Порядок встановлення загального стажу роботи

Законодавством установлений певний порядок встановлення загального стажу та включення в нього різних видів трудової та іншої суспільно корисної діяльності.

Вирахування загального стажу й включення в нього різних видів суспільно корисної діяльності регламентується paніше чинним законодавством, що було прийнято до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.

У загальний стаж роботи включається всяка робота, що їїпрацівник виконував на підставі трудового договору (контракту), на підприємствах, в установах, організаціях, а також на підставі членства в колективних i кооперативних господарствах, незалежно від форм власності й тривалості роботи.

Стаж роботи має рівне значення для вcix соціальних груп. Законодавством скасоване існувавше раніше обмеження для членів колективних господарств, коли їхній виробничий стаж не тільки не прирівнювався до стажу робітників та службовців, але й зараховувався в стаж за умови виконання встановленого в господарстві мінімуму трудової участі.

Законом встановлене правило, що в стаж роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягав обов'язковому державному соціальному страхуванню. Це означає, що в пенсійний стаж включається не тільки робота з наймання, але й індивідуальна трудова діяльність громадян, у тому числі зайнятих у колективах орендарів, у селянських (фермерських) господарствах, робота за цивільно-правовими договорами, якщо сплачувалися страхові внески в Пенсійний фонд.

У стаж роботи включається творча діяльність письменників, художників, композиторів i iншиx творчих працівників, військова служба й служба в органах безпеки та внутрішніх справ, у воєнізованиі oxopoнi й спеціальному зв'язку, у гірничорятувальних частинах незалежно від відомчої підпорядкованості й наявності спеціального або військового звання.

У трудовий стаж включається навчання у вищих навчальних закладах, у школах i на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації, в acпіpaнтуpi, докторантуpi й клінічній ординатурі.

У стаж роботи включається й час догляду за деякими категоріями непрацездатних. Мається на увазі час догляду за інвалідом у віці до 16 poків, а також за пенсіонером, що за висновком медичної установи має потребу в постійному сторонньому догляді.

У стаж роботи при призначенні пенсії по старості включається також час перебування на інвалідності у зв' язку з нещасним випадком на виробництві або професійному захворюванні.

Не забуті непрацюючі жінки, зайняті вихованням дітей: при призначенні пенсії у трудовий стаж включається час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не більш ніж до досягнення кожною дитиною віку 3-х років при призначенні пенсії за віком.

Зараховується у трудовий стаж i період проживання дружин військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків, мічманів i на дотрокової служби із чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їхнього працевлаштування за фахом ( тількияк виключення, але не білыше 10 років). Період проживання iз чоловіком військовослужбовцем у таких місцевостях підтверджується довідками, видаваними командирами (начальниками) військових частин, військоматами.

Стаж обчислюється по фактичній тривалості трудової діяльності, тобто від дня наймання на роботу роботодавцем i до дня її припинення (звільнення). Однак іноді він може обчислюватися й у пільговому порядку. Пільгове обчислення стажу встановлене насамперед для військовослужбовців, що брали участь у бойових діях, у тому числі при виконанні миротворчих операцій за рішенням ООН.

Обчислення стажу військовослужбовцям проводиться на умовах i в порядку, установленому для проходження служби при призначенні пенсії за вислугу poків. Застосовується такий Порядок обчислення — один місяць — за три.

На пільгових умовах обчислюється стаж роботи учасникам Великої Вмчизняної війни, реабілітованим громадянам, медичним працівникам деяких спеціалізованих установ системи охорони здоровя, працівникам водного транспорту й ін. Так, громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим i згодом реабілітованим, час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі й заслання, а також знаходження на примусовому лікуванні зараховується в стаж у потрійному розмірі.

У Законі обгрунтована й установлена норма про пільгове вирахування стажу за період Великої Вітчизняної війни 1941 —1945 pp. У подвійному розмірі зараховується в стаж робота на підприємствах, у тому числі як вільнонайманий склад у військових частинах, а час перебування у фашистських концтаборах (гетто) та інших місцях примусового злету громадян у період війни, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованоі території — у потрійному poзміpi. Робота в м. Ленінграді в період його блокади в роки війни з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зараховується в стаж роботи в потрійному poзмipi, час проживання в м. Ленінграді в цей період — у подвійному poзмipi.

Пільги по вирахуванню стажу роботи передбачені для медичних працівників, зайнятих у лепрозорних i протичумних установах, в установах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих СНІДом, у патологоанатомічних i реанімадійних відділеннях лкувальних установ. Час роботи в них установах зараховується в стаж роботи в подвійному розмірі. Це правило поширюється на всіх працівників зазначених установ, незалежно від займаної посади й характеру виконуваної роботи.

