Концепція та основні завдання інформаційного менеджменту

Поняття «інформаційного менеджменту» слід розглядати в одному ряду з такими типовими характеристиками сучасної соціодинаміки суспільства, як «постіндустріальне суспільство» (Д.Белл), «інформаційне суспільство» (М.Порат, Й.Масуда та ін.), «мережеве суспільство» (М.Кастельс), «нове індустріальне суспільство» (Дж.Гелбрейт), Г.Вірзіг розглядає інформаційний менеджмент як інтеграцію інформації і комунікації, виділяючи в ньому три аспекти інформаційного менеджменту, у в результаті чого інформаційний менеджмент носить технократичний характер: 1) комунікаційний менеджмент; 2) управління інформаційними ресурсами; 3) управління обробкою інформації. Й.Хентце і і А.Хайнеке визначають інформаційний менеджмент як сукупність правил, технічних засобів і систем (систематичне планування, організацію і координацію і контроль інформаційної діяльності і процесів, а також комунікації всередині організації), які визначають інформаційну і комунікаційну структуру організації, визначаючи при цьому цілеспрямоване використання інформації як ресурсу.

Американський спеціаліст М.Аттінджер вводить поняття «інтегрованого інформаційного менеджменту», під яким розуміється створення такої інформаційної структури, де всі «частинки» інформації забезпечують необхідний рівень спів падіння всіх інформаційних компонентів.

Г.Вольфрам розглядає інформаційний менеджмент як допоміжну функцію управління в бізнесі, орієнтовану на ресурси, відносячи до його змісту задачі надання інформації і розробки інформаційних систем у сфері інформаційно-технічної інформації.

Згідно з Й.Хергетом, центральним пунктом інформаційного менеджменту являється постулат, що інформацію слід розглядати як один з найважливіших ресурсів підприємницької діяльності.

Інформаційний менеджмент перетворюється на найважливішу підприємницьку задачу і являє собою суттєвий фактор успіху підприємницької діяльності.

Й.Хергет відмічає, що суть інформаційного менеджменту заключається в тому, що підприємницька інформаційна інфраструктура повинна координуватися за допомогою вирішення трьох задач інформаційного менеджменту: 1) формування (побудова інформаційних систем – людина, інформаційні ресурси, інформаційні і комунікаційні технології); 2) керування (управління інформаційними процесами); 3) розвиток (перманентна здатність адаптації інформаційних систем до плинного оточуючого середовища).

Мета інформаційного менеджменту – оптимально підтримувати ділові процеси підприємницької стратегії і тим самим забезпечити її конкурентоспроможність.

Зміст інформаційного менеджменту визначається концепцією про розвиток нової самостійної сфери знання – комунікаційних та інформаційних наук,які відповідають інформаційній парадигмі розвитку суспільства і мають власну специфіку поряд з іншими сферами наук (соціальними, гуманітарними, технічними, точними, природничими).

Інформаційний менеджмент як наука тісно пов'язаний з теорією інформації і комунікації, історії спеціальних і масових комунікацій, інформаційною інфраструктурою суспільства, теорією інформаційного суспільства, системою інформаційно-комунікаційних наук, інформаційно- комунікаційною політикою, інформаційним правом тощо.

Інформаційний менеджмент як наука охоплює інформаційні ресурси, інформаційні системи. Й.Хергет відмічає, що сфера інформаційного менеджменту включає у себе декілька складових інформації: 1) інформацію; 2) інформаційні і комунікаційні технології; 3) індивідуальних споживачів інформації.

Концепти інформаційного менеджменту варіюються у широкому спектрі: від традиційного розуміння інформаційного обслуговування до загальної теорії управління.

Інформаційний менеджмент є результатом інформаційно-технологічної революції, яка є сучасним етапом розвитку науково-технічного прогресу, коли інформація виступає найважливішим стратегічним ресурсом та інструментом управління суспільними і природними процесами, а найновіші технології – визначним фактором суспільного розвитку.

