Характеристика правопорушень



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика правопорушень



Правопорушення Характеристика
Пряме порушення чинних нормативно-правових актів Порушення публічним службовцем встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (ст.172-4 ЗУ ДС).
Невиконання вимог чинних нормативно-правових актів Стаття 42 Закону України “Про місцеве самоврядування” вимагає: міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.
Неналежне виконання вимог чинних нормативно-правових актів Загальним правилом, яке слугує підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності службовців, є порушення трудової дисципліни, зокрема, невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень керівника органу влади, якщо вони мають законний характер.
Несвоєчасне виконання вимог чинних нормативно-правових актів Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (ст.172-6 КУпАП).

Правопорушення – це відхилення від норми (правил) поведінки, встановленої в законі або іншому нормативно-правовому акті.

 

В Конституції України (cт. 58) закріплений такий принцип: “Ніхто не може відповідати за дію чи бездіяльність, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення”. Цей принцип прямо забороняє породжену практикою радянської держави приказку “була б людина, а статейка знайдеться”.

Правопорушення тягне за собою негативні наслідки для правопорушника у вигляді обмеження його прав (позбавлення волі, батьківських прав тощо) або покладення на нього додаткових обов’язків (сплата пені, здійснення певних дій тощо).

 

Відповідальність державних службовців настає за порушення законності та службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання ними посадових обов'язків. До державних службовців за вчиненні ними правопорушення, тобто за дії, що юридично визнані протиправними застосовуються ті чи інші покарання, стягнення, передбачені законодавством. Залежно від видів правопорушень (поділяються на злочини та провини (делікти)) законодавство передбачає в міру необхідності застосування юридичної відповідальності державних службовців, а саме кримінальної, адміністративної, матеріальної та дисциплінарної.

Кримінальна відповідальність – полягає в застосуванні виду й міри кримінального покарання до винної у вчиненні злочину фізичної особи. Законодавством передбачено кримінальну відповідальність посадових осіб за зловживання посадовими повноваженнями, перевищення посадових повноважень, відмову в наданні інформації, присвоєння повноважень посадової особи, незаконну участь у підприємницькій діяльності, одержання хабара, дачу хабара, службовий підлог і халатність. Залежно від характеру цих суспільно небезпечних дій суд призначає різні міри кримінального покарання, у тому числі позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

 

Є певні особливості застосування інституту юридичної відповідальності публічних службовців залежно від території, регіону, області України. Ці особливості проявляються у значних кількісних розбіжностях щодо випадків кримінальної відповідальності службовців залежності від територіального принципу.

Найменше виявлено випадків притягнення до кримінальної відповідальності публічних службовців на сході та півдні України.

Так, в Луганській області, взагалі, не виявлено жодного рішення суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності публічного службовця за період з 2009 по 2011 рік.

У Донецькій, Запорізькій, Одеській та Автономній Республіці Крим під час дослідження виявлено незначну кількість судових рішень щодо притягнення до кримінальної відповідальності публічних службовців.

У Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях більша кількість випадків притягнення до кримінальної відповідальності публічних службовців.

Єдиним регіоном південного сходу України, де виявлено значну кількість рішень з притягненням до відповідальності службовців в порівнянні з вищенаведеними регіонами є Херсонська область: практично по кожній із досліджуваних статей Кримінального кодексу України в цій області до кримінальної відповідальності притягалася значна кількість державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування.

Але найбільше судових рішень щодо кримінальної відповідальності вказаних службовців було виявлено на заході, півночі та в центральній частині України.

 

Адміністративна відповідальність – полягає в накладенні на винних фізичних осіб (в окремих випадках – юридичних осіб), які порушили правила поведінки, що діють у сфері державного управління та інших урегульованих адміністративним законодавством сферах, адміністративних стягнень (штраф, втрати спеціальних прав, попередження та ін).

