Формування інфомаційної бази

Особливість даних, що збираються одноразово в ритмі виробництва і становлять єдине ціле інформаційної бази (баз), полягає в тому, що вони є єдиними, достовірними й об’єктивно необхідними різним користувачам: як бухгалтерам і економістам для обліку, складання звітності й аналізу виробничо-господарської та іншої діяльності об’єкта управління, так і менеджерам різних рівнів (при їх інформуванні відповідно до їхніх повноважень, посадових прав, функціональних обов’язків і міри відповідальності) для вироблення і прийняття управлінських рішень.
Інформаційна база, яка є складовою частиною інформаційно-го забезпечення менеджменту підприємства, складається з двох частин: зовнішньої та внутрішньої інформації. Внутрішня, в свою чергу, включає три групи масивів:

• з нормативно-плановими і довідковими даними;

• з фактичними даними;

• спеціальні масиви.

Крім того, є й така група масивів, які характеризують похідну або вихідну інформацію. Вихідна інформація формується в процесі обробки (разом або окремо) нормативно-планових і фактичних даних.

Зовнішня інформація. Зовнішня інформація підприємства має ключове значення, вона є складною за структурою і великою за обсягами. Ця інформація складає таку предметну область, яка характеризує зовнішнє середовище й орієнтована на джерела й методичні прийоми, за допомогою яких можна одержати всі необхідні відомості про події та ситуації, що складаються на зовнішньому ринку. Тому цією проблемою займається на підприємстві спеціальна служба маркетингу.

Зазначимо, що в зв’язку з тим, що маркетинг в основному спрямований на визначення нових цільових ринків, виявлення потреб і запитів потенційних споживачів з подальшою розробкою для них відповідних товарів і послуг, а також усього комплексу заходів їх обслуговування, то формування інформаційного забезпечення з цих та інших питань вимагає окремого розгляду. Крім того, маркетингова діяльність починається задовго до початку виробництва тієї чи іншої продукції, оскільки спочатку робиться аналіз ринку, а потім приймається рішення про те, яку продукцію слід виробляти й на які ринки збуту орієнтуватися. Але маркетингова діяльність не закінчується після реалізації товару, оскільки післяпродажне обслуговування клієнтів дозволяє отримувати додаткову інформацію, яка дає змогу постійно модифікувати і поліпшувати продукцію. Все це дає можливість продуктивніше задовольняти потреби клієнтів.

Збір і обробку інформації про зовнішнє середовище здійснює маркетингова інформаційна система, яка будується (при системному підході) на основі комплексності та ув’язки всіх компонентів її предметної області, що досягається застосуванням сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки.

Основними принципами формування й використання інформації в зазначеній системі є:

• актуальність, що означає реальне відображення в кожний момент часу стану зовнішнього середовища, а тому потрібно щодня чи щогодини оновлювати відповідні бази даних;

• вірогідність даних, що дає можливість отримати знання про об’єктивний стан і розвиток зовнішнього середовища, ринку;

• повнота відображення, необхідна для об’єктивного обліку всіх факторів, що впливають або формують зовнішнє середовище;

• релевантність даних, що дозволяє одержати необхідну інформацію в певній відповідності зі сформованими вимогами та запобігти роботі з непотрібними даними;

• цілеспрямованість даних, що дозволяє орієнтуватися на конкретні цілі та завдання у сфері зовнішнього ринку;

• узгодженість та інформаційна єдність, що дозволяє розробляти таку систему показників, за якої були б неможливі протиріччя у висновках і неузгодженість первинних і похідних даних.

Джерелами первинних даних про ринок і зовнішнє макросередовище є такі.

1. Джерела загальної маркетингової інформації, які представлені:

а) каналами комунікації постійного невибірного впливу. Це є:

• періодичні друковані видання загальної економічної орієнтованості (газети, журнали);

• технічні канали засобів масової інформації (радіо, телебачення);

• рекламна діяльність масового характеру;

• інші.

б) каналами комунікації подієвого невибірного впливу. Це є:

• виставки, наради, конференції, презентації, дні «відкритих дверей» тощо;

• закони й акти, які видаються владою, укази Президента

тощо;

• виступи державних, політичних і громадських діячів.

2. Джерела вузькопрофільної маркетингової інформації, представлені комунікаційними каналами вибірного впливу:

• опубліковані бухгалтерські, статистичні та фінансові звіти об’єктів управління;

• звіти керівників підприємств і фірм на зборах акціонерів;

• вузькоспеціалізовані виробничі друковані видання;

• фірмові продажі з демонструванням спроможності товарів;

• відомості економічного характеру, що розповсюджуються спеціалізованими фірмами у формі друкованої продукції чи на комп’ютерних носіях інформації;

• комерційні бази та бази даних різних інформаційних центрів;

• інше.

