Недержавне пенсійне забезпечення громадян за договором з пенсійними фондами.

Реформування системи соціального захисту припускає встановлення додаткової недержавної пенсії, що буде виплачуватися в основному за рахунок добровільних страхових внесків громадян недержавними пенсійними фондами. Такі фонди можуть створюватися роботодавцями або приватними особами для паралельного недержавного пенсійного забезпечення працівників при виході їх на пенсію.

Недержавна пенсія відрізняється від державної тим, що її розмір можна встановити за договором з недержавним фондом. Він залежить від того, скільки грошей людина виплатила фонду у вигляді внесків. Вкладники коштів у недержавні фонди не втрачають державних пенсій, а лише одержують до них добавки.

Зовнішнім проявом волевиявлення сторін (пенсійного фонду й платника внесків) у сфері недержавного пенсійного забезпечення може стати пенсійний страховий договір між працівником і роботодавцем або пенсійним фондом. Його змістом повинні бути відповідні пенсійні ризики (старість, втрата годувальника, інвалідність), настання яких буде обумовлювати виникнення права учасника договору (працівника) на додаткову недержавну пенсію. Укладання пенсійного договору може стати першим компонентом юридичного (фактичного) складу пенсійних правовідносин.

Правовою підставою впровадження недержавного пенсійного забезпечення повинні стати відповідні нормативні акти. Одним з таких актів є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р. Саме цей Закон є сьогодні правовою основою функціонування недержавних пенсійних фондів.

Недержавні пенсійні фонди відкривають можливості для акумулювання коштів на старість шляхом добровільного відрахування у фонди. В діючі недержавні пенсійні фонди (за даними 47 фондів України) надійшло за станом на грудень 2003 р. майже 16 млн. грн.

Добровільними учасниками фондів стали більше ЗО тис. чол. Станом на 01.11.2006р. в Україні зареєстровано 80 недержавних пенсійних фондів. Кабінет Міністрів України 22 вересня 2004 р. затвердив Порядок створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ.

Недержавна форма пенсійного забезпечення входить в загальну систему соціального захисту населення. Не треба її виділяти із загальних джерел фінансування. Цю форму забезпечення необхідно розглядати як один з рівнів пенсійного забезпечення непрацездатних громадян, а їх, як відомо, три рівні. Головний критерій цієї форми забезпечення — її надійність, вірність зобов'язанням перед страхувальниками або вкладниками внесків у недержавні фонди.

Державні органи повинні дуже уважно стежити за діяльністю цих фондів, за тим, куди вони вкладають гроші своїх клієнтів, отримані від них у вигляді внесків.

Благодійна допомога непрацездатним громадянам за рахунок коштів суспільних об'єднань і фондів. Надання благодійної допомоги непрацездатним громадянам за рахунок зазначених джерел носить додатковий, цільовий характер. Вона виявляється найменш соціально захищеним громадянам (хворим, старим, дітям), матеріальне становище яких є критичним.

Найбільш великими суспільними об'єднаннями й фондами розглянутої форми соціального захисту є Чорнобильська організація «Союз Чорнобиль України» і Фонд України соціального захисту інвалідів. Наприклад, Чорнобильська організація нараховує більше 1,5 млн. людей і захищає інтереси 4 млн. потерпілих від Чорнобильської аварії. «Союз Чорнобиль України» має розгалужену мережу регіональних організацій, які мають статус юридичних осіб.

Допомога надається індивідуально, ураховується діагноз хвороби й матеріальний стан потерпілих.

Істотну допомогу інвалідам надає Фонд України соціального захисту інвалідів. Він є державною організацією соціальної допомоги. Цей Фонд створений і діє відповідно до Закону України «Про основи соціальної, захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р.Бюджет фонду формується за рахунок коштів держбюджету, благодійних внесків підприємств, громадян і інших надходжень.

Порядок і умови витрат коштів регламентується Положенням про фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434.

Фонд має свої регіональні — обласні — відділення соціального захисту інвалідів. Вони працюють у тісному контакті з місцевими органами соціального захисту. Кошти що є у них, використовуються на фінансування державних програм із соціального захисту інвалідів, їх професійної реабілітації, витрат на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, надання грошової допомоги інвалідам на придбання засобів пересування, протезування, санаторно-курортне лікування, установку квартирних телефонів, інші види соціальної допомоги.

