ТЕМА 20. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ТА АДВОКАТУРА



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 20. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ТА АДВОКАТУРА



$39. Поняття правоохоронних органів

Серед численних напрямів державної діяльності важливе місце посідає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону та захист суверенітету, політичної системи, територіальної цілісності України, прав і законних інтересів громадян, державних і громадських організацій. Правоохоронні органи — це органи, наділені державою повноваженнями щодо охо­рони суспільних відносин, урегульованих правом. Правоохоронні органи можуть бути державними і недержавними. До державних правоохоронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи Міністерства юстиції України, органи охорони державного кордону, митні органи, органи податкової служби та ін. До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, недержавні охоронні, розшукові та інші установи.

Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки судова діяльність є самостійною гілкою державної влади, всі ж інші правоохоронні органи належать до виконавчої влади або займають самостійне місце в державному механізмі.

Організація та діяльність правоохоронних органів регулюються Конституцією України, законами та іншими нормативними актами.

Прокуратура України

Прокуратура України становить єдину централізовану систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання дер­жавного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадян або держави в суді, а також нагляд за дотриманням законів. Організація, повноваження та порядок діяльності органів прокуратури визнача­ються Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. Цей Закон має п'ять розділів:

I. Загальні положення.

II. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури.


190_____________________________________________

III. Прокурорський нагляд.

1. Загальний нагляд.

2. Нагляд за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу
зі злочинністю.

3. Участь прокурора в розгляді справ у судах.

4. Нагляд за дотриманням законів у місцях застосування заходів
примусового характеру.

 

IV. Кадри органів прокуратури.

V. Інші питання організації і діяльності органів прокуратури.
Систему органів прокуратури складають: Генеральна

прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні, прокуратури міст Києва і Севастополя, міські, районні, районні в містах, міжрайонні та військові прокуратури. Очолює прокуратуру Генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом, за згодою Верховної Ради, а звільняється з посади Президентом. Всі інші прокурори призначаються і звільняються Генеральним прокурором. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів, займатися підприємницькою діяльністю.

Законом України "Про прокуратуру" передбачено створення й інших спеціалізованих прокуратур. До них належать: спеціальні про­куратури; транспортні прокуратури; природоохоронні прокуратури; прокуратури з нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах та ін.

Важливе значення має забезпечення прокуратурою виявлення і розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них. Прокуратура здійснює так званий загальний нагляд за дотриманням законів; проте прокуратура не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Прокурор може опротестовувати підзаконні нормативні акти, судові рішення і вироки тощо. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.

Конституцією України внесено зміни у визначення напрямів і обсягу діяльності прокуратури. Конституція покладає на прокуратуру:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді;

• нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове
слідство;


_________________________________________________________ 191

• нагляд за дотриманням законів при виконанні судових
рішень у кримінальних справах, а також при інших заходах
примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої
свободи громадян.

Підтримуючи обвинувачення в суді, прокурор привселюдно звинувачує підсудного та наполягає на застосуванні до нього справедливого покарання, допомагає суду у кваліфікованому вирішенні справи, привертає увагу до причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Правовий статус міліції

Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Загальні засади організації та діяльності міліції регламентуються Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. (зі змінами і доповненнями). До складу міліції зокрема входять такі підрозділи:

• кримінальна міліція;

• міліція громадської безпеки;

• транспортна міліція;

• державтоінспекція;

• міліція охорони;

• ветеринарна міліція;

• спеціальна міліція;

• кримінальна міліція у справах неповнолітніх.

Міліція входить до структури Міністерства внутрішніх справ. За рішенням органів місцевого самоврядування може створюватися "Місцева міліція". До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-патрульної служби, служби дільничних інспекторів, а також приймальники-розподільники для неповнолітніх, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво тощо.

На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні виконувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину.


