки голів судових палат.

Касаційний суд України:

1) розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до
його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених
процесуальним законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює
судову практику;

3) надає методичну допомогу у застосуванні законодавства
судами нижчого рівня;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями

у складі не менш трьох суддів.

Верховний Суд України.Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті


174_____________________________________________

судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з винятковими обставинами;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства;

3) звертається до Конституційного Суду України у випадках ви­
никнення у судів загальної юрисдикції сумнівів щодо конституцій-
ності законів та інших правових актів;

4) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює
судову практику;

5) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду

України.

До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду має першого заступника і заступників.

У складі Верховного Суду України діють:

1) Судова палата у цивільних справах;

2) Судова палата у кримінальних справах;

3) Судова палата у господарських справах;

4) Судова палата в адміністративних справах.

У складі Верховного Суду України діє також Військова судова колегія.

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України діє Президія Верховного Суду, яка, зокрема, затверджує персональний склад судових палат, розглядає питання фінансування та організаційного забезпечення діяльності Верховного Суду тощо.

Судові палати Верховного Суду України:

1) здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання;

2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;

3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України
тощо.

Судова палата Верховного Суду України утворюється за рішенням Пленуму Верховного Суду.

Колегіальним органом Верховного Суду України є Пленум Вер­ховного Суду, до складу якого входять усі судді Верховного Суду Укра­їни, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду України.


_________________________________________________________ 175

Пленум Верховного Суду України обирає на посаду та звіль­няє з посади Голову Верховного Суду, а також здійснює призначення та звільнення суддів з інших адміністративних посад у Верховному Суді; утворює судові палати Верховного Суду, призначає голів судо­вих палат та їх заступників; визначає кількісний склад суддів Пре­зидії Верховного Суду та обирає їх; призначає на посаду та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду; дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів.

У роботі Пленуму Верховного Суду України беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України. Пленум Верховного Суду України скликається за необхідністю, але не менш як один раз на три місяці. Постанови Пленуму публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду. У ньому вміщуються також матеріали судової практики Верховного Суду.

При Верховному Суді діє Науково-консультативна рада. Вона утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду щодо роз'яснення законодавства, надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Господарські суди.Спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції, які покликані розглядати справи, що виникають з господарських правовідносин, приймати і переглядати рішення, є господарські суди.

Система господарських судів складається з місцевих господар­ських судів, які, як правило, діють в кожній області, з апеляційних судів, які діють в м. Києві та в обласних центрах регіонів, що включа­ють кілька областей, з Вищого господарського суду України.

Право звернутися з позовом до господарського суду мають під­приємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяль­ність без створення юридичної особи. В окремих випадках, перед­бачених законодавством, мають право звертатись до господарського суду також державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Переважна більшість справ, які розглядаються господарськими судами, — це справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,


176_____________________________________________

розірванні і виконанні господарських договорів. Господарські суди розглядають також справи про банкрутство, вивчають та узагальнюють практику застосування законодавства; ведуть роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин та ін. У 2000 р. господарські суди розглянули понад 157 000 справ, і їх кількість з кожним роком зростає.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово, але залежно від категорії і складності справи її може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Рішення місцевого господарського суду може бути переглянуте в апеляційному порядку апеляційним господарським судом колегією суддів у складі трьох суддів, а також у касаційному порядку Вищим господарським судом колегією суддів у складі не менш трьох судців.

Вищий господарський суд вивчає і узагальнює судову практику, надає методичну допомогу та рекомендаційні роз'яснення з питань застосування господарського законодавства судам нижчого рівня. Вищий господарський суд знаходиться у м. Києві.

Третейські суди.Законом України "Про третейські суди" від 11.05.2004 передбачено створення третейських судів, які є недержав­ними незалежними органами, що утворюються за угодою або від­повідним рішенням зацікавлених і юридичних осіб. Постійно діючі третейські суди можуть утворюватись та діяти без статуту юридичної особи при всеукраїнських громадських організаціях, всеукраїнських організаціях роботодавців, фондових і товарних біржах, торгово-промислових палатах, всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, об'єднаннях суб'єктів підприємницької діяльності.

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних або господарських відносин за винятком випадків, передбачених законом, зокрема спорів про визна­ння недійсними нормативно-правових актів, спорів, що виникають із сімейних правовідносин, справ про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом. Склад третейського суд} фор­мується шляхом призначення чи обрання третейських суддів, які роз­глядають справи у складі одного або в будь-якій непарній кількості суддів. Витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом, несуть сторони або сторона, яка подала позов.


