Оцінка якості роботи аудитора

Контроль діяльності аудиторів є основним елементом програми підтвердження якості, на якому грунтуються аудиторські перевір­ки. Контроль діяльності аудиторів передбачає: забезпечення необ­хідними інструкціями членів аудиторської групи на початку пере­вірки; узгодження аудиторської програми; визначення адекватності відображення в робочих документах аудиторських доказів і виснов­ків; забезпечення точності, об'єктивності, конструктивності та своє­часності аудиторського звіту; досягнення мети аудиту.

Контроль за роботою аудиторів здійснює керівник аудиторської фірми або його заступник постійно, на всіх стадіях аудиторської перевірки (від планування до узагальнення інформації) незалежновід виду аудиторських послуг (аудит фінансової звітності, аудитор­ські тематичні перевірки, аудит відповідності, управлінський аудит).

В аудиторських фірмах періодично відбуваються внутрішні пе­ревірки якості аудиту, так звана самостійна робота аудитора. Ці перевірки здійснює посадова особа, призначена керівником аудитор­ської фірми. У великих фірмах може існувати посада "менеджера забезпечення якості", в обов'язки якого входить тільки здійснення перевірок якості аудиту. Такі перевірки мають на меті визначити відповідність діяльності аудиторів загальноприйнятим і внутрішньо-фірмовим стандартом, а також визначити рівень ефективності ауди­ту. Обов'язковий елемент перевірки якості праці аудиторів — на­дання рекомендацій про поліпшення їх роботи.

Програма перевірок якості в невеликих за розміром аудиторсь­ких фірмах коригується з урахуванням їх структурної побудови. У випадку нераціональності застосування внутрішніх перевірок ауди­ту використовують окремі елементи такого контролю, наприклад, оцінку керівником фірми якості аудиторських перевірок, здійсне­них під керівництвом інших аудиторів.

Система контролю якості аудиторських послуг повинна грунту­ватися на надбаннях світової аудиторської практики, проте важливо зауважувати й особливості процесу становлення аудиторської діяль­ності в Україні. Запровадження в нашій країні МСА і дотримання їх вимог є однією із важливих вимог до якості роботи аудитора.

Важливими напрямами контролю якості аудиторської перевірки є: спрямованість роботи аудиторського колективу; контроль за по­точною діяльністю; огляд роботи, виконаної членами аудиторського колективу.

Спрямованість роботи аудиторського колективу містить як роз­поділ обсягу запланованих робіт відповідно до їх рівня складності, а також рівня знань і практичного досвіду членів робочої групи, так і роз'яснення для спеціалістів (молодших аудиторів),які беруть участь у перевірці, їх обов'язків, а також мети запланованих ауди­торських процедур.

Контроль за поточною діяльністю охоплює: оцінку правильності розуміння членами аудиторського колективу отриманих завдань, підтвердження виконаної роботи відповідно до плану аудиторської перевірки і відсутності випадків неетичної поведінки; отримання інформації про суттєві факти, що виливають на перебіг аудиторсь­кої перевірки (з'ясування необхідності коригування загальної стра­тегії аудиту, а також зміни аудиторської програми); узгодження різних суджень членів аудиторського колективу.

Огляд роботи вважається основним елементом контролю якості. Робота, виконана одним з аудиторів, повинна бути оцінена спеціа­лістом такого ж рівня.

Основними завданнями огляду роботи, виконаної членами ау­диторського колективу, є: отримання доказів, що робота виконана відповідно до аудиторської програми; виконана робота й отримані результати належно документально оформлені; в робочій докумен­тації відображені всі суттєві зауваження, що виникли під час пере­вірки; мета запланованих аудиторських процедур досягнута, зроб­лені за результатами роботи висновки правильні, а судження ауди­тора грунтуються на цих висновках.

Контроль якості аудиту залежно від часу поділяється на три види: попередній (превентивний), поточний (оперативний) і ретро­спективний.

Попередній контроль якості аудиту здійснюється до початку аудиторської перевірки, поточний — безпосередньо у процесі ауди­ту, ретроспективний — після завершення аудиторських процедур.

Попередній контроль за роботою асистентів (молодших аудито­рів) здійснюють керівники аудиторських груп, коли розподіляється робота і видається програма дій. Основне призначення попередньо­го контролю якості аудиту полягає у забезпеченні передумов для аудиторської перевірки на високому рівні.

Поточний контроль якості аудиторської перевірки необхідно будувати за ієрархічними принципами, тобто наголошувати на опе­ративному контролі роботи аудиторів у процесі перевірки на будь-якому організаційному рівні. Якість аудиту значно підвищується, якщо посилити відповідальність кожного керівника групи аудиторів за роботу його підлеглих. Керівник аудиторської фірми звітується про діяльність усіх аудиторів (за роботу фірми), керівник робочої аудиторської групи повністю відповідає за результат роботи стар­ших аудиторів, які, в свою чергу, несуть відповідальність за асис­тентів (молодших аудиторів). Реалізація конкретних функцій на кожному ієрархічному щаблі у процесі аудиторської перевірки за­безпечує безперервний, оперативний контроль якості аудиту, його відповідність положенням статуту аудиторської фірми та вимогам чинного законодавства.

Під час ретроспективного контролю якості аудиту основна увага зосереджується на адекватності відображення аудиторських доказів у звітах аудиторів правильності документального оформлення пере­вірки. Крім того, постає питання оцінки ефективної аудиторської перевірки, — необхідності поєднання витрат на здійснення перевірки і її результатів.

Самостійна робота №11

 

Тема: Документальне оформлення аудиту

Мета: усвідомити значення аудиторського висновку.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Призначення та основні елементи аудиторського висновку.

Індивідуальна робота:

1 Оцінити наведену ситуацію; визначити, який вид аудиторського висновку може бути складено за її наслідками та визначити вплив обставин виявлених аудитором у ході перевірки на зміст аудиторського висновку.

Ситуація: У ході перевірки мало місце суттєве обмеження її обсягу, в результаті чого аудитор не отримав необхідних доказів. Крім того, проти підприємства порушено судову справу з приводу невиконання договірних зобов’язань перед постачальником. Розмір компенсації збитків за позовом може суттєво вплинути на фінансовий стан клієнта.

Література:

1 Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник – 2-ге видання, перероблене і доповнене – К.: Тов. «Знання», КОО, 2001. – 363 с. – (Вища освіта ХХІ століття), с. 69-81.

2 Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Видання 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – с. 205-215.

3 Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – с.252-261.

4 Мултанівська Т., Горєва М. Аудит у схемах і таблицях/Ред.. Я. Кавторєва. – Х.: Фактор, 2009. – с. 174-182.

5 Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. 2-ге вид. перероб. та допов. – К: Центр учбової літератури, 2011. – с.183-200

6 В.В. Рядська, Я.В. Петраков Аудит. Навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2008. – с. 237-255

 

Питання для самоконтролю:

1 Яке призначення та основні елементи аудиторського висновку?

2 3а якими видами класифікують аудиторські висновки? Яка їх характеристика?

3 Що таке умовно-позитивний висновок? Наведіть приклад і поясніть, у якому випадку він дається.

4 Кому дається негативний висновок і чому? Чи дається відмовний висновок і в

якому випадку?