Призначення та основні елементи аудиторського висновку

У Міжнародних стандартах аудиту зазначено, що аудитор повинен оглянути та оцінити висновки, зроблені на основі отриманих аудиторських доказів, як підставу щодо висловлення думки про стан документарної (фінансової) звітної підприємства. Відповідно, у ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» міститься положення про те, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком.

Зміст аудиторського звіту, з одного боку, є стандартним (стандарт 700 МСА), а з іншого, — залежить від конкретних обставин, результатів перевірки тощо. Через це форма аудиторського звіту може бути довільною в межах встановленого стандартного плану.

Існує певна різниця між аудиторським висновком (звітом), складеним за результатами незалежного аудиту, який є необов'язковим, і незалежним аудиторським висновком, що відповідно до законодавства України є обов'язковим.

Аудиторський висновок (звіт), складений за результатами незалежного аудиту, проведення якого є необов'язковим, призначений винятково для замовника і

може бути оприлюднений лише з його дозволу.

Водночас аудиторський висновок, складений під час проведення обов'язкового аудиту, призначений не тільки для клієнта, а й для інших користувачів, визначених законодавством України (акціонерів, податкових служб, комісії з цінних паперів та фондового ринку). Його оприлюднення є свідченням того, що річна фінансова звітність підприємства як у цілому, так і зокрема відповідає чинному законодавству та методології ведення бухгалтерського обліку і досто-вірно відображає активи та зобов'язання підприємства, його майновий стан на звітну дату. Лаконічність аудиторського висновку є важливою, оскільки він не повинен мати подвійного значення, не може підлягати різному тлумаченню та має містити однозначно трактовану цілісну думку аудитора про стан господарсько-фінансової звітності підприємства.

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними нормативами з аудиту, а також міжнародною та національною практикою.

Аудиторський висновок складається з таких основних елементів:

1) заголовка, що містить повну назву суб'єкта господарювання, який перевіряється;

2) адресного параграфа, в якому йдеться про те, кому адресується аудиторський висновок;

3) вступного або початкового параграфа;

4) переліку перевірених фінансових звітів;

5) періоду і часу перевірки;

6) відомостей про відповідальність управлінського персоналу суб'єкту господарювання та про відповідальність аудитора;

7) параграфа про обсяг аудиторської перевірки та її характер;

8) посилання на МСА або відповідні національні стандарти і практику аудиторської роботи;

9) опису роботи, виконаної власне аудитором;

10) параграфа, в якому висловлено думку аудитора щодо господарсько-

фінансових звітів підприємства, посилання на концептуальну основу фінансової звітності та її методологію й методику, використану під час складання фінансових звітів із зазначенням джерела походження такої основи;

11) дати аудиторського висновку;

12) адреси аудитора, юридичної адреси аудиторської фірми;

13) підпису аудитора.

Бажано дотримуватись однозначності форми та змісту аудиторського висновку, що полегшує розуміння його користувачем і допомагає виявити незвичайні обставини (якщо вони є).

Аудиторський висновок обов'язково має містити думку аудитора з таких питань:

• чи є отримана аудитором інформація достатньою для відображення реального складу активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється;

• чи відповідає фінансова звітність прийнятій клієнтом системі бухгалтерського обліку, а вона сама — чинним нормативним і законодавчим актам;

• чи є адекватним опис усіх питань, суттєвих для прийняття аудитором рішення про правильність, достовірність і повноту інформації.

Зазвичай аудиторський висновок повинен висвітлювати виконання аудитором певних тестів під час перевірки інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на основі чого складається звітність, обсяг, масштаб та методологія визначення вибірки.

Думка аудитора у висновку має бути викладена чітко і однозначно. Висновок може бути:

• безумовно-позитивним;

• безумовно-позитивним з пояснювальним параграфом, що не впливає на думку аудитора;

• умовно-позитивним (із застереженнями);

• негативним;

• без висловлення думки.

Окрім безумовно-позитивного висновку, усі інші є модифікованими висновками і повинні містити стислий виклад аргументів, що є підґрунтям для відповідно висловленої думки аудитора.

Оформлення аудиторського висновку завершується особистими підписами аудитора, керівника аудиторської фірми (у разі потреби), керівника підприємства, що перевіряється, та печаткою аудиторської фірми.

 

Види аудиторських висновків

 

Залежно від викладеної думки аудитора про перевірену звітність аудиторський висновок може бути:

 

безумовно позитивним;

 

умовно позитивним (з застереженням);

 

негативним;

 

аудитор може відмовитися від видачі висновку.

 

Безумовно – позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійшов висновку, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно, в усіх суттєвих аспектах) інформацію відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Безумовно – позитивна думка беззастережно вказує на те, що всі зміни у принципах бухгалтерського обліку й методах їх застосування, а також їх уплив належно розкриті у фінансових звітах.