У пільговому порядку загальний стаж обчислюється працівникам водного транспорту (плавскладу окремих видів суден морського й річкового флоту — капітанам суден i їхнім помічникам; технічному персоналу — машиністам, кочегарам, електрикам, радіооператорам, майстрам по видобутку й обробці риби й ін.). Повний навігаційний період зараховується в стаж за рік роботи.

Залік повного сезону роботи за рік стажу роботи передбачений спеціальним Списком підприємств i організацій, затвердженим постановою Кабінету Miністрів України.

Повним навігаційним періодом i повним сезоном уважається тривалість навігації або фактична тривалість певного виду сезонних робіт у даній місцевості. Якщо працівник проробив неповну навігацію або неповний сезон, його робота зараховується в стаж по фактичній тривалості.

Таким чином, загальний трудовий стаж обчислюється в загальному й пільговому порядку. Стаж, як ми вже відзначали, є юридичним фактом, що разом з пенсійним віком визначає право на пенсію по старості; він необхідний при призначенні пенсії по інвалідності й у зв'язку з втратою годувальника від загального захворювання, а також при вислугі років офіцерському складу. Від тривалості загального трудового стажу залежить не тільки право на трудову пеніciю, але i її розмір. Стаж роботи впливає на розмір пенсії при неповному стажі роботи, тому що пенсія в цьому випадку призначається в poзмipi, пропорційному стажу.

Реформування пенсійного законодавства дозволить перейти повністю на страховий стаж, персоніфікувати його облік. У стаж будуть включатися не взагалі тi або інші періоди трудової діяльності, а лише тi, коли працівник сплачував страхові внески. Але поки старий порядок вирахування стажу буде існувати до певного часу.

Спеціалъний стаж. При призначенні трудової пенсії розрізняються два види спеціального стажу, з обліком яких здійснюється пільгове пенсійне забезпечення. Підставою для їхнього виділення служать, відповідно, особливі умови праці й зміст роботи, тобто тi гaлyзi eкономіки, де проходила трудова дiяльнicть.

Спеціальний стаж, виділений по особливих умовах праці, підрозділяється у свою чергу на два підвиди:

• стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами пращ (Список № 1);

• стаж на інших роботах зi шкідливими й тяжкими умовами праці (Список № 2).

Списки виробництв, робіт, професій, посад i показників з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці затверджені постановою Кабінету Miністрів України від 16 ciчня 2003 р. №36.

Списки № 1 i № 2 виробництв iз особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, застосовуються поза залежністю від відомчого підпорядкування підприємств, де працювали або працюють працівники, що звернулися за пенсією, професії або посади, якi пойменовані у цих списках по відповідних виробництвах i цехам. Так, машиністи (i їхні помічники) локомотивів під'їзних колій зaлiзничниx цexiв різних підприємств (cуднобудівного заводу, xлiбoзaводу, текстильної фабрики й т.д.) користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 ні рівні з машиністами лoкoмoтивiв i їxнix помічників залізничного транспорту.

Виключення iз правил становлять працівники xiмічної промисловості. Виробництва xiмічної пpoмиcлoвocтi включені в багато розділів Списку № 1 i Списку № 2. Тому питания про право на пільгові пенсії працівників хімічних виробництв вирішуються залежно від того, у яку систему промис-ловості входить те або інше підприємство.

У тих випадках, коли в Списках № 1 i № 2 зазначені виробництва й цехи без перерахування професій i посад, право на пенсію на пільгових умовах i в пільгових poзмipax мають yci працівники даних виробництв i цexiв незалежно від займаної посади або найменування професій.

Якщо в Списки № 1 i № 2 включеш професії працівників під загальним найменуванням (наприклад, формувальники, названі в підрозділах «Ливарне виробництво», «Металообробка» Списку № 2), то право на пенсію на пільгових умовах мають робітники вcix найменувань цих професій, тобто в цьому випадку не тільки формувальники, але й старші, молодші формувальники й помічники формувальників.

Загальні професії, пepepaxoвaнi в Списку № 1 i Списку № 2, ставляться до вcix галузей економіки України. Наприклад, електрозварювачі, зазначені в poзділі «Загальні пpoфecii» Списку № 2, мають право на пільгове пенсійне забезпечення незалежно від того, де вони зайняті — у металургійному або машинобудівномy виробництві, на текстильному виробництві, натекстильній фабриці або в комунальному господарстві, на залізничному або водному транспорті й т.д.

Бригадири й помічники бригадирів мають право на пільгове пенсійне забезпечення нірівні з робітниками тоді, коли вони працюють у бригадах робітників, чиї професійні й спеціальності включена в списки виробництв, цехів, професій i посад, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах.

