Забезпечення за віком окремих категорій працівників

Основними умовами пенсійного забезпечення по ста­рості, як ми вже відзначали, є: досягнення пенсійного віку й наявність певного страхового трудового стажу, тобто дві умови. Першою умовою є вік. За загальним правилом право на пенсію за віком чоловіки здобувають по досягненні 60 років, а жінки — 55 років. Такі вікові межі встановлені для одер­жання пенсій тим, хто працював на посадах і професіях зі звичайними умовами праці.

При визначенні цього віку враховувалися багато фак­торів, зокрема, середня тривалість життя й середня три­валість працездатного періоду в житті людини, стан її пра­цездатності, досягнення пенсійного віку, необхідність вста­новлення для жінок додаткових пільг та ін. Слід зазначити, що у сфері пенсійного забезпечення за віком та у випадку втрати годувальника жінки мають рівні права із чоловіка­ми відносно видів і рівня соціального забезпечення.

У той же час, якщо говорити про умови надання пенсій, то для жінок у нашій країні передбачені певні переваги. Це знаходить конкретне вираження у встановленні для них більш низького пенсійного віку й зниженого стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком і по інва­лідності внаслідок загального захворювання. Право соці­ального забезпечення передбачає розходження в пенсійно­му віці для чоловіків і жінок, як правило, у п'ять років. Таке розмежування характерно для всіх випадків диференціації віку по признаку статі, у тому числі й для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Але сьогодні знову ставиться питання про підвищення пенсійного віку. Другою загальною умовою призначення пенси по старості є стаж роботи. Для призначення повної трудової пенсії по старості необхідний стаж 20—25 років. Менше — для жінок, більше — для чоловіків.

Багато категорій працівників мають право на пенсію на пільгових умовах. Пільгові умови встановлені для призна­чення пенсії по старості працівникам, зайнятим на робо­тах з особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці, — за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, по­сад і показників і за результатами атестації робочих місць. Пенсія їм призначається, як ми вже відзначали, на пільго­вих умовах при зниженому пенсійному віці на десять років і скороченому стажі роботи на п'ять років, тобто пенсія при­значається чоловікам — по досягненні віку 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, жінкам, відповідно, — 45 і 15 років.

Особам, зайнятим на роботах зі шкідливими й тяжкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсія по старості призначається чолов­ікам по досягненні 55 років і стажі роботи не менше 25 років, а жінкам — по досягненні 50 років і стажі роботи не менше 20 років.

Для одержання пенсії по старості на пільгових умовах за Списками робіт № 1 і № 2 не обов'язково, щоб увесь трудо­вий стаж, необхідний для призначення такої пенсії, прихо-дився на роботи, перераховані в цих списках. Досить поло­вини спеціального стажу для призначення пільгової пенсії.

Для вирішення питання про пільгове пенсійне забезпе­чення не має значення ні остання виконувана робота перед звертанням за пенсією, ні місцевість, ні місце проживання. Пенсію по старості на пільгових умовах може одержати, наприклад, киянин або одесит, у минулому працювавший шахтарем на шахтах Донбасу десять років, а згодом вико­нував звичайну роботу, що не дає права на пільгове пенсій­не забезпечення.

На пільгових умовах призначаються пенсії по старості працівникам, зайнятим на підземній і відкритій гірській роботах і в металургії. Ці працівники мають право на пен­сію — по окремому Списку робіт і професій, затверджено­му Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а пра­цівники провідних професій (гірники очисного забою, про­хідники, забійники на відбійних молотках та ін.) — не мен­ше 20 років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії на загальних і пільгових умовах призначаються в певних розм­ірах. Порядок призначення й обчислення пенсій роз­глядається в окремому розділі підручника.

Особливості пільгового пенсійного забезпечення окре­мих категорій працівників. Пенсійне забезпечення на пільгових умовах відрізняється деякими особливостями в порівнянні зі звичайними умовами призначення пенсії по старості. Ці особливості виражаються в підставах, що виз­начають право на пенсію на пільгових умовах. В одних ви­падках вони виступають у якості спеціальних юридичних підстав надання права на пенсію по старості, а в інших — у вигляді додаткових вимог до спеціального стажу роботи. І ті й інші випливають із конкретних обставин, передбаче­них у законі, і обумовлені необхідністю. Наприклад, вста­новлення законодавцем права на пільгову пенсію грома­дянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської ката­строфи, є спеціальною юридичною підставою.

