У сфері права соціального забезпечення

При реалізації права на соціальне забезпечення виникають процедурні й процесуальні правовідносини. Вони носять похідний характер від основних матеріальних правовідносин i спрямовані на здійснення й охорону прав громадян у сфері соціального забезпечення. Майже вciм матеріальним правовідносинам передують процедурні правовідносини по призначенню конкретних видів забезпечення. Вони тісно пов'язані з матеріальними правовідносинами.

Процедурні правовідносини — результат здійснення процедурних норм. Саме процедурна норма відповідає на запитання: «У якому порядку ці права й обов'язки можуть i повинні бути реалізовані».

До процедурних правовідносин у пpавi соціального забезпечення відносяться юридичні відносини двох видів: по-перше, пов'язаш iз встановленням конкретного факту, що має юридичне значення (інвалідність, стаж роботи, утримання), по-друге, спрямовані на встановлення юридичного складу в цілому — передумови володіння правоздатністю на певний вид соціального забезпечення (наприклад, встановлення віку й стажу, необхідних для призначення пенсій за віком).

Процесуальні правовідносини виникають при розгляді різних суперечок між суб'єктами основних або процедурних правовідносин (наприклад, при відмові в призначенні пенсій або неправильному вирахуванні допомоги з тимчасовoї непрацездатності).

Суб'єктами зазначених правовідносин є громадяни, що мають право на той або інший вид соціального забезпечення. Їх правосуб 'єктність (правоздатність i дієздатність) на вступ до ycix видів процедурних i процесуальних правовідносин наступав одночасно iз правосуб'єктністю на вступ до основних правовідносин. За недієздатних правоздатність реалізують законні представники (батьки, опікуни), а також тi організації, які прийняли на себе турботу про забезпечувану особу (наприклад, від iмeнi дитини iз заявою про встановлення необхідних фактів для визначення його в дитячий будинок може звертатися будинок дитини або дитячий приймач). Другий суб'єкт залежить від виду правовідносин i його групи.

Першу групу процедурних правовідносин становлять відносини правоздатного громадянина з органом, що має право на встановлення якого-небудь факту, що має юридичне значення в соціальному забезпеченні. Ними виступають наступні організації: 1) МСЕК, що встановлює інвалідність, і групу (ступінь втрати працездатності), причину й час настання інвалідності, 2) державні установи охорони здоров'я, що роблять експертизу тимчасової непрацездатності; 3) органи РАГСа, що встановлюють вік, факт смерті i її причину, стан у шлюбі; 4) ЖЕКи, сільські ради, що встановлюють факт знаходження на утриманні, спорідненості, складу ciм'ї, місця проживання; 5) підприємства, установи, організації та ін., що встановлюють стаж роботи, її характер, середній заробіток тa iн.; 6) apxiвнi установи, що засвідчують юридично значимі факти, що мали місце в минулому (стаж i характер роботи, вік).

Підставою виникнення даного виду правовідносин служить заява громадянина або ociб i організацій, що виступають від його iмeнi в якості законних або фактичних представників, про встановлення конкретного факту, що має юридичне значення.

Зміст процедурних правовідносин розкривається через суб'єктивні права й обов'язки учасників цих відносин, а саме: через право громадянина вимагати перевірки необхідних фактів, що підтверджують його право на конкретний вид забезпечення; вимагати дотримання встановленої процеду-ри розгляду справи (наприклад, строків розгляду скарги); вимагати допомоги в здійсненні прав, пов'язаних з одержанням пенсій, допомоги, інших соціальних виплат; вимагати захисту свого права у відповідних компетентних органах.

Зміст цих правовідносин становить обов'язок правочинного органу встановити відповідний факт при наявності до того підстав. Але не завжди юридичний зв'язок при цьому простий. У ряді випадків громадянин або орган, що звертається iз заявою, несуть i обов'язок по поданню доказів, які підтверджують виникнення певних обставин (наприклад, інвалідності, її причини та ін.).

Найбільш складні й соціально значимі правовідносини між громадянами й медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). Вони визначають стан працездатності й встановлюють групу інвалідності, іпричину, час настання, ме-дичні показания до водіння транспортних засобів, у тому числі автомобілів з ручним управлінням, необхідність утримання ociб похилого віку i хворих в інтернатах, а також виконують iншi функції. При встановленні інвалідності МСЕК видає інвалідові довідку певної форми. Припиняються правовідносини ізМСЕК після видачі зазначеної довідки або прийняття висновку про відсутність інвалідності.

Інші правовідносини цієї групи також завершуються рішенням органу про наявність або відсутність обставини, що має юридичне значення для надання того або іншого виду соціального забезпечення. Як правило, такі обставини — приватна передумова, один з юридичних фактів, що входить у складний фактичний склад, що свідчить про правоздатність громадянина на певний вид соціального забезпечення.

Факти, що встановлені в процедурних правовідносинах пнршої групи, служать доказами в процедурних правовідносинах другої групи. Ці юридичні відносини виникають також по волевиявленню громадянина iз суб'єктами, що мають право виносити рішення про надання заявникові певних видів матеріального забезпечення (пенсій, допомоги) i соціального обслуговування (місця в будинках-інтернатах для ociб похилого віку та інвалідів).