Підручні робітники мають право на пільгове пенсійне забезпечення, якщо вони безпосередньо названі в списках або в додаткових роз'ясненнях до цих списків. Якщо у відповідному підрозділі Списку № 1 або Списку № 2 передбачені всі робітники, зайняті на певних роботах (без перерахування їхніх професій), то право на пільгове пенсійне забезпе-чення нарівні з усіма робітниками мають i підручні.

У тих випадках, коли в Списки включені робітники, зайняті на певних роботах, право на пільгові пенсії мають yci робітники незалежно від найменування професії.

Інженерно-технічні працівники мають право на пільгове пенсійне забезпечення, якщо займана ними посада повністю збігається з посадою, названою в Списках. Тому якщо в Списках зазначені майстри, то старші майстри й помічники майстрів не мають права на пільгове пенсійне забезпечення. Однак зміст майстри користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, якщо майстри зазначені в даному виробництві. Контролюючі, ремонтні та ішші майстри користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення тільки в тому випадку, коли їx посади передбачені списками або додатковими роз'ясненнями.

Робочим і інженерно-технічним працівникам, зайнятим виробництві в цехах, науково-дослідних інститутах, нсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах призна­ються на загальних підставах у відповідності зі Списка-№ 1 і № 2. Що стосується працівників науково-дослід-х відділів і лабораторій зазначених інститутів, то права пільгове пенсійне забезпечення вони не мають. Працівники лабораторій мають право на пільгове пенсій-забезпечення, якщо вони прямо передбачені Списками. і, відповідно до розділу «Хімічне виробництво» Списку І, правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються іцівники лабораторій з хімічними речовинами, а відповід­но розділу «Хімічне виробництво» Списку № 2 — праців-си хімічних лабораторій, цехів і виробництв у Списку № 1.

Працівники лабораторій і навчальних майстерень у вищих установах освіти правом на пільгове пенсійне забезпечення не користуються.

Пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах по су­місних роботах, професіях і посадах призначаються:

—за Списком № 2 — якщо сумісні роботи, фахи й поса­ди передбачені в цьому Списку й у Списку № 1;

—на загальних підставах — якщо одна із сумісних робіт, професій і посад передбачена списками № 1 або № 2, а інша взагалі Списками не передбачена.

Необхідно відзначити, що в стаж, що дає право на пільго­ве пенсійне забезпечення, включається час виконання робіт безпосередньо у виробництвах, цехах, ділянках, відділен­нях по професіях і посадах, передбаченим Списками № 1 і № 2, якщо працівники зайняті на цих роботах повний ро­бочий день. Робота за сумісництвом не зараховується в стаж, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечен­ня» від 5 листопада 1991р. всі робочі місця за умовами праці підлягають обов'язковій атестації, що проводиться спеці­альною атестаційною комісією. Порядок проведення атес­тації робочих місць за умовами праці затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. Ос­новна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим їм органом і працівниками у сфері здійснення права на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Ще один вид спеціального стажу виділений законодав­цем для працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірських роботах і в металургії за Списком робіт і про­фесій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 31 березня 1994 р. Ця категорія працівників має ряд особливостей у порівнянні з іншими пенсіонерами за віком, що одержують пенсії на пільгових умовах. Основна особ­ливість — цим працівникам за певних умов пенсія призна­чається незалежно від віку, якщо вони були зайняті на за­значених роботах увесь спеціальний стаж (не менше 25 років), а працівники провідних професій на цих роботах (не менше 20 років).

Крім зазначених робіт зі шкідливими й тяжкими умова­ми праці, віднесених до спеціального стажу, законодавець установив і ряд інших видів робіт і професій, які за своїм змістом є спеціальним стажем. Це робота:

—трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції в колектив­них і інших підприємствах сільського господарства;

—жінок, що працюють у якості трактористів, ма­шиністів будівельних, дорожніх машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів;

—жінок, що працюють доярками (операторами машин­ного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства;

—жінок, зайнятих протягом повного сезону на вирощу­ванні, збиранні й післязбиральній обробці тютюну.

Крім того, до спеціального стажу відноситься робота жінок у текстильному виробництві, робота водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трам­ваїв) і великовантажних автомобілів, зайнятих у техноло­гічному процесі важких і шкідливих виробництв.

На практиці іноді виникає питання: чи можна підсуму­вати різні види спеціального стажу працівника при призна­ченні йому пенсії?

Спеціальний стаж підсумувати можна, але за певним правилом, що полягає в тому, що до стажу з більш легкими умовами праці додається стаж з більше тяжкими умовами праці, але не навпаки. По вазі умови праці розташовують­ся в наступному порядку: підземні роботи, роботи зі шкідли­вими умовами праці; робота жінок як трактористів-ма­шиністів і інша подібна робота; робота жінок у текстильній промисловості.

