Створення інформаційних моделей для аспа

Сучасний розвиток комп’ютерної техніки та засобів передавання інформації дає змогу автоматизувати збирання, пошук і нагромадження як внутрішньої, так і зовнішньої інформації. Ефективність маркетингових рішень, прийнятих на основі нагромаджених даних, забезпечується трьома видами засобів підтримки евристичної діяльності: засобами, що забезпечують інтерфейс кінцевого користувача в задачах пошуку деталізованої інформації; засобами, що забезпечують комплексний погляд на зібрану інформацію, її узагальнення та агрегацію; засобами інтелектуального аналізу даних.

Призначенням останніх є підтримка пошуку функціональних і логічних закономірностей у нагромадженій інформації, осмислення та прогнозування розвитку ринкових процесів, визначення основних факторів, що впливають на цей розвиток.

Інструментальні моделі АСПА можна класифікувати (з певною часткою умовності) таким чином: моделі прямих розрахунків; компаративні (порівняльні) моделі; оптимізаційні моделі; статистичні моделі; моделі прогнозування; імітаційні моделі.

Корисність наведеної класифікації полягає у тому, що вона допомагає визначити характерні особливості наявних засобів моделювання, а також способи та сферу їх застосування. Але при цьому слід розуміти, що границі між цими класами моделей не є абсолютно чіткими (наприклад, прогнозування може виконуватись із застосуванням статистичних методів аналізу даних) і що побудова моделі реальної маркетингової ситуації може потребувати комбінованого використання різних методів та інструментів аналізу.

Моделі прямих розрахунків характеризуються, як правило, трудомісткою (якщо не застосовуються засоби автоматизації) обробки даних з використанням відносно простих алгоритмів. У цих алгоритмах ураховуються основні функціональні залежності між економічними змінними, а самі алгоритми подаються як сукупність чітко визначених понять і дій з ними, заданих у вигляді формул. По суті, ці алгоритми являють собою формалізовані знання з відповідної предметної області і тому є складовою всіх інших класів моделей.

Компаративні (порівняльні) моделі призначені для виявлення відмінностей та розбіжностей. Мета застосування таких моделей — ідентифікувати ситуації, що мали або можуть мати місце, і на основі порівняння цих ситуацій або обрати одну з можливих альтернатив, або обрати найкращі значення керованих параметрів, або виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки, які дозволять обґрунтувати рішення. Але підхід до розв’язання цих задач з допомогою компаративних моделей однаковий — сприяти виявленню деяких специфічних відмінностей, які суттєво впливають або можуть вплинути на розвиток подій.

Порівняння альтернатив — один з основних методів подолання невизначеності (відносно можливого результату своєї діяльності), а компаративні моделі — важливий інструмент цього методу, який дає змогу спеціалістам усвідомити суть розбіжностей, з’ясувати їх причини і на основі цієї інформації, а також на основі власного досвіду та інтуїції приймати ефективні рішення. Основними підвидами порівняльних моделей є табличні (матричні) та графічні моделі, широко застосовувані у процесі управління маркетинговою діяльністю.

Оптимізаційні моделі дають можливість знайти найкраще рішення за певним критерієм. При цьому після формулювання критерію, рішення знаходиться, як правило, без оцінювання альтернатив людиною, тобто автоматично. Використання таких моделей пояснюється тим, що за великої кількості альтернатив метод прямого оцінювання множини можливих рішень стає непридатним. Саме у такому разі слід застосовувати оптимізаційні моделі. Але при цьому слід розуміти, що є значна кількість факторів, вплив яких неможливо визначити кількісно або з необхідною точністю. Тому отримане з допомогою оптимізаційних моделей рішення не слід сприймати як абсолютно точне, його потрібно перевіряти та у разі потреби коригувати, спираючись на досвід та інтуїцію спеціалістів.