Концепція інформаційного менеджменту об’єднує наступні підходи:

1. Економічний підхід, який розглядає питання залучення нової інформації, виходячи з уявлень корисності і фінансових витрат; 2) аналітичний підхід, що базується на аналізі потреб користувачів інформації і комунікації; 3) організаційний підхід, що розглядає інформаційні технології в контексті їх впливу на організаційні аспекти; 4) системний підхід, що розглядає обробку інформації, виходячи з цілісного, системно орієнтованого, всеохоплюючого процесу обробки інформації в організації і приділяє особливе значення оптимізації комунікаційних каналів, інформації, матеріальних засобів, методів роботи витрат. Існують різні інтерпретації поняття «інформаційний менеджмент»: іноді у ньому вбачають синонім внутрішньо організаційного управлінняобробкою даних; в інших випадках він ототожнюється з комунікаційними та інформаційними процесами організації, що пов’язано з більш широким трактуванням інформації як ресурсу - самостійного фактору виробництва, який лежить основі процесу прийняття рішень. З позицій системного підходу інформаційний менеджмент охоплює планування, організацію, координацію і контроль інформаційної діяльності і процесів, а також комунікації всередині організації з метою покращення її роботи.

Враховуючи той факт, що основним носієм інформації в управлінні являється документ, то слід зробити висновок про те, що методологія інформаційного менеджменту у повній мірі може бути застосована до управління документацією в організації.

Компетентність сучасного керівника залежить не стільки від досвіду, отриманого в минулому, скільки від володіння достатньою кількістю актуальної для даної ситуації інформації та вміння зробити своєчасні висновки.

Тобто прийняття будь-якого рішення вимагає оперативної обробки значних масивів інформації. Розв’язанням цієї проблеми займається інформаційний менеджмент.

З позиції системного підходу інформаційний менеджмент має охоплювати планування, організацію, координацію та контроль інформаційної діяльності та процесів, а також комунікації всередині підприємства з метою покращення його роботи, що передбачає цілеспрямоване використання інформації як ресурсу.

Інформаційний менеджмент включає виконання таких видів робіт [1]:

- дослідження підприємства як об’єкта управління;

- формування інформаційних ресурсів підприємства як бази управління;

- для роботи в інформаційному середовищі. створення інформаційної продукції як засобу управління.

Таким чином інформаційний менеджмент розглядається як новий тип управління організацією на основі комплексного використання всіх видів інформації: науково-дослідної, технологічної, матеріально-технічної, кадрової, фінансової та ін.

Особливість інформаційного менеджменту полягає в тому, що він належить до двох напрямів діяльності: з одного боку – загальної теорії управління, дослідження операцій і системного аналізу, а з іншого – до

інформаційно-комунікаційного напряму діяльності, основою якого є фундаментальні засади інформатики.

Основними задачами інформаційного менеджменту є [1]:

1.Формування технологічного середовища інформаційної систем підприємства.

2.Розвиток інформаційної системи і забезпечення її обслуговування.

3.Планування в середовищі інформаційної системи підприємства.

4.Формування організаційної структури в області інформатизації підприємства.

5.Використання і експлуатація інформаційних систем на підприємстві.

6.Управління персоналом у сфері інформатизації підприємства.

7.Управління капіталовкладеннями у сфері інформатизації підприємства.

8.Формування та забезпечення комплексного захисту інформаційних ресурсів підприємства.

9.Вибір раціональних форм комунікацій, техніки та інформаційних технологій, а також характеристик інформаційних ресурсів, необхідних для досягнення цілей організації.

У межах концепції управління інформаційними ресурсами виділяють такі складові інформаційного менеджменту:

− предметний інформаційний менеджмент як технологія управління діяльністю на базі забезпечення документами, інформацією і знаннями у формах, які відповідають діяльності;

− технологічний інформаційний менеджмент як технологія забезпечення відповідного матеріально-технічного рівня інформаційного середовища;

− програмний інформаційний менеджмент як основа забезпечення взаємодії “людино-машинних” середовищ;

− кадровий інформаційний менеджмент - технологія професіоналізації і спеціальної підготовки користувачів.

Інформаційний менеджмент відіграє дуже важливу роль у діяльності кожної організації оскільки фактично являється потужною та ефективною інформаційною підтримкою. А це забезпечує їй існування у сучасних економічних умовах, які вимагають досить швидкого планування та прийняття рішень.