Концепції ефективності управління

Концепція	Характеристика
Цільова концепція ефективності управління	Згідно якої діяльність організації спрямована на досягнення певних цілей, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення поставлених цілей
Функціональна концепція ефективності управління	Згідно якої ефективність управління характеризує співставлення результатів і витрат самої системи управління. Однак застосування цієї концепції в організаціях невиробничої сфери є дуже складним і не розв’язує питань із визначення результату діяльності організації.
Системна концепція ефективності управління	Згідно якої на результати діяльності організації впливають як внутрішні чинники, так і фактори зовнішнього середовища, а ефективність управління характеризує ступінь адаптації організації до свого зовнішнього середовища.
Концепція ефективності управління на основі досягнення"балансу інтересів"	Згідно якої діяльність організації спрямована на задоволення очікувань, сподівань і потреб (інтересів) усіх індивідуумів і груп, які взаємодіють в організації та з організацією, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у діяльності організації індивідуумів і груп.
Композиційна концепція ефективності управління	Згідно якої ефективність управління визначається ступенем впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому
Концепція EVA (Economic Value Added) - економічна додана вартість.	Показник EVA визначається як різниця між чистим прибутком і вартістю використаного для її одержання власного капіталу суб’єкта господарської діяльності. Точно визначивши вартість використання власного капіталу, можна ефективніше розподіляти його й виявляти нерентабельні господарські підрозділи, які фінансуються за рахунок прибуткових
Метод DEA (Data envelopment analysis) – аналіз оболонки даних	Суть якого полягає у зіставленні фактичного показника продуктивності (продукція/ресурси) з максимально можливим виходом продукції за даної кількості ресурсів.

Аналіз концепцій показує, що на сьогодні неможливо визначити єдину концепцію ефективності, що повністю задовольняла б потреби в оцінці діяльності всіх організацій та установ. Тому при визначенні ефективності управління необхідно обирати концепцію, доцільну для використання за конкретних умов.

При цьому потрібно пам’ятати, що результат управлінської праці виражається не тільки економічним, але й соціальним ефектом. Згідно ст. 1 Конституції – Україна визначена як соціальна держава. Соціальний ефект управління частіше визначається наступними показниками: приріст доходу робітників; підвищення ступеню задоволення фізіологічних, соціальних та духовних потреб робітників; підвищення ступеню безпеки робітників; збільшення робочих місць; підвищення кваліфікації робітників; покращення умов праці та відпочинку; тривалість життя робітників. Соціальна ефективність державного управління розкриває результати функціонування системи, тобто сукупності суб'єкта і керованих об'єктів державного управління, і полягає в тому, наскільки повно зусилля, витрачені суб’єктом управління і суспільством на розв’язання поставлених проблем, реалізовані в соціально значущих кінцевих результатах.

 

Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον – здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω – розділяю, розрізняю) – мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.

Критерії – це «певні ознаки істинності, на основі яких здійснюється оцінка, пізнання, управління, оптимізація тощо». Cурмін, Ю. П.Майстерня вченого: підруч. для науковця / Ю. П. Сурмін. – К.: Навч.-метод. центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 302 с.

 

На думку авторів соціальна ефективність державного управління визначається не тільки витратами для реалізації мети, тобто можливостями держави задовольняти суспільні потреби, вона залежить від тих перетворень в суспільстві, які відбивають поліпшення соціального середовища, підвищують якість життя людей. Таким чином, соціальна ефективність управління може бути визначена за допомогою співвідношення створених та спожитих суспільних благ.

Визначивши поняття «ефективність державного управління», переходимо до з'ясування терміну – «критерій ефективності», який є похідним від поняття «цінність», яке вказує на суспільне значення соціальних явищ. Критерії є одним з інструментів, що використовуються як для самої організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, так і для їх якісної самооцінки. Критерії ефективності становлять собою ознаки, сторони, прояви управління, аналізуючи рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільства. Критерій ефективності управління можна сформулювати як рівень досягнення цілей управління, міри досягнення об'єктом управління бажаного стану.

Поняття «критерій ефективності» державного управління має на увазі ознаку або сукупність ознак, на підставі яких оцінюється ефективність системи управління в цілому, а також окремих управлінських рішень [53]. Беручи до уваги зазначене, розрізняють три основних ознаки ефективності державного управління:

- загальну соціальну ефективність державного управління;

- ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління (спеціальну ефективність державного управління);

- ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб (конкретну соціальну ефективність).

Щодо соціальної ефективності, то основними критеріями її оцінки на рівні держави повинні бути не проміжні результати, такі як збільшення валового внутрішнього продукту, або зниження інфляції, а кінцеві – у вигляді зростання добробуту громадян, збільшення тривалості здорового життя, підвищення рівня безпеки як індивідуальної, так і національної.

Таким чином, к ритерії загальної соціальної ефективності державного управління – це ті, які дають можливість бачити і, бажано, вимірювати досягнутий через державне управління рівень задоволення назрілих потреб, інтересів і цілей суспільства, окремої соціальної групи, конкретної особи. Тобто мають включати не тільки результати суспільного виробництва, а й соціальні наслідки їх споживання, не тільки економічні, а й соціальні, духовно-ідеологічні, психологічні, політичні, історичні, екологічні, демографічні явища, тобто весь спектр явищ, відносин і процесів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини [33, с. 154].

На думку Г.Атаманчука критерії загальної соціальної ефективності державного управління складають найбільш узагальнюючий і визначальний клас. Вони розкривають функціонування системи, тобто сукупності суб'єкта і керованих об’єктів державного управління. Критерії дозволяють визначить головне: зв’язаність державного управління і суспільства і підготовленість першого до забезпечення динаміки гармонійності стану і розвитку останнього. До критеріїв загальної соціальної ефективності державного управління можна віднести:

- рівень продуктивності праці, співвіднесений зі світовими параметрами за її відповідними видами;

- темпи і масштаби приросту національного багатства, обчислювальні за методикою ООН;

- рівень життя людей у розрахунку на душу населення і розбивкою доходів різних категорій, а також у порівняні зі стандартами розвинутих країн;

впорядкованість, безпека і надійність суспільних відносин, їх відтворення з наростаючим позитивним результатом [9, с. 480-481].

Загальна соціальна ефективність державного управління досягається зусиллям двох складових компонентів системи: держави у вигляді її органів та посадових осіб і суспільства, його керованих об'єктів і самоуправлінських структур.