ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика законодавства про охорону навколишнього середовища. Екологічні права та обов'язки природокористувачів



Слово "екологія" грецького походження: це наука про зв'язок організмів із середовищем. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Охорона навколишнього середовища — це система визначених правових, економічних та соціальних заходів, спрямованих в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Система екологічного законодавства України — це сукупність правових норм (нормативно-правових актів), що визначають право­вий механізм регулювання основ організації охорони навколишнього середовища. Основу їх започатковано у Конституції України, де закрі­плюються найважливіші принципи та форми використання природ­них ресурсів, декларуються екологічні права громадян, вимоги щодо охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки у процесі реалі­зації функцій різних державних структур влади (статті 13, 16. 49, 50, 66, 85 тощо). Конституцією України (ст. 16) визначається, що забез­печення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, - збереження генофонду укра­їнського народу є обов'язком держави.

Екологічно-правове регулювання базується на нормах Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р., своєрідної "екологічної конституції", в якому


_________________________________________________________ 329

закріплюється мета, завдання, принципи та механізм забезпечення ефективного природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки України. Цей Закон — прояв гуманізації і демократизації регулювання екологічних правовідносин — закріплює комплекс екологічних прав громадян. Забезпечення цих прав громадян, їх об'єднань, законних екологічних інтересів держави, юридичних осіб регулюється законами та підзаконними актами, прийнятими на його розвиток. Це:

• Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (2001 р.);

• Закон України "Про природно-заповідний фонд України"
(1992 р.);

• Земельний кодекс України;

• Лісовий кодекс України (1994 р.);

• Кодекс України про надра (1994 р.);

• Водний кодекс України (1995 р.);

• Закон України "Про екологічну експертизу" (1995 р.)

• Закон України "Про тваринний світ" (2001 р.);

• Закон України "Про Червону книгу України" (2002 р.) тощо.
Екологічні права та обов'язки природокористувачів

Право природокористування — це можливості раціонального використання фізичними та юридичними особами природних ресурсів для задоволення різних потреб та інтересів.

У ст. 13 Конституції України визначається, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктам права власності народу відповідно до закону. А у ст. 50 Основного Закону закріп­люється право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Конституцією України (ст. 66) кожний громадянин також зобов'язаний не завдавати шкоди природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Закон України "Про охорону навколишнього природного серед­овища" розвиває й конкретизує конституційні екологічні права та обов'язки громадян. Так, у ст. 10 цього Закону зазначається, що еколо­гічні права громадян забезпечуються: проведенням широкомасштаб­них державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища; обов'язком міністерств, відомств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності


330_____________________________________________

на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлу­атації народногосподарських об'єктів, участі громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; компенсацією в установленому порядку шкоди, заподі­яної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотніс­тю відповідальності за порушення законодавства про охорону навко­лишнього природного середовища.

Громадяни-природокористувачі України зобов'язані:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати
її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону
навколишнього природного середовища;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної
безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів
використання природних ресурсів;

• не порушувати екологічні права та законні інтереси інших
суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне використання природних
ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

• компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим
негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Велику роль у реалізації екологічних прав громадян відіграє організація заповідників і національних природних парків. У 2000 р. в Україні було понад 30 заповідників і національних парків. Відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 забороняється полювання на територіях природно-заповідного фонду; полювання із застосуванням самострілів, ловчих отруйних приладів, вибухових речовин та інших садистських способів. Забороняється також полювання на знівечених тварин та тварин, які шукають порятунку від стихійного лиха.

Місцеві ради, органи самоврядування, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їхні пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян


_________________________________________________________ 331

до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Водночас, слід констатувати наявність в цій сфері вкрай негатив­них явищ: прилеглі до міст ліси і водойми захаращуються сміттям, в багатьох великих містах України, зокрема в Києві, вирубуються зелені насадження, а на їх місці будують престижні висотні будинки та навіть стоянки для автомашин, забудовуються зони відпочинку на берегах річок і озер. Думка мешканців територіальних громад часто-густо не враховується, що є порушенням не лише екологічних прав громадян, але і їх прав на участь в місцевому самоврядуванні.

Червона книга України

Червона книга в Україні ведеться з 1976 р. До неї було занесено понад 150 видів вищих рослин і близько 90 видів і підвидів тварин. Положення "Про Червону книгу України" затверджене постановою Верховної Ради України 29 жовтня 1992 р. Відповідно до цього Положення Червона книга України є основним державним документом, в якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення.

Червона книга України є основною для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин. До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи перебувають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

• зниклі - види, про які після неодноразових пошуків,
проведених у типових місцевостях або в інших можливих
та відомих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація
про наявність їх у природі чи спеціально створених умовах;

• зниклі в природі—види, які зникли в природі, але збереглися
у спеціально створених умовах;

• зникаючі - види, які перебувають під загрозою зникнення
у природних умовах і збереження яких є малоймовірним,
якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на
стан їх популяцій;


332_____________________________________________

• вразливі - види, які у найближчому майбутньому можуть
бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія
факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;

• рідкісні — види, популяції яких невеликі і на даний час не
належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і
загрожує небезпека;

• неоцінені - види, про які відомо, що вони можуть належати
до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не
віднесені до неї;

• недостатньо відомі - види, які не можна віднести до жодної
із зазначених категорій через відсутність необхідної повної
і достовірної інформації.

Національною комісією з питань Червоної книги України можуть бути внесені пропозиції про встановлення й інших категорій видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України.

Ведення Червоної книги України здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Наукове забезпечення ведення Червоної книги України, підготовку пропозицій про внесення до Червоної книги України та про виключення з неї рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, організацію наукових досліджень, розроблення заходів щодо збереження і охорони таких видів та контроль за їх виконанням, координацію відповідної діяльності державних органів та громадських організацій здійснює Національна комісія з питань Червоної книги України, яка створюється Кабінетом Міністрів України.

До складу Національної комісії з питань Червоної книги України включаються провідні вчені Національної академії наук України, інших наукових установ, фахівці спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, з питань лісового і мисливського господарства та полювання, з питань рибного господарства, інших державних органів і громадських організацій.

До Червоної книги України занесені, зокрема, тварини: зубр, видра, орлан, сокіл сапсан, чорний баклан, дрохва, беркут, ведмідь карпатський, байбак, лосось дунайський, дельфін азовка, тюлень монах, камбала калкан, султанка; рослини: ковиль-трава, шафран, черемша, білоцвіт літній, тюльпан дикий, едельвейс, евкаліпт, платан та ін.


_________________________________________________________ 333





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 184.72.102.217 (0.006 с.)