Основні напрямки реалізації переходу до інформаційного суспільства

Основні напрямки реалізації пропонованого шляху пере­ходу мають охоплювати дві головні складові інформаційного середовища⁵ суспільства:

1. Створення і розвиток техніко-технологічної бази ре­
алізації обраного шляху,

2. Розробку і реалізацію політичних, соціальних, еко­
номічних, правових, організаційних і культурних рішень,
що забезпечують рух, згідно обраному шляху.

Ці напрямки варто розглядати, як. основні об'єкти дер­жавної інформаційної політики забезпечення переходу до інформаційного суспільства. Основну увагу варто приділяти реальним економічним, організаційним і правовим переду­мовам і умовам руху до інформаційного суспільства, що фор­мується в Україні зараз.

Техніко-технологічний напрямок

Техніко-технологічний напрямок охоплює такі компо­ненти:

- формування і розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури країни, що забезпечує реалізацію процесів створення, збереження, поширення і використання інфор­мації і забезпечення доступу до неї широких верств населен­ня (національних і корпоративних інформаційних і телеко­мунікаційних мереж і систем, українських ланок світових відкритих мереж, мереж зв'язку; центрів обробки інфор­мації різного призначення і т.д.);

⁵ Інформаційне середовище — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

 

- удосконалення і розвиток системи національних інфор­
маційних ресурсів і технологій доступу до них (баз і банків
даних, архівів, бібліотек і музейних сховищ і т.п.);

- удосконалення і розвиток обчислювальних ресурсів (мо­
дернізація парку у цілому і за типами ЕОМ, домашні
комп'ютери, системне і прикладне програмне забезпечення,
система сервісного обслуговування і т.п.);

- удосконалення і розвиток телекомунікаційних ресурсів
(лінії і канали зв'язку усіх видів, комутаційна техніка, ком­
плекси приймально-передавальних систем і пристроїв,
комп'ютерна телефонія і т.п.);

- створення і розвиток нових інформаційних, комп'ютер­
них і телекомунікаційних технологій, що забезпечують
реалізацію процесів збору, нагромадження, збереження, пе­
редачі і доставки інформації, її цілісність, доступність і
конфіденційність;

- удосконалення і розвиток технічної бази і технологій за­
собів масової інформації (комп'ютерна техніка для електрон­
них і друкованих видань, радіо- і ТБ-студій і т.п.).

Політичний, соціально-економічний і соціально-куль­турний напрямки

У політичний, соціально-економічний і соціально-куль­турний напрямки входять такі компоненти:

- формування і розвиток єдиного інформаційно-куль­
турного простору як необхідної умови політичного і духов­
ного об'єднання народів України і входження країни у
світове інформаційне співтовариство як рівноправного
партнера, розширення міжнародного наукового і культур­
ного співробітництва;

- удосконалення і розвиток системи інформаційного за­
конодавства і механізмів його реалізації;

- удосконалення і розвиток системи поширення масової ін­
формації і формування суспільно-політичного клімату в країні,
сприятливого для переходу до інформаційного суспільства;

- удосконалення і розвиток системи забезпечення особис­
тої і суспільної безпеки в інформаційній сфері, запобігання по­
гроз використання нових інформаційних технологій як зброї,
інформаційного тероризму й інформаційного криміналу;

.15****

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

 

- зміцнення І розвиток економічного потенціалу процесів
формування інформаційного суспільства (державна підтрим­
ка вітчизняних виробників засобів інформатизації, інфор­
маційних продуктів і послуг; комплекс заходів для еко­
номічного регулювання ринку інформаційних технологій,
продуктів і послуг, у тому числі в області податкової, митної
і кредитно-фінансової політики);

- формування розвинутих інформаційних потреб і інфор­
маційної культури населення і стимулювання платоспро­
можного попиту на інформаційні продукти і послуги;

- державна підтримка виробників і споживачів інфор­
маційних технологій, продуктів і послуг для соціально зна­
чимих програм (сфер праці і зайнятості, охорони здоров'я,
соціального забезпечення, вищої і середньої освіти,
дошкільного навчання, міграції населення, культури, побу­
ту і дозвілля і т.п.);

- розвиток масової домашньої комп'ютеризації;

- державка підтримка систем масової підготовки і пе­
репідготовки кадрів для роботи в інформаційних і ко­
мунікаційних системах нового покоління.

Оскільки програмні рішення і заходи в усіх напрямках тісно взаємозалежні, то спільна їх реалізація (політичні і пра­вові заходи, економічні і технологічні рішення) вимагає ство­рення міжвідомчих комплексних програм, підпрограм і про­ектів, а також комерційних проектів, наприклад, присвяче­них забезпеченню безпеки, розвиткові української частини Інтернет, інформаційно-технологічній підтримці системи освіти, комунікаційних систем і мереж для населення і т.п.

