Структура, органи та апарат Верховної Ради України

Структура Верховної Ради України передбачає:

• керівництво Верховною Радою (Голова Верховної Ради,
його Перший заступник і заступник);

• постійні комітети;

• тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії;

• депутатські фракції і групи.

Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та може відкликати їх.

Повноваження Голови Верховної Ради України зумовлені забезпеченням її діяльності. Він:

• веде засідання Верховної Ради;

• організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях
Верховної Ради;

• підписує акти, прийняті Верховною Радою;

• представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами
державної влади України та органами влади інших держав;

• організовує роботу Верховної Ради.

З метою здійснення законопроектних робіт, попереднього обгово­рення кандидатур посадових осіб, які обираються або затверджують-

_________________________________________________________ 139

ся Верховною Радою, попереднього розгляду і підготовки висновків і пропозицій щодо ратифікації міжнародних договорів і підготовки та попереднього розгляду інших питань, віднесених до повноважень Верховної Ради, утворюються її комітети, які працюють постійно. При формуванні комітетів враховуються бажання депутатів, їх спеці­альність і попередній досвід роботи. Комітети створюються з питань:

• правової політики і судово-правової реформи;

• державного будівництва і самоврядування;

• соціальної політики та праці;

• науки і освіти;

• національної безпеки і оборони;

• свободи слова та інформації;

• охорони здоров'я, материнства й дитинства;

• молоді, спорту і туризму;

• економічної політики;

• паливно-енергетичного комплексу;

• фінансів і банківської діяльності;

• екології тощо.

Перший заступник, заступник Голови комітету та секретар комітету не можуть бути членами однієї фракції (групи).

Для розгляду питань, що мають тимчасовий характер, Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії. За необхіднос­ті проведення розслідувань, пов'язаних із питаннями, що зачіпають інтереси всього суспільства, Верховна Рада може створювати тим­часові слідчі комісії. Такі комісії не входять до системи правосуддя, а тому їхні висновки і пропозиції не є вирішальними для слідства й суду. Можна Говорити про те, що результати роботи тимчасових слід­чих комісій мають насамперед політичне значення.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради народні депутати мають право об'єднуватись у депутатські групи (фракції), які формуються на підставі партійної належності депутатів. До кожної фракції має входити не менше 14 депутатів.

Станом на травень 2005 року в складі Верховної Ради були такі фракції: "Наша Україна", "Комуністів", "Регіони України", "Народної партії", "Соціалістичної партії України", "Блок Юлії Тимошенко", "Української народної партії", "Соціал-демократичної партії України (о)", "Єдина Україна", "Партії промисловців та підприємців України", а також групи: "Демократична Україна", "Союз", "Демократичні ініціативи". Найчисельнішими є фракції "Наша Україна", "Комуніс­тів" та "Регіони України".

140_____________________________________________

Верховною Радою створюються Рахункова палата Верховної Ради України та Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зазначені органи підзвітні та підконтрольні Верховній Раді та відповідальні перед нею.

Рахункова палата складається з Голови, першого заступника Голови, головних контролерів і секретаря. Голова та члени Рахункової палати призначаються Верховною Радою на 7 років. Основним завданням Рахункової палати є організація і здійснення контролю від імені Верховної Ради за використанням коштів Державного бюджету України, за обсягами та їх цільовим призначенням. Рахункова палата здійснює також контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності і доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля тощо.

Конституцією України (ст. 101) передбачено здійснення парламентського контролю в Україні за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Головною метою діяльності Уповноваженого з прав людини є забезпечення гарантій державного захисту прав і свобод людини, їх дотримання і поваги державними органами, організаціями місцевого самоврядування і посадовими особами. Така посада існує і в інших країнах (Іспанія, Росія, Швеція) і має різні назви: амбудсмен, народний захисник, посередник тощо.

Згідно із Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноваженим може бути громадянин України, який досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років мешкає в Україні. Посада Уповноваженого несумісна із заняттям іншими видами діяльності. Строк повноважень Уповноваженого становить п'ять років. Рішення щодо дострокового звільнення Уповноваженого ухвалює лише Верховна Рада. Підставами для такого рішення є:

а) порушення присяги;

б) порушення вимог щодо несумісності;

в) припинення громадянства України;

г) неспроможність протягом більше чотирьох місяців поспіль
виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втрату
працездатності.

_________________________________________________________ 141

Уповноважений наділений правами:

• бути присутнім на засіданнях будь-якого колегіального орга­
ну, відвідувати будь-які підприємства, установи, організації,
бути присутнім на засіданні судів усіх інстанцій, відвідувати
місця позбавлення волі, знайомитися з будь-якими докумен­
тами, звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод
людини і громадянина та брати участь у судовому процесі;

• перевіряти стан дотримання прав і свобод відповідними
державними органами;

• у разі виявлення порушень прав і свобод людини і
громадянинанаправляти у відповідні органи акти реагування
Уповноваженого для вжиття цими органами заходів;

. звертатися до Конституційного Суду України з

конституційними поданнями.

