Правовий статус Президента України

У кожній державі існує інститут глави держави. Глава держави — це особа, яка формально посідає вище місце у структурі державних інститутів і одночасно здійснює функцію представництва самої держави загалом.

Главою нашої держави є її Президент. Термін "президент" походить від латинського рraesidentis, що означає "той, хто сидить попереду". Пост президента у сучасному вигляді вперше виник у США в 1787 р. У Європі пост президента вперте було запроваджено у Франції та Швейцарії у 1848 р. На сьогодні у світі з більш як 180 країн — членів ООН понад 130 мають президента. Пост президента запроваджено майже в усіх незалежних державах, які утворилися після розпаду СРСР.

У світовій конституційній практиці статус президента визначаєть­ся по-різному. В одних країнах (Росія, Угорщина, Болгарія) президент, як і в Україні, є главою держави, в інших (Білорусь, Узбекистан) — главою держави та виконавчої влади. У конституціях ряду держав (Франція, ФРН) місце президента в системі державних органів чітко не визначено, зазначаються лише його повноваження. Значне поширення інституту президентства обумовлене тим, що президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.

Варто наголосити, що залежно від порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці (США, Корея, Уругвай, Білорусь, Казахстан, Узбекистан) президент, як правило, обирається народом, він має широкі повноваження щодо формування уряду і забезпечення здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці (Австралія, Індія, ФРН) президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка (Франція, Португалія, Болгарія). У ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за діяльністю президента під час формування уряду і здійснення виконавчої влади.

_________________________________________________________ 145

У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін і доповнень до Конституції" від 3 липня 1991 р. У Конституції України 1996 р. Президенту присвячено розділ V, в якому встановлюється порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами.

Конституція України визначає Президента як главу держави. Це дає право говорити про нього як про уособлення держави і державної влади в цілому, а не певної гілки влади. Основними напрямами діяльності Президента України як глави держави є забезпечення:

• державного суверенітету;

• територіальної цілісності України;

• відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави
визначеним у Конституції засадам;

• прав і свобод людини.

Як глава держави Президент України виступає в ролі арбітра у разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

До кандидата у Президенти Конституція висуває певні вимоги. Він повинен бути громадянином України і досягти 35 років. Встановлюючи це правило, Конституція виходить з того, що у такому віці людина вже має певний життєвий досвід. Такий же вік передбачено для кандидатів у президенти в Росії, США, Білорусі, Узбекистані. У деяких державах для них встановлено вищий віковий ценз, наприклад, у ФРН, Болгарії, Литві — 40, в Італії — 50 років. Кандидат у Президенти повинен протягом 10 останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни. Аналогічні норми містяться й у конституціях інших держав.

Кандидат повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не бути обмеженим у виборчих правах, володіти державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки поспіль. Водночас Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строк після того, коли цей пост обіймала інша особа. Конституції держав світу підходять до встановлення можливих строків перебування особи на посту президента по-різному. Так само, як і в Україні, ця проблема,

10 — 5-1314

146________________________________________

вирішується в Росії, ФРН, Молдові, Узбекистані. Конституція США обмежує президентство однієї особи виключно двома строками поспіль. Конституція Угорщини передбачає можливість переобрання президента тільки один раз. А в Італії та Франції можливості переобрання на пост президента конституційно не обмежуються.

18 березня 2004 року Верховна Рада ухвалила в новій редакції Закон України "Про вибори Президента України". Відповідно до закону, виборчий процес починається за 120 днів до дня виборів. Закон передбачив два способи висування кандидатів на пост президента: 1) партіями (блоками партій), 2) шляхом самовисування. Партія (блок) так само, як і кандидат самовисуванець, вносять на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в 500 тис. гр. Повернути її можна лише за умови набрання кандидатом не менш як 7 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. На підтримку зареєстрованого кандидата має бути зібрано не менш як 500 тис. підписів виборців.

Якщо у першому турі голосування жодний із кандидатів не набрав необхідної для перемоги кількості голосів — більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, — проводиться другий тур голосування, в якому беруть участь два кандидати в Президенти, що набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. За п'ять днів до голосування між цими двома кандидатами обов'язково мають бути проведені теледебати.

