Показники діяльності банку з залучення ресурсів

 

Вид банківських ресурсів	Сума, тис. грн	Вартість, % річних
Власний капітал, усього
у тому числі
статутний фонд	4 100	-
загальні резерви		-
прибуток минулих років		-
Залучені ресурси, усього
у тому числі
кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності	1 005
строкові кошти суб’єктів господарської діяль­ності
міжбанківські кредити

 

Таблиця 4.6

 

Показники діяльності банку з розміщення ресурсів

 

Напрями розміщення ресурсів	Частка в загальному обсязі активних вкладень, %	Дохідність, % річних
Кредитування юридичних осіб
Кредитування фізичних осіб
Вкладення в цінні папери

 

Банк здійснює такі види операцій, пов’язані із вкладенням фінансових ресурсів, як кредитування юридичних і фізичних осіб, а також операції з цінними паперами. При цьому на їх здійснення спрямовується:

80 % власного капіталу банку;

73 % засобів до запитання клієнтів банку;

100 % строкових коштів клієнтів і міжбанківських кредитів банку.

Прибуток від іншої діяльності банку складає 250 тис. грн. До фонду дивідендів спрямовується 50 % прибутки банку після оподаткування.

При визначенні величини коштів, що вкладаються в активні операції, необхідно враховувати середній рівень обов’язкового резервування – 7 %.

Необхідно:

Визначити найбільш прийнятний для банку варіант збільшення об’єму кредитування за рахунок:

1) зміни порядку розподілу прибутку, а саме зменшення її частки, що направ­ляється до фонду дивідендів, і збільшень за рахунок цього об’ємів кредитування;

2) додаткового залучення ресурсів у вигляді строкових депозитів фізичних осіб за ставкою 16 %.

 

Завдання 4.3. Банки "Дніпробанк" та "Харківбанк" мають таку струк­туру капіталу на початок першого поточного фінансового року (табл. 4.7).

 

Таблиця 4.7

 

Структура капіталу "Дніпробанк" та "Харківбанк"

 

№	Капітал	"Дніпробанк"	"Харківбанк"
млн грн	Питома вага, %	млн грн	Питома вага, %
	Статутний фонд		62,5
	Резервний та інші фонди		37,5
	Усього

 

При інших рівних умовах обидва банки заробили однаковий балансовий прибуток. Ставка податку на прибуток – 30 %. Акціонери вирішили спрямувати на виплату дивідендів прибуток у розмірі 100 % від величини статутного фонду.

За другий звітний рік банки заробили прибуток, виходячи з показ­ника попереднього фінансового року, тобто 100 % від власного капіталу. Ставка податку на прибуток залишилась попередньою, тобто 30 %. Акціо­нери знову вирішили одержати дивіденди в розмірі 100 % від номіналу акцій.

Залишок прибутку як за перший, так і другий звітний період спрямовувався на формування фондів банків.

Необхідно:

1. Визначити структуру капіталу на початок другого та третього років діяльності банків "Дніпробанк" та "Харківбанк".

2. Пояснити, який із названих банків здійснював найбільш раціо­нальне управління власними коштами та чому.

 

Завдання 4.4. НБУ встановив, що керівництво банку "Харків" до­свідчене і компетентне; всі основні показники фінансової діяльності бан­ку відповідають нормативним вимогам, а деякі перевищують їх; повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов’язаних з діяльністю банку, економічного середовища та відповідне реагування на зміни в ньому; наявність належного внутрішнього аудиту та належне здійснення ним своїх функцій. Спостерігається виважений підхід до планування, роз­роблення внутрішніх положень, процедур та засобів контролю, а також активний контроль за їх виконанням; відсутність ознак кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах; належний рівень роботи спостережної ради щодо визначення політики банку та її тісне співробіт­ництво з правлінням (радою директорів) банку. Організаційна структура банку є досконалою (оптимальною), наявність постійно діючої програми підготовки кадрів; відповідальне ставлення правління (ради директорів) та спостережної ради банку до зауважень та рекомендацій Національного банку. Відсутні зауваження щодо виконання банком вимог законодавства з питань запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо встановлених у банку правил про­ведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення.

Необхідно:

визначити рейтингову оцінку менеджменту банку за рейтинговою системою "САМЕLS".

 

Завдання 4.5. НБУ встановив, що керівництво банку "Харків" добре розуміє баланс банку, знає свою клієнтуру та економічну ситуацію. Обсяг ліквідних активів достатній для задоволення щоденного попиту на кре­дити та непередбачені зміни в ньому, а також для виконання зобов’я­зання банку в разі як очікуваних, так і непередбачених змін в обсязі депозитів (вкладів). У банку мінімально залучають міжбанківські кредити для забезпечення потреб у ліквідності; запроваджений, обґрунтований та детальний процес планування, контролю і моніторингу лік­відності. Працівники банку мають достатню кваліфікацію і досвід для підтримки певних пропорцій (відповідностей) між строками отримання коштів і погашення, наприклад, строки повернення кредитів співпадають з відповідними стро­ками погашення платежами платежів за депозитами з відповід­ними строками погашення, що підтверджуються даними балан­су. Депозитна база банку адекватно диверсифікована як щодо строків погашення, так і щодо діапазону контрагентів, тобто він має коротко-, середньо-, довгострокові депозити від фізичних осіб, приватних підприємців, підприємств, банків тощо. Виконуються вимоги щодо ліквідності банку.

