Службове розслідування щодо державних службовців

Порядок проведення службового рослідування щодо держав­них службовців визначається Порядком проведення службово­го розслідування стосовно державних службовців, затвердже­ного Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р.¹ (далі — Порядок).

Порядок передбачає вичерпний перелік підстав для його проведення:

— у разі невиконання або неналежного виконання ними
службових обов'язків, перевищення своїх повноважень,
що призвело до людських жертв або заподіяло значної
матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі,
підприємству, установі, організації або об'єднанню грома­
дян;

— у разі недодержання ними законодавства про державну
службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики по­
ведінки;

— на вимогу державного службовця з метою зняття безпід­
ставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Службове рослідування проводиться за рішенням вищих по­садових осіб України, Першого віце-прем'єр-міністра України, керівника державного органу (посадової особи), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого проводиться розслідування. Чинне законодавство передбачає, що Головдерж-служба може проводити службове розслідування за дорученням вищих посадових осіб України та Першого віце-прем'єр-міністра України. Водночас, Головдержслужба може приймати рішення щодо проведення службового розслідування у разі безпосеред­нього звернення до неї державного службовця.

 

312

Пункт 8 Постанови Верховного Суду України «Про застосування Конс­титуції України при здійсненні правосуддя» / Постанови Пленуму Верховного Суду України. — Т. 1. — К., 2000.

Офіційний вісник України. — 2000. — № 24. — Ст. 1004.

Керівник державного органу, за рішенням якого проводиться службове розслідування, контролює роботу комісії і в разі не­обхідності може давати обов'язкові для виконання доручення.

У рішенні про проведення службового розслідування вка­зується голова комісії, інші члени комісії, мета, дата початку і закінчення службового розслідування. При цьому, термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців. У низці випадків може передбачатися й інший термін прове­дення розслідування.

Для проведення службового розслідування створюється комі­сія, склад якої затверджується керівником державного органу, або вищою посадовою особою, яка призначила державного службовця на посаду. До участі у проведенні розслідування можуть залучатися вчені, працівники державних органів, орга­нів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організа­цій. Водночас, до участі в роботі комісії не повинні залучатися посадові особи державного органу, якщо обставини свідчать про їхню особисту заінтересованість у результатах розслідування.

Чинне законодавство передбачає процесуально-правовий статус членів комісії, який включає в себе права, обов'язки та відповідальність. Зокрема, члени комісії мають право:

— отримувати від державних службовців, інших працівників
державного органу, в якому працює особа, стосовно якої
проводиться службове розслідування, усні або письмові
пояснення, консультації спеціалістів з питань службового
розслідування;

— ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місця відповідні
документи, у разі потреби знімати з них копії та долуча­
ти їх до матеріалів службового розслідування;

— отримувати та збирати згідно із законодавством інформа­
цію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших
юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника
державного органу, який призначив службове розсліду­
вання, або керівника державного органу, якому доручено
проведення службового розслідування.

Водночас, вони несуть персональну відповідальність за:

— повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового
розслідування;

— нерозголошення інофрмації, яка стосується цього розслі­
дування.

На час проведення службового розслідування державний службовець, за рішенням керівника державного органу, може бути відсторонений від виконання своїх посадових обов'язків, або не відсторонений. У разі відсторонення за державним службовцем зберігається заробітна плата.

Державний службовець, стосовного якого проводиться служ­бове розслідування, має право у будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати від­повідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, який ними підписується і подається на розгляд керівникові державного органу, який призначив службове роз­слідування. В акті повинно бути зазначено:

— факти і суть звинувачень або підозри, які стали підста­
вою для проведення службового розслідування, посада,
прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта,
термін служби у державному органі і перебування на
займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове
розслідування;

— висновки службового розслідування, обставини, що пом'як­
шують або обтяжують відповідальність, причини та умови,
які призвели до порушення, вжиті або запропоновані
заходи для їх усунення або обставини, які знімають з дер­
жавного службовця безпідставні звинувачення або пі­
дозру.

За результатами розгляду керівник державного органу прий­має в десятиденний термін рішення, з яким ознайомлюється державний службовець. У разі незгоди державного службовця з рішенням за результатами службового розслідування, воно може бути оскаржене в суд.