Моделі прогнозування дають змогу оцінити вплив рішень, які приймаються, на майбутнє, що в умовах ринкової економіки є нагальною потребою. Прогнози необхідні, оскільки, по-перше, майбутнє значною мірою є невизначеним і, по-друге, тому що повний ефект багатьох рішень розподілено у часі і відразу він може не відчуватися. Тому досить точне передбачення майбутнього підвищує ефективність процесу прийняття рішень, а успіх у бізнесі значною мірою залежить від уміння передбачити майбутнє та підготуватися до нього. Надійні прогнози роблять можливим прийняття вчасних рішень, що спираються на обґрунтовані плани.

Оцінювання майбутнього у формі прогнозування обсягів продажу є необхідною частиною рішень щодо фінансового планування підприємства, інвестицій в основні виробничі засоби, послідовності придбання матеріалів, установлення рівнів виробництва і запасів, потреби у персоналі та витрат на рекламу.

Моделі прогнозування поділяють на некаузальні та каузальні. Некаузальні моделі пропонують метод прогнозу за минулими значеннями без пояснення механізму генерації прогнозованого значення. Каузальні моделі використовують взаємозв’язки між змінними і намагаються пояснити їх поведінку.

Статистичні моделі базуються на використанні математичних моделей і методів, призначених для прийняття рішень під час пошуку, аналізу та оцінювання можливих варіантів рішень у ситуаціях, що характеризуються невизначеністю, пов’язаною як із статистичним характером аналізованих явищ, так і з неповнотою знань щодо значень, які можуть мати ті чи інші фактори.

Імітаційні моделі є засобом вивчення поведінки об’єктів чи систем в умовах, що визначаються дослідником, шляхом нагромадження та аналізу даних, отримуваних у процесі проведення експериментів із моделлю. Метою імітаційного моделювання може бути вивчення впливу на об’єкт змін у його структурі та (або) у зовнішніх умовах його функціонування. Дані, нагромаджувані в процесі моделювання, використовуються або для проведення ретроспективного аналізу, або для визначення спектра допустимих сценаріїв майбутнього розвитку.

 

Інформаційна база АСПА

У сучасних умовах успішно функціонувати і динамічно розвиватися можуть тільки ті фірми, керівництво і фахівці яких мають в розпорядженні повну, достовірну і своєчасну інформацію по усіх напрямах підприємницької діяльності. Розв'язати цю проблему можна за рахунок створення системи маркетингової інформації, використовуючи:

- внутрішню звітність фірми, що характеризує показники продажів, закупівель, величину витрат, об'єми матеріальних запасів, а також що включає дані про рух оборотних коштів, про дебіторську і кредиторську заборгованість і т. д.;

- зовнішню поточну інформацію про події, що відбуваються в підприємницькому середовищі;

- маркетингові дослідження, покликані забезпечити збір інформації, актуальної з точки зору конкретної проблеми, що стоїть перед фірмою;

- результати аналізу маркетингової інформації, що містять конкретні пропозиції по ухваленню необхідних управлінських рішень.

При розгляді інформаційного забезпечення процесу управління фірмою слід звернути увагу на таку складову частину, як інформаційна база, яка містить відомості про мікро- і макросередовищу маркетингу. Джерелами такої інформації можуть бути матеріали:

- державних органів управління;

- органів державної статистичної звітності;

- бюджетів населення, що складаються регіональними органами статистики;

- міністерств і відомств;

- підприємств;

- науково-дослідних організацій і ВНЗ;

- бірж, аукціонів, торгів;

- спеціальних спостережень.

Серед матеріалів державних органів управління важливе значення мають укази Президента, законодавчі документи, постанови Ради Міністрів, рішення Національного банку і міністерств і відомств, покликані змінити об'єм і структуру виробництва, рівень прибутків населення і цін на товари.

Особливо важливе значення при створенні інформаційної бази має використання даних державної статистики. Вони спрямовуються підприємствами усіх галузей і форм власності районним органам державної статистики, які у свою чергу представляють відповідні звідні статистичні дані в обласні органи, а останні узагальнюють їх і передають в Міністерство статистики і аналізу. На основі цих даних, а у разі потреби і на основі проведення додаткових досліджень, Міністерство статистики і аналізу робить відповідні звітні матеріали і огляди. Серед усіх даних первинне значення мають відомості, що характеризують обсяги виробництва товарів і надання послуг, дані про постачання товарів в торгівлю, наявності товарів в торгівлі, продажі товарів, зміні рівня цін.

