Фукціональні задачі та програмне забезпечення АСОІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фукціональні задачі та програмне забезпечення АСОІ



Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають один і той самий набір компонентів:

функціональні компоненти;

компоненти системи опрацювання даних;

організаційні компоненти.

При цьому під функцією управління слід розуміти спеціальний постійний обов'язок однієї або декількох осіб, виконання якого забезпечує досягнення певного ділового результату.

Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'я­заних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Тобто, будь-яка складна управлінська функція розподіляється на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а практичний результат утворюється не епізодично, а постійно.

Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального управління. Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем. Залежно від складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням певних цілей, функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.

Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування, організації, мотивації і контролю.

Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управ­ління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:

планування чисельності персоналу підприємства;

розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

планування та організація навчання персоналу;

управління кадровими переміщеннями;

статистичний облік і звітність;

довідки за запитом.

Вибір та обгрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних задач показує, що практична реаліація їх в умовах використання інформаційних систем є різноманітною. Одна й та сама задача може бути вирішена (реалізована) різними математичними методами, моделями й алгоритмами, тобто через програмне забезпеення.

Програмне забезпечення АСОЕІ можна поділити на дві великі групи: за процедурою обробки інформації та за орієнтацією даних процедур.

За першою ознакою можна виділити три типи класичних ППП. Перші переважно орієнтовані на процедури логічної і арифметичної обробки інформації. Це програми обробки наукової, технічної і технологічної інформації. Вони характеризуються введенням незначного обсягу даних при значній кількості логічних і арифметичних операцій. Для другого типу характерна значна кількість процедур введення, виведення інформації при незначному обсязі логічних і арифметичних операцій. Третій тип займає проміжне становище.

По орієнтації даних процедур можна виділити проблемно і процедурно-орієнтовані ППП.

Процедурно-орієнтовні ППП включають два типи пакетів: пакети, що забезпечують технологію обробки даних і пакети, що забезпечують логіко-математичну обробку даних.

Проблемно-орієнтовані ППП орієнтовані на вирішення певних проблем, до їх складу входять програми імітаційного моделювання, облікові програми.

 

Інформаційна база

З позицій підприємства уся сукупність інформації, що має до нього відношення, є одиницею вищого рангу. Такою ж одиницею вищого рангу служить сукупність інформації будь-якого об'єкту управління. Подібна одиниця отримала назву інфрмаційної бази (ІБ) відповідного об'єкту, поняття якої трактується досить широко, Окрім об'єктів управління ними можуть бути будь-які інші, наприклад бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності як функціональні управлінські роботи.

ІБ складає основу інформаційної системи будь-якого об'єкту, тому вона є частиною інформаційної системи (ІС). Остання, окрім інформаційної бази, включає ще і її організацію в реальних умовах, її певне функціонування. ІС передбачає склад джерел формування ІБ, її взаємодія з іншими ІБ, цільове призначення.

Необхідно також розрізняти вживання поняття інформаційної бази й бази даних. Інформаційна база властива будь-якому об' єкту незалежно від рівня управлінської техніки. Поняття ж бази даних (БД) пов' язується тільки з організацією даних на принципах АБД і застосуванні комп’ютера. Інформаційна база в надбудовах комп’ютера може бути, побудована як єдина база даних АБД або як сукупність декількох таких баз. Останнє більш поширене на практиці.

Поняття інформаційної бази співвідноситься з деяким реальним об' єктом. В самому широкому аспекті такий об' єкт, коли мова ведеться про його ІБ, дістав назву предметної області.

Структурно ІБ складається з масивів, повідомлень, показників та реквізитів.

БД, СУБД, АБД

При традицiйних системах механiзованої i частково автоматизованої обробки iнформацiї вхiдну iнформацiю вводять в комп’ютер в момент її обробки. В складi цiєї iнформацiї є велика кiлькiсть постiйних, багаторазового використання даних, якi доцiльно було б зберiгати на магнiтних накопичувачах. Виникла проблема створення баз даних - нової, бiльш ефективної органiзацiї роботи з масивами даних. Доцiльнiсть цього полягає в тому, що постiйний показник, реквiзит вiдображається на машинному носiї одноразово, а використовується автоматично багаторазово при рiзних розрахунках.

Таким чином, пiд базою даних розумiють сукупнiсть оперативних, пiдсумкових, довiдкових i iнших даних, яка постiйно зберiгається в комп’ютері.

Базу даних дiлять на масиви. Користувач повiдомляє ЕОМ, якi масиви даних база даних повинна мати, яка повинна бути структура кожного масиву. При цiй iнформацiї комп’ютер сам програмно органiзовує двi областi: одну - довiдкову, а iншу - область самих масивiв, що зберігаються.

Iнформацiєю, що зберiгається в базах даних, користуються в процесi машинного вирiшення задач.

Для оперування iнформацiєю з баз даних користувач повинен бути забезпечений певним iнструментарiєм. Роль такого iнстументарiя покладено на систему управлiння базами даних (СУБД).

Її функцiями є:

- зв'язок областi вводу з базами даних;

- органiзацiя масивiв в пам'ятi комп’ютера i на магнiтних накопичувачах;

- корегування масивiв в базах даних;

- взаємозв'язок баз даних;

- корегування баз даних пiсля виявлення i усунення помилок в програмному забезпеченнi;

- синхронно-послiдовна обробка запитiв, якi одночасно надiйшли вiд рiзних користувачiв в процесi вирiшення декiлькох задач;

- логiчний захист даних;

- захист секретностi даних.