с

 

книги

1. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.
С. В. Ківалова. — Одеса: Юридична література, 2003.

2. Бахрах Д. Н. Государственная служба в Российской Федера­
ции: Учеб. пособ. — Екатеринбург, 1995.

3. Битяк Ю. П. Державна служба в СРСР і розвиток її демокра­
тичних основ: Навч. посіб. — К.: УМК ВО, 1990.

4. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'я-
нова. — К., 2002.

5. Государственная служба (комплексный подход): Учеб. пособ.
/ Под. ред. А.В.Оболонского. — М.: Дело, 1999.

6. Государственная служба основных капиталистических стран.

— М.: Наука, 1997.

7. Государственная служба Российской Федерации: Первые шаги
и перспективы / Под общ. ред. Г. В. Атаманчука. — М.: РАГС, 1997.

8. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи роз­
витку / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 1999.

9. Державне управління, державна служба і місцеве самовряду­
вання: Монографія / За заг. ред. проф. О. Оболенського. — Хмель­
ницький: Поділля, 1999.

10. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / Ниж­
ник Н. P., Цветков В. В., Леліков Г. І., КрупчанО.Д., Дубенко С. Д.

— К.: Ін-Юре, 1998.

11. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик
посад державних службовців. — К.: Соцінформ, 1999.

12. Дубенко С. Д. Державна служба в Україні: Навч. посіб. — К.:
Вид-во УАДУ, 1998.

13. Казанцев Н. М. Толковый словарь правового содержания по­
нятий государственной службы. — М.: РАГС, 1996.

14. Кивалов С. В. Таможенное право Украины. — Одесса, 1997.

15. Кивалов С. В., Додин Е. В., Кузнецов С. А. Организация подготовки
и переподготовки сотрудников таможенной службы. — Одесса, 1999.

16. Кивалов С. В., Додин Е. В., Кузнецов С. А. Материальное обес­
печение и социальная защита сотрудников таможенной службы. —
Одесса, 1999.

17. Кивалов С. В., Додин Е. В., Кузнецов С. А. Таможенная систе­
ма Украины: Учебно-методическое пособие. — Одеса, 2001.

18. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України: Нав­
чально-методичний посібник. Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса:
Юрид. літ., 2002.

 

19. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Організація державної служби в Україні:
Навчально-методичний посібник. — Одеса: Юрид. літ., 2002.

20. Ківалов С. В., Біла Л. Р., ТодощакО. В. Практикум зі спец­
курсу «Організація державної служби в Україні». — Одеса: Юрид.
літ., 2002.

21. Лазарев Б. М. Государственная служба. — М., 1993.

22. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика.
Навч. посіб. — К.: Атіка, 2003.

23. Манохин В. М. Служба и служащий в Российской Федерации:
Правовое регулирование. — М.: Юристъ, 1997.

24. Манохин В. М. Советская государственная служба. — М., 1966.

25. Овсянко Д. М. Государственная служба Российской Федера­
ции: Учеб. пособ. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2002.

26. Пахомов И. Н. Основные вопросы государственной службы в
советском административном праве: Автореф: дис.... канд. юрид.
наук. — М., 1964.

27. Пахомов И. Н. Советская государственная служба: (Понятие
и основные принципы). — Киев, 1964.

28. Пахомов И. Н. Виды советских государственных служащих,
их права и обязанности. — Львов, 1965.

29. Пахомов И. Н. Административно-правовые вопросы государст­
венной службы в СССР. — Киев, 1971.

30. Петришин А. В. Государственная служба. Историко-теорети-
ческие предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный
анализ: Монография. — Харьков: Факт, 1998.

31. Петришин А. В. Статус должностного лица: природа, структура,
специализация. — К.: УМК ВО, 1990.

32. Сергун П. П. Государственная служба в органах внутренних
дел Российской Федерации: Состояние и теория развития. — Сара­
тов, 1998.

33. Старилов Ю. Н. Государственная служба в Российской Феде­
рации. — Воронеж, 1996.

34. Старилов Ю. Н. Служебное право: Учебник. — М.: БЕК, 1996.

СТАТП

35. Авер'янов В., Дубенко С. Закон о государственной службе:
научно-практический анализ // Юридический вестник. — 1994. —
№ 4. — С. 32—33.

