Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Становлення і розвиток інформаційного суспільства↑ Стр 1 из 11Следующая ⇒ Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
Література 1. Алексеев С.С. Теория права. — 2-е перераб. и доп. изд. — М.: Из 2. Алексеев С.С. Философия права: История и современность, про 3. Батурин Ю.М. Проблемы компьютерного права. — М.: Юриди 4. Белов В., Денисов Г. Из мирового опыта защиты интеллектуаль 5. Берман ГДж. Западная традиция права: эпоха формирования / 6. Борщ-Компанеец Н. Программный продукт как объект интел 7. Ботуз С. Маркетинг информационных технологий и ноу-хау: 8. Ботуз С. Правовая защита объектов интеллектуальной собст 1997. №3/4. — С. 32-39. 9. Ботуз С. Рынок информационных технологий и ноу-хау: Во 10. Вацковский Ю. Защита товарных знаков // Право и экономика. 1998. №1. — С. 78. 11. Гегель Г.В.Ф. Философия права. Пер. с нем. / Ред. и сост. Д,А. Кери 12. Европейское патентное ведомство 13. Закон України «Про авторське право і суміжні права» 14. Интеллектуальная собственность. Библиотека 15. Подшибихин Л.И., Леонтьев К.Б., Бузова Н.В. Европейский 16. Право в области информационных технологий (http://pravo.com.ua/) 17. Правовая информация (http://www.internet-law.ru) 18. СергоА.Г. Интернет и право. — М.: «Бестселлер», 2003 — 272 с. 19. Юридическое агенство «КОПИРАЙТ» (http://www.juragent.ru/) Тема 10 ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Становлення і розвиток інформаційного суспільства Сьогодні світ переживає нову могутню революцію, здатну принципово змінити життя людей — їх роботу, дозвілля, способи об'єднання в співтовариства і навіть ставлення до самих себе. На відміну від попередніх технологічних революцій, заснованих на матерії і енергії, ця фундаментальна зміна зачіпає наше розуміння часу, простору, відстані і знання. В основі інформаційної революції лежить вибуховий розвиток інформаційних технологій (IT), різноманітність і можливість вживання яких лімітовані лише винахідливістю самої людини. Сьогодні стала очевидною перевага інформаційної складової діяльності людей над всіма іншими її формами і компонентами. У сучасному світі знання й інформація породжують нові Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
Становлення і розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і комунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань управління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови. Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є: - формування єдиного інформаційно-комунікаційного - становлення і в подальшому домінування в різних сфе - створення і розвиток ринку інформації і знань як фак - зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст - підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур - створення ефективної системи забезпечення прав гро Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих^ чинників. В інформаційному суспільстві економіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інформаційних технологіях, і підтримується всесторонньо розвиненою людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь. Термін «Інформаційне суспільство» було прийнято використовувати щодо нової світової спільноти, яка базується на інформації. Загальноприйнятого визначення — що таке інформаційне суспільство ще немає, хоча в розумінні кола проблем, які воно охоплює і які мають бути вирішені при цьому, є істотні просування. Приведемо нижче деякі найпоширеніші визначення даного поняття. Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом. Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому є реалізованим загальний доступ до глобальних джерел інформації і автоматизованої ії обробки. Інформаційне суспільство — ступінь в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням частки інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, створенням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особових потреб в інформаційних продуктах і послугах1. Беручи до уваги вищенаведені визначення, можна зробити висновок, що створення інформаційного суспільства — 1 Термін наведений в науковій редакції авторського колективу інституту розвитку інформаційного суспільства (http://www.iis.ru/glQssary/mfsociety.ru.fatml) 14*** Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
новий виток розвитку людської цивілізації, і він не мислимий без розвитку процесу інформатизації, який, у свою чергу, є пов'язаним з розвитком інформаційної індустрії. Інформаційна індустрія — це виробництво технічних засобів (ЕОМ, ПЕОМ, телефонів, телексів, факсів, ксероксів та інших пристроїв) та програмного забезпечення (нових інформаційних технологій). Кудрявцева С.П., Колос В.В, Міжнародна інформація