СУБД - це комплекс програмних і мовних засобів загального і спеціалізованого призначення. Цими засобами забезпечується організація баз даних, їх функціонування, в тому числі - обслуговування користувачів.

Програмні засоби включають програмні модулі загального (системного) і прикладного призначення, програму-диспетчер, сервісні програми. Системні програмні модулі призначені для керування інформаційними процедурами – введення-виведення, пошуку. Прикладні прграмні модулі є частиною прикладних програм користувачів, що забезпечують доступ до баз даних і включення даних в процеси вирішення задач. Програма-диспетчер слугує меті керування програмними модулями. Сервісні програми виконують технічні службові функції, забезпечуючи заданий стан АБД.

Мовні засоби призначені для опису даних, їх однозначного визначення, для здійснення операцій (маніпулювання) з даними і доступу до них. Для подання і характеристик даних слугує мова визначення даних, а для реалізації функцій оперування даними і доступу до них - мова маніпулювання даними. Крім того, часто виділяється ще мова команд для керування операціями маніпулювання даними. Функції цих мов можуть бути поєднані в одній мові.

Всі СУБД за способом встановлення зв'язку між даними поділяють на реляційну, ієрархічну та мережеву.

Реляційні подають дані у вигляді таблиці. Їх достоїнством є порівняно прості інструментальні засоби її підтримки, недоліком - жорсткість структури даних (неможливість, наприклад, задання стрічок таблиці довільної довжини) і залежність швидкості її роботи від розміру баз даних. Для багатьох операцій, визначених в такій СУБД може бути необхидним перегляд всєї бази.

Ієрархічні і мережеві СУБД передбачають наявність зв'язків між даними, що мають будь-яку спільну ознаку. В ієрархічних СУБД такі зв'язки можуть бути зображені у вигляді дерева-графа, де можливі лише односторонні зв'язки від старших вершин до молодших.

Це полегшує доступ до необхідної інформації, але лише якщо всі можливі запити відображені у структурі дерева. Ніякі інші запити задоволені бути не можуть.

Вказаний недолік знятий в мережевих СУБД, де теоретично можливі зв'язки “всіх з усіма”. Оскільки на практиці це, звичайно, неможливо, приходиться використовувати деякі обмеження. Використання ієрархічних і мережевих СУБД прискорює доступ до інформації в базі даних. Але оскільки кожний елемент даних повинен мати посилання на деякі інші елементи, то необхідні значні ресурси як дискової, так і основної пам'яті комп’ютера. Цей недолік (недостача основної пам'яті), звичайно, знижує швидкість обробки даних.

Крім того, для таких СУБД характерна складність їх реалізації. Тому, в основному, використовуються реляційні СУБД. До числа СУБД реляційного типу, призначених для ПК, відносяться сімейства dBASE, Clipper, Paradox, FoxPro, Access. В цих СУБД записи і поля мають як правило фіксовану довжину.

Сукупнiсть БД i СУБД утворюють (автоматизований) банк даних - АБД. Тобто, на обчислювальному центрі може бути декiлька БД i тiльки один АБД. АБД в порiвняннi з БД є бiльш високою формою органiзацiї масивiв. Характерною рисою АБД є незалежна органiзацiя записiв в масиви вiд програм вирiшення задач. Корегування масивiв, записiв, їх поповнення i поновлення здiйснюється окремо вiд рoзв'язку задач комп’ютером. Тобто, органiзацiя АБД має самостiйне значення.

Iснують слiдуючi режими обробки масивiв АБД:

- пакетний;

- дiалоговий;

- паралельне спiлкування декiлькох абонентiв до АБД.

АБД в умовах функцiонування систем обробки економічної інформації повинен включати ряд ознак:

1. Централiзацiя масивiв iнформацiї;

2. Модульна органiзацiя масивiв;

3. Агрегування масивiв;

4. Адаптацiя системи органiзацiї банку даних до умов вирiшення задачi;

5. Дiалоговий режим роботи користувача з банком даних;

6. Прямий доступ до записiв;

7. Iнформацiйний вихiд на автоматизованi робочi мiсця.

 
 

 

 


Операційна система
БД

 

 

       
   
 
 

 


 

       
   

 


Рис.1. Схема автоматизованого банку даних

Внутрiшня структура АБД складається з наступних складових частин.

Поле - найменша складова частина пам`ятi, на якiй вiдображена iнформацiя. Викликається по iдентифiкатору. Має один або декiлька байт.

Сегмент - одиниця органiзацiї пам'ятi. Включає декiлька полiв. Викликається по iдентифiкатору.

Запис - одиниця органiзацiї пам'ятi. Мiстить сегменти. Має самостiйний змiст.

Зона - одиниця органiзацiї пам'ятi. Сукупнiсть записiв певного семантичного змiсту.

Масив - одиниця органiзацiї пам'ятi. Має зони.

Том - сукупнiсть постійних даних. Може розглядатися як структурна одиниця.

База АБД - сукупнiсть масивiв, об'єднаних семантичним змiстом i вiдображених в одному чи декiлькох томах.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.235.155 (0.011 с.)