Виділення другого напрямку в цілісний компонент видається необхідним, тому що реалізація Концепції тільки за рахунок техніко-технологічних проектів при доповненні їх окремими організаційно-правовими й економічними ме­ханізмами, як показує весь попередній досвід виконання програм інформатизації, не приводить до успіху.

° ^т Оцінка результатів руху

До інформаційного суспільства

Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства, досягнутих на окремих етапах переходу до нього, будується на основі моніторингу розвитку інформаційного середовища за допомогою різних показників. Деякі з них мають оціноч­ний характер, інші одержують у процесі обробки статистич­них даних. Найзагальніші показники співвідносяться з па­раметрами соціально-економічного розвитку (показники ВВП на душу населення, частка витрат на освіту в державно­му бюджеті, параметри сукупного платоспроможного попиту на інформаційні продукти і послуги, розміри інвестицій у ви-сокотехнологічні галузі, відсоток зайнятих у сфері обробки інформації й інформаційно-обчислювального обслуговуван­ня і т.п.). Інша група показників характеризує розвиток без-посередно технологічного базису інформаційного суспільства і його окремих складових. Наприклад, можуть використовуватися динаміка росту числа користувачів Інтернет, кількість ЕОМ на 1000 жителів, кількість' до­машніх комп'ютерів, кількість україно-мовних сайтів в Інтернеті, ємність інформаційного ринку. Для цих же цілей •варто використовувати статистичні дані, що збираються тра­диційно, по кількості і типам баз даних, по кількості діючих бібліотек, культурно-інформаційних і освітніх центрів, осна­щених комп'ютерною технікою, кількості абонентів цих бібліотек і центрів, у тому числі у віддалених регіонах, кількості і типах використовуваних каналів зв'язку, кількості і типах телекомунікаційних мереж і підключених до них терміналів (у різних розрізах: у країні в цілому, по регіонах і областях, галузях, організаціях і підприємствах, формах власності і т.п.). Позитивна динаміка цих індика­торів за рік або кілька років у середньому на 10-20% буде свідчити про постійний розвиток технологічного базису інформаційного середовища. Мають бути також оцінені мас­штаби і глибина споживання інформаційних і ко­мунікаційних технологій, інформаційних продуктів і послуг у різних областях громадського життя: у сфері праці і зайня­тості, освіті, охороні здоров'я, соціальній сфері, в організації побуту і дозвілля й ін. Разом узяті ці показники й індикато-

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

ри будуть характеризувати послідовне просування країни по обраному шляху до інформаційного суспільства.

Узагальнюючи наявні підходи до трактування поняття «інформаційне суспільство», можна сказати, що в даний час під таким розуміється:

1) суспільство нового типу, що формується в результаті
нової глобальної соціальної революції, породженої вибухо­
вим розвитком і конвергенцією інформаційних і ко­
мунікаційних технологій;

2) суспільство знань, тобто суспільство, в якому головною
умовою благополуччя кожної людини і кожної держави ста­
ють знання, отримані завдяки безперешкодному доступу до
інформації і умінню працювати з нею;

3) глобальне суспільство, в якому обмін інформацією не
матиме ні тимчасових, ні просторових, ні політичних меж;
яке з одного боку сприяє взаємопроникненню культур, а з
іншого — відкриває кожному співтовариству нові можли­
вості для самоідентифікації.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте поняття «інформаційне суспільство».

2. Сформулюйте характерні риси і ознаки інформаційного
суспільства.

3. Що таке інформаційне право, його основні ознаки?

4. Яка роль інформаційного права в інформаційному
суспільстві?

5..-Наведіть основні документи, що стосуються правового за­безпечення розвитку інформаційного суспільства.

6. Сформулюйте основні положення Окінавської Хартії гло­
бального інформаційного суспільства.

7. Охарактеризуйте умови переходу України до інфор­
маційного суспільства.

8. Сформулюйте особливості і можливі шляхи переходу Ук­
раїни до інформаційного суспільства.

9. Які основні напрями державної інформаційної політики ре­
алізації переходу України до інформаційного суспільства?

