Тема 1 Аудит в системі економічного контролю та його сутність

Вступ

Дисципліна «Аудит» є базовою для підготовки фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту. У практичній діяльності за допомогою аудиту реалізується одна з найважливіших функцій управління — функція незалежного фінансового контролю (експертизи) фінансово-господар­ської діяльності суб’єктів підприємництва.

Опанування змістом дисципліни «Аудит» базується на знаннях, які набуті студентами при вивченні таких дисциплін, як «Бухгалтерський облік», «Фінансовий облік», «Економічний аналіз», «Економіка підприємства», «Інформаційні системи в обліку» та інших.

Мета вивчення дисципліни — оволодіння студентами базовими теоретичними знаннями та набуття практичних навичок проведення аудиту (незалежної перевірки фінансової звітності) і виконання інших
видів аудиторських послуг (супутніх аудиту робіт з економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності).

Предмет дисципліни: стан фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Основні завдання вивчення дисципліни:

- засвоєння теоретичних основ функціонування ауди­ту як невід’ємного для ринкової економічної системи інституту незалежного фінансового контролю;

- вивчення та засвоєння законодавчих актів, норматив­но-інструктивних документів, Міжнародних стандартів і Національних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудиторів;

- набуття практичних навичок з організації і планування аудиту, виконання комплексу окремих аудиторських процедур, надання аудиторських послуг, оформлення робочих та підсумкових документів аудитора.

Вивчення дисципліни «Аудит» базується на фундаментальних знаннях з таких дисциплін, як «Теорія бухгалтерського обліку», «Фінансовий облік», «Управлінський облік», «Економічна статистика», «Фінанси підприємств», «Економічний аналіз» та інших.

1.1 Методичні рекомендації щодо вивчення тем, в результаті чого студент має набути теоретичні чи практичні знання.

Дисципліна вивчається в шостому семестрі. Програмою передбачено вивчення 9 тем.

Тема 1 Аудит в системі економічного контролю та його сутність

Суть аудиту, його мета і завдання.

Історія становлення й етапи розвитку аудиту в світі. Становлення і розвиток аудиту в Україні.

Необхідність організації аудиторської діяльності в ринкових умовах України.

 

Тема 2 Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю

Види аудиту та його класифікація. Поняття і характеристика зовнішнього і внутрішнього аудиту. Суть незалежного аудиту фінансової звітності. Поняття про управлінський (операційний) аудит та аудит на відповідність.

Поділ аудиту на обов'язковий і необов'язковий (добровільний). Інші види аудиту. Характер і види супутніх аудиту послуг. Відмінності аудиту від інших форм контролю.

 

Тема 3 Предмет, метод та об'єкти аудиту

Визначення предмету аудиту. Характеристика об'єктів аудиту та їх класифікація. Суб'єкти аудиту.

Метод і методичні прийоми аудиту.

 

Тема 4 Організація та регулювання аудиту в Україні

Організаційно-правові форми здійснення аудиторської діяльності. Організація аудиторської діяльності. Аудитор, його статус та сертифікація. Управління аудиторською діяльністю.

Права, обов'язки і відповідальність аудитора. Основні принципи аудиту та вимоги до нього. Інформаційне забезпечення аудиту.

Тема 6 Планування аудиту та аудиторські процедури

Суть, мета і завдання планування аудиту. Організація планування аудиторської діяльності. Види планування аудиторської діяльності (оперативне, поточне, стратегічне).

Етапи планування аудиторської перевірки.

Основні фактори, що впливають на процес планування. Форма і зміст загального плану і програми аудиту.

Суть аудиторських процедур та фактори, які на них впливають. Класифікація аудиторських процедур та їх види.

 

Тема 7 Аудиторські докази

Поняття про аудиторські докази і їх види. Вимоги до аудиторських доказів. Методика одержання аудиторських доказів. Оцінка якості роботи аудитора.

 

Цілі навчальної дисципліни

 

Студент повинен знати:

- місце аудиту в системі господарського контролю, його сутність, предмет, завдання та загальні принципи;

- організаційно – правові основи аудиторської діяльності;

- методику оцінювання аудиторського ризику та системи внутрішнього контролю і аудиту;

- процес документування аудиторської перевірки та складання підсумкових документів аудитора.