Органи охорони здоров'я й Пенсійного фонду України виступають одночасно суб'єктами як основних правовідносин (по забезпеченню пенсіями й допомогою, лікуванню), так i процедурних (по перевірці обставин, від яких залежить право на певний вид соціального забезпечення i які завершуються винесенням відповідного рішення).

Найважливіше місце серед другої групи процедурних правовідносин займають відносини між громадянами та районними управліннями Пенсійного фонду. Суб'єктами цих правовідносин є громадяни пенсійного віку, інваліди й ciм'ї, що втратили годувальника.

Другий суб'єкт даної групи процедурних правовідносин може бути одиничним (в ocoбi одного органа). Здвоєний суб'єкт введений законодавцем для забезпечення процедури встановлення складного складу працюючим громадянам. Так, заяву про призначення пенсій працівники подають власникові підприємства або уповноваженому їморгану за місцем останньої роботи. Адміністрація підприємства, установи, оргашзації разом із профспілковим комітетом оформлює всі необхідні документи про стаж i заробіток i своє подання, разом із заявою працівника (його сімї), направляє в районне управління Пенсійного фонду для вирішення питания про призначення пенсій.

Зазначені допоміжні суб'єкти мають обов'язки по перевірці всіх фактів, що свідчать про наявність або відсутність пенсійної правосуб'єктності працюючої особи, i по зборі всіх доказів, що підтверджують наявність відповідних фактів, що мають юридичне значення для призначення пенсій. Юридичний зв'язок з даним суб'єктом припиняється складанням особливого документа — подання в орган Пенсійного фонду або письмової відмови в поданні до призначення пенсії вказівкою мотивів відмови, якщо, на думку адміністрації, не має права на пенсію. У цьому випадку працівники, члени їx сімей можуть подати заяву про призначення пенсій безпосередньо в територіальний орган Пенсійного фонду за місцем проживання.

Другим учасником у даних правовідносинах виступає орган пенсійного забезпечення. Орган пенсійного забезпечення визначає право громадянина на пенсію, встановлює повний юридичний склад, що свідчить про пенсійну правоздатність, i виносить рішення про призначення пенсii.

Підставою виникнення даної групи процедурних правовідносин є волевиявлення громадянина. Винесенням piшення про призначення пенсій встановлюються правовідносини між громадянином i органом пенсійного забезпечення. Це рішення служить доповненням до волевиявлення громадянина, щоб виникли пенсійні правовідносини, тому що з цього моменту починається виплата пенсій.

Різний i об'єкт процедурних i пенсійних правовідносин. У перших правовідносинах об'єктом виступає повний юридичний склад, що свідчить про пенсійну правосуб'єктність, у другому — саме матеріальне благо —пенсія. 3 моменту винесення органом пенсійного забезпечення рішення суб'єкт перших правовідносин, — правоздатний громадянин, стає пенсіонером.

Нормами права чітко визначені її юридичні факти, сукупність яких — складний юридичний склад — викликає право громадянина на конкретний вид пенсii. У законодавчому порядку визначена допустимость доказів для підтвердження того або iншoгo факту. Так, для призначення пeнcii по старості необхідно не тільки досягнення певного віку (різного в залежності від умов праці, складу ciм'ї й інших умов), але й наявності певним чином підтвердженого стажу (різного по видах i тривалості, в залежності від умов праці, складу ciм'ї та iншиx обставин).

При призначенні пенсій по інвалідності орган пенсійного забезпечення встановлює даний факт, достатній при настанні інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання, а при інвалідності від загального захворювання — ще й наявність загального стажу роботи, диференційованого залежно від віку.

Процедурні правовідносини можуть змінюватися за заявою громадянина, наприклад, про переведения його з одного виду пенсії на іншій. У такому випадку орган пенсійного забезпечення виносить нове рішення від дня подачі відповідної заяви з yciмa необхідними документами. Припиняються дані правовідносини рішенням органу пенсійного забезпечення або про призначення пенсій, або про відмову в такому призначенні.

Процесуальні правовідносини можуть виникати по скаргах громадян — суб'єктів як основних, так i процедурних правовідносин. Одним суб'єктом у них завжди виступає зацікавлена особа, що звертається зi скаргою, а іншим — орган, що має право на розгляд скарги. Нормами права при цьому визначені права й обов'язки органів, що розглядають скарги, строки їx розгляду й порядок винесення рішень по скаргах.

Таким чином, автор прагнув докладно розглянути дві підсистеми родових правовідносин — матеріальні й процедурні, що представляв, на нашу думку, як теоретичний інтерес, так i практичне значення. Процедурні правовідносини виконують «мiciю» обслуговування: або сприяють реалі-зації права громадян у сфері соціального забезпечення, або відновлюють це право в особливій організаційній формі — процедурній.

Процедурні правовідносини по вирішенню cспорів в соціальному забезпеченні є охоронними.

 

 

Роздш VI

ТРУДОВИЙ (СТРАХОВИЙ) СТАЖ

I ВИСЛУГА POKIB