Література

eEurope подводит итоги 2001 года http://b2b.ibs.ru/content/90/906-article.asp

2. E-Ukraine. Information society: to be or not to be. (Book)
http://www.e-ukraine.org.ua/eng/book/contents.htm.

3. Europe's Way to the Information Society. An action Plan
http://www.europa.eu.int/ISPO/infosoc/legreg/dede.html

4. Information Society: Challenges for Politics, Economy and Society.
http:www.bmwi-info2000,de/gip/fakten/zvei_e/index.html

5. Information Society: Concepts, Work Programme and Examples of
Public and Private Initiatives.

6. The National Information Infrastructure: Agenda for action,
1993. http://www.ibiblio.org/nii/.

7. Wege in die Informationsgesellschaft: Status quo und
Perspektiven Deutschlands im international en Vergleich /
Fachverband Informationstechnik. http://www.bmwi-
info2000.de/gip/fakten/status/index.html

8. А.Чернов. Становление глобального информационного общест­
ва: проблемы и перспективы (Книга)
http://www.isn.ru/public/Book.zip

9. Батурин ЮМ. Проблемы компьютерного права. —' М., 1991.
В. Дрожжинов, Ф.Широков. Европейский путь построения ин­
формационного общества.
http://pcweek.ru/yearl998/n47/cpl251/reviews/chaptl.htm

В. Дрожжинов, Ф.Широков. От компьютерной революции к по­строению глобального информационного общества XXI века http://pcweek.ru/yearl998/n44/cpl251/reviews/chapt3.htm

12. В Дрожжинов, А.Штрик. Электронное правительство информа­
ционного общества.
http://www.pcweek.ru/year2000/nl5/cpl251/strategy/index.htm

13. Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б. Введение в архитекто­
нику информационного пространства. — К.: Наук, думка,
2003.— 176с.

14. Е.Варпганова. Информационное общество в стратегии Европей­
ского Союза. http://internews.ras.ru/ZiP/43/europe.html
Ершова Т.В., Хохлов Ю.Е. Информационное общество и буду­
щее библиотеки // Педагогическая информатика. — 1997, №4.
Мелюхин И. Информационное общество и государство
http://www.relcom.ru/Internet/ComputerLaw/State.htm

17. Информационное общество в России. Ежегодный отчет РО- ЦИТ «Россия в Интернете» 1998 г. http://www.rocit.ru/inform/index.php3?path=russia 355

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

18. Итоги информатизации Молдовы в период с 1995 по 2001 годы
и становление информационного общества в республике
http://www.registru.md/index01.jsp?l=0

19. Інформаційне Суспільство. Шлях України. Фонд «Інфор­
маційне суспільство України».
(http://www.isu.org.ua/viewarticle/publications/117?new_lang==u).

20. Клименко С., Уразметов В. Интернет: Среда обитания информа­
ционного общества // ИФВЭ, МФТИ. — Протвино: РЦФТИ, 1995.

21. Концепция движения Москвы в информационное общество.
http://www.iis.ru/moscow/infosoc/concept.ru.html

22. Концепция федеральной целевой программы «Развитие ин­
форматизации в России на период до 2010 года».
http://www.iis.ru/library/isp2010/isp2010.ru.html

23. Концепция формирования информационного общества в Рос­
сии. http://www.iis.ru/library/riss/riss.ru.html

24. Копылов ВА. Информационное право. — М.: Юрист, 1997.

25. Мелюхин.И.С. Информационное общество: истоки, проблемы,
тенденция развития. — М.: Издательство МГУ, 1999 — 208 с.

26. Модернизация правительства. Белая книга, (доклад прави­
тельства Великобритании.
http://www.e-gorod.ru/e-project/whitepaper/4310.htm

27. Окинавская Хартия Глобального Информационного Общества
(G8). http://www.iis.ru/events/okinawa/charter.ru.html

28. Джонстон П. Технологические аспекты развития глобального
Информационного Общества.
http://www.ieie.nsc.ru:8101/~forsis/publ/poitiers/johnl.html

29. Программа «Технологии информационного общества» Европей­
ского Сообщества, http://www.iopsys.ru/inventory/istinfo.htm

30. Рассолов М.М. Проблемы управления и информации в области
права. — М.: Юрид. лит., 1991.

31. Российский Интернет: Аналитический обзор РОЦИТ. 1999 г.
http://www.rocit.ru/inform/index.php3

32. Русско-английский глоссарий по информационному обществу
http: / /www.iis.ru/glossary/index, html

33. Ершова Т. Российский опыт интеграции в информационное об­
щество, http: //www.iis. ru/events/19981130/ershova. ru. html

34. Шауэр Т. Влияние технологий Информационного Общества на
устойчивое развитие.

http://www.ieie.nsc.ru:8101/~forsis/publ/asisws/schauer.html

35. Философские основы информационного общества.
http://kovalevsky.webs.com.ua/phil/phil.htm

Тема 11