Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини



Кримінальний кодекс України визначає такі види злочинів:

1) злочини проти основ національної безпеки України;

2) злочини проти життя і здоров'я громадян;

3) злочини проти волі, честі та гідності особи;

4) злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності
особи;

5) злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав
і свобод людини і громадянина;

6) злочини проти власності;

7) злочини у сфері господарської діяльності;

8) злочини проти довкілля;

9) злочини проти громадської безпеки;

10) злочини проти безпеки виробництва;

11) злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

12) злочини проти громадського порядку та моральності;

13) злочини у сфері обігу наркотичних засобів та інші злочини
проти здоров'я населення;

14) злочинну сфері охорони державної таємниці, недоторканності
державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;

15) злочини проти авторитету органів державної влади, органів
місцевого самоврядування та об'єднань громадян;

16) злочини у сфері використання автоматизованих електронно-
обчислювальних систем;

17) злочини у сфері службової-діяльності;

18) злочини проти правосуддя;

19) злочини проти встановленого порядку несення військової
служби;

20) злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного
правопорядку.

Дискредитують авторитет органів державної влади та підривають економіку країни злочини у сфері службової діяльності, які мають характер корупції. Найбільш тяжкими серед цих злочинів є зловживання владою або службовим становищем, за які передбачено покарання - позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Особливо небезпечними і аморальними злочинами проти здоров'я населення є незаконне виготовлення, придбання, зберігання,


_________________________________________________________ 363

перевезення, переселення та збут наркотичних засобів і психотропних речовин. Наслідками такої злочинної діяльності є розпад сімей, деградація та смерть десятків тисяч людей. Караються такі злочини позбавленням волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Серед злочинів проти життя і здоров'я людини найтяжчим є умисне вбивство за обставин, які обтяжують покарання. Цей злочин посягає на найважливіше природне право людини — право на життя. Умисне заподіяння смерті іншій людині за обставин, які обтяжують покарання (вбивство двох або більше осіб, вагітної жінки, заручника, вчинене з корисливих або хуліганських мотивів, на замовлення та ін.), карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

Останнім часом набуло поширення таке ганебне явище, як торгівля людьми, що в Кримінальному кодексі віднесено до злочинів проти волі, честі та гідності особи. Продаж, інша сплатна передача людини, а також здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної з переміщенням її через державний кордон України з метою подальшого продажу чи передачі іншій особі для сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці тощо, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Нині в Україні спостерігається збільшення кількості майнових (корисливих), злочинів. Між собою корисливі злочини проти влас­ності різняться насамперед засобами і методами їх вчинення.

Для крадіжки характерною є таємність викрадення, вчинення її за відсутності сторонніх осіб.

Грабіж: — це відкрите, а отже, більш зухвале викрадення. Він може поєднуватися із застосуванням насильства до потерпілого чи осіб, які перешкоджають грабіжникові заволодіти майном.

Розбій —це заволодіння чужим майном шляхом нападу; в ході його застосовується насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я.

Шахрайство передбачає використання для заволодіння майном обману або зловживання довір'ям, внаслідок чого майно переходить до шахрая нібито з волі потерпілого.

На визначення покарання за ці злочини впливають такі обставини:

• учинення злочину групою осіб;.

• учинення злочину рецидивістом;

• проникнення у приміщення або житло;


364_____________________________________________

• розміри (вартість) викраденого або привласненого.

Останнім часом спостерігається поширення такого злочину, як вимагання (рекет).

Вимаганням вважається вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, розголошення відомостей, що ганьблять його або близьких йому осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна. Обтяжувальними обставинами цього злочину є повторність його вчинення, здійснення його групою, погроза потерпілому вбивством чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Всі ці злочини за умов наявності обтяжувальних обставин караються позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Значну суспільну небезпеку являють собою злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. На дорогах України у 2003 р. внаслідок дорожніх пригод загинуло понад 7 тис. осіб і понад 40 тис. осіб було травмовано. Сувора кримінальна відповідальність, аж до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може бути застосована судом за незаконне заволодіння транспортним засобом. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Серед злочинів проти громадського порядку і моральності Кримінальний кодекс виділяє хуліганство, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури, наругу над могилою, жорстоке поводження з тваринами.

Найпоширенішим серед цих злочинів є хуліганство. Суспільна небезпечність хуліганства полягає у тому, що воно порушує умови побуту, відпочинку і праці людей, часто пов'язане із завданням шкоди особі або пошкодженням майна. На ґрунті хуліганства нерідко скоюються інші, тяжчі злочини.

Згідно з Кримінальним кодексом хуліганство — це умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виявляють явну неповагу до суспільства, характеризуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Для хуліганства характерним є вчинення дій без очевидного приводу чи використання незначного приводу для розправи з потерпілими, намагання показати свою грубу силу, зневагу до громадського порядку.

Законом України від 26 липня 2002 року "Щодо посилення відповідальності за хуліганство І завідомо неправдиве повідомлення


_____ 365

про загрозу безпеці громадян" передбачено відповідальність за хуліганство залежно від наявності обтяжуючих обставин (наявність судимості, група осіб, опір представнику влади, застосування холодної або вогнепальної зброї тощо) від штрафу в розмірі від 500 неоподатковуваних мінімумів зарплати до позбавлення волі до 7 років.

В Україні налічується чимало пам'яток історії і культури, а також природних об'єктів, взятих під охорону держави. Охорона цих пам'яток, дбайливе ставлення до них є ознакою культури і мораль­ності людини. Руйнування таких об'єктів є виявом бездуховності й вандалізму. Ніхто не має права без спеціального дозволу проводити розкопки курганів та інших пам'яток археології. Покаранням за такі дії може бути позбавлення волі на строк до п'яти років.