Аварія на Чорнобильській АЕС, що відбулася 26 квітня 1986 р., викликала найбільшу по масштабах радіоактивно­го забруднення біосфери екологічну катастрофу. Вона ста­ла загальнонародним нещастям, що торкнулося долі мільйонів людей, що проживають на території України, Білорусії та Російській Федерації. Чорнобильська катаст­рофа принесла й продовжує приносити величезну матері­альну втрату. На цілі ліквідації наслідків катастрофи Ук­раїна щорічно виділяє з бюджету країни великі кошти.

Верховною Радою й Кабінетом Міністрів України після Чорнобильської катастрофи був прийнятий ряд норматив­но-правових актів, спрямованих на соціальний захист прав і інтересів громадян, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії, і потерпілих від цієї аварії людей, що прожи­вали в зоні аварії, зокрема, на захист прав громадян, що стали непрацездатними внаслідок цієї найтяжкої трагедії.

З 1 квітня 1991 p., замість раніше діючого законодавства Союзу PCP, діє Закон України «Про статус і соціальний за­хист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятий 28 лютого 1991р. Він неодноразо­во змінювався й доповнювався. Значні зміни були внесені в Закон постановою Верховної Ради України від 6 червня 1996 р. (по суті, була прийнята нова редакція Закону).

Законодавством встановлено коло осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначений їх статус, кате­горії потерпілих і засоби соціального захисту. Важливим питанням є встановлення пільгових умов пенсійного забез­печення громадян, що постраждали від цієї катастрофи. Відповідно до Закону, пенсії по старості людям, що працю­вали або проживали на території радіоактивного забруднення, призначаються на пільгових умовах із зменшенням загаль-новстановленого пенсійного віку. При цьому величина знижен­ня пенсійного віку залежить від статусу й категорії громадян, що піддалися впливу радіації, терміну праці або проживан­ня потерпілих на території радіоактивного забруднення.

Наприклад, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, а з липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. — не менше 5 календарних днів, пенсія по старості може бути призначена по досягненні 50 років, тобто зі зменшенням віку на 10 років і при наявності загального трудового ста­жу не менше 20 років. Таке зменшення пенсійного віку пе­редбачено й для потерпілих громадян, евакуйованих із зони відчуження в 1986 р.

Для тих, хто працював у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів або проживав і був евакуйова­ний із зони відчуження в 1986 p., пенсійний вік, встанов­лений для одержання пенсії по старості, зменшується на 8 років і т.д. Отже, законодавцем встановлений диферен­ційований підхід до зниження пенсійного віку чорнобиль­цям залежно від часу й тривалості проживання або роботи в радіоактивно забрудненій зоні. Однак зниження пенсій­ного віку на певну величину повинне мати місце тільки в тому випадку, якщо громадянин проживав або працював у зоні відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС.

Період роботи (служби, у тому числі державної) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зарахо­вується у трудовий стаж і вислугу років: до 1 січня 1988 р. — у потрійному розмірі, азі січня 1988 р. до 1 січня 1993 р. — упівторарази (утому числі заСписком№ 1). З 1 січня 1993 р. і в наступні роки пільги по вирахуванню стажу роботи в зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, що працювали або проживали в зоні відчуження й віднесені до категорій 1,2,3, 4^і за умови стажу роботи: у чоловіків — 20 років, жінок — 15 років, зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік понад установлений стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, що пра­цювали за Списком № 1: чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років і 6 місяців і більше, але не вище 85 відсотків заробітку. Обчислення середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії проводиться відповідно до Зако­ну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.

Закон передбачає припинення виплати компенсацій і надання пільг тим громадянам, які відмовляються від пе­реселення із зон обов'язкового відселення в побудоване для них житло. На зазначених громадян у період їх подальшо­го проживання в радіаційно-забрудненій зоні не поширю­ються пільги, що стосуються зменшення пенсійного віку.

Пенсійне забезпечення по старості учасників і інвалідів війни, сімей загиблих воїнів. Право на пенсію у цієї категорії громадян виникає при наявності наступних умов: досягненні віку — у чоловіків — 55 років, жінок — 50 років і стажу роботи відповідно 25 і 20 років, а також наявності спеціальної юридичної підстави — участі в бойо­вих діях, а для інвалідів війни — поранення, контузії або каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при ви­конанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, або виконанням іншого військового завдання.