Велике значення для створення інформаційної бази маркетингу мають і дані досліджень прибутків і витрат окремих сімей, що проводяться органами державної статистики. Ці дані являються, по суті, єдиною інформаційною базою оцінки і розподілу населення по групах залежно від прибутків на одного члена сім'ї.

Разом з вказаною вище інформацією при створенні інформаційної бази фірми бажано враховувати дані, такі, що містяться в статистичних матеріалах різних відомств і організацій, знайомитися з науковими звітами про рішення різних проблем, складеними науково-дослідними організаціями і внз. Крім того, доцільно вивчати листування між промисловими і торговельними фірмами, матеріали бірж, аукціонів і торгів, а також вести спеціальні спостереження за ринком.

Таким чином, є достатньо джерел, які кожна фірма може використовувати при створенні інформаційної, бази маркетингу. Крім того, ця база може бути поповнена інформацією, що отримується завдяки проведенню різних маркетингових досліджень.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Класифікація інформаційних моделей АСПА.

2. Система маркетигової інформації.

3. Програми з маркетиговою складовою.

4. Класифікція спеціалізованих програмних продуктів для вирішення задач управління маркетингом.

5. Сутність АСПА.

6. КІС для вирішення маркетингових задач.

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Програмні продукти для маркетингу не поділяються на такі класи як:

а) спеціалізовані програми;

б) корпоративні інформаційні системи;

в) програми, що мають маркетингову складову;

г) програми, що мають аналітично-статистичну складову.

2. Концепція ERP (Enterprise Resource Planning) означає:

а) управління всіма ресурсами (виробничими, фінансовими ресурсами, замовленнями тощо)територіально розподіленого підприємства;

б) управління виробничими ресурсами територіально розподіленого підприємства;

в) управління фінансовими ресурсами територіально розподіленого підприємства;

г) управління замовленнями територіально розподіленого підприємства.

3. Концепція SCM (Supply Chain Management) означає:

а) управління виробничим процесом, тобто використання максимум внутрішніх ресурсів підприємства;

б) управління розширеним виробничим процесом, тобто не тільки внутрішніми ресурсами підприємства, а й важливішими зовнішніми;

в) контроль розширеного виробничого процесу, тобто не тільки внутрішніми ресурсами підприємства, а й важливішими зовнішніми;

г) контроль виробничого процесу, тобто використання максимум внутрішніх ресурсів підприємства.

4. Концепція МRP ІІ (Material Resource Planning) означає:

а) змогу планувати діяльність служб збуту, постачання і виробництва як наскрізний графік взаємопов’язаних замовлень;

б) змогу організувати діяльність служб збуту, постачання і виробництва як наскрізний графік взаємопов’язаних замовлень;

в) змогу планувати діяльність служб фінансування і виробництва як наскрізний графік взаємопов’язаних замовлень;

г) змогу організувати діяльність служб фінансування і виробництва як наскрізний графік взаємопов’язаних замовлень.

5. Програмний продукт Project Expert 6.1 – це:

а) комп'ютерна програма, яка призначена для створення фінансової моделі нового підприємства незалежно від його галузевої приналежності і масштабів;

б) комп'ютерна система, яка призначена для створення фінансової моделі існуючого підприємства незалежно від його галузевої приналежності і масштабів;

в) комп'ютерна система, яка призначена для створення фінансової моделі нового або існуючого підприємства залежно від його галузевої приналежності і масштабів;

г) комп'ютерна система, яка призначена для створення фінансової моделі нового або існуючого підприємства незалежно від його галузевої приналежності і масштабів.

 

 

РОЗДІЛ 16

Геоінформаційні системи

Сутність та завдання ГІС

Структура ГІС