Глобальне інформаційне суспільство.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Глобальне інформаційне суспільство.



Термін «інформаційне суспільство» і проекти створення такого суспільства вперше з'явилися в останній третині XX століття в США та країнах Західної Європи. Згідно з вищевказаним, 27 березня 2006 року генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію під номером A/RES/60/252, що проголошує 17 травня Міжнародним днем інформаційного суспільства.

Говорячи про інформаційне суспільство, його варто розуміти не в буквальному сенсі, а розглядати як орієнтир, тенденцію змін у сучасній цивілізації. У цілому ця модель орієнтована на майбутнє, але у розвинених капіталістичних країнах уже зараз можна назвати цілий ряд викликаних інформаційною технологією змін, які підтверджують концепцію інформаційного суспільства:

– структурні зміни в економіці, особливо в сфері розподілу робочої сили;

– усвідомлення важливості інформації;

– зростаюче розуміння необхідності комп'ютерної грамотності;

– широке поширення інформаційних технологій;

– підтримка урядом розвитку комп'ютерної мікро- та наноелектронної технології й телекомунікацій.

Якісно новим моментом є можливість керування більшими комплексами організацій і виробничих систем, що вимагає координації діяльності сотень тисяч і навіть мільйонів людей. Стрімко розвиваються нові наукові напрямки, такі як інформаційна теорія, кібернетика, теорія прийняття рішень, теорія ігор і т.д., тобто напрямки, що пов'язані саме з проблемами організаційних множин.

За останню чверть ХХ ст. у світовому розвитку відбулися такі процеси, які суттєво вплинули на практику світового інформаційного обміну та створили необхідні передумови для формування глобального інформаційного суспільства. Одним із визначальних факторів формування та функціонування такого типу суспільства виступає глобалізація.

Формування глобального інформаційного суспільства сьогодні є об’єктивною необхідністю, оскільки фактично “людство не має іншого ресурсу, крім інформації, який би слугував унікальним важелем перетворення суспільства із “кидка” у розквіт”. Важливою характерною ознакою його становлення стало перетворення знання та інформації (її створення, використання, поширення, збереження) в базовий елемент суспільного розвитку.

Глобальне інформаційне суспільство сьогодні поглиблює процес соціальної диференціації за освітнім критерієм, оскільки надає всім різні можливості на реалізацію власного потенціалу. В результаті цього виникають невидимі кордони, які розділяють людей, наприклад, світова павутина Інтернет, яка об’єднує лише тих, хто має до неї доступ, та відсікає тих, хто позбавлений такого доступу. Відповідно до цього утворюються дві паралельні системи комунікації: одна для освічених людей, які володіють сучасними засобами комунікації, інша - для тих, у кого такого зв’язку немає. Це, зокрема, підтверджує, що в глобальному інформаційному суспільстві більш інтенсивно, ніж в індустріальному, відбувається розпадання соціуму на два класи: клас інтелектуалів, носіїв знань і клас тих, хто не входить у нову інформаційну економіку, базовим продуктом якої стає інформація. Такий поділ суспільства достатньо жорсткий, оскільки в принципі інформаційний клас, інтелектуальний клас сьогодні має можливість створювати готову продукцію фактично не застосовуючи праці інших людей. В остаточному підсумку цей поділ може привести до жорстких суперечностей між класами, спричинить серйозну деструкцію та дестабілізацію суспільства.

Глобальне інформаційне суспільство на сучасному етапі його розвитку демонструє економічну могутність та небувалий соціальний потенціал З цією метою розробляються та функціонують інформаційні технології, які дають змогу створювати, підтримувати та розвивати комплекс інформаційних ресурсів, які обумовлюють нову модель суспільної організації і забезпечують динамічний розвиток суспільства в цілому. У результаті цього відбувається розвиток електронних засобів обробки та збереження інформації, зростання впливу електронних засобів масової інформації, створення могутніх комунікативних систем. Тобто це свідчить про те, що розробка та впровадження виробничих програмно-технологічних засобів дало змогу сьогодні прискорити збирання, обробку та поширення інформації, а отже, й радикально розширити можливості використання інформації практично в усіх сферах суспільного життя - в науці, промисловості, в освіті та структурах управління.