обробки, накопичення, зберігання, розповсюдження і споживання інформації (інформаційних ресурсів). Неоднозначність думок багато в чому пов'язана з тим, що інформаційне право достатньо нова галузь правової діяльності, що знаходиться у стадії формування. Ще не до кінця вирішені питання про систему інформаційного права, зміст даної галузі і її розмежування з іншими галузями права. На користь визнання інформаційного права самостійною галуззю права говорять такі факти, як наявність великого масиву нормативних актів, формування принципів, наявність яскраво вираженого предмету, розподіл на загальну і спеціальну частини і ін. Найбільш повним визначенням галузі інформаційного права можна вважати наступне. Інформаційне право — це система соціальних норм і відносин, що виникають в інформаційній сфері — сфері виробництва, перетворення і споживання інформації, яка охороняється державою. Основний предмет правового регулювання інформаційного права — інформаційні відносини, тобто відносини, що виникають при здійсненні інформаційних процесів — процесів виробництва, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, передачі, розповсюдження і споживання інформації. Інформація як об'єкт правовідносин давно увійшла до міжнародного права. Відомі інформаційні права і свободи, проголошені Загальною декларацією прав людини, затвердженою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. (див. статті 12, 18, 19, 26 і 27 Декларації). Інформаційного суспільства Інформаційне суспільство — проект планетарного масштабу, у якому кожна нація має буде рано чи пізно виступити в ролі співавтора, привнести власні ідеї і культурні особливості. Український культурний, науковий, світоглядний внесок так само важливий для реалізації проекту інформаційного суспільства, як і внесок інших країн. Усі країни життєво зацікавлені в розвитку глобального інформаційного суспільства і використанні нових можливостей, що з'являються завдяки поліпшенню доступу до інформації і кращого забезпечення інформацією. Разом з тим, досить важливо, щоб глобальне інформаційне суспільство створювало умови, що дозволяють кожному використовувати ці можливості, здійснюючи, зокрема, підтримку ініціативам, спрямованим на забезпечення прийнятного по вартості і справедливого доступа до інформації на всіх мовах. Проте, як і раніше, існують численні політичні, юридичні, культурні, економічні, освітні, соціальні і технологічні фактори, що перешкоджають забезпеченню такого доступу. Диспропорції і нерівність між країнами і співтовариствами в питаннях доступу до інформації і її забезпечення — так називаний «цифровий розрив» між інформаційно багатими і інформаційнобідними — зростають. Цифровий розрив — явище, що слугує результатом нерівноправного використання інформаційних і комунікаційних технологій, а також нерівноправного доступу до них, що веде до глобального розриву в області знань між інфор-маційноімущими й інформаційнонезаможними. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
Велике число урядів відчувають потреби в розробці національних керівних принципів формулювання і здійснення політики забезпечення справедливого і прийнятного по вартості доступу до інформації2 в кіберпросторі. Багато міжнародних і регіональних організацій, такі як Організація економічного співробітництва та розвитку, Міжнародна торгова палата, Рада Європи, Європейська спільнота, Організація азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва та інші, також виступають з ініціативами, спрямованими на досягнення міжнародного консенсусу щодо загальних основних принципів, що мають визначати таку політику. Інші організації, включаючи ЮНЕСКО, виступають за збереження відповідної збалансованості в питаннях, що стосуються доступу до інформації і її виробництва в рамках глобальних мереж, відносячи до числа цих принципів, зокрема, розвиток багатомовності в Інтернет3. Державні органи провідних країн зайняли надзвичайно активну позицію в справі формування інформаційного суспільства. На сьогоднішній день усі провідні країни світу сформулювали свою політику і стратегію щодо інформаційного суспільства. Так, наприклад, стратегія адміністрації США в області інформатизації була визначена ще у вересні 1993 року офіційним документом, який має назву: «національна інформаційна інфраструктура: план дій, 1993». Один з Директоратів Європейської Комісії — виконавчого органу Європейського Союзу є відповідальний за «Інформаційне суспільство». Цим