Участь у бойових діях, наявність інвалідності, пов'яза­ної з військовою службою, повинні бути підтверджені відпо­відними документами. Наприклад, інвалідність, що насту­пила внаслідок зазначених причин, підтверджується відпо­відним висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Пенсія інвалідам війни призначається, якщо їх інвалідність наступила до початку звернення за пенсією.

Пенсії учасникам і інвалідам війни призначаються в підвищених розмірах, диференційовано, залежно від групи інвалідності й участі в бойових діях. Порядок і норми пен­сійного забезпечення інвалідів війни розглядається окремо у розділі підручника «Пенсії по інвалідності».

• Право на пенсію на пільгових умовах мають також бать­ки й дружина (чоловік) військовослужбовця, що загинув на фронті або при виконанні іншого військового обов'язку, або померлого в період військової служби (не вступили в новий шлюб): чоловіки — по досягненні 55 років і при стажі робо­ти не менше 25 років; жінки — по досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 20 років. Для призначення пільго­вої пенсії значення не має, що батьки не перебували на утри­манні загиблого (померлого) військовослужбовця й були працездатними на момент його загибелі (смерті). Пенсія по старості на пільгових умовах призначається, якщо до досяг­нення відповідного віку є документи, що підтверджують загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби.

Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства. Законодавством встановлено пільгове пенсій­не забезпечення жінок, що народили п'ять і більше дітей, які виховували їх до 6-літнього віку, а також матерів інвалідів з дитинства, що виховували їх до цього віку. Вони мають право на пенсію за віком по досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із урахуванням у стаж часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства відносяться також діти-інваліди у віці до 18 років, що ма­ють право на одержання соціальної допомоги.

У випадку, якщо жінка має право на пенсію за віком у більш ранньому віці, то вона може одержувати пенсію до досягнення 50 років. Наприклад, право на пенсію на більш пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримані всі вимоги, передбачені у зв'язку із призначен­ням пенсії за умовами праці за Списком № 1, тобто по до­сягненні 45 років. Крім того, якщо жінка відноситься до категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, то вона також може вийти на пенсію в більш ранньому віці.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах надаєть­ся багатодітним матерям незалежно від того, прожива­ли діти разом з матір'ю або окремо від неї (наприклад, у школі-інтернаті). Важливо, щоб кожний з п'яти дітей до-сяг шестирічного віку. Смерть дитини після досягнення восьми років не позбавляє матір права на зазначену пенсію. Однак при цьому враховуються тільки рідні діти, а пасин­ки й падчерки не прирівнюються до рідних дітей. До рідних дітей прирівнюються всиновлені діти, якщо всиновлення відбулося до досягнення дитиною 6 років.

Документом про народження дитини даною жінкою слу­жить свідоцтво про народження, у якому вона зазначена ма­тір'ю. А всиновлювачі можуть бути записані в книгах запи­су народжень як батьки всиновлених. Закон передбачає за­безпечення таємниці всиновлення. Без згоди всиновлювачів заборонено повідомляти які-небудь відомості про всиновлен­ня, видавати виписки із книг реєстрації актів громадянського стану, з яких було б видно, що всиновлювачі не є рідними бать­ками всиновленого. Особи, що розголошують таємницю вси­новлення, можуть бути притягнуті до відповідальності у встановленому порядку.

У зв'язку із цим, якщо у свідоцтвах про народження дітей, що враховують при призначенні пенсії, жінка, що звернулася за пенсією, значиться матір'ю, органи Пенсій­ного фонду не вправі проводити будь-які дії, що можуть спричинити розкриття таємниці всиновлення (вимагати додаткові документи з метою виявлення всиновлення дітей, часу їх всиновлення та ін.). Крім того, якщо у свідоцтві про народження дітей жінка, що звернулася за пенсією, не зна­читься матір'ю, але нею представлені документи про вси­новлення, то при призначенні пенсії ці діти враховуються за умови, що всиновлення відбулося при досягненні кож­ним з них шестирічного віку.

Пільговий порядок пенсійного забезпечення поши­рюється й на матерів інвалідів з дитинства. їм також на­дається право на пенсію за віком по досягненні 50-літнього віку й при загальному стажі роботи не менше 15 років. Це право має мати інваліда з дитинства, визнаного таким у встановленому порядку, що виховала його до шестирічно­го віку. Визнання дитини інвалідом з дитинства проходить на підставі медичних показань органами медико-соціальної допомоги.

У випадку відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснюється батьком, йому призначається пенсія за віком по досягненні 55 років і при стажі роботи 20 років.

