Прийоми отримання інформації (правила постановки запитань)

 

Тренерський вступ: Є старий „трамвайний” анекдот: „Ви сходите?” „Сходять з розуму...” „Ви виходите?” „Виходять заміж...” і т.д.

А ви вмієте ставити доречні запитання?

 

Вправа 1. „Запитання” (15 хв.).

Об’єднайтеся у декілька груп, і підготуйте перелік ситуацій, у яких люди ставлять запитання (які саме - за метою, формою), а також пояснення: яку відповідь вони сподіваються отримати, чому відповідь може не задовольнити того, хто запитав.

Після обговорення результатів групової роботи запропонуйте учасникам тренінгу наступну вправу: потренуватися у постановці „відкритих” („Де ви мешкаєте?”) та „закритих” („За якою адресою ви зареєстровані?”) запитань, а також запитань, на які ви можете отримати щиру відповідь „Так” (15 хв.).

 

 

Порада тренеру: відповідають по черзі 2-3 особи. Той, хто відповідає, має жестом показати, чи є запитання сприйнятливим або несприйнятливим (наприклад, спрямувавши великий палець вверх чи вниз).

Гра „Невідома тварина” (15 хв.). Ведучий загадує будь яку тварину, інші мають дізнатися, що це за тварина. Вони мають право ставити питання, на які дається однозначна відповідь – так чи ні. Зверніть увагу на точні та неточні запитання, їх повтори, неуважність гравців (попередні питання не приймалися до уваги).

 

Вправа 3. „Психологічний портрет” (30 хв.).

Будь-яка людина є загадковою істотою, навіть сама для себе. Скажіть, хто з вас добре знає сам себе? Ви? То сідайте на „гарячий стілець”... (при відмові учасників тренінгу зайняти „гарячий стілець”, це місце доведеться зайняти ведучому).

Інструкція: Всі інші мають взяти участь у складанні психологічного портрету нашого героя (героїні). Для цього їм надається можливість ставити будь-які етично прийнятні запитання, а герою – давати на них максимально точні відповіді. Він має право давати і такі відповіді, як: не можу, не хочу відповідати.

Присутні об’єднуються у три підгрупи: це „група дослідників”, „група документування”, яка фіксуватиме відповіді і зробить узагальнений психологічний портрет та „група спостерігачів”, завдання якої оцінити якість роботи.

 

Тренерський коментар: зверніть увагу на вірогідну безсистемність запитань, труднощі формулювання питань та відповідей, труднощі узагальнення отриманих даних, коли ми робимо акцент на позитивних чи негативних якостях особистості, замість створення цілісного та повного психологічного портрету особистості. Можливий висновок: отримання інформації потребує не тільки навичок комунікації, а і розумових здібностей, знання структури особистості.

Завершення міні-лекції „Психологія маніпуляції”. При входженні в контакт бажано точно визначити свою мету, а також вірогідну мету співрозмовника, відслідковувати можливі розходження між декларованою метою і тим, як поводиться людина.

Використовуйте та заохочуйте бажання співрозмовника поділитися інформацією, виправити хибну точку зору іншого, а також грайте на бажанні партнера віддячити за увагу.

Мішенями маніпулювання можуть стати амбіції, бажання продемонструвати свою інформованість, надати інформацію, яку збирався приховати. Маніпулювати можна і позитивними якостями, наприклад бажанням допомогти.

Боротьба мотивів “закритості-відкритості” відображена в східній легенді про цирульника, який один знав про ослині вуха султана і під страхом смерті зберігав тайну. Він знайшов в пустелі глибокий колодязь і ночами кричав в нього.

Ця легенда має пряме відношення то теорії домінанти О.О.Ухтомського, яка врахована Л.Б.Філоновим при створенні методики виявлення прихованих фактів. Розмови довкола „забороненої теми” може спровокувати „момент істини”, коли інформація прокладає шлях назовні, нестримно проривається у розмові...

Перерва на обід.

 

СЕСІЯ 3.

Психологічний вплив на особистість

 

Вступ тренера (5 хв.): Медики часто кажуть, що ефективність лікування залежить від того, на чий бік стане хворий – лікаря чи хвороби, чи він буде допомагати лікарю або підкориться хворобі. Багато в чому ставлення до хвороби залежить від актуальних потреб особистості. Те саме стосується й стосунків працівників міліції з громадянами, але в контексті права.

