Підсумкова оцінка суттєвості виявлених відхилень та їх впливу на фінансову звітність

Складання завершального звіту та висновку базується на об'єктивності наданої фінансової звітності. Однак фінансова звітність підприємства зазвичай складається на дату, яка передує, іноді — на досить віддалену ретроспективу, дату винесення висновку аудитором. Отже, у процесі роботи аудитору слід визначити, чи є сукупність виявлених після дати складання фінансового звіту (балансу) підприємства невиправлених похибок настільки суттєвою, щоб вона справила вплив на характер висновку, навіть за умови позитивного висновку про події, що їх оцінено на час складання фінансового звіту (балансу) підприємства.

Після завершення складання фінансової (бухгалтерської) звітності підприємством аудитор бере до уваги сукупність подій, а саме події, що сталися після дати складання балансу і звіту про фінансові результати, але до дати подання аудиторського висновку, або висвітлені у фінансовому звіті тенденції минулих періодів, які мали суттєве значення і вплив на подальшу діяльність підприємства та його фінансові показники.

Висвітленню таких подій відповідає МСА 560 "Наступні події".

Згідно з ним наступні події після дати складання звітності поділяються на два види:

1) події, що потребують коригування (які надають додаткові докази стосовно умов, що існували на кінець періоду);

2) події, що потребують доопрацювання (які вказують на умови, що виникли після закінчення періоду).

Якщо сукупність усіх виявлених після дати балансу викривлень або ж загальна їх сукупність, взята як до, так і після дати балансу, наближається до критичного рівня суттєвості, необхідно розширити обсяг аудиторських процедур і тим самим знизити рівень ризику або вимагати від керівництва внести необхідні виправлення у фінансову звітність з урахуванням виявлених викривлень. У протилежному випадку аудитор розглядає питання видачі модифікованого аудиторського висновку (умовно-позитивного, негативного або відмови від висловлення думки).

Оцінюючи всю сукупність подій, що сталися після дати складання фінансової звітності і повинні знайти відображення у звітах чи пояснювальній записці, аудитор має приділити увагу аналізу таких обставин, як зміни у фінансовій політиці й стратегії, розмірі і складі активів і пасивів; незвичайні і суттєві виправлення у звітності, зроблені після її складання; рішення ради директорів або зборів акціонерів. Особливу увагу при цьому спрямовують на вивчення проміжних фінансових звітів після закінчення періоду, за який проводиться аудит; аналіз структурно-динамічних зрушень у номенклатурі й кількості основних засобів внаслідок придбання, продажу, оренди, довгострокових активів під заставою тощо; дослідження змін, що сталися в довгострокових зобов'язаннях та основному капіталі, й вивчення операцій по розрахунках за трудовими відносинами.

У разі потреби аудитор може дати огляд наступних подій, що сталися з часу розгляду останніх документів до дати складання висновку, у додатку до свого початкового висновку і звіту. Отже, аудиторський висновок може датуватися різними датами: першою датою — за початковим його варіантом, яка визначається датою закінчення перевірки, другою — за календарним числом складання додаткового документа.

Таким чином, у разі виявлення суттєвих доказів про порушення і викривлення у фінансовій та іншій господарській звітності після дати балансу або складання початкового варіанта звіту й висновку аудитор може і повинен відобразити це в основному або ж додатковому звітно-підсумковому документі.

 

Самостійна робота №13

 

Тема: Аудит в комп’ютерному середовищі

Мета: засвоїти особливості проведення аудиту в комп’ютерному середовищі.

 

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Методика проведення аудиту в умовах електронної обробки даних.

Література:

1 Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник – 2-ге видання, перероблене і доповнене – К.: Тов. «Знання», КОО, 2001. – 363 с. – (Вища освіта ХХІ століття), с

2 Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Видання 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004.

3 Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – с.396-415.

4 Мултанівська Т., Горєва М. Аудит у схемах і таблицях/Ред.. Я. Кавторєва. – Х.: Фактор, 2009. –

5 Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. 2-ге вид. перероб. та допов. – К: Центр учбової літератури, 2011. – с.94-97

6 В.В. Рядська, Я.В. Петраков Аудит. Навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2008. – с. 237-255

 

Питання для самоконтролю:

1 Які ви знаєте комп'ютерні методи та програмні засоби аудиту?

2 Який ступінь впливу наявності системи КОД на процес вивчення аудитором системи обліку клієнта?

3 Яке основне завдання експерта з оцінки системи КОД у клієнта?

4 У яких випадках підвищується ризик аудитора в умовах КОД у клієнта?

5 У яких випадках можливе зниження ризику аудитора в умовах КОД у клієнта?

6 Що повинен виявити аудитор при оцінці середовища КОД у клієнта?

7 Яким чином забезпечується актуальність даних в системі КОД?