Кримінальний кодекс установлює покарання позбавленням волі на строк до трьох років за наругу над могилою (осквернення могили, розкриття її, руйнування надмогильних пам'ятників, плит тощо), викрадення предметів, які знаходяться в могилі чи на могилі.

Законодавство, спрямоване на запобігання жорстокому поводженню з тваринами, є однією з ознак цивілізованості країни, турботи держави про моральне здоров'я громадян. Кримінальним кодексом встановлюється, що жорстоке поводження з тваринами, мучення тварин, а так само нацьковування тварин одна на одну, вчинене із хуліганських чи корисливих мотивів, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Проте таке, фактично символічне, покарання не відповідає аморальності подібних злочинів.

Численні дослідження кримінологів і психіатрів показують, що мучительство тварин часто є певним етапом у формуванні вкрай небезпечної для суспільства деградованої особи садиста.

У законодавстві багатьох країн світу за знущання над тваринами передбачається покарання позбавленням волі.

Велике значення для запобігання злочинності має виховання в молодих людях почуття милосердя, відрази до проявів жорстокості, формування світосприйняття, яке у відомого мислителя, православно­го проповідника та антифашиста Антонія, Митрополита Сурожського втілено в ідеї "нашої співучасті з усіма тварями в житті створеного Богом світу...світу, за який ми у відповідальності перед Богом".

24 — 5-1314


366_____________________________________________

Література

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради
України 28 червня 1996 р. // Голос України. - 1996. - 13 липня.

2. Закон України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.

3. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня
2000 р. // Голос України. - 2001. - 23 січня.

4. Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня
1999 р. // Голос України. - 1999. - 25 березня.

5. Закон України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р.
// Голос України. - 2001. - № 42. - 6 березня.

6. Закон України "Про демократичний цивільний контроль за
Воєнною організацією і правоохоронними органами держави"
від 19 червня 2003 року // Голос України. - 2003. - 29 липня.

7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" від 9 липня 2003 р. - Голос України. - 2003. -
22 серпня.

8. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13 травня

1999 р. // Голос України. - 1999. - 24 червня.

9. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" від 1 червня 2000 р. // Голос України. - 2000. -
25 липня.

10. Закон України "Про національні меншини в Україні" від
25 червня 1992 р. // Голос України. - 1992. - 16 липня.

11. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від
9 липня 2003 р.// Голос України. - 2003. - 19 липня.

12. Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1993. - № 39. - Ст. 383 - 384.

13. Закон України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.

14. Закон України "Про освіту" від 23 травня 1991 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1991. - № 34. - Ст. 451.

15. Закон України "Про особисте селянське господарство" від 15
травня 2003 р. // Голос України. - 2003. - 19 червня.

16. Закон України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р. //
Голос України. - 2003. - 29 липня.

17. Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 8 липня

2000 р.//Голос України. -2000. -25 липня.


_________________________________________________________ 367

18. Закон України "Про податок з фізичних осіб" від 22 травня
2003 р. // Голос України. - 2003. - 22 липня.

19. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 52. — Ст. 793.

20. Закон України "Про ратифікацію Європейської хартії і
регіональних мов або мов меншин, 1992 р." від 24 грудня
1999 р. // Голос України. - 1999. - 30 грудня.

21. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" від
23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991.
-№25. -Ст.283.

22. Закон України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003 р.
//-2003.-22 липня.

23. Закон України "Про судоустрій". - К.: Атіка, 2002.

24. Закон України "Про фермерське господарство" від 19 червня
2003 р. // Голос України. - 2003. - 29 липня.

25. Господарський кодекс України. - К.: Атіка, 2003.

26. Господарсько-процесуальний кодекс України. - К.: Атіка, 2001.

27. Земельний кодекс України. - К.: Атіка, 2001.

28. Кодекси України: У 3 кн. - К.: Юрінком Інтер, 1997.

29. Кримінальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

30. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К.: Юрінком
Інтер, 2001.

31. Сімейний кодекс України. — К.: Атіка, 2002.

32. Цивільний кодекс України. — К.: Атіка, 2003..

33. Указ Президента України від 6 березня 2003 р. "Про винесення
на всенародне обговорення проекту Закону України "Про
внесення змін до Конституції України". // Юридичний вісник
України. - 2003. - №12.

34. Безродний Є. В., Ковальчук Г. К., Масний О. С. Світова класична
думка про державу і право. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

35. Варфоломеєва Т, Гончаренко С. Науково-практичний коментар
до Закону України "Про адвокатуру". Законодавство про
адвокатуру і адвокатську діяльність. - К.: Юрінком Інтер, 2003.

36. Головко М. Л., Пастухов В. П. Зайнятість населення України. -
К., 1998.

37. Історія адвокатури / Відп. ред. Т. В. Варфоломеєва. - К.:, 2002.

38. Історія держави і права України / За ред. Рогожина А. Й. - Ч. І,
II.-X.: Основа, 1993.

39. Коментар до Конституції України. - К.: Ін-т законодавства ВРУ, 1996.

40. Конституции зарубежньїх государств. -М: БЕК, 1996.

24*


368_____________________________________________

41. Конституції нових держав Європи і Азії. - К.: Укр. правнича
фундація, 1996.

42. Основи конституційного права України: Підручник // За ред.
В. В, Копейчикова вид. 2-е доп. -К.: Юрінком їнтер, 1998.

43. Падалка О. С, Пастухов В. П.} Слюсаренко А, Г. Управління
трудовим процесом в школі: правове регулювання. - К.: Укр.
енциклопедія, 1993.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 224; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.008 с.)