![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У зв'язку з втратою годувальника
Поняття пенсії у зв'язку з втратою годувальника зв'язується з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника. Цей вид пенсії розглядається як самостійний і, як кожний вид пенсії, має своє визначення поняття. Під пенсією у зв'язку з втратою годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, Державного бюджету й інших джерел фінансування, призначені у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім'ї, що знаходились на утриманні померлого, у розмірах, порівнянних з його минулим заробітком. Головна особливість пенсії у зв'язку з втратою годувальника полягає у тому, що пенсійне забезпечення членів сімей носить похідний характер від права на пенсію іншої особи, що є годувальником. Смерть позбавляє сім'ю померлого доходів від його професійної діяльності. У цьому випадку держава, виявляючи гуманність, дає допомогу сім'ї, що понесла у зв'язку із смертю годувальника втрату засобів існування. Розмір матеріального забезпечення членів сімей (пенсії) залежить від розміру заробітку померлого годувальника. Право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорії осіб, що підлягали загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Суспільно корисна діяльність годувальника могла бути за своїм характером різною, але саме такою, з якою закон пов'язує при визначених інших умовах можливість пенсійного забезпечення (трудова діяльність працівника, служба в армії, виконання державних чи суспільних обов'язків, громадянського обов'язку й т.п.). У ряді випадків закон висуває визначені вимоги до тривалості трудової діяльності, служби в армії чи в органах внутрішніх справ померлого годувальника. Коло осіб, що мають право на пенсію у зв'язку зі смертю годувальника й умови її призначення, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 36). До числа членів сім'ї, яким призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в солідарній системі, відносяться непрацездатні члени сім'ї: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами І, II чи III групи або досягли пенсійного віку; діти, що не досягли 18 років чи старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які вчаться на денній формі навчання у вищих навчальних закладах І—IV рівнів акредитації й технічних, професійно-технічних навчальних установах — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, діти-сироти — до досягнення ними 23 років, незалежно від того, вчаться вони чи ні; чоловік (дружина), а у випадку їхньої відсутності — один із батьків або брат си сестра, дід або бабуся померлого годувальника незалежно від віку й працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 6 років. Найбільш часто пенсією забезпечуються діти у зв'язку зі смертю одного або обох батьків. Батьками дитини визнаються особи, які зазначені у свідоцтві про народження. При позбавленні батька чи матері або обох батьків батьківських прав діти не втрачають права на пенсію у випадку смерті батьків. Діти, народжені в шлюбі, визнаному згодом недійсним, прирівнюються в правах до дітей, народжених у зареєстрованому шлюбі, і тому мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. У тих випадках, коли дитина мала право на пенсію у зв'язку зі смертю батька чи матері (або обох батьків), вона зберігає його й після усиновлення. Усиновлення не може бути перешкодою для призначення дитині пенсії, якщо вона не була за якимись причинами призначена раніше. Якщо усиновитель умер, неповнолітньому може бути призначена пенсія в зв'язку з втратою годувальника, і він повинен вирішити, яку пенсію буде одержувати — у зв'язку зі смертю батьків або усиновителя. Батьки, чоловік (дружина) померлого, що не були на його утриманні, мають право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Шлюбні відносини чоловіка й жінки повинні бути засвідчені свідченням про шлюб, а в певних випадках — рішенням суду. Якщо документи про реєстрацію шлюбу втрачені й відновити їх неможливо, факт реєстрації шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.
Перерахований склад членів сім'ї збігається з традиційним колом сім'ї, встановленим у цивільній, сімейній та інших галузях права. У пенсійному праві склалося своєрідне й більш широке поняття «пенсійної» сім'ї як сукупності тих членів сім'ї померлого годувальника, які підлягають за певних умов пенсійному забезпеченню у випадку смерті годувальника. У цілому в нашій країні прийнятий один із самих широких переліків членів сімей, що підлягають пенсійному забезпеченню. У багатьох зарубіжних країнах у коло осіб, що мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, включені лише чоловік, який пережив (дружина) і діти. Розглядаючи склад членів сім'ї, що мають права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, в юридичній літературі звичайно порушуються питання про те, хто є суб'єктом права на пенсію: сім'я в цілому, якій установлюється пенсія, або кожний її член. Закон визнає суб'єктом права на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, сім'ю в цілому, а не окремих її членів, оскільки пенсія встановлюється на всю сім'ю, хоча до цього право на пенсію визначається у відношенні кожного її члена. Це випливає з положень ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій встановлено, що: «На всіх членів сім'ї, що мають право на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, призначається одна загальна пенсія». Разом з тим, питання про пенсійне забезпечення членів сім'ї вирішується з обліком їхнього правового положення, закріпленого в законодавстві про сім'ю. За допомогою законодавства забезпечується здійснення права на пенсію, його охорона й відновлення (у випадку порушення). Тому, поряд з нормами пенсійного права застосовуються й деякі положення інститутів сімейного права, знання яких необхідно для вирішення питань пенсійного забезпечення.
