Інформаційна конфігурація сучасного світу

і Проблеми інформатизації при становленні інфор­маційного суспільства

Зараз вже багато хто розділяє точку зору, що інформати­зація суспільства — це загальний і неминучий процес в розвит­ку людської цивілізації, що альтернативи інформатизації не­має, інформатизація — це прорив в майбутнє. Сформулюємо ба­зові визначення, що використовуються в дальшому викладі.

Інформатизація — це процес широкомасштабного вико­ристання ІКТ у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підви­щення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави і створення передумов переходу країни до інформаційного суспільства.

Інформатизація суспільства — це створення високоор-ганізованого інформаційного середовища, яке обумовлює вирышення всього комплексу завдання, що висуваються суспільством.

Інформаційне середовище — сукупність технічних і про­грамних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

З інформатизацією пов'язують рішення проблем ефектив­ності державного управління, прискорення темпів науково-технічного прогресу, розвитку наукомістких виробництв і

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна, інформація

 

високих технологій, якісного поліпшення системи освіти, зро­стання продуктивності праці, вдосконалення соціально-еко­номічних відносин, духовного життя, поліпшення життєвого рівня і демократизації суспільного життя. Відбувається ос­мислення суті нинішньої технологічної трансформації в її взаємодіях з економікою і суспільством, отримані важливі ре­зультати в створенні і використанні електронних технологій.

Даючи загальну оцінку процесам інформатизації, що відбуваються в світі, можна стверджувати, що сьогодні в ос­новному реалізуються традиційні підходи до інформати­зації, що полягають в:

- розвитку національних і корпоративних комп'ютерних
мереж;

, - створенні інформаційних порталів, баз даних і баз знань;

- вдосконаленні телекомунікаційної інфраструктури;

- розширенні сфери використання Веб-технологій.

Розвиваючи процеси інформатизації в такому напрямі, суспільство прийде до того, що з'являться золичезні труд­нощі в забезпеченні інформаційних процесів, у тому числі в науково-технологічній і освітній сферах. Наочний приклад тому — глобальна мережа Інтернет. Вже зараз важко здійснювати запити без вказівки прямої адреси звертання. Неможливо здійснювати складні запити, для задоволення яки:І необхідні аналітичні процедури пошуку. Можна припу­скати виникнення труднощів, коли в найближчому майбут­ньому кількість серверів глобальної мережі Інтернет переви­щить мільярд. Іншими словами, вже в осяжному майбутньо­му суспільство зіткнеться з проблемами недосконалості:

- комп'ютерних мереж (переважання ідеології корпора­
тивних мереж замість зваженої концепції розвитку єдиної
Національної комп'ютерної мережі);

- інформаційної взаємодії при пошуку і доступі до
інформації¹;

¹ Відзначимо, що світова спільнота, як підкреслено в Окінавській Хартії Глобального Інформаційного Суспільства, Меморандумі ЮНЕСКО, доку­ментах інших авторитетних міжнародних організацій виходить з того, що Національні інформаційні простори мають будуватися на принципах, що забезпечують не локальність, а загальнодоступність інформації і не для ок­ремих, а для всіх верств населення.

- існуючих інформаційних технологій, які об'єктивно не­
доступні широким верствам населення;

- мовного середовища для взаємодії людини з інфор­
маційним простором в умовах багатомовносты.

Для вирышення вказаних вище проблем необхідно розви­вати нетрадиційні підходи² до створення Національного інформаційного простору. До таких підходів належить:

1. Створення в глобальних інформаційних просторах
центрів інформаційно-аналітичної підтримки з функціями
інтеграторів, концентраторів і навігаторів інформації з
універсальними і спеціалізованими модулями і блоками, що
використовують сучасні високоефективні методи і засоби
аналітики, системного аналізу, моделювання і оптимізації з
процесах обробки інформації.

2. Формування в моделях інформаційного простору на
національному, регіональному і міжрегіональному рівнях
проблемно-орієнтованих інформаційних просторів (фінансо­
во-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т.п.).

Такі простори є високоорганізованою і високодинамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними па­раметрами і правовими питаннями. Виділення проблемно-орієнтованих інформаційних просторів в моделях інфор­маційного суспільства (як віртуальних, так і фізичних) доз­волить створити винятково благотворні умови для досягнен­ня багатоцільової інтеграції його суб'єктів.

3. Розвиток в моделях інформаційного простору
мультилінгвистичних середовищ, як засіб забезпечення ба­
гатомовності. Створення таких середовищ є винятково
складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у
тому числі і в Україні, і необхідно чекати появи нових техно­
логій для його вирішення.

² Перераховані нетрадиційні підходи створення Національного інфор­маційного простору детально були розглянуті в монографії Гриценко В.Й., Вовк М.И., Котова А.Б. «Введение в архитектонику информационного пространства», 2003.

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

 

4. Використовування інтелектуальних інформаційних технологій³ для зручності діяльності людини в інфор­маційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інфор­мації і ухвалення рішень.

Інтелектуальні інформаційні технологи — це різно­манітність методів, способів і алгоритмів зберігання, оброб­ки, передачі інформації і її представлення на мові і в образах, зручних для сприйняття користувача; це технології, в яких були зафіксовані усвідомлені дії людини як відображення його інтелекту при вирішенні завдань.

Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці і прості у використанні, а значить, широко доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють три типи інтелектуальних технологій: «бачу і розумію, що бачу»; «чую і розумію, що чую»; «сприймаю знання, накопичую їх і використовую для вирішення завдань і прийняття рішень». Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини з комп'ютерними системами і засоба­ми інформатизації, наближаючи його до природного людсько­го спілкування. Український уряд, розуміючи виняткову важ­ливість створення таких технологій, прийняв Державну науково-технічну програму «Образний комп'ютер»⁴. Розвива­ючи підходи, визначені в програмі, вчені і фахівці України пе­реконані, що таким чином можна вирішити ряд проблем на шляху побудови інформаційного суспільства.

Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, яким по­винне задовольняти інформаційне суспільство для ефектив­ного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб'єктами, з використанням перспективних ІКТ.

³ Можна з упевненістю говорити, що сучасні інформаційні технології
об'єктивно недоступні широким верствам населення: вони вимагають
спеціальної підготовки, кваліфікації навіть на фоні високого освітнього
рівня населення. За даними ЮНЕСКО тільки 6% населення використову­
ють Інтернет в професійній діяльності або в особистих цілях.

⁴ Образний комп'ютер — це інтелектуальна система комп'ютерного пред­
ставлення моделей образного сприйняття світу. Основна мета програми «Об­
разний комп'ютер» — створити інтелектуальні інформаційні технології,
якими можна озброїти вже існуючі комп'ютери, забезпечивши при цьому
якісно новий рівень спілкування людини з комп'ютерними системами.