Що стосується державних службовців, то вони є спеціальними суб'єктами адміністративної відповідальності, тому підставою для їх адміністративної відповідальності є порушення загальнообов'язкових правил, передбачених законами України прямої дії, іншими нормативними актами, якщо дотримання цих правил визначено за посадовий обов'язок державного службовця. До державних службовців застосовуються лише два види адміністративних покарань: попередження і штраф.

 

Приклад з практики:

До адміністративної відповідальності за ненадання інформації на запит, суди України притягували:

1) службовців, які відповідно до наказу керівника органу призначені відповідальними особами з питань запитів на інформацію;

2) службовців, в посадові обов’язки яких входить відповідати на запити на інформацію;

3) керівників органів влади, якщо вони не призначили таких відповідальних осіб.

 

Адміністративна відповідальність застосовується органами або посадовими особами, з якими порушник не пов'язаний відносинами підлеглості по роботі чи по службі (суддями, державними інспекторами з охорони праці, інспекторами державної протипожежної служби, головними санітарними лікарями та ін.).

Матеріальна відповідальність – різновид юридичної відповідальності працівника за майнову (матеріальну) шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків. Матеріальна відповідальність передбачає відшкодування винним державним службовцем завданих ним збитків.

 

Приклад з практики:

Витяг з Ухвали ВСУ від 8 квітня 2004 р.: Постановляючи рішення про стягнення 1 500 грн моральної шкоди на користь позивачки (місцевий суд) і скасовуючи таке рішення в цій частині (Апеляційний суд), не зазначили, які саме протиправні діяння державного виконавця, вчинені після подання стягувачем заяви про примусове виконання судового рішення, що вступило в законну силу, перебувають у причинному зв’язку зі шкодою, що дійсно настала й підлягає компенсації, та не навели її розрахунок.

Тобто суди на порушення вимог п.6 ст.203, п. 8 ст. 314 ЦПК України не встановили факти, що підлягали встановленню.

Для перевірки вимог позивачки й заперечень відповідачів суду слід додатково витребувати копію виконавчого провадження й запропонувати позивачці надати докази настання та розміру моральної шкоди, що підлягає компенсації, і відповідно до цього вирішити спір.

 

Дисциплінарна відповідальність – здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств, установ, організацій дисциплінарних стягнень внаслідок порушення дисципліни. Розрізняють види дисциплінарної відповідальності: трудову, військову, службову, навчальну та ін.

 

  Невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків Це може проявитись в недотриманні різноманітних правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень керівника органу влади тощо. Приклад з практики: У 2010 році службовця Галицької районної адміністрації Львівської міської ради притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді затримки до одного року у присвоєнні чергового рангу, оскільки він не надав відповіді на запит на інформацію громадської організації. Підставою накладення стягнення була скарга громадської організації до львівського міського голови.

 

Дисциплінарна відповідальність – це застосування заходів дисциплінарного впливу в порядку службового підпорядкування за винні порушення правил державної служби, що не підпадають під дію кримінальної відповідальності. На відміну від інших громадян до державних службовців можуть бути застосовані: попередження про неповну службову відповідність, затримання присвоєння чергового рангу).

 

    Перевищення своїх повноважень Це правопорушення випливає зі спеціального правового статусу державного службовця. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (ст.19 Конституції України). Приклад з практики: Наказом Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим від 15.12.2011р. № 750 “Про оголошення догани” притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного державного податкового ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб, оскільки вона проводила фото-, відео-, зйомку документів ДПІ в м. Алушті, посадових осіб інспекції, а також кабінетів адміністративної будівлі ДПІ в м. Алушті, що є порушенням п. 3.14. Інструкції «З організації пропускного режиму та забезпечення режимних заходів на території адміністративного будинку ДПІ в м. Алушті».