Студент повинен уміти:

- визначати методи аудиторської оцінки бухгалтерської звітності підприємства залежно від мети перевірки;

- визначати величину аудиторського ризику;

- оцінювати систему внутрішнього контролю підприємства та визначати її вплив на зовнішній аудит;

- виявляти помилки та обман у документах підприємства, використовуючи знання зон ризику та умови, які його збільшують; розробляти програму та план аудиторської перевірки;

- визначати методи та прийоми аудиту активів і пасивів підприємства, використовуючи знання загальної методики аудиту;

- добирати відповідно до об’єктивних обставин певний вид аудиторського висновку та складати звітність аудитора.

Студент повинен вміти застосовувати отримані знання на практиці при розв'язанні професійних завдань.

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(денна форма навчання)

Назва тем	Кількість годин
загальний обсяг	в тому числі
аудиторні години	З них	самостійні
лекції	практичні
Вступ				-	-
1 Аудит в системі
економічного контролю та				-	-
його сутність
2 Види аудиту та його
відмінність від інших форм
контролю
3 Предмет, метод та об'єкти
аудиту
4 Організація та регулювання аудиту в Україні
5 Аудиторський ризик,
помилки і шахрайство в
аудиторській практиці
6 Планування аудиту та
аудиторські процедури
7 Аудиторські докази			-
8 Документальне оформлення
аудиту
9 Аудит в комп'ютерному				-
середовищі
ВСЬОГО 3 ДИСЦИПЛІНИ

Термінологічний словник

Аналітичні процедури – це процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів та тенденцій і подальшого виввчення результатів відхілень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум.

Аномальна похибка – похибка, що виникає внаслідок окремої події, яка повторюється лише в особливих випадкахі тому не є репрезентативною похибкою для генеральної сукупності.

Аудит (за законом) – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності діючому законодавству.

Аудит внутрішній - це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб`єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Аудит, заснований на ризику – аудит, який передбачає оцінку ризику та поглиблену перевірку облікових даних за зонами ризику шляхом аудиторських вибірок. Сучасна фаза розвитку методології аудиту, яка бере свій початок з другої половини ХХ сторіччя.

Аудит (обов’язковий) – необхіднаміра захисту інтересів засновників (акціонерів, учасників капіталу) і держави від навмисного викривлення у звітності показників підприємницької діяльності.

Аудит підтверджувальний -аудит, який грунтується на підтвердженні виконаних на підприємстві операцій існуючим правилам, положенням.Історично перша фаза розвитку аудиту. Важливі елементи такого аудиту актуальні й досі.

Аудит системоорієнтований – аудит, оснований на оцінці і аналізі системи внутрішнього контролю. Як правило, передбачає використання аудитором результатів роботи персоналу внутрішнього аудиту компанії. Фаза розвитку методології аудиту, що відноситься приблизно до середини ХХ сторіччя, супроводжується переходом від перевірки документів до дослідження функціонування внутрішнього контролю підприємства як найбільш надійного засобу, який забезпечує достовірність фінансової звітності.

Аудитор – це особа, яка несе остаточну відповідальність за аудит, яка виконує аудиторські операції.

Аудитор внутрішній – службовець (посадова особа) тієї компанії, структурні підрозділи якої він перевіряє. Як правило, працює у складі адміністрації (часто – відділі внутрішнього аудиту), і незалежний від підрозділів та видів діяльності, які він перевіряє.

Аудиторська вибірка – це застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на крахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними.

Аудиторська діяльність - це організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська палата України (АПУ) – самоврядований орган, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів.

Аудиторська фірма – це фірма чи інший суб’єкт господарювання, яка надає аудиторські послуги або приватний аудитор-практик.

Аудиторські докази - інформація, отримана аудитором в процесі формування висновків, на якій базується аудиторська думка в ході перевірки на суб`єкті господарювання.

Аудиторські процедури -це процедури, що передбачають аналіз важливих показників та тенденцій з подальшим вивченням відхилень та взаємозв`язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум.