Безпосереднє обслуговування законодавчого процесу, його на­уково-юридичне, інформаційне та організаційно-технічне забезпе­чення здійснює апарат Верховної Ради України. Згідно з відповідною постановою Верховної Ради щодо структури апарату Верховної Ради України визначено таку будову апарату парламенту:

а) Секретаріат Верховної Ради (загальний секретаріат,
секретаріат комітетів Верховної Ради, секретаріат Голови Верховної
Ради та його заступників);

б) Управління справами Верховної Ради;

в) Інститут законодавства Верховної Ради;

г) Видавництво Верховної Ради.

Газетою Верховної Ради України є "Голос України", яка виходить з 1 січня 1991 р.

§70. Статус народного депутата України

Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів України (конституційний склад), якими можуть бути лише громадяни України, що на день виборів досягай 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п'яти років.

Вимога щодо проживання депутата протягом п'яти років на території нашої держави спрямована на забезпечення знання і розкриття тих проблем, які постали перед суспільством і державою.

Особи, обрані до парламенту, мають здійснювати депутатські повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні

142________________________________________

відмовитися від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі.

Громадянин не може бути обраний до Верховної Ради, якщо він має непогашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину.

Повноваження народних депутатів починаються від моменту складання ними перед Верховною Радою присяги такого змісту:

"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

Текст присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради зачитує найстаріший за віком народний депутат України. Потім депутати ставлять свій підпис під текстом присяги, що й означає її складення. Якщо ж депутат відмовляється скласти присягу, він втрачає депутатський мандат.

Конституція закріплює низку гарантій, покликаних забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народних депутатів не може бути притягнено до будь-якого виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони проводять у ході реалізації депутатських повноважень. Однак з цього є виняток: депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Це має запобігати зловживанню народними обранцями своїм статусом, дисциплінувати їх, зобов'язує керуватися не емоціями, а неспростовними, юридично значущими фактами.

Депутатська недоторканність означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода має бути висловлена у відповідній постанові, прийнятій на пленарному засіданні парламенту.

Депутатська недоторканність поширюється на членів практично всіх парламентів світу, але її зміст може відрізнятися від змісту недоторканності народних депутатів України. Так, у Росії та деяких інших країнах депутата можна затримати, заарештувати, обшукати, якщо він затриманий на місці вчинення злочину, без звернення до парламенту за одержанням згоди на це.

Важливим елементом статусу народного депутата є так званий вільний депутатський мандат. Вільний депутатський мандат означає,

_________________________________________________________ 143

що народний депутат є представником усього населення України, а не лише своїх виборців, і не може бути відкликаний своїми виборцями (з цієї підстави його повноваження не можуть бути достроково припинені). Проте це зовсім не означає, що парламентарій не має ніяких обов'язків перед народом України та своїми виборцями. Закон України "Про статус народного депутата України" зобов'язує депутата дбати про благо України і добробут українського народу, розглядати звернення виборців та постійно підтримувати зв'язки з ними. Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

Народні депутати України наділені широкими повноваженнями, їм, зокрема, надається:

• право голосу у Верховній Раді;

• право обирати і бути обраними в органи Верховної Ради;

• право об'єднуватися і входити до однієї з депутатських
фракцій (груп);

• право законодавчої ініціативи у Верховній Раді;

• право порушувати питання про перевірку діяльності
підприємств, установ, організацій, розташованих на
території України, щодо яких є дані про порушення ними
чинного законодавства.

Однією з важливих форм депутатської діяльності є депутатський запит — звернення народного депутата до Президента України, органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, керівників інших органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування щодо надання офіційно­го пояснення з питань, які належать до їхньої компетенції. Відповідно до регламенту депутатський запит у письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради, оголошується ним на засіданні та передається до Секре­таріату, який зобов'язаний негайно надіслати текст запиту відповідному адресату. Офіційна письмова відповідь на запит повинна бути надіслана Голові Верховної Ради України та депутатові, який його вніс.

Народний депутат має право відвідувати будь-які державні органи, органи об'єднань громадян, підприємства, установи й організації з питань депутатської діяльності і одержувати від них повну і достовірну інформацію з цих питань. Народний депутат користується також правом невідкладного прийому керівниками та посадовими особами державних органів і установ тощо. Постійну допомогу народним депутатам надають помічники-консультанти.

144________________________________________

ТЕМА 16. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