Низку функцій соціального забезпечення у свій час виконували творчі союзи (літераторів, художників, музикантів та ін.), але сьогодні вони практично втратили ці можливості. Тому ми надалі не розглядатимемо їх соціальну діяльність, оскільки вона грає невелику роль.

Певну роль у соціальному захисті окремих категорій громадян відіграють благодійні фонди, гуманітарні акції «Милосердя». Добродійна діяльність регламентується Законом України «Про добродійність і благодійні організації» від 16 вересня 1997 р. Форми здійснення добродійної діяльності можуть бути різні: від надання одноразової або систематичної фінансової, матеріальної й іншої підтримки до прийняття на себе благодійною організацією витрат по безкоштовному, повному або частковому утриманні об'єктів добродійної діяльності.

Держава в особі її органів влади заохочує, гарантує й забезпечує захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що займаються добродійною діяльністю.

Щорічно в країні проводиться Всеукраїнська благодійна акція «Милосердя». Ця гуманна акція буде проводитися в Україні щорічно з вересня до листопада включно. Вона співпадає з Міжнародним днем людей похилого віку й Міжнародним днем інвалідів.

Проведення Всеукраїнської благодійної акції почато в 1999 році. За перший, 1999 рік, у рамках цієї акції грошову й натуральну допомогу у вигляді продуктів харчування, медикаментів, одягу, взуття, палива одержали близько 2,6 млн малозабезпечених громадян похилого віку й інвалідів на загальну суму 74,6 млн грн. У 2000 р., у ході акції було зібрано грошову й матеріальну допомогу на 106,4 млн грн, у 2001 р. —138,5 млн грн, 2002 р.— на благодійні цілі надійшло— 142 млн грн., 2003 р.— 185 млн грн.

За рішенням організаційного комітету благодійної акції в Державному казначействі України відкритий спеціальний рахунок, на який в 1999 році надійшло від підприємств, установ, організацій, окремих громадян 42,2 тис. грн, в 2000 році — 160,4 тис. грн. добровільних внесків, які спрямовані на задоволення потреб підопічних будинків-інтернатів і територіальних центрів.

Усі існуючі форми організації соціального забезпечення непрацездатних громадян мають певні переваги й недоліки. Але всі вони доповнюють одна одну й у цілому становлять розгалужену систему соціального захисту населення.

Види соціального забезпечення. Перелік найважливіших видів соціального забезпечення визначений Конституцією України (стст. 46, 92).

Під видами соціального забезпечення розуміються соціальні виплати, пільги, послуги, що надаються непрацездатним громадянам безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.

Соціальні виплати надаються у вигляді (пенсій, допомоги), у натуральному вигляді (одержання харчування, технічних засобів пересування, протезування, працевлаштування громадян, що частково втратили працездатність, утримування непрацездатних у будинках для людей похилого віку й інвалідів та інше).

Найважливішим видом соціального забезпечення є пенсії. Визначення поняття пенсії в юридичній, літературі носить дискусійний характер. Тому автор пропонує детально розглянути цей вид забезпечення у відповідному розділі особливої частини підручника.

Пенсії потрібно відрізняти від допомоги як іншого виду соціального забезпечення. Якщо для пенсій характерна регулярність виплат, то допомоги являють собою одноразові або періодичні, обмежені в часі платежі. Деякі види допомоги не порівнюються із заробітком і виплачуються в установлену законодавством розмірі.

У той же час допомога має й багато загальних рис із пенсіями. Як і пенсії, допомога є матеріальний (грошовий) вид соціального забезпечення. Вона видається у вигляді платежів. Виплати допомоги проводяться зі спеціальних фондів соціального страхування або держбюджету.

На відміну від пенсій, допомоги мають соціальну мету — не постійне забезпечення непрацездатних громадян або малозабезпечених сімей, а надання їм матеріальної допомоги у визначених законодавством випадках. Перелік допомоги соціального призначення в нашій країні досить великий. Про це мова буде йти спеціально в окремих розділах підручника.

Третім видом соціального забезпечення є пільги або послуги соціально-побутового характеру. Вони можуть бути різними. Законодавство називає такі з них, як оплата житлово-комунальних послуг, проїзд на транспорті, санаторно-курортне, медичне обслуговування й лікування, соціально-трудова реабілітація інвалідів, допомога сім'ям з дітьми й ін.

Численні види пільг і послуг соціального призначення надаються ветеранам війни, ліквідаторам Чорнобильської аварії, воїнам-афганцям, деяким іншим категоріям громадян.