Аудиторські стандарти — це основні принципи виконання аудиторських процедур.

Аудиторський комітет -структурний підрозділ вищого управління підприємства (у крупних компаніях, об`єднаннях), який займається реалізаціїю його контрольної функції. Служба внутрішнього аудиту може бути безпосередньо підпорядкована такому органу.

Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансові звіти містять суттєво викревлену інформацію.

Аудиторський слід -первинні документи, які можуть бути використані для перевірки правильності ведення обліку на підприємстві; комплект документів, що були джерелом даних для попередніх перевірок.

Багатопредметний аудит — комплексний аудит стратегії управління маркетингом, виконання народногосподарських програм, тому в них беруть участь фахівці різних спеціальностей, а також різних аудиторських організацій.

База даних – сукупність даних, що їх спільно застосовують різні користувачі для різних цілей.

Банківський контроль – важлива ланка у системі економічного контролю, що спрямована на регулювання економічних відносин через грошовий обіг та кредитно-розрахункові відносини.

Блок-схема -схематичне зображення процесу або напрямку діяльності. Вона наочно зображує структури системи і є засобом для розуміння і аналізу операцій. За допомогою блок-схем внутрішні аудитори встановлюють зміст операцій.

Відділ внутрішнього аудиту – підрозділ, який підпорядкований, як правило керівництву компанії, до обов’язків якого входить проведення внутрішнього аудиту в компанії.

Відмова від висловлення думки – відбувається, коли можливий вплив обмеження обсягу єнастільки суттєвим і всеохопним, що аудитор не зміг отримати достатню кількість аудиторських доказів і, як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.

Відповідність – оцінка якості аудиторськх свідчень, їх доречності щодо конкретного твердження та достовірності.

Вибіркова (часткова) інвентаризація — це перевірка певної частини засобів або окремих груп і видів товарів, матеріалів.

Викривлення – неточність у фінансовій інформації, яка виникла внаслідок помилки або шахрайства.

Висновок аудитора – чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому.

Внутрішній аудит – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. До функцій внутрішнього аудиту, входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Внутрішній контроль - сукупність суб`єктів та об`єктів контролю, контрольних дій (процедур) на підприємстві, план організації та методи управління об`єктом.

Властивий ризик – це ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути суттєвим окремо або разом з викривленням залишків на інших рахунках, якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю.

Внутрішні стандарти – частина організаційно-розпорядчої документації й системи контролю аудиторської організації.

Внутрішній аудит – це незалежна експертна діяльність служби контролінгу підприємства з перевірки й оцінки адекватності та якості виконання обов’язків співробітниками.

Внутрішній ризик — комерційні й оперативно-технічні ризики — це втрати, обумовлені низьким професійним рівнем працівників банків (погана організація внутрішнього аудиту та бухгалтерського обліку, техніки безпеки тощо), що призводять до банкрутства банків, самоліквідності.

Генеральна сукупність – вся множина даних, з якої відбирається вибірка і стосовно якої аудитор прагне зробити висновки.

Головний аудитор – це аудитор, який несе відповідальність за складання висновку про фінансові звіти суб’єкта господарювання, коли ці фінансові звіти вклаючають фінансову інформацію про один чи кілька компанентів, перевірених іншим аудитором.

Доброзичливість — повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та урахування її в процесі дослідження.

Договірний аудит — об’єкт аудиту, обсяг робіт та період і строки їх виконання обумовлюються угодою між суб’єктами підприємницької діяльності і аудиторською організацією.

Додаткова документація – аналітичні рахунки, схеми, алгоритми розв’язання задач на ПЕВМ, пояснення посадових осіб та ін.

Документальний контроль – контроль, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку.

Документація – це матеріал та робочі документи, підготовлені аудитором і для нього, або ті, що їх отримує та зберігає аудитор у зв’язку з виконанням ним аудиторської перевірки.

Допустима похибка – максимальна похибка в генеральній сукупності, яку аудитор погодився прийняти.

Достатність – це критерій кількості аудиторських свідчень.

Економічний контроль — це система органів державного і господарського управління, які здійснюють контроль за економічним і соціальним розвитком країни, формуванням і витрачанням Державного бюджету України відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого Верховною Радою України, та Конституції України.