загальноєвропейським органом ведеться розробка проектів законодавства з інформаційних 2 Загальний доступ — рівноправний і недорогий доступ для всіх громадян 3 Міжнародний симпозіум з питань багатомовності в інформаційному технологій, координація діяльності національних урядів в цій сфері, моніторинг і аналіз останніх тенденцій. В липні 1994 року Комісією Європейського Союзу була прийнята програма переходу до інформаційного суспільства під назвою «Європейський шлях в інформаційне співтовари- • ство». А в 2000 році почала свою роботу загальноєвропейська програма «Електронна Європа — інформаційне суспільство для кожного». В 1995 році Фінляндія розробила національну стратегію «Фінський шлях в інформаційне суспільство», в 1996 році урядом Німеччини була представлена програма дій «Шлях Німеччини в інформаційне суспільство». Протягом 90-х років аналогічні програми були прийняті в більшості розви-нених держав і цілій низці країн, що розвиваються. Також був створений ряд міжнародних організацій, покликаних спрійяти побудові інформаційного суспільства. Питання побудови інформаційного суспільства є одним з основних напрямів діяльності Союзу міст «Євросітіс» — «Євроміста» (Eurocities), найавторитетнішої організації в Європі, що лобіює інтереси міст на загальноєвропейському і національних рівнях. Підрозділом союзу є мережа «Те-лесітіс» — «телеміста» (Telecities), заснована в жовтні 1993 року. Мережа «Телесітіс» включає не тільки великі, але середні і малі міста. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
зробити так, щоб ІКТ служили досягненню взаємодоповнюючих цілей забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їх потенціалу в області зміцнення демократії, транспарентного і відповідального управління, міжнародного миру і стабільності. Досягнення цих цілей і рішення виникаючих проблем зажадає розробку ефективних національних і міжнародних стратегій». В Окінавській Хартії глобального інформаційного суспільства4 знову підтверджуються зобов'язання, що стосуються формулювання і здійснення стратегій забезпечення кожній людині можливостей користуватися загальним і прийнятним по вартості доступом до інформаційних і комунікаційних мереж, при цьому учасники зобов'язуються: - «сприяти встановленню ринкових умов, необхідних - вишукувати додаткові можливості, включаючи до - приділяти пріоритетну увагу удосконалюванню мере - приділяти особливу увагу нестаткам і проблемам лю - сприяти подальшому розвиткові «зручних для корис 4 Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства, Японія, 22 липня 2000 p., пункти 9,10 (http://www.g8kvushu-okinava.go.ip7c/documents/itl.html * ' Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства, відображає важливість, яку «Велика вісімка» надає розширенню доступу до інформаційних технологій. В Хартії висловлені зобов'язання країн G-8 (країн великої вісімки) з забезпечення загального доступу, причому реалізація багатьох ініціатив буде доручена спеціальній групі по комп'ютерним можливостях. Ця група «буде мобілізувати і координувати зусилля урядів, приватного сектору, фундацій, багатосторонніх і міжнародних інститутів, які направлені на скорочення «цифровогорозколу», мовиться у Хартії. Ініціативи, які підтримуються широким спектром державних і приватних груп з особливими інтересами, включають зусилля, які організовані і фінансуються Корпорацією зарубіжних приватних інвестицій США, Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй, Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів Америки і урядом США. В основному такі ініціативи передбачають розробку політики, яка сприяє розповсюдженню інформаційних технологій, і надання кредитів спеціально для реалізації проектів в сферах електронної комерції і цифрового розколу на міжнародному рівні. Програми приватного сектору підтримуються і реалізуються деякими відомими корпораціями — «Майкрософт», «Стар-медіа», «Інтел», і «Сіско система». Як правило, в програмах робиться більший акцент на надання устаткування і послуг з навчання основам інформаційних технологій країнам, що розвиваються. Наприклад, в рамках ініціативи «Стармедіа фаун-дейшн» проводитиметься навчання основам інформаційних технологій молоді з низькими доходами з Латинської Америки.. Ці зусилля передбачають значні зобов'язання зі створення інфраструктури інформаційних технологій в країнах світу, що розвиваються, забезпеченню передачі технологій і навчанню як технічних фахівців, так і користувачів Інтернету тому, як встановлювати, підтримувати і використовувати Інтернет. / Ініціативи, прийняті на Окінавському саміті G-8, підкріплюватимуть інші зусилля, які вже робляться з метою розвитку глобальної інформаційної інфраструктури. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