 

Дисциплінарні стягненняможуть накладатися на державного службовця за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов'язків (посадова провина – протиправне винне невиконання чи неналежне виконання державним службовцем покладених на нього обов'язків (порушення трудової дисципліни), яке не тягне за собою кримінальної відповідальності). При цьому необхідно врахувати, що дисциплінарну відповідальність може бути накладено і на тих державних службовців, хто надав інформацію, що спонукала до незаконних дій. Найбільш серйозними посадовими провинами є ті, що призводять до порушення або невиконання законів, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та рішень судів. Крім перелічених, можуть бути й інші випадки невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов'язків, що розцінюються як посадова провина.

Видами дисциплінарних стягнень єзауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення.

 

Приклад з практики:

17.03.08 Голова Центральної виборчої комісії видав розпорядження «Про проведення службового розслідування» з метою перевірки наявності фактів перевищення службових повноважень заступником Голови Центральної виборчої комісії. Проте, суд скасував це рішення, оскільки таке розслідування може призначати тільки орган влади (посадова особа), що обрав цього члена ЦВК на посаду. У тому випадку, це була Верховна Рада України. Голова ж ЦВК є членом Комісії і не наділений будь-якими повноваженнями стосовно інших членів ЦВК, крім звернення з поданням про дострокове припинення їхніх повноважень з підстав, передбачених законом. З цих та інших підстав оскаржуване розпорядження визнане таким, що прийняте з порушенням законодавства та перевищенням головою ЦВК своїх повноважень.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, які приймають на роботу (ст.147.1 КЗпП).

 

Дисциплінарне стягнення накладається органом державної влади або його керівником, які мають право на призначення державного службовця на посаду. Державний службовець, який скоїв службову провину, може бути тимчасово (не більше місяця), до вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність, відсторонений від виконання службових обов'язків зі збереженням заробітної плати. Орган державної влади (посадова особа), який застосував покарання, може зняти його до закінчення року за власною ініціативою, за клопотанням безпосереднього керівника чи трудового колективу, якщо покараний не вчинив нового проступку й виявив себе як сумлінний працівник.

 

Переважно основою притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності є службові розслідування, які регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року «Про затвердження Порядку службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Результати такого службового розслідування є підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як правило, до компетенції органів влади, що проводять розслідування, не входять повноваження з’ясовувати мотиви порушення законодавства. Тому на практиці матеріали розслідування, які виявляють серйозні порушення, передають до правоохронних органів або прокуратури.

 

 

Рис. 7.1. Випадки у яких проводять службові розслідування

 

Також рішенняорганів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та їх об'єднань, громадських об'єднань чи посадових осіб, державних службовців можуть бути оскаржені через суд, якщо внаслідок цих дій:

- порушено права й свободи громадян;

- створено перепони для реалізації громадянином його прав і свобод;

- незаконно накладено на громадянина будь-який обов'язок або він незаконно притягнений до будь-якої відповідальності.

Громадянин має право оскаржити також бездіяльність посадових осіб, державних службовців, якщо це призвело до названих вище наслідків. Громадянин має право одержати, а посадові особи, державні службовці зобов'язані надати йому можливість ознайомитися з документами та матеріалами, що безпосередньо торкаються його прав і свобод, якщо немає передбачених законом обмежень на інформацію, що міститься в цих документах і матеріалах.

Суд, встановивши обґрунтованість скарги громадянина, визначає відповідальність посадової особи, державного службовця за рішення, що спричинили порушення прав і свобод громадянина. Щодо державних службовців, які прийняли рішення, що визнані незаконними, суд визначає передбачену законом міру відповідальності, аж до подання про звільнення. Відповідальність може бути накладена як на тих, чиї рішення визнано незаконними, так і на тих, хто надав інформацію для незаконних дій.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке законність в державному управлінні?

2. Проаналізуйте види і процедури забезпечення відповідальності у забезпеченні законності.

3. В чому полягає суть принципу законності в державному управлінні?

4. Що складає основу правового статусу органу державної влади?