3. Джерела, що формуються в результаті проведення спеціальних маркетингових досліджень, метою яких є збір додаткової інформації, пов’язаної з вирішенням конкретних маркетингових задач. Методи дослідження — спостереження, експеримент, опитування й т. ін

Організація збирання, обробки та використання інформації про зовнішнє середовище розглядається окремо в інформаційних маркетингових системах.

Зовнішня інформація тісно пов’язана з внутрішньою інформацією різних організаційно-економічних і соціальних об’єктів управління.

Серед форм, що представляють первинну маркетингову інформацію, виділяють: текстову, табличну й матричну, графічну (календарні, сіткові графіки, графіки функціональної залежності між параметрами, графіки динамічних змін параметрів) тощо.

Внутрішня інформація підприємства. Внутрішня інформація характеризує всі процеси та явища, стан та інше, які виражаються через фактичну інформацію, а також нормативно - плановими, довідковими, договірними й іншими даними, що певний час використовуються без змін або коли зміни здійснюються частково.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Використання інформаційних технологій для прийняття управлінських рішень.

2. Гіпертекстова технологія.

3. Мультимедійна технологія.

4. Нейромережна технологія.

5. Види математичних методів обробки інформації.

6. Сфера застосування економіко-математичних методів.

7. Завдання постановки задачі.

8. Склад інформаційної бази.

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Рішення, зроблене тільки на основі відчуття того, що воно правильне, – це:

а) інтуїтивні рішення;

б) рішення експерта;

в) рішення засновані на судженнях;

г) раціональні рішення.

2. Рішення засноване на об'єктивному багатоваріантному аналізі проблеми – це:

а) інтуїтивні рішення;

б) рішення експерта;

в) раціональні рішення.

г) рішення засновані на судженнях.

3. Гіпертекст – це:

а) текст із великою кількістю інформації та великого розміру;

б) нова технологія відображення неструктурованого вільно нарощуваного знання;

в) правильна відповіль а) і б);

г) правильна відповідь відсутня.

4. Інтерактивна технологія, що забезпечує роботу з нерухомими зображеннями, відеозображенням, анімацією, текстом і звуковим рядом – це:

а) презентація;

б) аудіо запис;

в) мультимедіа;

г) реклама.

 

 

РОЗДІЛ 13.

Математичне та інформаційне забезпечення АСОІ

Математичне забезпечення

Фукціональні задачі та програмне забезпечення АСОІ

Інформаційна база

БД, СУБД, АБД

Теорія нормалізації відношень

Розподілені бази даних

Математичне забезпечення.

Математичне забезпечення включає сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів для розв’язування задач управління і обробки інформації із застосуванням комп’ютерної техніки. Математичне забезпечення містить засоби математичного забезпечення, методи вибору розв’язування, технічну документацію. До засобів математичного забезпечення відносяться: моделі процесів управління, алгоритми розв’язку задач управління, методи оптимізації за багатьма критеріями, методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування та інші. До методів вибору рішення математичного забезпечення інформаційної системи відносяться методи вибору типів алгоритмів, оцінки їх точності, швидкодії і складності. Технічна документація включає описи задач і алгоритмів, постановки задач, описи пакетів прикладних програм, тести і контрольні приклади. Спеціалісти математичного забезпечення займаються постановкою задач та використання математичних аналітичних і числових методів.

Математичне забезпечення формується як перетворення сукупності задач у сукупність математичних методів їх рішення. Трансформація алгоритмів функціональних задач у математичні методи може здіснюватися або розробником, або на основі спеціальних CASE-технологій.

Застосовувані математичні методи і моделі можна групувати по цільовим (С), функціональним (F) або структурним (S) компонентам системи. Математичне забезпечення у цьому зв'язку розглядається як таке, що забезпечує ціле-орієнтовані, функціонально-орієнтовані або структурно-орієнтовані комплекси задач. Стосовно функціонального базису засоби математичного забезпечення можуть перетерпіти подальшу конкретизацію шляхом їхнього розподілу по функціях обліку, аналізу, прогнозування, планування і управління розподіленої структури S системи.

З позицій структури всі методи і моделі математичного забезпечення у свою чергу можна представити у вигляді трьох груп:

методо-орієнтованих,

проблемно-орієнтованих,

об'єктно-орієнтованих.

Перша група об'єднує типові методи і моделі. Друга містить математичні методи з визначеної проблематики. Третя - інтегрує за допомогою спеціальних методик засоби перших двох груп.