За ступенем автоматизації перетворення економічної інформації: немеханізовані (ручні); автоматизовані; автоматичні.

Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

6. За типом носія інформації: 1. Паперові: паперові (бібліотечні, архівні, видавничі, грошові); кіно-відео (кінострічкові, фотоплівкові, відеоплівкові, змішані); оглядові (музейні, виставкові, шоу-ігрові); 2. Електронні: 2.1 аналогові: радіомовні, телевізійні, телефонні, змішані; 2.2 дискретні: безмережеві (офісні, спеціальні); мережеві (локальні, регіональні, глобальні); 2.3 гібридні: універсальні (відеотекс, телеконференція, моделюючі); спеціалізовані (телетекст, електронна пошта)

Під паперовими системами розуміють такі системи, де носієм інформації виступає папір, або подібний на нього носій інформації: кіноплівка, відеоплівка, слайди й та ін. Паперові інформаційні системи розподіляються на 3 групи: виключно паперові; кіно-відеосистемні та оглядові інформаційні системи.

До переважно паперових систем, де основним носієм інформації є папір у різних формах його подання, належать такі ІС: бібліотечні, архівні, грошові та видавничі.

Бібліотечні та архівні системи – це інформаційні системи різних організацій.

Видавничі системи забезпечують видання газет, журналів, каталогів, енциклопедій тощо, які користуються значним попитом.

Кіно-відеоінформаційні системи забезпечують інформаційний простір кіно та відеопродукції.

За своїм призначенням та характером носіїв інформації до паперових систем можна віднести і оглядові інформаційні системи. До носіїв інформації в таких системах належать експонати музеїв та виставок, а також реальні наочні об'єкти шоу-ігрових видовищ (музикальних, театральних та спортивних).

До електронних (безпаперових) систем належать такі системи, де основним носієм інформації виступає електронний (електричний) сигнал, який генерується та передається за допомогою спеціальних і технічних засобів. Основним носієм інформації в таких системах є фізичний сигнал, що виробляється електронними, електротехнічними та радіоелектронними технічними засобами.

До класу аналогових систем потрібно віднести такі інформаційні системи, де носієм інформації виступає аналоговий: телефонний, телевізійний та радіосигнал.

Радіомовні інформаційні системи становлять ту групу систем, де основним носієм інформації є радіосигнал, який поширюється за допомогою радіохвиль в інформаційному просторі.

В ІС телевізійного класу основним носієм інформації є телевізійний сигнал (кадр), що поширюється у навколишньому просторі за допомогою радіохвиль певної частоти та модуляції.

Телефонні інформаційні системи забезпечують міжнародні телефонні переговори. Носієм інформації у таких систем виступає аналоговий сигнал, модульований звуковою складовою частотою.

Гібридні інформаційні системи – це такі системи, де існують приблизно рівнозначні два типи сигналів: аналогові та дискретні. Ці інформаційні системи є поєднанням двох класів систем, а саме аналогових та дискретних.

Гібридні ІС можливо поділити на 2 групи: універсальні та спеціалізовані.

Типовими представниками універсальних гібриних систем є інформаційні системи Відеотекст та Телеконференцій.

Система Відеотекст є поєднанням інформаційних та технічних характеристик телефонії, телебачення та обчислювальної техніки з метою надання інформаційно-пошукових та довідникових послуг у сфері комунікацій.

Система Телеконференцій являє собою інтегровану аналогодискретну інформаційну систему, що створює віртуальний інформаційний простір у реальному часі для комунікацій груп користувачів, яка потребує застосування досить різноманітного обладнання.

Серед гібридних спеціалізованих систем розрізняють системи типу Телетекс, Телетекст та Електронна пошта. Вони спеціалізуються на виконанні певних інформаційних послуг.

Система Телетекс призначена для автоматизації редакційно-видавничих робіт, система Телетекст використовується як інформаційно-довідкова система разом із телевізійними сигналами, а система Електронна пошта замінює звичні паперові відправлення на обмін між користувачами за допомогою комп'ютерних та аналогових технологій. Найпотужнішу групу ІС становить дискретні або цифрові системи. Це пояснюється стрімким розвитком обчислювальної техніки за останні 20 років. Цю групу систем відносно телекомунікаційних властивостей можна розділити на 2 класи: безмережеві та мережеві.

Безмережеві системи дискретного класу становлять офісні та спеціальні ІС.

Офісні безмережеві системи нагадують ІС замкнутого типу, що не має телекомунікаційного виходу в світовий інформаційний простір. Такі ІС працюють автономно над редагуванням та набором текстів різними мовами світу, виконують фінансово-економічні завдання тощо.