5. Чи існує, на Вашу думку, необхідність запровадження інституту адміністративної юстиції в Україні?

6. Чи достатнім, на Вашу думку, є соціальний і правовий захист державних службовців? Свою думку обґрунтуйте.

Словник термінів:

Адміністративна відповідальність– видюридичної відповідальності у державному управлінні, яка настаєза невиконання або неналежневиконання державними службовцями своїх обов'язків, тобто за здійснення адміністративногоправопорушення.

Відповідальність державних службовців – встановлена законодавством України відповідальність державного службовця за свої вчинки і дії. Відповідно до законодавства і залежно від характеру правопорушення (провини) може бути дисциплінарною, адміністративною, цивільно-правовою та кримінальною.

Дисциплінарна відповідальність державних службовців – відповідальність, яка здійснюється у формі дисциплінарних стягнень, що накладаються за невиконання або виконання неналежним чином державним службовцем покладених на нього обов'язків, у формі зауваження, догани, суворої догани, попередження про неповну службову відповідальність, звільнення.

Юридична відповідальність – дотримання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, положень тощо, які визначають межі, норми, засади функціонування організацій.

Матеріали для семінарського заняття:

Завдання 1.

Охарактеризуйте засоби забезпечення законності в державному управлінні. Назвіть приклади правових колізій, що виникають під час прийняття управлінських рішень.

Завдання 2.

Обґрунтуйте співвідношення законності, раціональності й правопорядку в державному управлінні.

Завдання 3.

Проаналізуйте негативні тенденції бюрократизації державного управління, а також правові засоби упередження й подолання негативних тенденцій.

Завдання 4.

Які види службових злочинів можна знайти у чинному Кримінальному Кодексі України?

Завдання 5.

Як Ви розумієте вислів філософа Платона «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон немає сили і перебуває під чиєюсь владою»?

Завдання 6.

Чи був правий грузинський мислитель М. Мамардашвілі, коли стверджував, що «правами володіє той, хто володіє собою»?

Тестові завдання для перевірки знань:

1. Дисципліна в державному управлінні, що розглядається як фактична поведінка персоналу органів державної влади та органів місцевого самоврядування і формує чотири основні показники державного управління – це:

а) системність;

б) масштабність;

в) результативність;

г) ефективність;

д) раціональність.

Який із зазначених показників є хибним?

2. Законність і дисципліна в державному управлінні формуються на основі взаємодії трьох складових. Із зазначених складових зайвою є така:

а) усвідомлення обов’язку;

б) оцінка поведінки;

в) накладання санкцій;

г) відповідність програмі владної коаліції.

3. Вид адміністративних стягнень, що не застосовується до державних службовців:

а) попередження про неповну службову відповідність;

б) штраф;

в) догана;

г) звільнення.

4. Законодавство не передбачає застосування такої відповідальності державних службовців:

а) службової;

б) дисциплінарної;

в) адміністративної;

г) матеріальної;

д) кримінальної.

5. Основними принципами державної служби, що передбачені Законом України “Про державну службу” є:

а) пріоритети прав людини і громадянина;

б) служіння територіальній громаді;

в) врахування місцевих та державних інтересів;

г) демократизму і законності;

д) персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;

е) верховенства права.

6. У разі неналежного виконання службових обов’язків присвоєння чергового рангу державному службовцю може бути призупинено на:

а) два роки;

б) один рік;

в) три місяці;

г) шість місяців;

д) власний варіант.

7. Невиконання державним службовцем службових обов’язків, яке заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, є підставою для:

а) притягнення державного службовця до кримінальної відповідальності;

б) припинення державної служби;

в) відсторонення від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати;

г) відсторонення від виконання повноважень за посадою без збереження заробітної плати;

д) переведення державного службовця на нижчу посаду.

8. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не може перевищувати:

а) двох тижнів;

б) одного місяця;

в) двох місяців;

г) шість місяців;

д) власний варіант.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.160.86 (0.01 с.)