«Відповідь» Президента України на «Окінавську Хартію» 31 липня 2000 року президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». Указ визначає основні цілі і завдання в розвитку українського сегменту Інтернет. Згідно документу, Президент бере на себе турботу про створення найближчим часом економічних, правових, технічних і інших умов для розвитку Інтернету в країні. Ці заходи мають забезпечити як широкомасштабний доступ населення України до Інтернету, так і розвиток національних мережевих ресурсів. Велика увага приділяється і розвитку електронній комерції. Документи Ради Європи На Європейському рівні, одним з найважливіших документів в галузі IT є так званий Звіт Бангемана. Цей звіт був розроблений на прохання Європейської Наради для зустрічі 21-24 червня 1994 року в Корфу. Вперше в документі була використана концепція «Інформаційне Суспільство» замість звичайної концепції «Інформаційних магістралей». Критичним елементом в Звіті Бангемана було те, що приватний сектор гратиме дуже важливу роль в створенні і розвитку інформаційних технологій як на національному, так і на наднаціональному рівнях. Роль урядів тоді обмежиться тільки їх втручанням підчас просування, використання і регулювання нових інформаційних технологій. Цей ліберальний підхід, прийнятий в Звіті Бангемана, підкреслив той факт, що створення нової, революційної освітньої політики має стати однією з найважливіших цілей для кожного уряду. Основними цілями нової політики повинні бути надання кожному студенту або людині, котра навчається, можливості знати, як використовувати IT, а також переорієнтувати навички викладацького складу, щоб вони були здатні викласти як використовувати цей вид матеріалу кращим способом. Інший важливий пункт, підкреслений в цьому документі, має відношення до того факту, що нові інформаційні технології мають стимулюватися 10 видами сумісної діяльності приватного і державного секторів. Ці ініціативи торкаються телекомунікацій, дистанційного навчання, мережі освітніх і дослідницьких центрів, теле-матичних послуг для малих і середніх підприємств, управління рухом на головних шляхах, управління повітряним рухом, мережі установ охорони здоров'я, підвищеного використання інформаційної технології в уряді, головні інформаційні шляхи в міських областях, і мережі транс-Європейских урядів. Три документа було підготовлено, щоб доповнити Звіт Бангемана: - інформаційне суспільство: від Корфу до Дубліна, нові - підготовка наступних кроків; - план дій. У всіх цих документах згадана проблема, яка пов'язана з телекомунікаціями. Фактично, процес лібералізації, запланований на 1998 рік, має бути закінченим настільки швидко, наскільки можливо. Щоб досягти Американського або Японського технологічного рівня потрібні конкуренція, зниження цін і удосконалення послуг. Однак, Європейське Співтовариство почало також замислюватися щодо періоду, який має слідувати за цим процесом лібералізації. Так, 6-7 травня 1999 року в Будапешеті на 104-й сесії Комітету міністрів Ради Європи була прийнята Декларація про Європейську політику в області нових інформаційних технологій. В декларації робиться акцент на сприяння для всіІР максимально широкому доступу до нових інформаційних і комунікаційних послуг, забезпечення безперешкодного доступу з використанням нових інформаційних Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
технологій до інформації про місцеві, регіональні і національні адміністративні і юридичні служби і прямих зв'язків з ними, заохочення вільного обміну інформацією, думками та ідеями і т.п. ініціативи, які направлені на формування і розвиток інформаційного суспільства. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
> регламент №733/2002 Європейського парламенту і По > директива 95/46/ЕС Європейського парламенту і Пора > директива 97/5/ЕС Європейського парламенту і По > директива 97/7/ЕС Європейського парламенту і Пора > директива 97/66/ЕС Європейського парламенту і Пора > директива Європейського парламенту 1999/93/ЕС від > директива 2000/31/ЕС Європейського парламенту і По > директива 2000/46/ЕС Європейського парламенту і Поради > директива 2001/29/ЕС Європейського парламенту і По > директива 2002/58/ЕС Європейського парламенту і По > рекомендація Комісії №94/820/ЕС від 19 жовтня > рекомендація Комісії №97/489/ЕС від ЗО липня 1997 p., що стосується операцій, що здійснюються з використанням електронних платіжних інструментів і, зокрема, відносин між емітентом і утримувачем. Міжнародна інформація