Мережеві дискретні системи поділяють на 3 групи: локальні, регіональні та глобальні. Такий поділ зумовлений телекомунікаційною архітектурою кожної групи.

Локальні мережі – об'єднання комп'ютерів в одну функціональну систему на умовно незначному просторі.

Регіональні мережі об'єднують комп'ютери в систему на відстані в середньому від 50 до 500 км.

Для глобальних мереж характерне спільне функціонування комп'ютерів у світовому інформаційному просторі, наприклад, глобальна мережа Intemet тощо.

7. За ступенем централізації обробки інформації. Дана класифікаційна ознака залежить від побудови облікового та управлінського апарату і включає: централізовані ІС, децентралізовані ІС, ІС колективного використання.

За функціональним призначенням: культорологічні, владні, науково-технічні, соціальні, фінансово-економічні, інформаційні системи міжнародних організацій.

Культурологічну групу становлять лінгвістичні, навчальні та бібліотечно-архівні системи.

До владних інформаційних систем належать такі: президентські, парламентські та урядові.

Групу науково-технічних систем складають науково-дослідні, екологічні та геоінформаційні системи.

Соціологічні, суспільно-політичні та правничі ІС утворюють соціальну групу.

Для фінансово-економічної групи ІС характерним є поділ на банківські, бізнесові та соціально-економічні підсистеми.

Інформаційні системи міжнароднux організацій можна поділити напідгрупи за призначенням функціонування головних міжнародних організацій: ООН, ЮНЕСКО та НАТО.

За часом обробки інформації: реального часу, квазіреального часу, нереального (ірреального) часу.

До систем реального часу відносять такі системи, обробка інформації у яких має незначне часове відставання від часу отримання завдання (від 0,1-0,5 сек. до 1-5 сек.).

Системи квазіреального часу мають часове відставання (від 6-10 до 30-60 сек.).

Для систем нереального часу характерне часове відставання більше, ніж на 1-5 хв.

За сферою призначення: економічні, медичні, географічні та інші.

Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожна предметна галузь (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС. Перераховувати всі ці типи немає змісту, оскільки кількість предметних галузей велика, але можна вказати наприклад такі типи ІС:

Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;

Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;

Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуюча збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність інформаційної системи.

2. Функції інформаційної системи.

3. Завдання інформаційних систем.

4. Періоди розвитку інформаційних систем.

5. Задачі, що вирішувались в різні етапи розвитку інформаційних систем.

6. Класифікація інформаційних систем.

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Інтелектуальні системи – це:

а) інтерактивні програми для допомоги в ухваленні управлінських рішень;

б) система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери;

в) такі комп'ютерні системи, які поєднують моделювання і можливість власних суджень;

г) системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних.

2. Системи підтримки прийняття управлінських рішень(СППР) – це:

а) інтерактивні програми для допомоги в ухваленні управлінських рішень;

б) система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери;

в) такі комп'ютерні системи, які поєднують моделювання і можливість можливість власних суджень;

г) системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних.

3. Локальні мережі це -:

а) об'єднують комп'ютери в систему на відстані в середньому від 50 до 500 км;

б) об'єднання комп'ютерів в одну функціональну систему на умовно незначному просторі;

в) спільне функціонування комп'ютерів у світовому інформаційному просторі, наприклад, глобальна мережа Intemet;

г) працюють автономно над редагуванням та набором текстів різними мовами світу, виконують фінансово-економічні завдання.

4. Регіональні мережі це -

а) об'єднують комп'ютери в систему на відстані в середньому від 50 до 500 км;

б) об'єднання комп'ютерів в одну функціональну систему на умовно незначному просторі;

в) спільне функціонування комп'ютерів у світовому інформаційному просторі, наприклад, глобальна мережа Intemet;

г) працюють автономно над редагуванням та набором текстів різними мовами світу, виконують фінансово-економічні завдання.

5. Системи квазіреального часу мають …

а) часове відставання (від 6-10 до 30-60 сек.);

б) характерне часове відставання більше, ніж на 1-5 хв;

в) незначне часове відставання від часу отримання завдання (від 0,1-0,5 сек. до 1-5 сек.);

г) значне часове відставання від часу отримання завдання.

6. системи реального часу мають…

а) часове відставання (від 6-10 до 30-60 сек.);

б) характерне часове відставання більше, ніж на 1-5 хв.;

в) незначне часове відставання від часу отримання завдання (від 0,1-0,5 сек. до 1-5 сек.);

г) значне часове відставання від часу отримання завдання.

 

РОЗДІЛ 3.