_________________________________________________________ 177

§82. Конституційний Суд України

Конституційний Суд — особливий орган, єдиною або головною функцією якого є здійснення конституційного нагляду або конституційного контролю, тобто перевірка відповідності законів та інших нормативних актів конституції країни.

Така перевірка може здійснюватися:

1) всіма судами загальної юрисдикції (США, Аргентина, Данія,
Мексика, Норвегія, Японія);

2) верховними судами країни (Індія, Канада, Ірландія,
Швейцарія);

3) спеціальними конституційними судами (Росія, Австрія, ФРН,
Італія, Туреччина).

Уперше конституційний суд було запроваджено в Австрії у 1920 р.

Встановлення Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. єдиного органу конституційної юрисдикції — Конституційного Суду України має сприяти стабілізації і зміцненню конституційного ладу в Україні, утвердженню принципу верховенства права та найвищої юридичної сили Конституції, прямої дії її норм, забезпеченню конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів, які призначаються у рівній кількості (по шість) Президентом України, Верховною Радою та з'їздом суддів України строком на дев'ять років без права бути призначеними на повторний строк. Такий механізм призначення суддів Конституційного Суду України має сприяти утвердженню їх незалежності від будь-якої гілки влади у вирішенні конкретних справ. Голова Конституційного Суду України обирається самими суддями Конституційного Суду України із свого складу шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк без права бути переобраним.

Важливі повноваження, якими наділений Конституційний Суд України, зумовлюють досить високі вимоги до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду. Ними можуть бути лише громадяни України з великим життєвим досвідом, які на день призначення досягай 40-річного віку, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років. До того ж, ці особи мають проживати в Україні протягом останніх 20 років і володіти державною мовою (ст. 148 Конституції України).

І? - 5-1314


178_____________________________________________

Конституційний Суд України разом з іншими судами складає третю гілку влади, незалежну від двох інших — законодавчої і виконавчої — та їм непідзвітну.

Однак правовий статус Конституційного Суду має низку істотних особливостей. Він не входить до системи судів так званої загальної юрисдикції, які розглядають цивільні, кримінальні та інші справи. Найвищим судовим органом судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Конституційний суд—це окремий, незалежний від судів загальної юрисдикції, єдиний в Україні орган конституційної юрисдикції. Він не може бути касаційною, апеляційною чи наглядовою інстанцією для судів загальної юрисдикції. Це означає, що до нього не можна звертатися зі скаргами на необґрунтованість рішень чи вироків, винесених судами.

Конституційний суд розглядає справи не в порядку звичайної судової процедури, передбаченої процесуальними кодексами, а за правилами конституційного судочинства відповідно до Конституції України, Закону України "Про Конституційний Суд України" та регламенту, затвердженого самим Конституційним Судом України.

Повноваження Конституційного Суду України можна поділити на чотири групи.

Першаз них охоплює повноваження, пов'язані з вирішенням питання щодо відповідності (конституційності) Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента України (насамперед указів і розпоряджень), актів Кабінету Міністрів (постанов і розпоряджень), правових актів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим.

Слід наголосити, що серед актів, які можуть розглядатися Конституційним Судом України щодо їх конституційності, немає актів міністерств і державних комітетів, рішень органів місцевого самоврядування. їх законність перевіряється не Конституційним Судом, а судами загальної юрисдикції.

Друга групаповноважень Конституційного Суду стосується офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Третя групаповноважень пов'язана із розглядом Конституційним Судом України справ щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. Ідеться, зокрема, про підписані Україною міжнародні договори до їх ратифікації чи затвердження Верховною Радою України.


_________________________________________________________ 179

Нарешті, до четвертої групиповноважень Конституційного Суду України належить надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Справи, у яких відкрито провадження, Конституційний Суд розглядає по суті на своїх пленарних засіданнях. Для того, щоб пленарне засідання було повноважним, у ньому повинно взяти участь не менше 12 суддів, а його рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів Конституційного Суду України, тобто більше половини його конституційного складу.