При спілкуванні з правослухняними громадянами велике значення має потреба у безпеці, яку може забезпечити тільки міліція, а також прагнення справедливості, яку можуть відновити працівники правоохоронних органів. Ці потреби необхідно актуалізувати, чітко і ясно сформулювати, і тоді громадяни стануть на бік міліції.

Вправа 1. „Білий аркуш паперу” (15 хв.).

Тренер демонструє присутнім аркуш паперу у клітинку і питає кожного, якого він кольору? Більшість скаже, що білого, хоча зазвичай знаходиться той, хто каже „сірувато-жовтуватий, у синю клітинку” (якщо така думка не прозвучить, таку позицію має висловити ведучий). Завдання до групи – вплинути на „нон-комформіста, аби той погодився із загальною точкою зору.

Група спостерігачів має зафіксувати та прокоментувати способи психологічного впливу на цю особу.

 

Вправа 2. „Звернення до громадянина” (15 хв.).

Інструкція: давайте спробуємо сформулювати звернення працівника міліції до громадянина, що став жертвою чи свідком злочину. Об’єднайтеся у декілька груп, сформулюйте та запишіть на аркуші ватману звернення до потерпілого, до свідка. Кожна група презентує результати роботи, а представники інших – висловлюють своє ставлення до звернення з позиції адресата впливу.

Після презентації групової роботи попросіть учасників тренінгу визначити причини не сприйняття таких звернень: це страх, недовіра? Що необхідно зробити, аби забезпечити співпрацю з громадянами?

Вправа 3. „Свідок із поганим зором” (15 хв.).

Один з учасників тренінгу грає роль свідка з поганим зором, який має впізнати злочинця, 5-6 осіб виконують роль підозрюваних. Фабула гри: свідок постійно вагається, чогось боїться, не може чи не хоче висловити певно свою позицію. „Слідчий” (не впевнений у тому, що серед пред’явлених осіб є справжній злочинець) має завершити результативно слідчу дію.

Група спостерігачів має зафіксувати та прокоментувати способи психологічного впливу на свідка.

Вправа 4. „Звернення до підозрюваного” (25 хв.).

Інструкція: давайте спробуємо вирішити ще більш складне завдання: схилити підозрюваного у злочині до визнання власної провини, до каяття, співробітництва.

У цій вправі роль підозрюваного у злочині (зґвалтування неповнолітньої, затримані поблизу злочину і впізнані потерпілою) виконують дві особи (в конверті вони отримають настанову на роль: один є справді винним, інший – не винний, та алібі в нього відсутнє).

Всі інші мають схилити підозрюваного до явки з повинною.

Група має визначитися, який адресат звернення був обраний з огляду на психологічну структуру особистості (потреби, почуття, розум інше); які методи психологічного впливу були доречні і законні, а які – не законні.

Група має пояснити, чому злочинці у багатьох випадках не йдуть на співпрацю з працівниками міліції, хоча й розуміють, що це може знизити міру покарання. Виконавці ролей „підозрюваних” – прокоментувати своє ставлення до заходів впливу, застосованих до них під час виконання вправи.

Вправа 5. „Підписка” (10 хв.)

4-5 осіб мають виконувати по черзі роль керівника структурного підрозділу, співробітник якого (хтось із групи) відмовляється виписувати відомчу газету, оскільки члени його сім’ї є працівниками міліції і вони дві такі газети вже виписали.

Група спостерігачів має зафіксувати та прокоментувати способи психологічного впливу на цю особу.

 

Тренерський підсумок: найкращій контакт є між людьми, які мають спільну мету і розуміють, що разом її можна досягти швидше, використовуючи сильні сторони кожного і компенсуючи слабкі. Залишається тільки обговорити та узгодити дії, відмовитися від спроб маніпулювати іншими, використовувати їх у власних цілях. З іншого боку, не зайве навчитися розпізнавати спроби маніпулювати вами, навчитися протистояти таким спробам.

Перерва(кава-брейк)

 

СЕСІЯ 4.

Підсумкова сесія

Підведення підсумків тренінгу.