36. Авер'янов В., Дубенко С. Законодавче регулювання державної
служби в Україні // Уніан-право. — 1995. — №2. — С 71—78.

37. Авер'янов В. Інститут державних секретарів: від концептуаль­
ної моделі до практичного запровадження // Вісник державної
служби України. — 2002. — № 1. — С. 395—403.

38. Андрушко А. Конкурсні начала прийому на державну службу
// Вісник АУДУ. — 2001. — №2. — Ч. 1.

39. Бахрах Д. Н. Государственная служба: основные понятия, ее
составляющие, содержание, принципы // ГиП. — 1996. — №12.

40. Біла Л. Р. Поняття та ознаки державної служби / / 36. нау­
кових праць «Актуальні проблеми політики». Вип. 1—2. — Одесса:
Юрид. літ. — 1997. — С 171 — 174.

41. Била Л. Р. Особенности административной ответственности
за коррупцию // 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави
і права». Вип. 9. — Одеса: Юрид. літ. — 2001. — С 112—116.

42. Біла Л. Р. Правообмеження у державній службі // 36. нау­
кових праць «Актуальні проблеми політики». Вип. 10—11. — Одеса:
Юрид. літ., 2001. — С 51—56.

43. Біла Л. Р. Основні етапи проходження державної служби та їх
правове забезпечення // 36. наукових праць «Актуальні проблеми
держави і права». Вип. 11. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — С 358—363.

44. Біла Л. Р. Поняття державно-службових відносин та їхня пра­
вова природа // Наукові праці Одеської національної юридичної
академії. Т. 1. — Одеса: Юрид. літ. — 2002. — С 171 — 184.

45. Біла Л. Р. Конкурсне провадження у державній службі
// Митна справа. — 2002. — № 5. — С 93—98.

46. Біла Л. Р. Атестаційне провадження у державній службі
// 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави і права». Вип. 16.
— Одеса: Юрид. літ. — 2001. — С 296—302.

47. Біла Л. Р. Система критеріїв щодо оцінки відповідності
державного службовця займаній посаді // Наукові праці Одеської
національної юридичної академії. Т. 2. — Одеса: Юрид. літ., 2003. —
С 11—18.

48. Бедний О. І. Поняття та механізм атестації державних службов­
ців // 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави і права».
Вип. 11. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — С 405—408.

 

49. Бедний О. І. Обрання як спосіб заміщення вакантних посад на
службі в органах місцевого самоврядування / / 36. наукових праць «Ак­
туальні проблеми держави і права». Вип. 16. — Одеса: Юрид. літ, 2001.

50. Бедний О. І. Розвиток інституту служби в органах місцевого са­
моврядування в Україні / / Матеріали VI Міжнародної науково-методи­
чної конференції «Удосконалення підготовки фахівців». 28—ЗО травня
2001 р. — Одеса: Астропринт, 2001. — С 26—27.

51. Бедний О. І. Підстави припинення служби в органах місцевого
самоврядування: питання класифікації // Митна справа. — 2003. —
№ 1. — С 77—79.

52. Бедний 0.1. Інституціоналізація служби в органах місцевого
самоврядування в контексті адміністративної реформи в Україні //
Юридичний вісник. — 2003. — № 1. — С 89—92.

53. Бельский К. С. О концепции реформы государственной служ­
бы в России // ГиП. — 1994. — №4.

54. Бойцова В. В., Бойцова Л. В. Политическая нейтральность го­
сударственных служащих в Англии // ГиП. — 1992. — №9.

55. Воронько О. Державна кадрова політика України: її формуван­
ня та принципи // Вісник УАДУ. — 1999. — № 4. — С 60—68.

56. Габринидзе Б. Н., Колонда В. И. Принцип профессионализма
в государственной службе // ГиП — 1995. — № 12.

57. Додин Е. В. Актуальные проблемы теории и практики адми­
нистративной ответственности // Сов. ГиП. — 1990. — №11.

58. Картузова И. А. Дисциплинарная ответственность государст­
венных служащих: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — Одесса,
1999.

59. Картузова I. О. Поводи до збудження дисциплінарного про­
вадження відносно державних службовців // 36. наукових праць
«Актуальні проблеми держави і права». Вип. 12. — Одеса: Юрид. літ.
— 2002. — С 122—126.