192________________________________________

Основними завданнями міліції є:

• забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх
прав, свобод і законних інтересів;

• запобігання правопорушенням та їх припинення;

• охорона і забезпечення громадського порядку;

• виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх
вчинили;

• забезпечення безпеки дорожнього руху;

• захист власності від злочинних посягань;

• виконання кримінальних покарань.

Для виконання своїх обов'язків міліція має право:

• вимагати припинення протиправних дій;

• перевіряти у підозрілих осіб документи, затримувати їх;

• складати протоколи про правопорушення;

• проводити дізнання;

• виконувати вказівки прокурора, слідчого;

• вести оперативно-розшукову діяльність;

• проводити огляди;

• перевіряти технічний стан автотранспорту;

• користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.

У передбачених законом випадках при виконанні покладених на неї функцій міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:

• до жінок з явними ознаками вагітності;

• до осіб похилого віку або з вираженими ознаками
інвалідності;

• до малолітніх.

Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад, що загрожує життю і здоров'ю людей, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.

Служба безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Правовою основою діяльності Служби безпеки є Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р.


_________________________________________________________ 193

Закон складається з семи розділів.

1. Загальні положення.

2. Система і організація діяльності Служби безпеки.

3. Кадри Служби безпеки.

4. Повноваження Служби безпеки.

5. Соціальний і правовий захист військовослужбовців і
працівників Служби безпеки.

6. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки.

7. Відповідальність за порушення у сфері діяльності Служби
безпеки.

До органів СБУ приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.

На Службу безпеки покладається захист державного сувереніте­ту, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Завданнями Служби безпеки також є: запобігання злочи­нам проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованій злочинній діяльності у сфері управління та економіки, легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, виявлення, припинення та розкриття їх.

Служба безпеки України підзвітна Президентові України й підконтрольна Верховній Раді України. Діяльність Служби безпеки має здійснюватися на основі дотримання прав і свобод людини, позапартійності та відповідальності перед народом.

При виконанні своїх функцій Служба безпеки, як і міліція, органи Прикордонної служби та ряд інших визначених законом органів, можуть вдаватися до оперативно-розшукової діяльності.

§93* Поняття оперативно-розшукової діяльності

Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошуків, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. її здійснення будується на засадах законності, дотримання

13 — 5-1314


194______________________________________ —

прав і свобод людини та громадянина, взаємодії з органами управління та населенням.

Ця діяльність регламентується Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р., згідно з яким до неї можна вдаватися за наявності, зокрема, таких підстав:

• достатня інформація про злочини, що готуються або вже
вчинені невстановленими особами;

• запити повноважних державних органів, установ та
організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до
державної, військової та службової таємниць;

• потреба в одержанні розвідувальної інформації в інтересах
безпеки суспільства і держави.

§94. Органи юстиції

Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який організує здійснення державної правової політики, керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток.

Основними завданнями Міністерства юстиції є:

1) організація здійснення державної правової політики;

2) забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у
певній сфері;

3) підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства,
його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів
та міжнародних договорів України з правових питань, проведення
правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна
реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного
реєстру таких актів;

4) планування за пропозиціями інших центральних органів
виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

5) забезпечення реалізації державної правової політики,
державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та
міграційних відносин;

6) організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів
загальної юрисдикції, організація виконання рішень судів та інших
органів, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя;

7) організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів
громадянського стану;


_________________________________________________________ 195

8) розвиток правової інформатизації, формування у громадян
правового світогляду;

9) здійснення міжнародно-правового співробітництва.
Органами Міністерства юстиції України, зокрема, є:

• Головне управління юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим;

• обласні управління юстиції;

• Київське міське управління юстиції;

• Севастопольське міське управління юстиції;

• районні управління юстиції;

• науково-дослідні інститути судових експертиз (Київ, Львів,
Донецьк, Одеса, Харків).

Очолюють місцеві органи юстиції начальники управлінь, які призначаються Міністерством юстиції України.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.55.22 (0.013 с.)