Необхідно:

визначити рейтингову оцінку ліквідності банку за рейтинговою системою "САМЕLS".

 

Завдання 4.6. Показники регулятивного капіталу банку "Харків", адекватності основного і регулятивного капіталу перевищують встановлені нормативні значення. у банку спостерігається високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує йому прибуткову діяльність. Добре врегульований процес зростання капіталу, який визначено політикою банку і підтверджується фактичними даними показників діяльності банку. Керівництво банку здатне визначити ризики, пов’язані з банківськими операціями, та їх вплив на достатність регулятивного капіталу, і сфор­мувати в повному обсязі резерви під активні операції. Акціонери здатні, в разі потреби, нарощувати капітал, розмір дивідендів обґрунтований
і забезпечує дохід акціонерам, не перешкоджаючи необхідному зростанню статутного та/або регулятивного капіталу. В банку є незначний рівень негативно класифікованих активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи).

Необхідно:

визначити рейтингову оцінку достатності капіталу банку за рейтинговою системою "САМЕLS".

 

Завдання 4.7. НБУ встановив, що обсяги нестандартних активів та/або негативно класифікованих за результатами інспекційної перевірки більші, ніж за даними банку, але разом з тим вони не загрожують капі­талу банку, а керівництво звернуло на цей факт належну увагу та має намір і змогу виправити ситуацію. Критерії надання кредитів, здійснення інших активних операцій та методи контролю з боку керівництва мають деякі недоліки. Потребують удосконалення порядок ідентифікації осіб та процедури здійснення операцій з інсайдерами банку. Активні операції банку (крім кредитних та операцій з цінними паперами) малоприбуткові, пов’язані з дещо підвищеним ризиком, але не становлять реальної загрози для ліквідності і платоспроможності банку.

Необхідно:

визначити рейтингову оцінку якості активів банку за рейтинговою системою "САМЕLS".

Тести для перевірки знань

1. Комплексний ризик включає оцінку і прогнозування величини ризику банку і дотримання економічних нормативів банківської ліквідності:

а) так;

б) ні.

2. Ризик, пов’язаний із загальною економічною ситуацією в країні та світі, визначають як:

а) системний;

б) несистемний;

в) ліквідності;

г) галузевий.

3. Ціна капіталу з урахуванням ризиків включає:

а) премію за ризик;

б) премію за ліквідність;

в) премію за строковість;

г) усі відповіді правильні.

4. Процес збільшення кількості видів цінних паперів у портфелі, результатом якого є зменшення ризику портфеля без зменшення його дохідності – це:

а) системний ризик;

б) диверсифікація портфеля;

в) параметри портфеля.

5. Властивість фінансового активу, яка розраховується у вигляді річної процентної ставки, називається:

а) дохідністю;

б) комплексністю;

в) доходом за активом;

г) конвертованістю.

6. За можливостями управління ризики класифікують як:

а) системні та несистемні;

б) квантифіковані та неквантифіковані;

в) відкриті та закриті.

7. Ризики в допоміжній діяльності банку включають:

а) ризик втрати репутації банку;

б) збитки з формування депозитів;

в) процентні ризики;

г) ризики банківських зловживань.

8. Ризик, який виникає через неправильні управлінські рішення, нена­лежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі називають:

а) валютним;

б) кредитним;

в) стратегічним;

г) ліквідності.

9. Стабільність банківського середовища залежить від:

а) фінансової стабільності;

б) зовнішніх кризових явищ;

в) якості системи ризик-менеджменту банку;

г) ліквідності банків.

10. До комерційних внутрішніх факторів, які впливають на фінансову стабільність банків належать:

а) сучасний рівень технологій;

б) методи прийняття рішень;

в) концентрація частки активів в одному банку;

г) фальсифікація витрат.

11. Зовнішні фактори впливу на фінансову стабільність банків включають:

а) ризикові;

б) політичні;

в) державні;

г) законодавчі.

12. Механізмом передання і глобального поширення системної кризи є:

а) нагляд за діяльністю банків;

б) втрата ділової репутації окремого банку;

в) засоби обмеження спекулятивного зростання фінансових ринків;

г) специфічні кредитно-фінансові взаємозв’язки між інститутами.

13. До процесу ризик-менеджменту банку залучаються:

а) підрозділ з ризик-менеджменту;

б) фронт-офіси;

в) спостережна рада;

г) служба безпеки банку;

д) правління банку.

14. У функції кредитного комітету банку входить:

а) аналіз співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів;

б) розгляд питань відповідності строковості активів та пасивів;

в) оцінка якості активів банку;

г) розробка пропозицій щодо формування резервів на покриття мож­ливих збитків від їх знецінення;

д) розробка пропозицій щодо формування резервів на покриття можливих збитків від знецінення активів.

15. Залежно від стадії розвитку кризи видами антикризового управління є:

а) реактивне;

б) посткризове;

в) пасивне;

г) упереджувальне.