Інформаційне суспільство — термін, що характеризує системні зміни в соціальній, економічній, політичній, правовій, культурній структурі суспільства. Саме в силу масштабності і глибини необхідних змін вони можуть бути здійснені тільки при активному сприянні органів державного керування, Держава, у силу своїх зобов'язань, координує всі процеси, що торкаються суспільства в цілому, перетворюючи його основи. Держава ж представляє інтереси українського суспільства на міжнародному рівні, зокрема, під час підписання декларативних, нормативних та інших документів. У цьому напрямку український уряд працює надзвичайно активно. До успіхів можна віднести те, що сьогодні Україна представлена в таких впливових міжнародних організаціях, як Міжнародний союз електрозв'язку, Європейський інститут телекомунікаційних стандартів і Регіональна співдружність у галузі зв'язку. Успіхом також є підписання Паризького меморандуму взаєморозуміння щодо розвитку інформаційного суспільства. Відповідно до нього, високий пріоритет у відносинах між Єврокомісією і нашою країною відтепер належить побудові в Україні інформаційного суспільства. Держава також виступає центром усіх генеруючих дій, що починаються в Україні в напрямку участі в міжнародному русі з гармонізації національних правових'Систем, відповідно до вимог інформаційного суспільства. Суспільним же організаціям в галузі права, професійним об'єднанням і державним профільним подструктурам приділяється роль викоїіавців програм і проектів, прийнятих на державному і міжнародному рівнях. Те ж стосується інформаційного перетворення економічних відносин, освітньої системи і системи охорони здоров'я, переходу органів влади всіх рівнів на онлаиновии режим взаємодії з громадянами, інших змін, пов'язаних із широким впровадженням інформаційних технологій. Без розробки основних принципів економічної і будь-якої іншої діяльності в кіберпросторі, широке, але непродумане впровадження IT, загрожує численними ускладненнями, найбільш тривожним з яких є руйнування тендітної суспільної згоди, що удалося установити за роки кропіткої роботи українських парламенту та уряду. У законодавчому плані в Україні прийнятий вже цілий ряд важливих нормативних документів і ще цілий ряд перебуває в стадії розробки і узгодження. Безумовно, одним з основних моментів був Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпеченні широкого доступу до цієї мережі в Україні». Та все ж незаперечний факт — керівникам галузі інформації і зв'язку необхідно розуміти всю важливість проблеми інформаційного суспільства для України і докладати чималі зусилля для того, щоб Україна в найближчі роки стала, якщо і не повноправним учасником Європейського інформаційного суспільства, то і не аутсайдером. Необхідність переходу до інформаційного суспільства тісно пов'язана зі зміною характеру впливу науково-технічного прогресу на життя людей. Наприкінці XX століття швидкість зміни технологічних укладів у виробництві, технологіях надання продукції і послуг і керуванні цими процесами істотно збільшилася. Якщо на початку і навіть у середині століття такі зміни відбувалися в періоди часу, що значно перевищують тривалість життя одного-двох поколінь, то сьогодні зміна технологічного укладу відбувається за більш короткий термін. При цьому кардинально міняється спосіб життя більшої частини населення, соціально-психологічна модель поводження людей і суспільства в цілому. Особливо істотно починають відрізнятися моделі поводження нинішнього і майбутнього поколінь — відома проблема «батьків і дітей». Очевидно, що одним з факторів, здатних деякою мірою послабити вплив на психіку людини подібних змін у способі життя, е рівень інформаційної підготовленості людини до прийдешніх змін. Одним з найважливіших показників зміни способу життя в другій половині минулого століття є розвиток і використання нових інформаційно-комунікаційних технологій у всіх областях соціального життя і діяльності, рівень виробництва і споживання суспільством інформаційних продуктів і послуг. Очевидна зміна відносин до інформації І ї52 341 Кудрявцева С.П., Колос ELB. розширення можливостей одержання і застосування інформації для посилення людського потенціалу і його розвитку в багатьох напрямках. Усе вищесказане визначає виникнення і необхідність вирішення складної суспільне значимого завдання — створення соціально-психологічної моделі поводження члена інформаційного суспільства, виявлення «точок» і методів впливів,, що забезпечать нормальну адаптацію і комфортне існування людини в умовах інформаційного сз^спільства, зменшать протиріччя між поколіннями. Уявляється, що найбільш ефективно такий вплив робить система освіти, що має привчати дитину, підлітка і дорослого до необхідності постійних змін у способі життя, до сприйняття і збереження національних традицій і культурної спадщини своєї країни. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Кудрявцева С.П., Колос В,Г, Міжнародна інформація