60. Кивалов С. В. Дисциплинарная и материальная ответствен­
ность должностных лиц таможенных органов // 36. наукових праць
Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова. — Одеса, 1996.

61. Кивалов С. В. Служба в таможенных органах как вид государст­
венной службы Украины // Юридичний вісник. — Одеса, 1996. — №6.

62. Кивалов С. В. Прохождение службы должностными лицами
таможенных органов // Вісник Одеського державного університету
ім. 1.1. Мечникова. — Одеса, 1997. — № 1.

63. Ківалов С. В. До питання про проект Закону України «Про
центральні органи виконавчої влади» / / 36. наукових праць «Актуальні
проблеми держави і права». Вип. 12. — Одеса: Юрид. літ., 2001. —
С 3—9.

64. Кивалов С. В. Кодекс судебной чести / / Человек и закон. —
2002. — №1.

65. Ківалов С. В. Правовий статус державного секретаря міністер­
ства // 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави і права».
Вип. 16. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — С 288—292.

66. Кивалов С. В. Предупреждение коррупции в таможенных ор­
ганах службы // Митна справа. — 2003. — №3. — С 6—9.

67. Коваленко В. Яким бути новому закону України «Про дер­
жавну службу»: деякі питання теорії і практики законотворення
// Право України. — 2000. — №6. — С 85—90.

68. Коцемір В. Професійно-кваліфікаційна характеристика, поса­
дова інструкція як основа роботи з державними службовцями
// Вісник УАДУ. — 2001. — №2. — Ч. 1. — С 376—383

69. Кульбаіина О. Співвідношення понять «службовець» і «держав­
ний службовець» у законодавстві України // Право України. —
1999. — №4.

70. Ноздрачев А. Ф. Правоограничения государственных служа­
щих в России // Право и экономика. — 1995. — №11 —12, 15.

71. Ноздрачев А. Ф. Тайна на государственной службе // Право
и экономика. — 1995. — №27—28.

72. Ноздрачев А. Ф. Управление государственной службой // Право
и экономика. — 1996. — №11 —12.

73. Оболенський О. Принцип професіоналізму в державній службі
// Вісник державної служби. — 1998. — № 1.

74. Оболенський О., Присенко М., Гриненко В., Мельниченко О.
Концептуальні основи формування професійно-кваліфікаційних харак­
теристик державних службовців // Вісник державної служби. —
1998. — №2.

75. Пахомов И. Н. Развитие демократических принципов государ­
ственной службы в современный период // Сов. ГиП. — 1964. —
№7.

76. Тодощак О. В. Державний захист службовців митних органів
// 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави і права».
Вип. 11. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — С 399—402.

77. Тодощак О. В. Адміністративно-правовий захист службовців
митних органів / / 36. наукових праць «Актуальні проблеми держави
і права». Вип. 12. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — С 111—115.

78. Тодощак О. В. Особливості захисту соціальних прав
службовців митних органів України / / 36. наукових праць «Ак­
туальні проблеми політики». Вип. 12. — Одеса: Юрид. літ., 2001. —
С 334—337.

 

79. Тодощак О. В. Організаційно-правові засади управління підго­
товкою кадрів для митної служби // 36. наукових праць «Актуальні
проблеми держави і права». Вип. 16. — Одеса: Юрид. літ., 2002 —
С 311—315.

80. Тодощак О. В. Гарантії соціального забезпечення права на
відпустку працівників митної служби // Наукові праці Одеської на­
ціональної юридичної академії. Т. 2. — Одеса: Юрид. літ., 2003. —
С 48—51.

81. Тодощак О. В. Організаційно-правові основи державного за­
хисту службовців митних органів України / / Наукові праці Одеської
національної юридичної академії. Т. І. — Одеса: Юрид. літ., 2002. —
С 228—236.

82. ЦарьоваЛ. К. Правовий статус податкової міліції // 36. нау­
кових праць «Актуальні проблеми держави і права». Вип. 11. — Одеса:
Юрид. літ., 2001. — С 367—374.

83. Усольцев А. Т. Должностное лицо в советском государственном
управлении // Правоведение. — 1987. — №2.

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Розділ і