Право звернень до Конституційного Суду України з питань, пов'язаних із першою групою його повноважень, належить Президенту України, не менш як 45 народним депутатам України, Верховному Суду України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Окремим громадянам право безпосереднього звернення до Конституційного Суду з питань конституційності законів та інших правових актів не передбачено. Проте це не означає, що громадяни взагалі позбавлені можливості порушувати зазначені питання перед Конституційним Судом. Громадяни можуть робити це опосередковано — через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, головна функція якого полягає у здійсненні парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.

За офіційним тлумаченням Конституції України та законів України, до Конституційного Суду (друга група повноважень) можуть звертатися всі державні органи та органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, окремі громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Підставами для такого звернення можуть бути: неоднозначне сприйняття тих чи інших положень Конституції або законів органами законодавчої, виконавчої чи судової влади, що спричиняє істотні відмінності у практиці їх застосування; потреба в роз'ясненні окремих положень Конституції України щодо прав і свобод людини і громадянина у випадках, коли суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що ці положення тлумачаться органами державної влади неправильно, внаслідок чого його права і свободи зазнають утиску.

Право звертатися до Конституційного Суду України з питань, пов'язаних із третьою групою його повноважень, мають Президент і Кабінет Міністрів України, а з питань, що стосуються четвертої групи цих повноважень, — Верховна Рада України.

12*


180_____________________________________________

За результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради Автономної Республіка Крим Конституційний Суд України приймає рішення, яким може визнати неконституційним правовий акт у цілому або в окремій його частині. Підставою для визнання неконституційними правових актів у цілому або їх окремих положень може бути невідповідність актів або їх частин Конституції України, порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду тощо.

Рішеннями Конституційного Суду України оформлюються також результати розгляду справ з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на всій території України, вони є остаточними і не можуть бути оскаржені до будь-якого іншого державного органу України та будь-яких міжнародних інституцій.

У справах із питань про відповідність Конституції України чинних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справ про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Конституційний Суд України дає висновки.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підлягають офіційному оприлюдненню і мають бути опубліковані у друкованому органі Конституційного Суду України — "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях.

$83. Статус суддів України

Правовий статус суддів регулюється Конституцією України (розд. VIII), Законом України "Про статус суддів", іншими законами. Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати на професійній основі в судах свої обов'язки. Як носії судової влади вони здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Право на зайняття посади судді місцевого загального суду, а також місцевого господарського суду має громадянин України, який не молодший 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи


_________________________________________________________ 181

у галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше

10 років і володіє українською мовою. Право на зайняття посади
судді апеляційного суду має громадянин України, який не молодший
ЗО років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права
не менше п'яти років, в тому числі не менш як три роки на посаді
судді. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу,
віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Суддями
спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку
з питань юрисдикції цих судів. Ці судді здійснюють правосуддя лише
у складі колегій судів. Необхідною умовою для зайняття посади судді
будь-якого суду є складання кваліфікаційного екзамену. Ця вимога не
поширюється лише на осіб, які мають стаж роботи на посаді судді

11 років. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у
дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Суддя не може бути народним депутатом, належати до політичних партій, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади або виконувати Іншу оплачувану роботу, окрім викладацької, наукової та творчої діяльності.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.

Судді є недоторканними і незалежними. Недоторканність поширюється на службові та приватні приміщення суддів, їхнє листування, засоби зв'язку і документи. Суддів усіх рівнів не можна без згоди Верховної Ради України затримати чи заарештувати до винесення обвинувального вироку судом.

При здійсненні правосуддя судді зобов'язані дотримуватися Кон­ституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єк­тивний розгляд справ з дотриманням встановлених законом строків.

Виняткове призначення суду — органу, що має стверджувати спра­ведливість у суспільстві, — може бути здійснене лише за умов високої моральності, чесності, безкорисливості й професіоналізму суддів.

Цивільно-процесуальне право

Цивільно-процесуальне право— це галузь права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ. Основним джерелом цивільно-процесуального права є Цивільно-процесуальний кодекс, прийнятий у 1963 р. У зв'язку із суспільно-політичними та


182_____________________________________________

економічними змінами в Україні до цього кодексу внесено численні зміни і доповнення.

У порядку цивільного судочинства розглядаються справи зі спорів, що виникають з цивільних, сімейних, трудових, житлових правовідносин, і справи окремого провадження. До таких належать справи про порушення умов договору між громадянами, про розподіл майна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, справи про компенсацію збитків, заподіяних шкодою, справи щодо захисту честі, гідності й ділової репутації, справи про розлучення, стягнення аліментів, справи про поновлення на роботі та ін.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.036 с.)