Елемент вибірки – це окремі елементи, що складають генеральну сукупність, наприклад: чеки, перелічені бланку внеску депозиту; записи щодо кредиту у виписках з банківських рахунків; грошові одиниці.

Заключний (ретроспективний) контроль – контроль, щоздійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами в різних сферах маркетингової діяльності.

Запобіжний аудит — це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва, до проведення маркетингових операцій тощо.

Заходи контролю якості – політика та процедури, прийняті аудиторською фірмою для забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що всі профедені фірмою аудиторські перевірки здійснюються згідно з „Метою та загальними принципами проведення аудиторської перевірки фінансових звітів”, викладеними у МСА 220 „Контроль якості роботи аудитора”.

Зв’язані сторони – сторони, з яких одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.

Знання бізнесу – загальні знання аудитора з економіки і галузі діяльності, в якій функціонує суб’єкт господарювання, а також конкретні знання щодо його функціонування.

Зовнішній ризик — неліквідність (неспроможність банку забезпечити регулярну оплату своїх зобов’язань); валютний ризик (збитки від несприятливої зміни валютного курсу в умовах наявності відкритої валютної позиції); ризик валютної ставки (збитки від зміни відсоткової ставки, встановленої НБУ, в умовах фіксованої відсоткової ставки по наданих кредитах); ризик із цінними паперами (збитки від зміни курсу цінних паперів, що знаходяться у портфелі банку).

Зустрічна перевірка – перевірка, що дає можливість виявити факти часткового або повного неоприбуткування матеріальних цінностей на підприємстві, одержаних від постачальників або з оптових баз.

Інвентаризація — фактичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об’єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.

Інститут внутрішніх аудиторів Institute of Internal Auditоrs (ІІА) -професійна організація внутрішніх аудиторів США, який координує і регулює діяльність внутрішніх аудиторів. Заснований у США у 1941 р.

Інститут внутрішніх аудиторів України -професійна організація внутрішніх аудиторів України, заснований у 2000 р.

Експертиза - дослідження фахівцем (експертом) будь-яких питань, рішення яких вимгає спеціальних знань в галузі науки, техніки, містецтва., відноситься до нефінансових заходів контролю.

Етика -галузь філософії, що займається систематичним вивченням проблеми вибору людини, стандартів доброго або поганого, якими людина керується, та доброти, якої він у кінці кінців буде намагатися.

Етика аудиторів -необхідний мінімум правил поведінки, обов`язкових для виконання. До основних етичних принципів аудиторів відносяться незалежність, чесність, об`єктивність, компетантність, конфіденційність, професійна поведінка, технічні стандарти.

Звітність внутрішньогосподарська – система показників, звітних форм, яка характеризує виробничу, постачальницьку, збутову та іншу діяльність та її результати. Призначена для виконання адміністративних функцій планування, регулювання виробничих процесів, контролю. Форма і зміст внутрішньогосподарської звітності визначаються керівництвом компанії виходячи із його потреби в інформації. Може використовуватись аудиторською організацією при проведенні аудиту фінансової звітності організації.

Звітність фінансова – бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище,результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Комісійний аудит – аудит, що провадиться кількома фахівцями різних спеціальностей, але однієї аудиторської організації, тому узагальнення роблять в одному висновку, який підписують усі аудитори, що брали у ньому участь.

Компетентність — висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.

Контроль — це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень. Контроль самостійна функція управління, система спостереження та перевірки відповідності процесса функціонування об`єкта та прийняти управлінським рішенням.

Контроль власника — внутрішньосистемний, внутрішньо-господарський.

Контрольний обмір -спосіб перевірки відповідності актів приймання виконаних будівельно-монтажних робіт фактичної кількості та характеру таких робіт у дійсності, відноситься до нефінансових заходів контролю.

Контрольний запуск сировини та матеріалів - спосіб перевірки фактичного випуску сировини та матеріалів параметрам, передбачених у нормативний документації щодо даного процесу, відпоситься до нефінансових заходів контролю.

Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку – це виконання чистини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем.