Фактично сучасні інформаційні технології стрімко перетворились у повсякденну реальність сучасної людини і так само стрімко вони стали змінювати цю реальність. Сьогодні ми з повною мірою можемо свідчити, що нові інформаційні технології можуть привести до руйнування соціокультурних засад, у результаті цьогоможе бути створене зовсім нове соціальне т а культурне середовище”.

З огляду на те, що інформаційні технології сьогодні не завжди є передбаченими, вони можуть бути і руйнівними.

На сьогодні важко передбачити, на які саме наслідки (соціальні, культурні, антропологічні) слід сподіватись у результаті розвитку інформаційних технологій. Оскільки, на думку багатьох дослідників, такий стан відкритості, незавершеності всього того, що сьогодні відбувається, є найбільш стабільною характеристикою нинішньої соціальної та культурної реальності, у формуванні якої важливу роль відіграють інформаційні технології.

Слід також відзначити, що абсолютна специфіка сучасних інформаційних технологій є відносною, оскільки будь-які технології передбачають розрив між людиною та природою. Адже створення нових інформаційних технологій сприймалось як розрив з істинним, сакральним, цінним та духовним. Цей процес неминуче веде до формування системи ризиків.

Перший, пов’язується з перетворенням процесу формування свідомості в надефективний бізнес, який пов’язується з ефектом самопрограмування, коли суб’єкти управління в особі національних та транснаціональних еліт певною мірою втрачають адекватну політичну рефлексію, що може призвести до непередбачуваних та руйнівних наслідків у глобальному масштабі.

Другий - професійне прагнення ПР-операторів та їх господарів вирішувати проблеми реального життя за допомогою так званого методу “промивання мозку”.

Третій - повсюдне поширення інформаційних технологій, пов’язане зі зниженням відповідальності суб’єкта управління. Останній, співпрацюючи з картинкою та образами, може втрачати розуміння того, що його робота впливає на реальне життя реальних людей, і таким чином у поєднанні з високою ефективністю він перетворюється на безпосередню та реальну загрозу для суспільства.

Четвертою небезпекою для інформаційної свідомості є можливість обмеження демократії. Справа не лише в можливості послаблення держави, що є базисом для демократичних інститутів, але і в тому, що для формування свідомості суспільства достатньо впливати на еліту, яка бере участь у прийнятті важливих рішень.

Тобто на сьогодні глобалізація є активною в самих формальних моментах – в моментах, пов’язаних з інформацією, станом інформації, поширенням будь-якого роду інформаційних систем.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Застосування інформаційних технологій в управлінні.

2. Види ресурсів інформаційних систем.

3. Технології інформаціних систем.

4. Інформаційне суспільство. Його глобалізація.

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Основною метою інформаційних технологій є –

а) отримання необхідної інформації відповідної якості на заданому носії:

б) збирання, передавання, накопичення, опрацювання, зберігання, подання та використання інформації;

в) збирання, передавання, опрацювання, збереження і представлення даних;

г) надання інформації та створення найзручніших умов для її поширення.

2. До інформаційних ресурсів інформаційних систем відносять:

а) та частина інформаційних ресурсів підприємства, яка використовується інформаційною системою;

б) його внутрішнє і зовнішнє середовище;

в) користувачі, адміністратор та технічний обслуговуючий персонал;

г) споживачі, постачальники, конкуренти.

3. Джерелами формування інформаційних ресурсів підприємства є

а) та частина інформаційних ресурсів підприємства, яка використовується інформаційною системою;

б) його внутрішнє і зовнішнє середовище;

в) користувачі, адміністратор та технічний обслуговуючий персонал;

г) споживачі, постачальники, конкуренти.

4. Інформаційна технологія – це..

а) це система методів і засобів збирання, передавання, накопичення, опрацювання, зберігання, подання та використання інформації;

б) отримання необхідної інформації відповідної якості на заданому носії;

в) це весь обсяг інформації, що є в інформаційній системі;

г) автоматизована інформаційна система

 

 

РОЗДІЛ 2.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.236.140 (0.009 с.)