Тема 8. Державні службовці як суб'єкти адміністративного права

Питання для усного опитування та дискусії

3.1. Поняття та основи правового положення державного службовця.

3.2. Права та обов’язки державних службовців.

3.3. Вимоги щодо вступу на державну службу.

3.4. Юридична відповідальність за службові правопорушення.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: служба, державна служба, державний службовець, патронатна служба, посадова особа, посада, відставка державного службовця.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Державна служба являє собою професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їхньому апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Державна служба характеризується такими ознаками: а) професійна діяльність; б) діяльність у державних органах та їхньому апараті; в) заробітна плата за рахунок державних коштів.

Вивчаючи статус органів управління державною службою, слід мати на увазі, що це спеціальні державні органи або підрозділи державних органів, до компетенції яких відноситься забезпечення і розвиток системи державної служби. При цьому, серед них можна виділити органи забезпечення державної служби та органи управління державною службою. Органом управління державною службою є національне агентство України з питань державної служби.

Особливу увагу студентам слід звернути на з’ясування сутності державного службовця. На законодавчому рівні визначення поняття „державного службовця” дається в ст. 1 Закону України „Про державну службу” через визначення самої державної служби, тобто державний службовець - це особа, яка здійснює професійну діяльність, займаючи посади в державних органах та їхньому апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержує заробітну плату за рахунок державних коштів.

При вивченні питання щодо вступу та проходження державної служби необхідно звернути увагу на вимоги до державного службовця та обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та проходженням державної служби.

Під час вивчення даної теми студенту необхідно уяснити, що юридична відповідальність виступає важливим елементом правового статусу державного службовця і може бути визначена як передбачений санкцією правової норми засіб державного примусу, у якому виявляється державний осуд службовця, винного у скоєні правопорушення і який повинен понести покарання особистого чи майнового характеру. Державний службовець може притягуватися до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової відповідальності. Особливу увагу при цьому слід звернути на адміністративну відповідальність державних службовців за корупцію і корупційні діяння, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Основними особливостями дисциплінарної відповідальності є те, що вона застосовується в межах службової підлеглості, а її підставою може виступати дисциплінарний проступок, адміністративний проступок або порушення морального характеру. Вона регламентується Законом України „Про державну службу” і КЗпП України. Щодо окремих видів державних службовців зазначений вид відповідальності встановлюється виключно адміністративно-правовими нормами, закріпленими в статутах і положеннях про дисципліну (службовців органів внутрішніх справ, Збройних Сил України, органів прокуратури та ін.).

Семінарське заняття 4

Тема 13. Провадження в справах про адміністративні правопорушення

Питання для усного опитування та дискусії

4.1. Поняття, завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

4.2. Учасники провадження.

4.3. Строки в провадженні.

4.4. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення:

4.4.1. адміністративне розслідування;

4.4.2. розгляд справ, види рішень по справі і вимоги до їх змісту;

4.4.3. оскарження і опротестування постанов про накладення адміністративних стягнень;

4.4.4. виконання постанов.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: провадження в справах про адміністративні правопорушення, органи, що розглядають справи про адміністративне правопорушення, протокол в справі про адміністративне правопорушення, постанова в справі про адміністративне правопорушення

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Провадження в справах про адміністративні правопорушення (далі - провадження) є складовою адміністративного процесу і відноситься до адміністративно-юрисдикційних проваджень. Особливістю даного провадження є те, що воно найбільш повно врегульовано нормами адміністративного права.

Завданнями даного провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи; вирішення її у точній відповідності до законодавства; забезпечення виконання постанови; виявлення причин і умов, які сприяють здійсненню адміністративних проступків, попередження проступків, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Студент повинен знати, що учасників провадження слід відрізняти від суб’єктів провадження. До перших відносяться: особа, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілий, законні представники, адвокат, свідок, експерт, перекладач. Суб’єктами провадження є всі вище вказані учасники, перелік яких слід доповнити органом чи особою, що розглядає справу про адміністративний проступок (в юридичній літературі даний суб’єкт досить вдало називають „лідируючий суб’єкт”), тобто коло суб’єктів провадження ширше ніж коло учасників. Суб’єктів провадження можна розділити на декілька груп.

Студентам слід запам’ятати, що, провадження у справах про адміністративні проступки проходить декілька стадій, які органічно пов’язані одна з одною:

1) адміністративне розслідування;

2) розгляд справи та прийняття постанови (рішення) по справі;

3) перегляд постанови в порядку оскарження або опротестування;

4) виконання постанови.

Кожна зі стадій складається із послідовно здійснюваних дій - етапів.

При вивченні стадії порушення адміністративної справи, студент повинен звернути увагу на відмінність її підстав та привидів; уяснити, які обставини повинні бути встановлені на цій стадії та які данні заносяться до протоколу про адміністративний проступок.

Важливо мати на увазі, що другою стадією є стадія розгляду справи про адміністративний проступок. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення визначені ст. 213 КпАП. За характером компетенції тільки адміністративні комісії є спеціальними органами адміністративної юрисдикції, оскільки їхнє призначення — розгляд справ про адміністративні проступки. Всі інші органи здійснюють адміністративно-юрисдикційну діяльність поряд з іншими функціями: управління, контролю, регулювання, нагляду та ін., тобто розгляд справ про адміністративні проступки не складає основного змісту їх діяльності.

Вивчаючи стадію розгляду справи слід звернути увагу на територіальну підвідомчість розгляду справи (ст.276); строки розгляду (ст.277); питання, які вирішуються при підготовці до розгляду (ст.278); обставини, що підлягають з’ясуванню (ст.280); зміст та види постанов по справі (ст.ст.283,284) та порядок доведення постанови до відома (ст.285).

Необхідно мати на увазі, що третя стадія — перегляд постанови в порядку оскарження або опротестування— це єдина факультативна стадія. Вона виступає як гарантія законності і обґрунтованості прийняття рішення у справі. Процесуальними підставами для перегляду постанови у справі є: скарга особи, щодо якої винесено постанову, скарга потерпілого, протест прокурора. Слід звернути увагу на порядок (ст.288) та строки оскарження (ст.289) і строки розгляду скарги чи протесту (ст.292), рішення по скарзі чи протесту (ст..293).

Кінцевою, четвертою, стадією провадження у справах про адміністративний проступок є виконання постанови по справі,якому присвячений 5 розділ КпАП України (ст. ст. 298-328). При вивченні даної стадії студент повинен звернути увагу як на загальні положення щодо виконання постанови, так і на порядок виконання постанови про накладення кожного із адміністративних стягнень.