Контрольно-аудиторські процедури — це система методичних дій на суб’єкти і об’єкти процесу розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій.

Конфіденційність — збереження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника.

Лабораторний аналіз -встановлення необхідних показників якості певних об`єктів контролю шляхом відповідного аналізу в стаціонарних умовах, відноситься до нефінансових заходів контролю.

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) – стандарти, що слід застосовувати в аудиторській перевірці фінансової звітності, іншої інформації, а також при наданні супутніх послуг; принципи і процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигліді пояснювального та іншого матеріалу.

Мета аудиту – встановити достовррність фінансової звітності.

Методологія аудиту — сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту.

Модіфікований аудиторський висновок – висновок, до якого додається пояснювальний параграф (пояснювальні параграфи) або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною.

Моніторинг систем в аудиті - систематичне співставлення дійсного стану справ на підприємстві з бажаним.

Муніципальний контроль — місцеві Ради народних депутатів та комісії їх.

Наскрізна перевірка – перевірка, що передбачає простежування кількох оепрацій у системі бухгалтерського обліку.

Негативна думка – висловлюється, якщо вплив незгоди з управлінським персоналом на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеохопним, що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.

Незалежний контроль — аудиторський, створюється на госпрозрахункових засадах.

Незалежність аудитора — обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарської діяльності суб’єкта підприємництва.

Обстеження - цілеспрямоване, об`єктивне та безпосередне вивчення інформації про діяльність перевіряємого об`єкта за метою виконання завдання перевірки, відноситься до нефінансових заходів контролю.

Об’єкт аудиту – це інформація про окремі або взаємопов’язані факти господарської діяльності суб’єкта господарського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи та підлягає кількісній і вартісній оцінці.

Об’єктивність — неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів та ін.).

Обсяг аудиту – процедури аудиту, які вважаються необхідними за відповідних обставин для досягнення мети аудиторської перевірки.

Облікова оцінка – це визначення приблизної вартості об’єктів обліку та суми статей за умови відсутності методів оцінювання.

Оперативний (поточний) контроль – контроль, щоздійснюється в процесі виконання господарських операцій.

Операційний (управлінський) аудит - вивчення аудиторами будь-якої частини процедур та операцій суб`єкта господарювання з метою оцінки її продуктивності та ефективності та формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення поставлених цілей. Під операційним аудитом розуміють різні супутні аудиту послуги.

Організація аудиту — сукупність певних елементів, спрямованих на раціональне виконання аудиторського процесу.

Офіційна документація – акти довідки, протоколи, які мають структуру і складені за встановленими вимогами.

Оцінка (системи) внутрішнього контролю – сукупність заходів, які виконує аудитор на стадії планування аудиту, з метою встановлення можливості отримання частини загальної аудиторської впевненості в ефективності системи контролю.

Оцінка ризику — це процес прийняття рішення виходячи з можливостей викривлень у фінансових документах.

Очікувана похибка – похибка, що її очікує аудитор у генеральній сукупності.

Оцінювання систем в аудиті - оцінка, впесненість в тому, що були належним чином використані загальновизначені вимірники у обліку та принципи визнання господарських операцій.

Перевірка – сукупність заходів та процедур щодо встановлення фактів господарської діяльності.

Професійний скептицизм - означає, що аудитор критично оцінює достовірність отриманих аудиторських доказів та відстежує аудиторські докази, які суперечать достовірності документів або пояснень управлінського персоналу.

Перманентна інвентаризація – інвентаризація, що провадиться на підприємстві безперервно за спеціальним графіком із метою запобігання недолікам і псуванню цінностей, безгосподарності.

Перманентний аудит — це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Підтверджуючий аудит – аудит за якого найбільша питома вага робот зводиться саме до оцінки й ствердження рівня обґрунтованості інформації в системі обліку й фінансової звітності підприємства-замовника.

Планова інвентаризація — передбачається планом поточного контролю збереження цінностей.

Планування аудиту – процесс, що включає розробку загальної стратегії та детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.

Повнаінвентаризація — це перевірка всіх засобів підприємства і джерел утворення їх перед складанням річного звіту, у процесі комплексного аудиту і в деяких інших випадках.