Ще один випадок, коли багатодітність сім'ї є юридич­ною підставою для призначення пенсії на пільгових умо­вах. Це відноситься до жінок, зайнятих у сільському господарстві. Законом України «Про пенсійне забезпечен­ня» від 5 листопада 1991 р. жінкам, що працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро й більше дітей, надане право виходу на пенсію незалежно від віку й трудового стажу. Уперше ця норма-пільга була вста­новлена Законом Української PCP «Про пріоритетність соціального розвитку села й агропромислового комплексу в народному господарстві України» від 17 жовтня 1990 р.

Право на пенсію на пільгових умовах залежно від умов виробництва має певна категорія жінок-робітниць, зайня­тих у текстильному виробництві, механізаторами, а також на окремих видах робіт у сільському господарстві.

Наприклад, жінки, що працюють у текстильному вироб­ництві, мають право на пільгову пенсію, якщо вони працю­вали в цьому виробництві на верстатах і машинах — за Спис­ком виробництв і професій, затвердженим постановою Кабі­нету Міністрів України: по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До підприємств тек­стильної промисловості відносяться бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, трикотажні й інші фабрики й комбінати.

Пільгове пенсійне забезпечення також надається жінкам, що працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колективних і інших підприєм­ствах сільського господарства — по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. При зверненні робітниці за пенсією роботодавець (адміністрація господар­ства), власник підприємства або уповноважений ним орган представляє в орган Пенсійного фонду довідку про стаж ро­боти доярки (оператора машинного доїння), свинарки-опе­ратора й про виконання норм обслуговування за встановле­ною формою.

Право на пільгову пенсію також мають жінки, зайняті про­тягом повного сезону на вирощуванні, збиранні й післязби­ральній обробці тютюну, — по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. При цьому під вирощу­ванням, збиранням і післязбиральною обробкою тютюну маєть­ся на увазі вирощування розсади, підготовка ґрунту, догляд за рослинами, сушіння, навантаження, розвантаження й первинна обробка тютюнової сировини. Жінкам, зайнятим протягом повного сезону на цих роботах, уесь рік роботи зараховується в стаж, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пенсії на загальних умовах призначаються працівникам сільського господарства відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При­значення пенсії проводиться іноді до досягнення загального пенсійного віку, встановленого законом за рахунок власних коштів підприємств і організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються в Пенсійний фонд України на виплату пенсій. Ці пенсії відносяться до розряду професій­них пільг. Реформа пенсійного забезпечення передбачає значне скорочення професійних пільг, ведеться розробка нових критеріїв підходу до оцінки важких і шкідливих праць, професій і посад, що дають право на пільгову пенсію.

Однак складним залишається питання про пенсійне забез­печення працівників сільського господарства при переході їх з одного підприємства в інше внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств (КСП). При вирішенні цього питання необхідно керуватися ст. 31 Закону Украї­ни «Про колективне сільськогосподарське підприємство». У всіх випадках реорганізації КСП і створення на його базі нових підприємств усі майнові права й обов'язки перехо­дять по акту (балансу) до знов створених підприємств або перерозподіляються між ними у відповідних частках. Най­маним працівникам реорганізованого підприємства гаран­тується дотримання їх прав і інтересів відповідно до трудо­вого законодавства України¹.

Важливою нормою-пільгою пенсійного забезпечення є призначення пенсії по старості при неповному стажі роботи, тобто при меншому стажі, ніж 25 і 20 років (відпо­відно для чоловіків і жінок). Ця норма застосовується не­часто, тому що більшість громадян ідуть на пенсію при на­явності пенсійного віку й повного стажу роботи. Однак буває, що стажу для призначення пенсії недостатньо, на­приклад, у жінок, які тривалий час займалися вихованням дітей або веденням домашнього господарства. У таких ви­падках пенсії за віком можуть бути призначені при меншо­му стажі роботи.

Раніше для призначення пенси при неповному стали ро­боти існували різні обмеження. Тепер їх немає. Вони скасо­вані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р.

Пенсії при неповному стажі за новим Законом України від 9 липня 2003 року призначаються пропорційно наявно­му страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (ст. 28 Закону). Обчислення пенсії прово­диться наступним чином: спочатку визначається відповід­на повна пенсія. Ця пенсія ділиться на число місяців необ­хідного повного стажу роботи, отримана сума множиться на число місяців наявного фактичного стажу роботи (у цьому стажі період понад 15 днів округляється до повного місяця, а період до 15 днів включно не враховується).