Однак: - ще і сьогодні в Україні є одна з кращих систем загаль - Україна володіє великою культурною спадщиною і су - розвиток українських телекомунікацій усіх видів іде Зауважимо, що перехід до інформаційного суспільства будь-якої країни — це процес, що вимагає великих матеріальних витрат на формування і розвиток інформаційного середовища, розвиток індустрії інформаційних послуг і «доведення» їх до кожного члена суспільства. Сьогодні, наприклад, США вклали і продовжують вкладати в розвиток цієї індустрії до 10% свого зовнішнього валового продукту, але й одержують за рахунок цього більш 25% свого зовнішнього валового продукту. Приблизно такі ж обсяги характерні і для інших розвинутих країн. Україна навряд чи може бути винятком, Фахівці прогнозують два варіанти переходу України до інформаційного суспільства. Перший варіант — повторення того шляху, що вже пройдений або проходиться іншими країнами, в основному, європейськими. Він вимагає значних капіталовкладень, досить короткий за часом (не більш 7-10 років до виходу на середньоєвропейський рівень інформатизації, за умови 2-3% темпу економічного росту). Швидкість руху при такому варіанті буде забезпечуватися виділеними засобами (не менш 5-7% ВВП). Крім того, цей шлях буде вимагати істотної зміни українського менталітету і переорієнтації суспільної свідомості на цілі, пріоритети і напрямки розвитку, властиві американському або європейському способові життя. Для ре- алізації першого шляху потрібно одержати основні обсяги інвестицій із закордонних джерел або від вітчизняних комерційних структур і населення. Це не реально — сьогодні й у доступному для огляду майбутньому ніхто такі засоби не дасть, тому що впевненості в їхньому поверненні в закордонних кредиторів немає, та й «вирощувати» за власні гроші конкурента ніхто не буде. Дістати кошти від власних комерційних структур і населення в найближчі роки не видається можливим — для цього необхідні істотно більш високий рівень розвитку цих структур, помітне пожвавлення ринкових перетворень і підвищення якості життя населення. Другий варіант — пошуки шляху, орієнтованого на чисто українські критерії і характеристики якості життя, соціально-культурні особливості і потребуючого в сьогоднішніх соціально-економічних умовах лише мінімальних капіталовкладень з боку держави. Цей шлях нетрадиційний, не апробований. Однак він вимагає хоча б мінімальних темпів економічного росту, політичної стабільності в суспільстві і політичної волі виконавчої і законодавчої влади, що поставила перед суспільством завдання переходу до інформаційного суспільства, як завдання високого пріоритету. Отже, прийнятний тільки цей шлях. Основою Українського шляху переходу до інформаційного суспільства мають стати: 1. Інформатизація всієї системи загальної і фахової освіти — від дитячого саду до закінчення вищої школи і наступних форм підготовки і перепідготовки фахівців; підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик людського потенціалу. Інформатизація системи загальної освіти, орієнтованої на виховання нового покоління, що відповідає за своїм рівнем розвитку і способові життя, умовам інформаційного суспільства — основна, перспективна задача переходу до інформаційного суспільства, її всеосяжне рішення зажадає І5***_ 347 Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація
тривалого часу, не менш 10-15 років, протягом яких може бути розроблена і реалізована нова ідеологія безперервної освіти на всіх рівнях — від дитячого саду до навчання і перепідготовки дорослих — з розумною комбінацією державних і недержавних освітніх інститутів. Необхідно врахувати, що в Україні є серйозний успіх в галузі застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій у вищій школі, однак зовсім недостатні роботи з комп'ютеризації шкіл, особливо в невеликих містах і на селі. Важливу роль в інформатизації освіти мають зіграти культурно-інформаційні центри, електронні бібліотеки і робота в Інтернет. 2. Формування і розвиток індустрії інформац |
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 460; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.37.129 (0.013 с.) |