Позапланова інвентаризація — провадиться в строки, не передбачені планом, в разі зміни матеріально відповідальних осіб, у зв’язку із стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей, коли необхідно терміново і раптово перевірити наявність і стан певної групи цінностей.

Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) – положення, що видаються для надання практичної допомоги аудиторам у впровадженні стандартів, а також для сприяння належній аудиторській практиці.

Помилка – це ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах.

Попередній контроль – контроль, щоздійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам.

Поточний контроль - встановлення законності та правильності оприбуткування на підприємство об’єктів необоротних активів, санкціонування зарахування об’єктів до активів, встановлення матеріально-відповідальних осіб, проведення модернізації та оновлення основних засобів, оформлення первинних облікових документів, відображення операцій у обліку, створення відповідних джерел формування активів.

Поточні контрольні перевірки – спосіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, які не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Предмет аудиту – це інформація про факти (явища, процеси) аудиторської діяльності суб’єкта аудиторського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і підлягає кількісній і вартісній оцінці.

Приватний аудит – аудит, який здійснюється за замовленням заінтересованої сторони (партнерів по компанії), приватне за домовленістю, незалежно від того, чи передбачена така перевірка законом.

Програма аудиту – програма, що визначає характер, час проведення та обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиту.

Професійна етика — це норма поведінки, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин між людьми, що ґрунтуються на професійній діяльності.

Процедури по суті – це перевірки, проведені для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах.

Ревізія — метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності об’єднання, підприємства та інших об’єктів підприємницької діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за обревізований період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і удосконалення якості продукції, її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.

Регламентований аудит — аудит,проведення якого регламентується законодавством і нормативними актами, де визначено категорії підприємців, які підлягають обов’язковому аудиту.

Ретроспективний аудит — це аудит, який здійснюється після виконання господарських операцій здебільшого за минулий рік.

Ризик контролю – це ризик того, що не можна буде своєчасно запобігти можливим викривленням залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках, або їх не можна своєчасно виявити та виправити за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик невиявлення – це ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках.

Ризик, не пов’язаний з вибіркою – ризик, що виникає внаслідок дії факторів, які призводять до того, що аудитор доходить помилкових висновків з будь-якої причини, не пов’язаної з обсягом вибірки.

Ризик, пов’язаний з вибіркою – ризик, що виникає внаслідок імовірності того, що висновки аудитора, зроблені на основі вибірки, можуть відрізнятися від висновків, які зробив би аудитор, якби застосував ту саму аудиторську процедуру до всієї генеральної сукупності.

Робочі документи аудитора - записи, зроблені аудитором щодо планування робіт, характеру, часу та обсягу здійснюваних аудиторських процедур, результатів таких процедур, а такиж висновки, зроблені на підставі отриманих доказів. До складу робочих документів аудитора відносяться плани та графіки проведення аудиту, опис використаних процедур, пояснення, розрахунки, результати аналізу тощо.

Середовище контролю -охоплює загальне ставлення, обізнаність та дії директорів і управлінського персоналу щодо системи внутрішнього контролю та її важливості для суб`єкта господарювання.

Сетрифікат аудитора – право на здійснення аудиторської діяльності.

Система бухгалтерського обліку (облікова система) -послідовність завдань та записів суб`єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку.

Система внутрішнього контролю (СВК) -політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб`єкта господарювання з метою господарської діяльності, збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.

Служба внутрішнього аудиту – структурний підрозділ, який підпорядкований, як правило, керівництву компанії, до обов`язків якого входить проведення внутрішнього аудиту в компанії. Плани роботи відділу внутрішнього аудиту, а також підсумкову матеріали здійснених таких відділом перевірок можуть бути джерелами аудиторських доказів відносно ступеня надійності СВК перевіряємого клієнта. Крім того, договором надання аудиторських послуг може бути передбачено виконання відділом внутрішнього аудиту деяких аудиторських процедур при аудиті фінансової звітності під наглядом і контролем зовнішнього аудитора, наприклад, збір та первинна обробка інформації.

Службове розслідування -всебічне вивчення фактів виникнення нестач, безгосподарності та інши