 

^ Умовно – позитивний висновок аудитор надає, коли дійде висновку про неможливість висловлення безумовно – позитивної думки, але вплив будь – якої незгоди з управлінським персоналом чи обмежування обсягу не настільки суттєві та всеосяжні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки.

 

^ Негативний висновок слід надати лише тоді, коли висловлення незгоди щодо фінансових звітів управлінському персоналу є настільки суттєвим та всеосяжним, що (на думку аудитора) недостатньо змінити висновок, або розкрити неповний характер фінансових звітів.

 

^ Відмову від надання висновку варто сформулювати тоді, коли обмеження обсягу перевірки суттєве і всеосяжне, аудитор не в змозі одержати достатні аудиторські докази, а отже висловити думку про фінансові звіти.

 

 

^ Аудиторський висновок спеціального призначення

 

Порядок складання аудиторського висновку під час виконання завдань аудиту спеціального призначення регламентується МСА 800.

 

Аудитор повинен оцінити висновки, зроблені на основі доказів отриманих під час аудиторського завдання спеціального призначення, як підставу для висловлення думки.

 

^ Аудиторські висновки за результатами тематичного аудиту

 

Вид перевірки та обсяг робіт під час тематичного аудиту залежить від конкретних обставин. Під час планування тематичного аудиту вимагається чітке уявлення про мету та майбутніх користувачів інформації. Аудитор може встановити обмеження на поширення і використання свого висновку.

 

Висновок за результатами тематичного аудиту складається у довільній формі, але повинен містити такі основні елементи: назву незалежного аудитора (АФ); назву підприємства; вступ; посилання на перевірену фінансову інформацію; розмежування відповідальності клієнта і аудитора; розділ, в якому описується вид тематичної перевірки; інформацію про правила чи практику, які використовувалися під час перевірки; опис роботи; висновок аудитора про фінансові звітність; дату висновку; адресу аудитора; підпис.

 

Також, аудитор повинен розглянути, чи достатньо розкриті у фінансовій інформації будь – які суттєві тлумачення завдання, на яких вона ґрунтується. В аудиторському висновку щодо завдання з аудиту спеціального призначення аудитор може зробити посилання на примітку в фінансовій інформації, яка подає опис таких тлумачень.

 

^ Аудиторський висновок про фінансову звітність, підготовлену згідно з іншими принципами обліку – це перевірка критеріїв і принципів підготовки фінансової звітності, які застосовуються до всіх її істотних елементів. Фінансова звітність може бути підготовлена зі спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами.

 

^ Висновки щодо компонентів фінансових звітів. Аудитора можуть просити висловити думку про один чи кілька компонентів фінансових звітів (наприклад, дебіторську заборгованість, запаси, і т.д.). Таке завдання можна виконати як окреме завдання або одночасно з аудитом фінансових звітів суб'єкта господарювання.

 

^ Висновки щодо виконання контрактних угод. Аудиторові, можливо, треба буде надати висновок щодо виконання суб’єктом господарювання контрактних угод (наприклад, договір про випуск облігацій або угод про надання позик). Такі договори, як правило, вимагають від суб’єкта господарювання виконання визначених умов, наприклад, виплати відсотків, забезпечення фінансових коефіцієнтів, обмеження виплат дивідендів і використання доходів від продажу майна.

 

^ Аудиторський висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства. Клієнт може підготувати фінансову звітність підприємства, яка показує в динаміці його діяльність за декілька років, використовуючи звіти підприємства, вже підтвердженні аудитором. Аудитор може скласти висновок про узагальнену фінансову звітність тільки тоді, коли він має її обґрунтоване підтвердження.

 

Самостійна робота №12

 

Тема: Документальне оформлення аудиту

Мета: засвоїти особливості впливу виявлених відхилень на фінансову звітність.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Підсумкова оцінка суттєвості виявлених відхилень та їх впливу на фінансову звітність.

Література:

1 Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник – 2-ге видання, перероблене і доповнене – К.: Тов. «Знання», КОО, 2001. – 363 с. – (Вища освіта ХХІ століття), с. 81.

2 Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Видання 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – с. 215-218.

3 Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – с. 261-264.

4 Мултанівська Т., Горєва М. Аудит у схемах і таблицях/Ред.. Я. Кавторєва. – Х.: Фактор, 2009. – с. 183-184.

5 Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. 2-ге вид. перероб. та допов. – К: Центр учбової літератури, 2011. – с.183-200

6 В.В. Рядська, Я.В. Петраков Аудит. Навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2008. – с. 237-255

 

Питання для самоконтролю:

1 Як проводиться підсумкова оцінка суттєвості виявлених відхилень та їх впливу на фінансову звітність підприємства?

2 Що можна сказати про події після дати балансу?

3 Що таке безперервність діяльності підприємства?