Концептуальна структура інформаційної системи підприємства

Інформаційна модель має, з одного боку, внутрішній замкнений цикл, а з іншого — відкритий, оскільки існує зв’язок її з зовнішнім середовищем. Замкнений цикл полягає в тому, що його початок — керівна система (вироблення завдань, прийняття рішень тощо) — здійснює свій вплив завдяки інформаційній системі і зворотному зв’язку, які діють на об’єкті через систему автоматизованого збирання й обробки інформації. Тому й відбувається вплив її не лише на керовану систему, а й на блок умовно-постійної інформації.

Тому концептуальна структура ІС підприємства побудована на таких основних принципах:

наявність комплексів комп’ютерів, що використовуються як АРМ і поєднані однією мережею, що має вихід на глобальні мережі;

наявність централізованого комп’ютера (сервер) з умовно-постійною інформацією і розподіленими базами даних;

збір (за допомогою комп’ютера) у ритмі виробництва первинної (фактичної) інформації в мінімально необхідному складі, яка характеризує всі операції і процеси, що відбуваються на об’єкті управління;

системна обробка первинної інформації разом з умовно-постійною здійснюється так, щоб вихідна інформація видавалася в максимально необхідному складі й забезпечувала всі потреби управління об’єктом, включаючи облік, звітність, аналіз, вироблення та прийняття рішень;

розробка та прийняття управлінських рішень базується на інформації, яка є об’єктивною, вірогідною та всебічно характеризує виробничо-господарську та іншу діяльність об’єкта управління на кожен даний момент.

 

Відділ інформаційного обслуговування.

Сьогодні всі великі комерційні структури розвинених держав мають у своєму штаті підрозділи, які займаються інформаційною діяльністю. В одних фірмах - це інформаційно-аналітичний відділ, в інших - відділ маркетингу, на який керівництво фірми поряд з іншими покладає й інформаційно-аналітичні завдання. Часто все залежить від ступеня розуміння керівництвом фірми ступеня важливості інформаційно - аналітичної роботи для безпеки всіх сторін діяльності будь-якої комерційної структури.

Основна мета функціонування такої служби - це забезпечення оперативного одержання керівником та іншими службами максимального обсягу якісної й конкретної інформації, необхідної їм для прийняття більш обґрунтованих і зважених рішень, адекватного реагування на події, що відбуваються, а також одержання своєчасних рекомендацій і пропозицій. Наявність якісної інформації у керівництва допомагає не тільки при прийнятті яких-небудь рішень, але може зіграти на його користь при проведенні переговорів або дискусій.

Основні аспекти інформаційної діяльності і нові завдання інформаційної служби підприємства можуть бути представлені як:

- проведення досліджень ринку збуту продукції підприємства або участь у такій роботі;

- проведення й організація рекламних кампаній;

- проведення маркетингу інформаційної продукції й послуг на підприємстві в інтересах маркетингу його продукції.

Як й у маркетингу будь-яких товарів, важливим є підвищення якості інформаційної продукції й послуг і зниження витрат інформаційного виробництва, надання фахівцям підприємства можливості вигідного співробітництва з інформаційною службою, кращого в порівнянні з іншими каналами комунікації.

Тому маркетинг інформаційної продукції й послуг на підприємстві повинен переслідувати, як мінімум, дві мети:

1) реалізація завдань маркетингу продукції підприємства в частині його інформаційних аспектів;

2) забезпечення ефективної діяльності інформаційної служби підприємства в умовах ринкової економіки.

Для досягнення першої мети необхідно:

- створити й вести інформаційну базу, що включає інформацію про сильні й слабкі сторони свого підприємства і його продукції, а також відомості про конкурентів;

- забезпечити надходження на підприємство необхідної науково-технічної й кон'юктурно-економічної інформації;

- забезпечити обробку й розподіл цієї інформації «за належіностю» між підрозділами підприємства;

- створити комунікації для вільної циркуляції ідей всіх учасників маркетингу до споживача з метою координації зусиль у створенні продукції, що задовольняє потреби даного сегмента ринку.

Для досягнення другої мети необхідно провести:

- визначення можливостей інформаційної служби й номенклатури виконуваних робіт і послуг, що виконуються;

- дослідження й сегментацію ринку інформаційної продукції й послуг на підприємстві;

- рекламу інформаційних робіт і послуг, заходу щодо стимулювання збуту;

- заходи щодо зменшення витрат інформаційного виробництва;

- оцінку ефективності заходів маркетингу інформаційної продукції й послуг на підприємстві з наступним корегуванням плану маркетингу.