Таким чином, при обчислюванні трудового стажу вико­нання робіт з тяжкими умовами праці (Список № 2) при­єднуються періоди виконання підземних робіт, робіт з особ­ливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці та у гарячих цехах (Список № 1), а до стажу роботи жінок на підприємствах текстильної промисловості — час виконан­ня всіх інших перерахованих видів робіт.

Приклад. Жінка працювала 4 роки за Списком № 1 пе-чатницею у цеху, 5 років на роботі (Список № 2), 6 років трактористом-машиністом у радгоспі й 9 років ткалею на бавовняному комбінаті. Право на пенсію за Списком № 1 придбала в 49 років і 8 місяців, тому що вона проробила за Списком № 1 більше половини необхідного стажу за Спис­ком № 1 (потрібно 7,5 років), і за кожний рік роботи зі Спис­ку № 1 зменшується пенсійний вік на 1 рік і 4 місяці.

Законодавець чітко вказує тривалість спеціального ста­жу й вік працівника, що дозволяє йому вийти на пенсію на пільгових умовах. Для призначення пенсії працівникам на пільгових умовах, зайнятих на роботах з особливо шкідли­вими й особливо тяжкими умовами праці, — (за Списком №1) потрібне досягнення віку — для чоловіків 50 років і наявність спеціального стажу 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, а для жінок, відповідно, — 45, 15 і 7 років і 6 місяців.

Для працівників, зайнятих на інших роботах з тяжки­ми умовами праці (Список № 2) спеціальний стаж установ­лений на рівні загального стажу роботи як для чоловіків, так і для жінок (25 і 20 років), знижений лише вік на п'ять років.

Для одержання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 або Списком № 2 не обов'язково, щоб весь тру­довий стаж доводився на роботи, перераховані, відповідно, у Списках № 1 і № 2. Досить, щоб стаж на цих роботах ста­новив не менше половини необхідного, тобто відповідно за Списком № 1 — 10 років з 20 або 7,5 з 15, а за Списком № 2 — 12,5 з 25 і 10 років з 20.

Пенсійні пільги (по стажу роботи) надаються незалежно від яких-небудь інших додаткових умов, наприклад, харак­теру останньої перед зверненням за пенсією роботи або місця проживання.

Спеціальний стаж відігріє важливу роль у пенсійному за­безпеченні, він дає можливість працівникові достроково вийти на пенсію, одержувати пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, наявність на підприємствах робочих місць зі шкідливими й тяжкими умовами праці зобов'язує роботодавців створювати належні безпечні й здорові умови праці, виділяти більше коштів на охорону.гфаці.

Визнання подвійного характеру сутності спеціального стажу, що має значення як для забезпечення, так і трудо­вий аспект, наштовхує на думку про обмеження загально­державного пільгового забезпечення пенсіями працівників за мотивами шкідливості або небезпеки умов праці.

Механізмом зміни сутності спеціального стажу може бути поступовий перенос, переміщення центра ваги фінансуван­ня пенсійних (виробничих) пільг на роботодавців і створен­ня професійних і корпоративних фондів. Через ці фонди буде здійснюватися пенсійне забезпечення працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими й особливо тяжкими умо­вами праці, відповідно до окремого законодавчого акта.

При цьому держава бере на себе зобов'язання гарантува­ти збереження придбаних пенсійних прав і надання права дострокового виходу на пенсію працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими й тяжкими умовами праці. За ос­танні ЗО років в Україні збільшилася чисельність праців­ників, які достроково вийшли на пенсію, у чотири рази¹.

Але надалі чисельність пенсіонерів-пільговиків, очевид­но, буде зменшуватися.

За даними статистики, за станом на 1 січня 2002 року чисельність працівників, зайнятих на виробництві зі шкідливими й тяжкими умовами праці й що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, на підприємствах і в організаціях промисловості, будівництва, транспорту й зв'язку та у сільськогосподарському виробництві скла­ла: за Списком № 1 — 426 тис. працівників, за Списком № 2 — 500 тис. працівників, що становить, відповідно, 5,7 і б, 7 відсотків від облікової кількості штатних працівників цих галузей економіки². Це, звичайно, менше, ніж було ра­ніше.

Відповідно до законодавчих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, що працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо тяжкими умова­ми праці за Списком № 1 і на інших роботах зі шкідливими й тяжкими умовами праці за Списком № 2, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється за нор­мами зазначеного Закону у випадку досягнення пенсійного віку й наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. Таке правило буде діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні й корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат^а-виплату й достав­ку пенсій, що діяв до набрання чинності Закону від 9 липня 2003 р. Підприємства й організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд плату, що покриває фактичні витрати на виплату й доставку пільгових пенсій особам, які мають на це право.