Правові норми про сім'ю встановлюють взаємні права й обов'язки батьків і дітей. Право на пенсію у дітей виникає в зв'язку зі смертю кожного з батьків. Якщо дитина народилася після смерті особи, яка була в шлюбі з матір'ю, померлий може бути записаний його батьком за умови, що від дНя смерті до дня народження дитини пройшло не більше десяти місяців. Права дітей, народжених у шлюбі, визнаному згодом недійсним, прирівнюються до прав дітей, народжених у зареєстрованому шлюбі. Вони мають рівне право з іншими дітьми на пенсію в зв'язку з втратою годувальника. Нарівні з тими, хто народжений у зареєстрованому шлюбі, право на пенсію також мають діти, що народилися від батьків, що не перебували між собою в зареєстрованому шлюбі, якщо померлий значиться по відповідних даних в органах РАГСу їх батьком. У випадках визнання батьківства в органах РАГСу чи встановлення його в судовому порядку діти мають ті ж права й обов'язки стосовно батьків і їхніх родичів, що й діти, що народилися від осіб, що перебували в шлюбі між собою. Органи РАГСу встановлюють батьківство при наявності спільної заяви батька й матері дитини, народженої в неза-реєстрованому шлюбі. Час народження дитини та її вік не мають значення для встановлення цього факту.
Якщо ж батьки не подавали в органи РАГСу спільної заяви про визнання батьківства, воно може бути встановлене в судовому порядку. Як доказ батьківства суд бере до уваги спільне проживання й ведення спільного господарства матір' ю дитини й відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання або утримання ними дитини, чи доказу, з вірогідністю підтверджуючи визнання відповідачем батьківства. У випадку смерті особи, яка утримувала дитину й визнавала себе її батьком, факт визнання його батьківства може бути встановлений у суді в порядку особливого судочинства. У судові ухвалі повинні міститися відомості, необхідні для реєстрації встановлення батьківства в органах реєстрації актів громадянського стану. Таким чином, рішення суду про встановлення даного факту не замінює собою документів, що видаються органами РАГСу, а служить лише підставою для одержання відповідних документів від цих органів. Органи РАГСу вносять відповідні записи про батька у свідоцтво про народження дитини на підставі заяви обох батьків або судової ухвали. При позбавленні батька чи матері або обох батьківських прав діти не втрачають права на пенсію з нагоди їхньої смерті. Усиновленим пенсія призначається нарівні з рідними дітьми, але треба мати на увазі, що вони не здобувають права на одержання пенсії в зв'язку зі смертю своїх батьків. Однак, якщо вони таке право мали до усиновлення, воно зберігається за ними й після нього, усиновлений, що одержує пенсію в зв'язку зі смертю батька чи матері чи має на неї право, у випадку смерті усиновителя вправі вибрати пенсію в зв'язку зі смертю одного з батьків або усиновителя. Усиновлення (удочеріння) являє собою юридичний акт, що встановлює між усиновителем і усиновленим такі ж відносини, як між батьками й дітьми. Факт усиновлення фіксується в рішенні районної держадміністрації й реєструється в органах РАГСу. При неможливості одержати належні документи, що засвідчують про усиновлення, чи відновити загублені або знищені документи про усиновлення, факт реєстрації усиновлення може бути встановлений судом у порядку особливого провадження. У той же час справи про встановлення самого факту усиновлення після смерті усиновленого або усиновителя, якщо при житті усиновлення не було оформлено належним чином, судами для розгляду не приймаються. У зв'язку з цим треба розрізняти два зовсім різних поняття: «факт усиновлення» і «факт реєстрації усиновлення».У судовому порядку може бути встановлений факт реєстрації усиновлення, але не факт самого усиновлення. Вступ до шлюбу особи, у якої є діти, створює між дітьми й іншим чоловіком відносини свояцтва. Отже, пасинок — це нерідний син, а падчерка — нерідна дочка одного з подружжя. Пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, користуються правом на пенсію в разі смерті батька чи мачухи нарівні з рідними дітьми. У число осіб, яким призначається пенсія в зв'язку з втратою годувальника, входять також деякі інші члени сім'ї померлого — вітчим і мачуха, якщо вони виховували чи утримували померлого пасинка або падчерку не менше 5 років. У свою чергу пасинок або падчерка мають право на пенсію, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.204.241 (0.013 с.) |