Змістовий модуль 2. Особлива частина

Семінарське заняття 5

Тема 15. Правові засади управління економікою. Тема 19. Управління транспортом і зв'язком

Питання для усного опитування та дискусії

5.1. Напрями державного регулювання економікою в сучасних умовах.

5.2. Система центральних і місцевих органів управління економікою.

5.3. Компетенція органів державного управління у галузі транспорту та зв’язку.

5.4. Загальна характеристика адміністративної відповідальності за порушення на транспорті.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: економіка, ліцензування, патентування, квотування, стандартизація, сертифікація, державне замовлення, транспорт, види транспорту, зв'язок, спеціальний зв'язок.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Економічна сфера є однією з найскладніших і найважливіших, оскільки ефективна національна економіка виступає гарантією незалежності держави.

Відповідно до ст. 10 ГК України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: структурно-галузева політика, інвестиційна політика, амортизаційна політика, політика інституційних перетворень, цінова політика, антимонопольно-конкурентна політика, бюджетна політика, податкова політика, грошово-кредитна політика, валютна політика, зовнішньоекономічна політика.

Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Студент повинен знати основні засоби регулюючого впливу держави на економіку (ст.12 ГК України).

При вивченні питання про систему органів управління економічною сферою основну увагу варто приділити КМУ, який розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, здійснює управління об'єктами державної власності, спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері економіки.

Слід звернути увагу на повноваження центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується КМУ через Міністра економічного розвитку і торгівлі України: Державна служба експортного контролю України, Державна служба статистики України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державне агентство резерву України, Державна інспекція України з контролю за цінами, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

На місцевому рівні управління у сфері економіки здійснюють управління економіки відповідних місцевих державних адміністрацій.

В Україні діє єдина транспортна системадо якої належать:

- транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, міський електротранспорт і метрополітен);

- промисловий залізничний транспорт;

- відомчий транспорт;

- трубопровідний транспорт;

- шляхи сполучення загального користування.

Центральним органом управління транспортом є Міністерство інфраструктури України. Управління окремими видами транспорту здійснюють: Державна авіаційна служба України, Державне агентство автомобільних доріг України, Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті.

При вивченні питання про адміністративну відповідальність за правопорушення на транспорті, слід мати на увазі, що вони посягають на безпеку руху, тобто унормований процес руху, експлуатації транспортних засобів, що виключає можливість заподіяння матеріальної або фізичної шкоди. Склади проступків на транспорті передбачені у відповідних статтях КпАП України (див. 109-121, 123, 128,133,134,138,139,140,141,142 та ін.).

Семінарське заняття 6

Тема 21. Управління фінансами

6.1. Організаційно-правові засади управління фінансами.

6.2. Органи управління фінансами спеціальної компетенції.

6.3. Управління в галузі бюджетної діяльності.

6.4. Управління системою оподаткування.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: фінанси, бюджет, доходи, збори, оподаткування, фінансовий контроль, податкова служба, казначейська служба.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

При вивченні даної теми слід усвідомити, що правовими засадамиздійснення управління фінансами є закони "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу", "Про Рахункову палату", "Про банки і банківську діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про джерела фінансування органів державної виконавчої влади та ін.

При вивченні питання про систему органів управління фінансами, необхідно усвідомити, що державну політику у фінансовій сфері визначає Верховна Рада України, яка затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет України, здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання. КМУ забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого бюджету України; подання Верховній Раді звіту про виконання Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Важливу роль в управлінні фінансами відіграє Державна казначейська служба України, основними завданнями якого є організація виконання Державного бюджету, контроль за його виконанням та регулювання відносин між Державним бюджетом та позабюджетними фондами; короткострокові прогнози обсягів державних фінансових ресурсів і подання відповідної інформації.

Важливо знати, що фінансовий контрольє одним із видів державного контролю. Він являє собою діяльність уповноважених органів та їх посадових осіб щодо здійснення перевірки додержання вимог законодавства у сфері фінансової діяльності та застосування в передбачених законом випадках відповідних засобів впливу. Слід мати на увазі, що фінансовий контроль може бути державним, громадським і незалежним.

Суб'єктами фінансового контролюможуть виступати: Міністерство фінансів України, Міністерство доходів і зборів України, Рахункова палата, Державна казначейська служба України, Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна фінансова інспекція України та ін.

Адміністративна відповідальність за адміністративні проступки у галузі фінансів передбачені статтями 162,164, 164¹,164², 164⁴, 165², 166¹, 166² КпАП України.

Семінарське заняття 7