Президенту забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах та організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті забезпечити незалежність Президента від будь-яких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою і викладацькою діяльністю. У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачено пост президента.

Повноваження новообраного Президента починаються від моменту складання ним присяги народові, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного Суду України. У присязі, текст якої закріплено у ст. 104 Конституції, Президент України офіційно та урочисто присягає на вірність Україні, зобов'язується боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів,

_________________________________________________________ 147

підносити авторитет України у світі. Конституції більшості держав світу, де є пост президента, передбачають необхідність складання ним присяги і містять її текст.

31 жовтня 2004 р. у першому турі виборів Президента України взяли участь 24 кандидати у Президенти України. За повідомленням Центральної виборчої комісії, найбільшу кількість голосів вибор­ців одержали Ющенко Віктор Андрійович - 39,87 відсотків голо­сів і Янукович Віктор Федорович - 39,32 відсотка голосів виборців. Серед інших кандидатів у Президенти України понад 1 відсоток голо­сів виборців одержали лідер Соціалістичної партії України О. Мороз, лідер комуністичної партії України П. Симоненко і лідер Прогресив­ної соціалістичної партії України Наталія Вітренко.

Повторне голосування з виборів Президента України відбулось 21 листопада 2004 р. Проте Верховний Суд України на підставі висно­вку про порушення принципів виборчого права і засад виборчого про­цесу під час проведення виборів 21 листопада 2004 р. і неможливості достовірного встановлення результатів справжнього волевиявлення виборців, вирішив зобов'язати Центральну виборчу комісію призна­чити нове повторне голосування.

У передвиборчих програмах і заявах Віктора Ющенка і Віктора Януковича проголошувалась необхідність зростання темпів економічного розвитку, істотного підвищення життєвого рівня народу та соціального захисту населення. Робились наголоси і на інших соціально-політичних аспектах. Так, зокрема, Віктор Ющенко наголошував на рішучій боротьбі з корупцією, необхідності створити п'ять мільйонів нових робочих місць, інтеграції України в євро­атлантичні структури.

У програмних виступах Віктора Януковича зосереджувалась увага на необхідності розширення повноважень регіональної та місцевої влади, визначався пріоритетний розвиток економічного співробітництва з Росією, надання російській мові статусу офіційної, встановлення виборності суддів населенням.

На повторному голосуванні 26 грудня 2004 року перемогу здо­був Віктор Ющенко. За Віктора Ющенка віддали голоси 51,99 % (15115712) виборців, а за Віктора Януковича — 44,20 % (12848528) виборців.

23 січня 2005 р. у приміщенні Верховної Ради відбулась інаугурація Президента Віктора Ющенка. Після принесення присяги українському народові Віктору Ющенкові було вручено посвідчення

148_____________________________________________

Президента і символи президентської влади - булаву, медальйон і печатку.

Конституція України встановлює право недоторканності Президента, яким він користується під час виконання своїх повноважень. Водночас Конституція встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.

Честь і гідність Президента України як глави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, притягуються до відповідальності.

За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання зберігається довічно за умови, що вона не була усунена з поста Прези­дента Верховною Радою в порядку імпічменту.

Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового припинення повноважень Президента України у разі:

1) подання Президентом заяви про складання з себе повноважень
глави держави, тобто про відставку;

2) неможливості виконання Президентом своїх повноважень за
станом здоров'я;

3) усунення з поста Президента в порядку Імпічменту, тобто на
підставі сформульованого у прийнятому за спеціальною процедурою
рішенні Верховної Ради України обвинувачення Президента у
вчиненні ним державної зради або іншого злочину.

У процедурі імпічменту беруть участь спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять народні депутати, Конституцій­ний Суд та Верховний Суд України. Остаточне рішення про усунення Президента з поста Верховна Рада може прийняти не менше як 3/4 голосів від конституційного складу, тобто не менше, ніж голосами 338 народних депутатів.

Найбільш поширеними підставами для імпічменту в інших країнах є порушення конституції і тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на конституцію, у ФРН — за навмисне порушення ним основного або іншого федерального закону, в Росії — за державну зраду або вчинення іншого тяжкого злочину, у США — за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції — тільки за державну зраду.

_________________________________________________________ 149