Досить важливо, щоб поряд з кількісними оцінками в інформації втримувалися також якісні характеристики. Особливо коштовні відомості прогнозного характеру, що дають подання про намічені структурні зміни й нові тенденції й ті, що мають принципове значення для розробки стратегій маркетингу.

Участь інформаційної служби в маркетингових дослідженнях може здійснюватися за допомогою рішення двох рівнозначних завдань:

- створення й ведення фактографічних баз даних, що містять кількісну інформацію (списки постачальників, дані про фірми, продукцію й т.д.)

- проведення на цій базі оглядово-аналітичної діяльності, результатом якої є одержання прогнозних оцінок стану ринку продукції підприємства.

Рішення даних завдань можливо на основі створення автоматизованих банків даних у рамках інформаційної служби підприємства.

Ефективність стратегії маркетингу, реалізація його цілей залежать від якості інформації, на основі якої ця стратегія розвивається. Тому основним завданням участі інформаційної служби в маркетингу продукції підприємства є створення й підтримка системи інформації, що забезпечує оперативне надходження достовірних відомостей, необхідних для успішної маркетингової діяльності підприємства.

Таким чином, позначаються основні завдання, що стоять перед інформаційною службою:

1) збір, обробка й аналіз зовнішньої інформації;

2) збір, обробка й аналіз внутрішньої інформації;

3) на основі проведеного аналізу вироблення відповідних рекомендацій і пропозицій;

4) оперативне, повне наочне надання результатів аналізу, що відповідають висновків і вироблених рекомендацій;

5) довгострокове зберігання всієї зібраної інформації для наступного її використання в роботі;

6) рішення нестандартних завдань аналізу діяльності фірми

Виходячи із завдань, що стоять перед службою, можна позначити її функціональну структуру, що забезпечує найбільш ефективне її функціонування. Функціонально ІС підрозділяється на 3 напрямки - аналітичне, інформаційне й технічне. Аналітичний й інформаційний напрямки є основними. Основні завдання аналітичного - це напрямки 1,2,3 й 6 з вище зазначеного списку. Аналітичний підрозділ розділяється на дві складові. Одна з них орієнтована на рішення стратегічних завдань (виявлення тенденцій, прогнозування, стратегічне планування), друга - моніторинг поточних подій і рішення тактичних завдань. Основними завданнями інформаційного напрямку є 4 й 5, а також частина від завдань 1 й 2 - збір й обробка інформації. Технічний підрозділ є допоміжним. Він займається рішенням технічних питань, пов'язаних з пунктами 4 й 5, і надає відповідну допомогу при рішенні завдань 1,2,3 й 6.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття інформаційних ресурсів підприємства.

2. Сутність інформаційної технології інформаційних систем.

3. Сутність організаційної технології інформаційних систем.

4. Поняття концептуальної структури інформаційної системи.

5. Структура та функції відділу інформаційного обслуговування.

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Массив – це:

а) окремі елементи запису;

б) рядки первинних документів з інформацією про документ;

в) набір даних первинних документів певної форми, що стосуються одної задачі;

г) символи.

2. Поля – це:

а) окремі елементи запису;

б) рядки первинних документів з інформацією про документ;

в) набір даних первинних документів певної форми, що стосуються одної задачі;

г) символи.

3. Записи – це:

а) окремі елементи запису;

б) рядки первинних документів з інформацією про документ;

в) набір даних первинних документів певної форми, що стосуються одної задачі;

г) символи.

4. Автоматизований банк даних (АБД) – це:

а) система організації, ведення і зберігання даних, що розташовані на машинних носіях і призначені для колективного багатоцільового використання разом зі спеціальними, технічними, мовними й організаційними засобами;

б) комплекс програм забезпечує створення логічної структури бази даних, введення та редагування бази даних, пошук і збереження даних, доступ до окремих записів, полів тощо;

в) позамашинна інформаційна база і засоби її ведення;

г) забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, опрацювання, використання і поширення інформації.

5. Залежно від джерела виникнення в межах організації розрізняють наступні види інформації:

а) перевірену та захищену інформацію;

б) внутрішню і зовнішню інформацію;

в) своєчасна інформація;

г) корисна та релевантна.

 

 

РОЗДІЛ 6.